Бажаючи спрогнозувати поведiнку людини або групи людей, використовують 4 страница

Питання для самостійного опрацювання:

1. Становлення і розвиток організаційних форм управління зв’язками з громадськістю.

2. Основні етапи PR-кампанії.

Тематика рефератів:

1. Формування PR-стратегії в залежності від фази громадської думки.

2. Формування PR-стратегії в залежності від позиції іміджу підприємства.

3. Процес розробки і реалізації програми зв’язків з громадськістю.

Тести для самоперевірки знань

1. Відмітьте складові змісту поняття «PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі»:

а) механізм вирішення різних завдань через співпрацю з зовнішнім оточенням;

б) форма діалогу, що сприяє стосункам організації з громадськістю;

в) функція управління, яка сприяє підтримці організації з боку громадськості.

2. Вперше термін PR був застосований у такому сенсі:

а) нарощування зусиль політичних інститутів для створення клімату довіри в національному масштабі;

б) спосіб регулювання стосунків організації з громадськістю;

в) можливість керівництва організації мати інформацію про суспільну думку щодо результатів їх діяльності.

3. Спосіб регулювання стосунків організації з громадськістю, це:

а) складова змісту поняття PR;

б) фактор ефективності діяльності PR-спеціаліста;

в) професійний тип PR-спеціаліста.

4. «Не має яскравого стилю, ідентифікує себе з організацією, не прагне до інновацій; виконавець, що не приймає рішень» − це такий тип PR-спеціаліста, як:

а) той, що впливає;

б) той, що захищається;

в) аморфний;

г) демократичний.

5. Художнє конструювання ліній, форм, тону, кольору − це:

а) стайлінг;

б) брендинг;

в) фірмовий стиль.

6. Кількість суб’єктів рекламних засобів одного стилю, що визначають характеристику конкретної організації і відокремлюють її від конкурентів − це:

а) структура реклами;

б) фірмовий стиль;

в) стайлінг;

г) індекс популярності.

7. Звертання до базових універсальних структур психіки для забезпечення ефективної інтеграції марочних комунікацій з особистим досвідом − це:

а) архетип;

б) типологія архетипів;

в) архетипи соціалізації;

г) брендинг на базі архетипів.

8. Архетипи соціалізації, архетипи змін, архетипи реставрації стабільності − це типологія архетипів:

а) за К. Юнгом;

б) за К. Пірсоном;

в) за О. Донченко.

9. Архетипи Шукача, Бунтаря, Творця відносяться до архетипів:

а) соціалізації;

б) змін;

в)повернення.

10. Такі архетипи, як Турботливий, Творець, Правитель є базою для брендингу організаційної культури, яка:

а) робить акцент на стабільність і контроль;

б) робить акцент на ризик, майстерність і успіх;

в) робить акцент на почуттях приналежності і задоволення.

Література: 1, 3, 5, 7, 9, 10, 13, 15.

7. PR в промисловості та комерційній діяльності підприємств

Мета вивчення:зрозуміти специфіку PR-діяльності в основних галузях господарювання.

Промисловість (індустрія) —це найважливіша галузь народного господарства, яка чинить вирішальний вплив на розвиток виробничих сил будь-якого суспільства і виробництво споживчих вартостей. Промисловість складається з двох основних великих груп галузей — видобувної та переробної, що поділяється на виробництво засобів виробництва (група «А») і виробництво предметів споживання (група «Б»).

Зв’язки з громадськістю в промисловості — це одна з важливих функцій управління процесом організації і здійснення виробництва споживчих вартостей та їх реалізації на ринку. Ця функція дуже складна тому, що її реалізація пов’язана з людиною, її свідомістю, світоглядом, потребами та інтересами. Зв’язки з громадськістю в промисловості — це система впливу на цільові
аудиторії з метою формування їхньої думки та управління нею в інтересах конкретного промислового підприємства (корпорації, компанії, фірми), а також в інтересах цільової аудиторії та суспільства загалом. Від того, якою за своєю сутністю і змістом є сформована на даний час громадська думка цільових аудиторій тієї чи іншої компанії, залежать ефективність її виробничої діяльності та успіх в управлінні всіма справами як усередині компанії, так і в її відносинах з партнерами, клієнтами, споживачами.

