Лютнева революція 1917 р. в Петрограді. Падіння монархи Романовнх
Революційні події в Петрограді.Від початку 1917 р. незадоволення війною та економічні труднощі, зокрема труднощі з продовольством у великих промислових центрах, посилили страйковий рух. Приводом до революційного вибуху в Петрограді були такі події. У середині лютого погіршилося постачання столиці продуктами, особливо хлібом. Зерно в країні було і в достатній кількості, але через транспортні проблеми і нерозторопність влади, його поставляли в місто з перебоями. Була запроваджена карткова система, виникли черги біля хлібних крамниць, що зумовило незадоволення людей. 17 лютого розпочався страйк на Путіловському заводі в Петрограді. Робітники вимагали надбавки до зарплати. Адміністрація звільнила страйкарів і оголосила про закриття на невизначений час окремих цехів. Путілов-ців підтримали робітники інших підприємств міста. 23 лютого на вулиці Петрограда вийшли робітники і робітниці з лозунгами "Хліба!", "Геть війну!", "Геть самодержавство!". Того дня страйкували 128 тис. робітників 50 підприємств - третина робітників столиці. Наступного дня страйкували вже 214 тис. робітників. 25 лютого страйк у Петрограді став загальним: до нього приєдналися 300 тис. осіб. На головних площах, проспектах і вулицях відбувалися мітинги і демонстрації. Того ж дня командувач Петроградського військового округу генерал С. Хабалов скерував донесення Миколі II, який перебував у Ставці в Могильові, про ситуацію в Петрограді. О 21 годині надійшов наказ імператора про припинення "безпорядків" у столиці. С. Хабалов наказав поліції та командирам запасних частин застосовувати проти демонстрантів зброю. Проти ночі 26 лютого поліція заарештувала майже сотню найактивніших діячів лівих партій. 26 лютого поліцейські відкрили вогонь по мітингувальниках на Знаменській площі, на Садовій вулиці, Літей-ному та Володимирському проспектах. Десятки було вбито та поранено. Проти ночі 27 лютого було проведено нові арешти: цього разу схоплено 170 осіб. Спроби уряду придушити силою масові революційні виступи в місті були безуспішними. Вирішальну роль у перемозі революції відіграв перехід військ Петроградського гарнізону на бік повсталих. У лютому 1917 р. у Петрограді перебував гарнізон чисельністю до 180 тис. солдатів. Переважно це були запасні частини, які мали їхати на фронт. Зосередження в столиці великої кількості солдатів, які легко піддавалися революційній пропаганді, було однією з помилок влади.
Уже 26 лютого 4-та рота одного з батальйонів Павловського полку відмовилася зайняти вказане їй місце на заставі. Рота була обеззброєна, а організатори відвезені в Петропавловську фортецю. Вранці 27 лютого повстала навчальна команда запасного батальйону Волинського полку. Якщо вранці 27 лютого на бік повсталих перейшло 10 тис. солдатів, то ввечері -67 тис. 28 лютого на боці повсталих було 127 тис. солдатів, а 1 березня - вже 170 тис. 28 лютого було захоплено Зимовий палац, Петропавловську форте-
Росія в Першій світовій війні (1914-1917)
вели-було і
і.
страй-
ілов-
вулиці
вій-
вже
нього
від-
, який
' на-
. Хаба-
де-
майже
', Літей-
. Проти
осіб.
були
військ
а-
це були
великої
було од-
полку
оєна, а
пов-
. Якщо
- вже форте-
цю, арсенал, із якого було роздано робітничим загонам 40 тис. гвинтівок і 30 тис. револьверів. На Літейному проспекті розгромлено й підпалено будівлі Окружного суду та Будинку попереднього ув'язнення, із тюрем випущено ув'язнених, багатьох поліцейських і жандармів заарештовано. Почалися арешти царських міністрів, яких помістили в Петропавловську фортецю. (Кількість жертв у лютневі дні 1917 р. в Петрограді становила майже 300 осіб убитими і до 1200 пораненими.)
