Світова економічна криза 1929-33 рр: причини, перебіг та наслідки для Західного світу

Причини кризи: 1) Надвиробництво; 2) Привязаність грошей до золотого стандарту, що спричинило нестачу грошової маси; 3) Інвестиції у виробництво були завеликими від реально потребуючих; 4) Через демографічний бум.

ВБ: початок кризи припадає на на поч. 1930 р., після приходу до влади лейбористів.

Ознаки: 1) Скорочення виробництва до 36 %, через надто повільний розвиток промисловості; 2)скорочення виплаки чавуну і сталі у 2 рази; 3) скорочення зовн. торгівлі на 60 %; 4) Розорення фермерів через падіння цін на с/г продукцію в 3 рази; 5) до 1932 р. в країні близько 3 млн. безробітних; 6) Промислово розвинені райони, як Велс, Ланкашир, долина р. Клайд занепали; 7) суднобудування в упадку; 8) У1931 р. – нетривке становище фунта та відплив капіталів із країни.

З метою боротьби з кризою ств. «міністерство боротьби з безробіттям» на чолі із Дж. Томасом, що розширило обсяги громадських робіт особливо в місцях, що менше постраждали від кризи.

Для виходу із кризи уряд застосовував шлях «Жорсткої економії», тобто зниження зарплат та соціальної допомоги безробітним. Так на весні 1931 р. – ств. «Комітет із нац. економії», на чолі з Дж. Меєм. Липень 1931 р. – у зв’язку із зростанням платіжного балансу країни комітет вирішує: 1) встановити ще жорсткіший режим економії; 2) скасувати зарплату держ службовцям; 3) Зменшити обсяг громадських робіт; 4) скоротити соціальну допомогу безробітним.

Населення різко поставилось до цього рішення, через що 23 серпня 1931 р. лейбористський уряд подав у відставку.

Відповідно було ств. Тимчасовий уряд який очолив Р. Макдональд. Шляхи виходу: 1) Девальвація фунта 1/3 і скасування золотого стандарту; 2) Ств. «Стерлінгового блоку», до якого ввійшли 25 країн; 3) лютий 1932 р. – закон про імпортні мита у розмірі 10 % на всі ввізні товари, тобто перехід від ринкової економіки до протекціонізму; 4) липень-серпень 1932 р. – конфа в Оттаві, торгівля з домініонами без ввізних мит. Криза засвідчила потребу у трансформації традиційної ліберальної системи у ВБ.

Фр.Поч. кризи припав на 1931 р, але криза закінчилась аж у 1935 р.

Особливості: 1) Скорочення виробництва на 44 % у галузях , що виробляли предмети першої необхідності; 2) Банкрутування банків, яким не допомагали ані субсидії – крах фінансової системи; 3) Розорення дрібних підприємців та крамниць; 4) Криза с/г – падіння цін на с/г продукцію, ввіз пшениці із СРСР за демпінговими цінами, скорочення посівних площ; 5) Зменшення кількості туристів; 6) У промисловості ж скорочення виробництва майже не відбулось через за діяння її для укріплення оборонної лінії Мажино.

1933 р.- провал спроби встановити тверді закупівельні ціни на пшеницю. 17 березня 1934 р. – заборона розширювати посівну площу. 1935 р. – знищення 150 га виноградників.

До економічної криз додалась ще і урядова криза. Часті зміни уряду – зміна 8 урядів. Також політ. сили Фр. Були не єдиними, а їх політика спричинила до зростання популярності ультраправих ідей, що вилилось у спробу державного перевороту ними, яка була жорстоко придушена. Через це уряд народного Фронту змушений був піти у відставку.

Найчастіше уряди очолювали Тарадьє та Лаваль, які боролись із кризою 1) збороняючи дердслужбовцям об’єднуватись в профспілки, 2) вводили нові податки, 3) знижували пенсії і соц. допомогу.

Шляхи подолання кризи: 1) Дирижисти (М. Кейнс) – прихильники держ. урегулювання економіки; 2) Влада «твердої руки» (А. Тарадьє) – втручання держави у соціальне життя та економіку; 3)Комуністи – націоналізація підприємств.

Як наслідок міжнародний престиж Фр. різко впав, також криза загальмувала розвиток країни, як і в економічно так і військовому плані пред ДСВ.

Нім.через залежність від іноземного капіталу економіка на грані колапсу.

Ознаки: 1) 1932 р. – об’єм промислового виробництва скорочується на 40 %, порівняно із 1929 р. – 68 тис. підприємств застоюються. Також такі сфери, як машинобудівна, будівельна, автомобільна працюють лиш на 30 % . 2) Безробіття – 7 млн. людей.; 3) Скорочення зовн. торгівлі на 60 %; 4) Кредитно-грошова система зазнає краху – 1 доллар=1 млн. марок;

Уряд Брюніннга пропонує такі кроки вирішення: 1) Ліквідаці системи соц.. страхування; 2) Нові прямі і непрямі податки; 3) Підвищення мита на імпорт; 4) Зниження зарплат на 10-15 %;

Наслідком криз стало скасування плану Юнга та припинення виплат репарацій Нім., а також каталізувало розповсюдження правих ідей в суспільстві та прихід до влади націонал-соціалістів.

Наслідки для Європи: 1) Рівень промислового виробництва був відсунений до початку XX століття, тобто на 30 років назад. 2) У країнах Західної Європи нараховувалось до 30 мільйонів безробітних. 3) Погіршилось становище фермерів, дрібних підприємців, представників середнього класу. Багато людей опинилося за межею бідності. 4) Значно збільшилась популярність як ліворадикальних (комуністичних), так і праворадикальних (фашистських та радикально-націоналістничних) партій. Так, наприклад, у Німеччині владу здобула Націонал-соціалістичн німецька робітнича партія на чолі з Адольфом Гітлером.