Дуже важливо, щоб служба зв’язків з громадськістю була укомплектована фахівцями високої кваліфікації і посідала гідне місце в організаційній структурі промислового підприємства, виконувала свої специфічні завдання із забезпечення керівництва необхідною аналітичною інформацією, оперативними достовірними даними про стан і перспективи розвитку виробництва, збуту, відносин з партнерами, споживачами, конкурентами й активно впливала на формування громадської думки в інтересах своєї компанії (підприємства) та її цільових аудиторій. Існує ціла низка організаційних схем розташування підрозділу паблік рилейшнз у вертикальній ієрархії керівних органів промислових підприємств (корпорацій, компаній).

Система зв’язків з громадськістю в промисловості передбачає виконання двох основних завдань:

1. Налагодження контактів з трьома важливими суспільними групами (своїми службовцями; своїми акціонерами; своїми покуп­цями) та здійснення на них цілеспрямованого впливу з метою
формування бажаної і необхідної думки.

Для досягнення успіху у виконанні цих завдань крім грамотного впливу на кожну з названих суспільних груп потрібно забезпечити взаєморозуміння та співпрацю між цими трьома групами.

2. Поширення ринку збуту товарів та послуг компанії в умовах жорсткої конкуренції. Виконання цього завдання передбачає всебічне вивчення й аналіз реальних конкурентів, а також грамот­не налагодження зв’язків з ними. Мистецтво піарменів проявляється в їхньому вмінні перетворити конкурентів на своїх партнерів.

Цей аспект другого завдання потребує глибоких знань і вміння користуватися синергетичною методологією, яка забезпечує правильне розуміння як власних інтересів компанії, так і інтересів її конкурентів та необхідності сприяти реалізації цих інтересів. На жаль, прикладів ефективної співпраці з конкурентами на цьому етапі суспільного розвитку дуже мало, а в більшості галузей промисловості зовсім немає.

Ефективне використання паблік рилейшнз у промисловості потребує грамотного і чіткого визначення пріоритетів використання фінансових засобів, робочої сили, товарів, послуг, технологій тощо. Реаль­ні ринкові відносини інколи підштовхують до реалізації досить простих проектів, які, на перший погляд, можуть дати досить
вагомий результат. Завдання служби зв’язків з громадськістю у такому разі полягає в тому, щоб досконало проаналізувати фундаментальність і доцільність реалізації таких проектів, не поспішаючи виявити інші важливі проблеми, за розв’язання яких слід взятися в першу чергу, щоб забезпечити стратегічну перспективу.

Для оптимальної організації та здійснення зв’язків з громадськістю в промисловості необхідно добре знати та враховувати особливості функціонування добувних і переробних галузей промисловості.

У добувних галузях промисловості(вугільній, залізорудній, мінеральних добрив та ін.) основна мета зв’язків з громадськістю — переконати цільову аудиторію, керівництво і трудові колективи переробних підприємств, що сировина, яку вони добувають і постачають, високоякісна і найдешевша порівняно з іншими джерелами (постачальниками) сировини, тому структура зв’язків з громадськістю в добувних галузях промисловості має переважно вертикальну спрямованість, надаючи всю необхідну інформацію для формування громадської думки знизу. Однак це не лише не виключає, а й передбачає горизонтальні зв’язки з громадськістю, тобто з партнерами подібних добувних підприємств, з іншими добувними галузями промисловості.

У переробних галузях промисловості система зв’язків з громадськістю повинна мати переважно горизонтальну спрямованість і забезпечувати спілкування з цільовими аудиторіями на основі кооперації, тобто взаємодію на засадах рівноправ’я, та взаємодопомоги. Вертикальна спрямованість зв’язків з громадськістю в переробних галузях промисловості також має місце, але це стосується передусім зв’язків з державними закладами, які регулюють той чи інший аспект власності, виробництва, обміну, розподілу і споживання.

Наявні відмінності та особливості зв’язків з громадськістю в добувних і переробних галузях промисловості в жодному разі не відкидають загальних вимог до їхньої якості та ефективності. До умов, необхідних для якісних паблік рилейшнз у добувних і переробних галузях промисловості, належать такі:

1. Сучасна організаційна структура служби зв’язків з громадськістю на кожному підприємстві (компанії, корпорації).

2. Наявність висококваліфікованих фахівців з паблік рилейшнз, які мають автономію і здатні приймати рішення як одна команда.

3. Досконала система комунікації, яка забезпечує прямий і зворотний зв’язок, діалог з цільовими аудиторіями.

4. Дух підприємництва, заснований на активному використанні інновації, ініціативи і творчості працівників.

5. Демократичний стиль керівництва, забезпечення самоорганізації та самоуправління на всіх рівнях.