У відповідь на телеграму голови Державної думи М. Родзянка про потребу створити новий уряд, який користувався б довірою суспільства, Микола II ухвалив рішення розпустити Думу на канікули - від 26 лютого до квітня 1917 р. Об 11 годині ранку 27 лютого депутати Державної думи зібралися в Білій залі Таврійського палацу і мовчки вислухали царський наказ про канікули. Було вирішено не проводити офіційних засідань, однак залишатися на своїх місцях. Всередині дня, коли до Таврійського палацу підійшли натовпи демонстрантів, Дума вирішила сформувати зі свого складу "Тимчасовий комітет Державної думи для відновлення порядку в Петрограді і для зносин з установами і особами". Того ж дня комітет у складі 12 осіб на чолі з М. Родзянком було сформовано. Ввечері 27 лютого Родзянко надіслав цареві нову телеграму, у якій пропонував піти на поступки - доручити Думі сформувати відповідальний перед нею уряд. Проти ночі 28 лютого Тимчасовий комітет Державної думи звернувся до народів Росії із зверненням, що він бере на себе ініціативу "відновлення державного і суспільного порядку" і створення нового уряду. Ввечері 28 лютого, в умовах, коли революція перемогла, М. Родзянко запропонував Тимчасовому комітетові взяти на себе урядові функції. Для тимчасового керування міністерствами були скеровані комісари із членів Думи.
Представники робітничих груп, разом із групою думських депутатів від соціал-демократичної фракції, представниками лівої інтелігенції 27 лютого зібралися в Таврійському палаці й оголосили про створення Тимчасового виконавчого комітету Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів. Комітет звернувся із закликом вибрати депутатів до Ради - по одному депутату від тисячі робітників і по одному - від роти солдатів. Було обрано 250 депутатів, які, зібравшись в Таврійському палаці, обрали Виконавчий комітет Ради. Його головою став лідер соціал-демократичної фракції Державної думи меншовик Н. Чхеїдзе, заступниками - трудовик О. Керен-ський та меншовик М. Скобелєв. Більшість у Виконавчому комітеті та самій Раді належала меншовикам і есерам. Виконком взяв на себе охорону громадського порядку та забезпечення населення продовольством. Рада сформувала військову і продовольчу комісії, озброєну міліцію, встановила контроль над друкарнями і залізницями. Рішенням Ради були вилучені фінансові кошти царської влади й встановлено контроль над їх використанням. Рада 1 березня видала "Наказ № 1" про демократизацію армії. Солдатів прирівнювали в громадянських правах з офіцерами, заборонялося грубе поводження з
Росія на початку XX ст.
нижчими чинами, було скасовано форми армійської субординації. Легалізувалися солдатські комітети, вводилася виборність командирів, в армії дозволялося вести політичну діяльність. Петроградський гарнізон було підпорядковано Раді.
Утворення Тимчасового уряду. Зречення Романових. Проти ночі 2 березня розпочалися переговори між представниками Виконавчого комітету Петроградської Ради і Тимчасовим комітетом Державної думи про формування Тимчасового уряду. Представники Ради поставили умову, щоб Тимчасовий уряд одразу ж проголосив громадянські свободи, амністію політв'язням і скликав Установчі збори. За умови виконання Тимчасовим урядом цієї вимоги Рада ухвалила рішення про його підтримку. Формування складу Тимчасового уряду доручили Тимчасовому комітетові Державної думи. 2 березня після переговорів представників Тимчасового комітету Державної думи і Виконкому Петроградської Ради було сформовано Тимчасовий уряд. До його складу увійшли 12 осіб, 9 з яких були депутатами Державної думи. Головою уряду і міністром внутрішніх справ став голова Всеросійського земського союзу, кадет, князь Г. Львов, міністром закордонних справ - лідер кадетської партії П. Мілюков, військовим і морським міністром - лідер партії октябристів О. Гучков, міністром торгівлі й промисловості - прогресист О. Коновалов, шляхів сполучення - кадет М. Некрасов, народної освіти -близький до кадетів професор права О. Мануйлов, землеробства - земський лікар, кадет О. Шингарьов, юстиції - трудовик (від 3 березня есер) О. Корейський, у справах Фінляндії - кадет В. Родичев, обер-прокурором Священного Синоду - октябрист В. Львов, державним контролером - октябрист І. Годнєв. Отже, 7 найважливіших посад опинилися в руках кадетів.
