Значення політології у сучасному житті

На рубежі XX—XXI ст. українська держава й україн­ське суспільство переживають стадію внутрішньої боро­тьби застарілого з новим. Ускладнює ситуацію те, що Україна, тривалий час перебуваючи різними своїми зем­лями у складі сусідніх імперських держав. Але зараз за кілька років незалежності Україна створи­ли основні атрибути держави, конституювалася як «суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Значно зріс рівень політичної свободи громадян. Почалося становлення реальної багатопартійності, розвивається вільне підприємництво. Загалом соціально-політичне становище в Україні характеризують як відносно спокійне, зі збереженням значного рівня соціальної та політичної напруженості. Серед юлітичних причин такого становища — нерозвинугість толігичних та організаційних структур, відсутність іпливових, авторитетних політичних партій; низький рі­вень політичної культури суб'єктів політики; довготрива­ле нежиттєздатне поєднання елементів парламентської республіки, президентського правління і радянської вла­ди; невизначеність принципів відносин між законодав­чою, виконавчою та судовою гілками влади; низький рі­вень концептуального обґрунтування ідеї державності України та вкорінення її у свідомості населення. Зі становленням державності в Україні виникли пе­редумови динамічного розвитку суспільства, самореаліза-пії людини, але проблематичним є створення належних умов для такої реалізації. Саме їх покликана створювати політика, поступово інтегруючи політичні відносини в гпціальні, спираючись на ґрунтовні наукові досягнення.

3. Політологія в системі суспільних наук.

Політологія — це наука, яка досліджує політичне життя. Як відносно самостійна галузь знань вона сягає свої­ми витоками сивої давнини. Її розвиток тісно пов'язаний в розвитком філософських знань. Знання про полі­тику, які сформувала антична філософська думка, стали основою політичної філософії наступних епох. Політична філософія разом з іншими філософськими дис­циплінами досліджує сутнісні засади політики в різноманіт­них виявах, її причини і наслідки, прагне їх виявити* усві­домити, пояснити. Політична філософія і політологія черпають матері­ал з одного емпіричного джерела, але вивчають його різними засобами і на різних рівнях. Філософія, на відміну від полі­тичної науки, не звертається до практики безпосередньо. По­літичні явища й процеси з урахуванням їх місця і ролі як со­ціального цілого вивчає політологія. У пізнанні політичного життя істотна роль належить політичній історії (вивчення і фіксація політичного жит­тя, особливостей його функціонування та розвитку в окре­мих країнах, з'ясування причинних зв'язків політичних явищ та ін.). Для розуміння сутності й функціональ­ного призначення політичних явищ важливо знати історію світових політичних вчень про політику, владу, державу, право, демократію. Особливого значення у вивченні політичного життя суспільства набуває політична економія. Без політичної економії не можна зрозуміти природи соціальних суб'єктів, громадянського суспільст­ва. Соціологія політики як суспільна наука вивчає соці­альні інститути, організації як засоби діяльності соціаль­них суб'єктів. Вона, на від­міну від політології, досліджує вплив суспільства на дер­жаву, суспільного ладу на політику.

4. Предмет і методи політології

Предметом політології як науки є дослідження тенденції та законів функціонування і розвитку політичного життя соціальних суспільностей, що відображають реальний процес. !!!!! їх у діяльність з реалізації політичної влади і політичних інтересів. Предмет фіксується у її методологічних поняттях, законах, категоріях, принципах.

Є 2 підходи до визначення:

1)універсалістськи-сумативний: сукупність різноманітних науково- дисциплінарних рішень. Тобто політологія -як сукупність політичних знань, які виробляють всі суспільні науки.

2) Аналітико — концептуальний підхід: як певна єдність найбільш суттєвих щодо даного явища рис і становить завдання —систематизувати матеріал, визначити загальну логіку.

Методи:

1) Загальні —для вивчення політичних процессів.

2)Соціологічний підхід- зясовують вплив суспільства на політику і навпаки.

3) Культурологічний —залежність політики від культури суспільства

4) Загальнологічні методи:

а) аналізу і синтезу

б) поєднання історія + логіка

в)моделювання

г)прогнозування

д)математичний

е)діалектичний

ж)емпіричний (статистика)

з) спостереження поведінки людей в експерименті

5.Предмет і методи політології

ПРЕДМЕТОМ ПОЛІТОЛОГІЇ є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу, політичних відносин в окремих країнах і групах держав; відносини між класами, державами, націями, де головне завдання полягає в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управління соціально-політичними процесами.

МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ.

Діалектичний.

Синергетичний

Системний

Системно-історичний метод