6. Стратегічне та оперативне планування на науковій основі з використанням усебічного аналізу реальної обстановки та перспектив її розвитку.

7. Колективна та індивідуальна відповідальність.

8. Правильне визначення інтересів компанії і цільових аудиторій, забезпечення їх реалізації на основі взаєморозуміння та взаємодії.

9. Раціональна і активна політика з найму на роботу і просування по службі висококваліфікованих спеціалістів з-поміж жінок і чоловіків, представників різних етнічних і демографічних груп.

10. Висока культура соціальної співпраці та взаємодії членів трудового колективу.

У розвинених країнах світу зв’язки з громадськістю в промисловості зазвичай здійснюються кількома службами. В одних
компаніях (корпораціях) їх організують і здійснюють власні служ­би паблік рилейшнз, а інші користуються послугами консультантів спеціалізованих RP-фірм. У зв’язку з цим рівень організації паблік рилейшнз та їх ефективності різний. Наприклад, у деяких компаніях ефективно використовується преса, в інших добре організовані зв’язки з персоналом, але замало і неефективно використовуються радіо і телебачення, і тому загальна ефективність функціонування системи зв’язків з громадськістю невисока. Кращих результатів досягає та компанія, система зв’язків з громадськістю в якій функціонує грамотно та ефективно.

Комерційна діяльність —це невід’ємна складова діяльності підприємства, яка виражається в сукупних процесах і операціях, спрямованих на здійснення актів купівлі-продажу з метою задоволення споживчого попиту та отримання певного прибутку.

Із запропонованого визначення комерційної діяльності логічно випливає висновок, що її стрижнем є налагодження і здійснення взаємовідносин з покупцями, які значною мірою залежать від якості товарів, цін на товари, термінів доставки товарів до споживача, а також репутації компанії (корпорації, підприємства, фірми), її іміджу (рис. 16).

Рис. 16. Чинники забезпечення ефективної комерційної діяльності

Цілеспрямована інформація про якість товарів, ціни на них і терміни їх доставки до покупця може бути забезпечена лише за наявності досконалої системи зв’язків з громадськістю із сучасними каналами комунікації, надійного прямого і зворотного зв’язку з цільовими аудиторіями. У зв’язку з цим кожне повідомлення про товари, яке пропонується цільовим аудиторіям (покупцям, споживачам), повинно бути продуманим, обґрунтованим, цілеспрямованим і зрозумілим, нести доброзичливе ставлення до споживачів. Тобто повідомлення і звернення в комерційній діяльності мають сприяти формуванню дружнього образу підприємства, пояснювати його готовність задовольняти розумні вимоги споживача, захистити його від несправедливості, допомогти у розв’язанні тих чи інших проблем.

В сучасних умовах зв’язки з громадськістю в комерційній діяль­ності використовується переважно як процес діалогу й досягнення компромісу між компанією (підприємством) та її цільовими аудиторіями на користь усіх учасників процесу.

У комерційній діяльності служба зв’язків з громадськістю виконує цілу низку специфічних функцій (рис. 17).

Для успішного виконання своїх функції служба зв’язків з громадськістю повинна забезпечувати перманентне підвищення освітньої і фахової підготовки своїх працівників і представників персоналу підприємства, діяльність яких пов’язана з паблік рилейшнз.

Більшість з цих функцій пов’язані з колом проблем і питань, розв’язання яких неможливе без першого керівника підприємства.

Рис. 17. Функції паблік рилейшнз у комерційній діяльності підприємств

Зважаючи на це, постійне спілкування служби по зв’язкам з громадськістю з першим керівником, підпорядкування йому є необхідними за будь-яких умов. Важливо, щоб вищі керівники в будь-який час володіли необхідною інформацією про стан справ як усередині підприємства, так і у відносинах з усіма цільовими аудиторіями, пов’язаними з комерційною діяльністю підприємства.

Керівництво промислових підприємств і комерційних організацій завжди повинне мати «свіжу» інформацію про те, що цікавить громадськість, кожну цільову аудиторію, які потреби та інтереси мають різні групи населення, в якому становищі на сьогодні перебувають партнери і конкуренти, що реально відбувається в інших компаніях, корпораціях, фірмах. Об’єктивну інформацію про все це та інше здатна професійно забезпечити лише досконала за фахом і організаційною структурою служба зв’язків з громадськістю.