Між тим ще 27 лютого Микола II через начальника штабу Ставки генерала М. Алексєєва віддав розпорядження спрямувати на Петроград на-дій'іі війська для придушення революції. На чолі військ було поставлено генерала М. Іванова, призначеного також замість С. Хабалова командувачем Петроградського військового округу з дуже широкими повноваженнями. Вранці 28 лютого Микола II виїхав із Ставки на Петроград. Коли поїзди прибули на станцію Мала Вишера (160 км від Петрограда), стало відомо, що наступні станції зайняли революційні війська. Цар вирішив повернути на Псков, у штаб Північного фронту. У Псков царські поїзди прибули о 19 годині 1 березня. Тоді ж генерал Алексєєв вирішив відмовитися від військової експедиції на Петроград. Заручившись підтримкою командувачів фронтів, він віддав наказ Іванову утриматися від наступу на столицю. Проти ночі 2 березня Микола II дав згоду на формування відповідального перед Думою уряду. Командувач Північного фронту генерал М. Рузський передав рішення Миколи II М. Родзянкові. Однак той повідомив, що таке рішення "запізніле" і хід подій вимагає зречення царя на користь його сина Олексія при регентстві великого князя Михайла Олександровича, молодшого брата імператора. За зречення Миколи II висловилися командувачі всіх фронтів і флотів - "в
Росія в Першій світовій війні (1914-1917)
ім'я порятунку батьківщини і династії", бо воно "єдине, здатне припинити революцію і врятувати Росію від жахів анархії". У цих умовах Микола II наказав скласти маніфест про своє зречення від престолу на користь царевича Олексія при регентстві великого князя Михайла. Увечері 2 березня до Пскова прибули депутати Державної думи О. Гучков і В. Шульгін і підтвердили доконечність зречення царя. Тоді Микола II заявив, що він зрікається престолу не тільки сам, але від імені сина Олексія на користь брата Михайла. Нова комбінація, коли трон переходив до брата імператора, не відповідала букві закону, але порадившись, Гучков сказав, що вони можуть прийняти цю пропозицію. Підписавши новий текст зречення, колишній імператор, як завжди, записав у своєму щоденнику короткий перебіг дня і закінчив запис словами: "Навколо зрада, і боягузтво, і обман!".
Уранці 3 березня відбулася зустріч членів думського комітету і Тимчасового уряду з великим князем Михайлом. Родзянко і Керенський переконували його теж зректися престолу. Однак Мілюков наполягав на тому, щоб Михайло прийняв корону, доводячи важливість сильної влади для зміцнення нового порядку. Гучков, який одразу з поїзда прибув на засідання, теж підтримав Мілюкова. Однак більшість виступила за зречення Михайла, і він о 16 годині підписав складений В. Набоковим і бароном Б. Нольде маніфест про свою відмову від корони. У маніфесті, оприлюдненому наступного дня, зазначалося, що Михайло відмовляється від престолу, і народ "всенародним голосуванням через своїх представників в Установчих зборах" має "встановити спосіб правління і нові основні закони держави Російської". Михайло закликав народ визнати Тимчасовий уряд як законну владу Росії.
Письмові заяви про підтримку Тимчасового уряду і про відмову від претензій на царський престол зробили і всі члени царської сім'ї. Так закінчилася історія правління династії Романових. Згодом Миколу II та його сім'ю заарештували і відвезли до Царського Села. Спроби Тимчасового уряду переправити колишнього царя і його родину спочатку до Англії, а потім до Франції виявилися невдалими. 13 серпня 1917 р. за розпорядженням Тимчасового уряду царську сім'ю вивезли до Тобольська. До трагічних подій у Єкатеринбурзі залишалося менше року.
Усупереч багатолітнім твердженням радянських істориків, жодна з партій Росії організаційно й технічно революції не готувала. Вона розпочалася стихійно і несподівано для уряду та опозиційних партій. Крах монархії став результатом її системної кризи і частиною кризи імперій старого типу в умовах Світової війни. Уже революція 1905-1907 років виявила цілий пласт конфліктів і суперечностей, спричинених переходом країни від традиційного суспільства до індустріального. Росія потребувала пришвидшення політичних і соціально-економічних перетворень, насамперед реформування вищої законодавчої і виконавчої влади, розширення прав та свобод особистості, демократизації всіх сторін суспільного життя. Революція змусила самодержавство внести деякі корективи у свою політику. Однак історичні обстави-
Росія на початку XX ст.
ни, у яких відбувався процес ламання старих інститутів і цінностей та становлення нових, були малосприятливими для влади. Світова війна напружила сили держави і суспільства. Кожен день війни звужував соціальну базу самодержавства. Проти Миколи II на короткий час об'єдналися різні політичні сили - від правих до лібералів і лівих. Монархія виявилась приреченою.
Лютнева революція відкрила перед країною кілька можливих шляхів розвитку. В умовах політичної нестабільності ліберально-реформістська альтернатива від початку була малоперспективною, тому що не мала глибокого коріння в російському народі. Запропонована "згори" Тимчасовим урядом програма реформування країни на принципах демократії, приватної власності, цілісності країни, тобто на ліберальних цінностях, вилучала саму можливість широкого застосування насильства для стабілізації ситуації в країні. Відкладаючи розв'язання таких важливих питань, як аграрне, участь у війні, самовизначення народів до скликання Установчих зборів, Тимчасовий уряд руйнував свою соціальну і політичну базу, відкривав шлях революційному варіантові розвитку подій.
1796-1801
1796-1800
1797, 5 квітня
1799,8(19)
| , 12 березня | |
| -1825 | |
| 2 квітня | |
| 24 червня | |
| 12(24)вере | |
| 8 вересня | |
| 1803, | 24 січня |
| 1803, | 20 лютого |
| 1803- | -1805 |
| 1804, | 9 липня |
| 1804, | 5 листопада |
| 1804- | -1813 |
| 1805- | |
| 1806- |
Хронологія основних подій
1796-1801
1796-1800
1797, 5 квітня 1799, 8 (19) липня
1801, 12 березня
1801-1825
1801,2 квітня
1801, 24 червня 1801, 12 (24) вересня 1802,8 вересня
1803, 24 січня
1803, 20 лютого 1803-1805
1804, 9 липня
1804, 5 листопада
1804 1804-1813
1805-1807 1806-1812
Павло І
Олександр І
Скасування Павлом І визначальних положень Жалуваних грамот дворянству і містам
Новий закон про престолонаслідування, маніфест про "триденну панщину" Утворення Російсько-американської торговельної компанії
Двірцевий переворот, загибель Павла І
Підтвердження Жалуваних грамот дворянству і містам Початок засідань Негласного комітету
Приєднання Грузинського царства (Східної Грузії) до Росії Маніфест про створення міністерств і Комітету міністрів Початок реформи системи освіти Указ про "вільних хліборобів" Відкриття університетів у Вільно, Казані та Харкові Статут про цензуру Перший загальний університетський статут "Положення про євреїв" Російсько-іранська війна, приєднання Північного Азербайджану до Росії Участь Росії в коаліційних війнах проти Франції Російсько-турецька війна, приєднання Бессарабії до Росії
Хронологія основних подій
1808-1809
1810, 1 січня
1812, 12 (24) червня