Для успішного розв’язання проблем внутрішньо промислових і комерційних комунікацій персонал служби зв’язків з громадськістю будь-якої компанії має бути готовим здійснювати ефективну роботу в таких напрямах: організація і проведення консультацій; раціональне використання комунікацій; організація і проведення дослідження у сфері зв’язків з громадськістю; розробка і реалізація програм з паблік рилейшнз; підготовка і проведення PR-компаній і PR-акцій; інтегрування всіх комунікаційних функцій. Кожен з цих напрямів потребує грамотного методологічного і методичного підходу, раціональних організаційних форм роботи, персональної і колек­тивної відповідальності.

Добре налагоджені зв’язки з громадськістю, комунікації, що ефективно працюють, можуть зробити вагомий внесок у створення позитивної моральної атмосфери, в якій люди працюватимуть зі значно більшою продуктивністю праці, вироблятимуть якісні товари за невисокими цінами, ініціюватимуть пропозиції щодо вдосконалення умов праці, використання інновацій, гарантування безпеки праці тощо. Усе це дає керівництву промислового підприємства, комерційної компанії (фірми) можливість відкрито й ефективно спілкуватися на всіх рівнях.

Таким чином, будь-які проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій можна раціонально й ефективно роз­в’язати шляхом активного використання сучасної системи зв’яз­ків з громадськістю, усіх без винятку її елементів.

Проблемні питання:

1. Чинники, що зумовлюють необхідність системи зв’язків з громадськістю в промисловій та комерційній діяльності підприємств.

2. Основні завдання паблік рилейшнз в промисловій та комерційній діяльності підприємств.

3. Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері життєдіяльності суспільства. Їх завдання та функції.

4. Зв’язки з громадськістю у відносинах з інвесторами.

Практичне заняття

Паблік рилейшнз у сфері економіки

План:

1. Можливості та необхідність використання системи зв’язків з громадськістю у сфері економіки.

2. Основні цілі та завдання служб PR-технологій на підприємствах, у виробничих та фінансових структурах.

3. Комунікації із споживачами: особливості та головні цілі.

4. Претензії споживачів — об’єкт діяльності служби PR-технологій.

Практичні завдання та вправи:

1. Вікенть'єв вважає, що важливим завданням служби PR підприємства є впровадження в життя гасла «За імідж підприємства відповідають всі співробітники, а не лише відділ PR». Запропонуйте свою програму реалізації цього гасла. Що можна рекомендувати керівнику підприємства, керівникам відділів та служб управління, всім іншим працівникам фірми, щоб підтримати імідж підприємства або його підвищити?

2. Розробіть сюжет фільму, в якому б містилась інформація про наш університет і який би був зорієнтований: а) на майбутніх абітурієнтів, б) на керівників установ та організацій, в яких можливе працевлаштування наших випускників.

3. Існують певні стереотипи щодо обличчя різних груп людей. Імідж успішних американських менеджерів, які мають великі успіхи, нерідко виглядає так: худорлявий, рухливий, сучасно одягнутий, займається спортом, бореться із зморшками і, навіть відвідує салон краси. Як Ви думаєте, чому саме такі характеристики містить цей імідж? Намалюйте образ «нового українця» − людини, що веде успішний бізнес у нас. Що слід зробити працівнику PR, щоб імідж керівника фірми був достатньо привабливим в наших умовах?

4. Проведіть аналіз публікацій щодо нашого університету (моніторинг). Виявіть якісні та кількісні параметри відповідної інформації у місцевих газетах. Які публікації переважають в них? Яких, на вашу думку, недостатньо?

5. Фахівці вважають, що створення іміджу корпорації передбачає максимальне врахування інтересів різних груп громадськості. Заповніть наступну таблицю, встановивши, які засоби слід використовувати для впливу на акціонерів, споживачів, внутрішню громадськість тощо для формування позитивного іміджу корпорації.

Формування іміджу корпорації

Об’єкти впливу	Засоби впливу
Акціонери корпорації
Споживачі продукції та послуг корпорації
Персонал корпорації
Власники торговельних організацій
Мешканці території, де розташована корпорація

Питання для самостійного опрацювання:

1. Чинники, що зумовлюють необхідність системи зв’язків з громадськістю в промисловій та комерційній діяльності підприємств.

2. Основні завдання PR-технології в промисловій та комерційній діяльності підприємств.

3. Специфіка зв’язків з громадськістю в фінансовій сфері.

Тематика рефератів:

1. Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері життєдіяльності суспільства. Їх завдання та функції.

2. Зв’язки з громадськістю у відносинах з інвесторами. Їх завдання та функції.