1812, 26 серпня (6 вересня)
1812, 21 грудня (1813,4 січня)
1813-1814
1814-1815
| 1815, | 14 (26) вересня |
| 1816- | -1817 |
| 1816- | -1819 |
| 1821- | -1825 |
| 1822, | 1 серпня |
| 1823- | -1825 |
| 1825, | 14 грудня |
1825, 29 грудня- 1826, 3 січня
1825-1855
1826, 10 червня
Микола І
| Відкриття першої | 1826, липень |
| бавовнопрядильної фабрики у | |
| Петербурзі | |
| Російсько-шведська війна, | |
| приєднання Фінляндії та | 1826-1828 |
| Аландських островів до Росії | |
| План державних перетворень | |
| М. Сперанського | 1828, 8 грудня |
| Утворення Державної ради | |
| Вторгнення Наполеона в Росію | |
| Бородінська битва | |
| Вигнання французьких військ із | |
| території Росії | 1830-1831 |
| Закордонні походи російської | 1832, 10 лютого |
| армії | |
| Віденський конгрес держав- | |
| переможниць над Наполеоном | 1832, 14(26) лю |
| Утворення у складі Російської | |
| імперії Королівства (Царства) | |
| Польського, запровадження | |
| конституції | |
| Акт "Священного союзу" | |
| монархів Росії, Австрії і Пруссії | |
| Заснування університету у | |
| Варшаві | 1834-1859 |
| Виникнення військових поселень | 1835, 26 липня |
| у Росії | |
| Селянська реформа у балтійських | 1837,30 жовтня |
| губерніях | |
| Заснування університету у | 1837, 27 грудня |
| Петербурзі | |
| Північне і Південне товариства | |
| декабристів | 1839, 25 березня |
| Заборона таємних товариств і масонських лож | |
| Декабристська організація | 1839-1843 |
| "Товариство об'єднаних слов'ян" | 1842, 2 квітня |
| Повстання декабристів у | 1844, 19 грудня |
| Петербурзі | 1845-1849 |
| Повстання Чернігівського полку | |
| 1846-1847 |
Статут про цензуру
Хронологія 1826, липень
1826-1828
1828, 8 грудня 1830
1830-1831 1832, 10 лютого
1832, 14 (26) лютого 1832
1834 1834
1834-1859 1835, 26 липня
1837, 30 жовтня
1837, 27 грудня
1839, 25 березня
1839-1843 1842, 2 квітня 1844, 19 грудня 1845-1849
1846-1847
с подій
Утворення Третього відділення
(політичної поліції)
імператорської канцелярії та
корпусу жандармів
Російсько-іранська війна,
приєднання Східної Вірменії до
Росії
Реформа початкової та середньої
освіти
Видання 45-томного "Повного
зібрання законів Російської
імперії"
Польське повстання
Маніфест про створення стану
спадкових та особистих
"почесних громадян"
Скасування польської конституції
Видання 15-томного "Зводу
законів Російської імперії" (набув
чинності з 1835 р.)
Заснування університету в Києві
Зменшення терміну дійсної
солдатської служби з 25 до 20
років
Імамат Шаміля
Другий загальний
університетський статут
Відкриття першої залізниці між
Петербургом і Царським Селом
Утворення міністерства
державного майна, початок
реформи державних селян
Указ "Про злиття греко-
католицької церкви з
православною"
Грошова реформа Є. Канкріна
Указ про "зобов'язаних селян"
Ліквідація кагалу
Гурток М. Буташевича-
Петрашевського
Кирило-Мефодіївське товариство
в Україні
Хронологія основних подій
1847-1848 1848
1851,1 листопада
1853-1856
1854,вересень - 1855,серпень
1855-1881
1856, 18 (ЗО) березня
1857, 3 січня
1858, січень - 1859, грудень 1858, 16 (28) травня
1860, 31 травня 1860,26 жовтня
1860, 2 (14) листопада
1861, 19 лютого
1863, 17 квітня 1863, 18 червня 1863, 18 липня
1863, 26 червня
Епідемія холери
Окупація російськими військами
Дунайських князівств (Молдавії та
Валахії)
Участь російських військ у
придушенні революції в
Угорщині
Відкриття залізниці Москва-
Петербург
Кримська (Східна) війна
Оборона Севастополя
II
Паризький мирний договір Утворення Таємного (з 16 лютого 1858 р. отримав назву Головного) комітету в селянській справі Діяльність губернських комітетів у селянській справі Айгунський договір Росії з Китаєм: приєднання земель по лівому березі Амуру до Росії Утворення Державного банку Закон про скасування винних відкупів і запровадження з 1863 р. акцизної системи Пекінський договір Росії з Китаєм, приєднання Примор'я до Росії
Маніфест про звільнення поміщицьких селян, "Положення про селян, які виходять з кріпосної залежності" Указ про скасування тілесних покарань Третій загальний університетський статут Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про обмеження публікації книг українською мовою
"Положення" про поземельний устрій удільних селян
Хронологія основних подій
1863-1864 1864, 1 січня
1864,травень
1864, 14 червня
1864, 19 листопада
1864, 20 листопада
1865, 6 квітня 1865
1866, 18 січня і 24 листопада
1867, 30 березня (11 квітня)
1867, липень
1870, 16 червня 1870
1871, 1(13) березня
1873, 25 травня (6 червня) -11 (23) жовтня
1873, 12 (24) серпня
1874, 1 січня 1874-1875 1876, лютий 1876, 18 травня
Польське повстання
"Положення про губернські та
повітові земські установи"
Закінчення Кавказької війни
(1817-1864)
"Положення про початкові
народні училища"
"Статут гімназій і прогімназій"
Судові статути
"Тимчасові правила про пресу"
Перейменування Рішельєвського
ліцею на Новоросійський
(Одеський) університет
"Положення" про поземельний та
адміністративний устрій
державних селян
Договір із США про продаж
російських володінь у Північній
Америці
Утворення Туркестанського
генерал-губернаторства
"Міське положення"
Утворення "Товариства пересувних художніх виставок" (до 1924)
Лондонська конвенція про скасування режиму "нейтралізації" Чорного моря
Договір між Росією, Німеччиною
та Австро-Угорщиною ("Союз
трьох імператорів")
Договір між Росією і Хіванським
ханством
"Статут" про загальну військову
повинність
"Ходіння в народ" революційних
народників
Ліквідація Кокандського ханства
й утворення Ферганської області
Емський указ Олександра II про
заборону українського
книгодрукування
| 1876-1879 1877-1878 1878, 19 лютого (3 березня) 1878, 1 (13) червня -1 (13) липня 1879, серпень |
| 1880, 12 лютого - 6 серпня 1881, 1 березня 1881-1894 1881, 29 квітня 1881, 6 (18) червня 1881, 14 серпня 1881, 28 грудня 1882, 18 травня 1882, 1 червня 1884,23 серпня 1885, 3 червня 1887, 12 лютого |
Хронологія основних подій
Народницька організація "Земля і воля"
Російсько-турецька війна Сан-Стефанський мирний договір Росії з Туреччиною
Берлінський конгрес
Розкол "Землі і волі", виникнення
нових народницьких організацій -
"Народна воля" і "Чорний
переділ"
Діяльність "Верховної
розпорядчої комісії по охороні
державного порядку і суспільного
спокою" під головуванням
М. Лоріс-Мелікова
Убивство Олександра II
народовольцями
| Олександр III |
Маніфест про непорушність
самодержавства
Відновлення "Союзу трьох
імператорів"
"Положення про заходи щодо
збереження державного порядку і
громадського спокою"
"Положення" про обов'язковий (з
1 січня 1883) викуп селянських
наділів і про зниження викупних
платежів
Указ про створення Селянського
поземельного банку і про
поступове скасування подушного
податку
"Тимчасові правила про пресу"
Четвертий загальний
університетський статут
Утворення Дворянського
поземельного банку
Закон про обмеження публічних
судових засідань