3. Зв’язки з громадськістю у торгівлі. Їх завдання та функції.

Тести для самоперевірки знань

1. Стійкість, суперечливість, керованість, експресивність − це:

а) якості лідера;

б) якості політичної діяльності;

в) якості масової свідомості.

2. Форма виразу масової свідомості − це:

а) політична діяльність;

б) громадська думка;

в) чутки.

3. Вимірами громадської думки є:

а) спрямованість, інтенсивність, широта, глибина;

б) яскравість, впливовість, тривалість, стійкість.

4. Чи згодні ви з такими твердженнями:

а) громадська думка чутлива до важливих подій;

б) важливі події можуть відхиляти громадську думку від одного полюсу до іншого;

в) громадська думка не прогнозує події, а реагує на них.

5. Закон Г. Олпорта – Л. Постмена формулюється так:

а) невизначеність інформації – це дефіцит суб’єктивно надійної інформації;

б) інтенсивність чутки це ймовірність її виникнення, швидкість і масштаб розповсюдження, міра впливу на поведінку натовпу;

в) інтенсивність чутки – функція, похідна від значущості її змісту та рівня невизначеності інформації з цікавого питання.

6. Чутки – бажання, чутки – пугала, агресивні чутки, чутки – нісенітниці, це класифікація видів чуток:

а) за емоційною характеристикою;

б) за мірою недостовірності.

7. Думка експерта, думка абстрактної більшості є:

а) засобами розповсюдження чуток;

б) засобами м’якої пропаганди;

в) засобами агітації.

8. Класичний стиль, спокійні кольори викликають:

а) відчуття значущості;

б) відчуття інтересу;

в) відчуття довіри.

9. Сором’язність чи пошук схвалення є:

а) стратегією побудови іміджу персони;

б) стратегією побудови іміджу організації;

в) пасткою побудови іміджу.

10. Позначте параметри, які входять до характеристики іміджу країни:

а) корисні копалини, клімат, етнічна неоднорідність;

б) політична стабільність, економічний розвиток, якість управлінської еліти;

в) фінансове благополуччя, імідж керівника, ділові комунікації.

Література: 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15.

8. PR і відносини з органами влади

Мета вивчення:з’ясувати основи PR-взаємодії підприємств та органів влади. Дослідити напрями PR-діяльності при лобіюванні інтересів підприємства.

Органи державної влади (законодавчої, виконавчої та судової гілок) — це система формування і втілення в життя законодав­чих і моральних норм організації, регулювання та контролю за
діяльністю і продуктивною участю всіх верств населення у вирішенні економічних, політичних, соціальних і духовно-культур­них проблем функціонування та розвитку суспільства, тобто це система організації, регулювання, контролю і виховання суспільства загалом і поведінки кожного громадянина зокрема.

В основі взаємодії громадськості та органів державної влади лежить принцип колективної відповідальності, який передбачає ділове партнерство між населенням (громадськістю) і органами (представниками) державної влади (президентом, народними
обранцями, якщо йдеться про депутатів, та іншими, обраними демократичним шляхом).

У провідних країнах світу створюються та функціонують спеціальні організації, які сприяють і забезпечують встановлення взаєморозуміння і взаємодії між діловими колами та політичними і державними органами. Наприклад, у Великій Британії існує організація «Industry and Parlament Trast», яка допомагає представникам бізнесу краще зрозуміти державні проблеми та зробити свій внесок у досягнення позитивних змін. Подібні організації створені в РФ і в Україні, але вони тільки починають діяти, шукають свої підходи, форми і методи діяльності.

Виробничі та комерційні структури мають зв’язки з органами державної влади на всіх основних етапах свого становлення й розвитку — від планування, організації, виробництва до збуту, реалізації товарів і послуг. Передусім це стосується таких функцій: оформлення ліцензій, акцизів, сертифікатів відповідної якості; підготовка документації та розмитнення вантажів; оподаткування, створення необхідного банку даних про стан ринкової кон’юнктури; виконання експедиторських та бухгалтерських операцій (рис. 18).

Рис. 18. Схема функціональної взаємодії комерційної (виробничої) структури з органами державного управління

На жаль, в Україні ще багато державних закладів, які не поспішають створювати підрозділи зв’язків з громадськістю. Причин цього кілька:

1. Недовіра до служб по зв’язкам з громадськістю як до неконкретної сфери, що потребує додаткових фінансових витрат.

2. Переконаність деяких представників органів влади в тому, що здійснення зв’язків з громадськістю — це завдання самої громадськості, яке може виконуватися без професійних спеціалістів.

3. Небажання звернути увагу громадськості на дискусійні, спірні питання та недооцінка необхідності навчатися, жити і працювати в новому соціокультурному режимі.

Однак слід розуміти, що тільки взаємодія представників виробничої сфери й бізнесу з органами державної влади, їх успішна співпраця сприяють зростанню їхньої популярності та іміджу («образу», «символу»), а також ефективності функціонування й розвитку не лише виробничої сфери та бізнесу, а й органів державної влади.

У політиці, як і в підприємницькій діяльності, помітну, а інколи й вирішальну роль відіграє лобіювання.

Лобіювання (від англ. lobby — коридор, де депутати можуть спілкуватися зі сторонніми) — це процес впливу зацікавлених груп (політичних, економічних, соціальних, комерційних) або юридичних та фізичних осіб на вироблення і прийняття рішень структурами всіх гілок влади.

Лобіювання є одним з основних методів (прийомів, способів) системи зв’язку з громадськістю безпосереднього впливу на апарат державної влади, на парламент з боку громадськості — ділових кіл, профспілок, представників різних соціальних груп, класів, прошарків населення, керівників різних організацій грома­дянського суспільства.

Правильне визначення лобіювання як механізму впливу на процес прийняття рішень законодавчими, виконавчими та судовими органами державної влади має принципове значення, тому що, по-перше, як захист інтересів різних соціальних груп населення воно є необхідним і доцільним; по-друге, може бути позитивним і негативним, наприклад, корумпованим; по-тре­тє, повинне мати певні утверджені законом норми, конструктивні й цивілізовані форми та методи; по-четверте, має бути прозорим і справедливим; по-п’яте, процес лобіювання повинен стримувати однобічно-командну діяльність владних структур та обмежувати всесилля директивного апарату державної влади.

Цілі процесу лобіювання в українській економіці:

1. Участь у формуванні державного бюджету. У Верховній Раді під час розгляду і прийняття бюджету на наступний рік найбільший тиск чинять аграрники, паливно-енергетичний комп­лекс, які прагнуть «вибити» більшу частку бюджету для себе.

2. Перерозподіл пільгових кредитів, ліцензій, квот, акцизів по експорту та імпорту. Сьогодні в Україну дев’ять автомобілів із десяти постачаються безкоштовно з урахуванням їх подальшого продажу різним пільговим категоріям: ветеранам, інвалідам, чорнобильцям тощо.

3. Створення системи ефективних податків та пільг по них.
У парламенті чиниться опір з боку представників виконавчої і законодавчої влади наполегливому прагненню творчих спілок отримати податкові пільги, тому що під «дахом» творчих спілок відразу з’явиться безліч сумнівних комерційних структур.

4. Справедливе урегулювання таких найважливіших питань національної економіки, як приватизація, продаж або реєстрація банків, комерційних структур тощо.

На жаль, названі цілі не завжди досягаються чесним шляхом. Адже коли високий посадовець одночасно є і обранцем народу,
і представником лобістської групи, то розмежувати в його діях та мотивах протекціонізм і лобізм, лобіювання і корупцію практично неможливо. Тому стали звичними обвинувачення з трибуни парламенту, які передаються по радіо і телебаченню, у корупції, крадіжках, зв’язках з мафією нерідко і самих депутатів.

На сьогодні можна визначити три основних напрями впливу бізнесу на урядові кола і законодавчу владу.

Перший — кримінальний, пов’язаний з хабарництвом, корупцією. Цей напрям призводить до тяжких соціально-економічних наслідків.

Другий напрям — легальний (законний), який включає два способи: 1) коли лідери комерційних структур безпосередньо йдуть у політику, що не завжди виправдано, але досить популярно; 2) вплив на прийняття політичних рішень з дотриманням законів і правових норм, що потребує довготривалої і кропіткої роботи системи ЗЗГ з владними (виконавчими і законодавчими) структурами. Сутність цієї роботи полягає в доведенні до депутатів, членів уряду справедливих інтересів відповідних соціальних груп, фірм, компаній, корпорацій.

Третій напрям — участь у формуванні органів представницької законодавчої влади. Це і висунення своїх кандидатів, і фінансування виборчих кампаній, організація та здійснення впливу на кадрові призначення в органах виконавчої влади, зокрема лобіювання певних кандидатур, підтримка їх у засобах масової інформації, здійснення їхньої підготовки (нав­чання і стажування), комплексні заходи з їх висування і підтримки.