1887, 6 (18) червня
1889, 12 липня
1890, 12 червня 1891-1894 1891
1892, 11 червня 1892
1894-1917
1896, 22 травня (З
1897, 3 січня
1897, 28 січня 1897, 2 червня
1898,14 жовтня
1899, лютий
1903, квітень
1887, 6 (18) червня
1889, 12 липня
1890, 12 червня 1891-1894 1891
1892, 11 червня 1892
1894-1917
1896, 22 травня (3 червня)
1897, 3 січня
1897, 28 січня
1897, 2 червня
1898, 14 жовтня
1899, лютий 1902
1903, квітень
Хронологія основних подій
Договір ("перестрахувальний") Росії з Німеччиною "Положення про земських окружних начальників" "Положення про губернські та повітові земські установи" Оформлення франко-російського союзу
Початок будівництва Транссибірської залізничної магістралі
"Міське положення" Утворення Польської соціалістичної партії (ППС) Запровадження державної винної монополії
Микола II
Договір Росії з Китаєм про оборонний союз і будівництво Китайсько-східної залізниці Всеросійська промислова виставка у Нижньому Новгороді Закон про запровадження золотого грошового обігу (грошова реформа С. Вітте) Перший Всеросійський перепис населення
Закон про обмеження робочого дня на фабриках 11,5 годинами і визнання неділі неробочим днем Утворення Загального єврейського робітничого союзу у Литві, Польщі та Росії (Бунд) І з'їзд РСДРП у Мінську Відкриття Московського Художнього театру Поширення загальноросійського законодавства на Фінляндію Утворення партії соціалістів-революціонерів (есерів) Єврейський погром у Кишиневі
Хронологія основних подій
1903
1904, січень 1904
1904-1905
1904, 27 січня (9 лютого) -20 грудня (2 січня 1905)
1905, 9 січня
1905, 6 серпня
1905, 23 серпня (5 вересня)
1905, 12-18 жовтня 1905,17 жовтня
1905, жовтень 1905, листопад
1905, 11 грудня
1906, січень
1906, 23 квітня
1906, 27 квітня - 8 липня 1906,травень
1906, 19 серпня
1906, 9 листопада
1907, 20 лютого - 2 червня
II з"їзд РСДРП: розкол на більшовиків і меншовиків Утворення "Союзу визволення" Присвоєння Іванові Павлову Нобелівської премії за дослідження в галузі фізіології Російсько-японська війна
Оборона Порт-Артура "Кривава неділя" (початок революції 1905-1907 років) Проект закону про "Булигінську думу"
Портсмутський мирний договір Росії
з Японією
Установчий з'їзд конституційно-демократичної (кадетської) партії Маніфест Миколи II "Про удосконалення державного порядку"
Утворення партії "Союз російського народу" Виникнення партії "Союз 17 октября" (октябристів) Закон про вибори до Державної думи
Заснування Союзу мусульман Росії ("Іттіфак") Видання "Основних законів Російської імперії"
I Державна дума
Утворення "Ради об'єднаного
дворянства"
Указ про запровадження
військово-польових судів у
губерніях, в яких оголошено
надзвичайний стан
Указ про вихід селян з общини
(початок столипінської аграрної
реформи)
II Державна дума
Хронологія основних подій
1907, 3 червня
1907, 18 (31) серпня
1907, 1 листопада -1912, 9 червня 1908
1910, 14 червня
1911, 14 березня
1911, 29 травня
1911, вересень
1912, 15 листопада -1917, 6 жовтня 1912, листопад 1913
1914,19 липня (1 серпня)
1914, 24 липня (6 серпня)
1914, липень
1914, 8 серпня
1914, 4 (17) серпня -
2(15)вересня
1914, 5 (18) серпня -
8 (21) вересня
1914, 15 (28) вересня -
26 жовтня (8 листопада)
1914, 20 жовтня
1914, 29 жовтня (11 листопада) -11 (24) листопада
Маніфест про розпуск II
Державної думи і новий виборчий
закон
Російсько-англійська угода про
поділ сфер впливу на Середньому
Сході
III Державна дума
Присвоєння Іллі Мечникову
Нобелівської премії за
дослідження у галузі ембріології
та імунології
Закон "Про зміни і доповнення
деяких постанов про селянське
землеволодіння"
Закон про запровадження земств
у шести західних губерніях
"Положення про землеустрій"
Убивство Петра Столипіна
IV Державна дума
Утворення Партії прогресистів
Святкування 300-річчя династії
Романових
Оголошення Німеччиною війни Росії
Оголошення Австро-Угорщиною війни Росії
Утворення Всеросійського земського союзу і Всеросійського союзу міст
Перейменування Санкт-Петербурга в Петроград
Східно-Прусська операція
Галицька операція
Варшавсько-Івангородська
операція
Оголошення Росією війни
Туреччині
Лодзинська операція
Хронологія 1915, березень-квітень
1915, травень-липень
1915, серпень 1915,серпень
1916, 22 травня (4 червня) -
1917, 25 лютого
1917, 27 лютого 1917,2 березня
: подій
Угода Росії з Великобританією та Францією про чорноморські протоки
Утворення військово-промислових комітетів і Всеросійського земського і міського союзів
Виникнення Прогресивного блоку в IV Державній думі Виникнення Особливих нарад з оборони, продовольства, палива і перевезень
Наступ російських військ Південно-Західного 31 липня (13 серпня) фронту ("Брусиловський прорив") Повстання у Середній Азії Загальний політичний страйк у Петрограді
Утворення Тимчасового комітету Державної думи та Петроградської Ради робітничих солдатських депутатів Утворення Тимчасового уряду, зречення Миколи II
Вибрана бібліографія
Джерела
Весна народов: зтнополитическая история Волго-Уральского региона: Сб. документов / Под ред. К. Мацузато. - Саппоро, 2002.
Вехи. Интеллигенция в России: Сб. статей. - М., 1991.
Витте С. Ю. Воспоминания: В 3-х т. - М., 1960. - Т. 1-3.
Внешняя политика России XIX и начала XX века: Документи Мини-стерства иностранньїх дел. Сер. 1. 1801-1815 гг. - М., 1960-1972. - Т. 1-8; Сер. 2. 1815-1830 гг.-М., 1974-1982.-Т. 1-5.
Герцен А. И. Собрание сочинений: В 30-ти т. - М., 1955-1957. - Т. 6-11.
Горбачевский И. И. Записки. Письма. - М., 1963.
Гучков А. И. Корабль потерял свой курс: Политические речи 1912-1913 гг.-М., 1991.
Данилевский Н. Я. Россия и Европа. - М., 1988.
Декабристьі // Избранньїе сочинения: В 2-х кн. - М., 1987. - Т. 1-2.
Декабристн в воспоминаниях современников. - М., 1988.
Дневник П. А. Валуева, министра внутренних дел: В 2-х т. - М., 1961.-Т. 1-2.
Дневники императора Николая II. - М., 1991.
Из глубиньї: Сб. статей о русской революции. - М., 1990.
Карамзин Н. М. Записка о древней и новой России в ее политическом и гражданском отношениях. - М., 1991.
Керенский А. Ф. Россия на историческом повороте: Мемуари. - М., 1993.
Киреевский И. В. Избранньїе статьи. - М., 1984.
Коковцов В. И. Из моего прошлого. Воспоминания. 1903-1919. - М., 1992.-Т. 1-2.
Кюстин де А. Николаевская Россия. - М, 1991.
Лавров П. Л. Избранньїе произведения: В 2-х т. - М., 1965. - Т. 1-2.
Леонтьев К. Н. Избранное. - М., 1993.
Мартене Ф. Ф. Собрание трактатов и конвенций, заключенньїх Рос-сиею с иностранньїми державами. - СПб., 1874-1909. - Т. 1-15.
Мемуарьі декабристов. Северное общество. - М., 1981.
Вибрана бібліографія
Мемуари декабристов. Южное общество. - М., 1982.
Милюков П. Н. Воспоминания: В 2-х т. - М., 1990. - Т. 1-2.
НикитенкоА. В. Дневник. -М., 1955-1956.-Т. 1-3.
Общий свод... данньїх Первой всеобщей переписи населення, произве-денной 28 января 1897 г. - СПб., 1905. - Т. 1-2.
Падение крепостного права в России: Документьі и материальї / Под ред. В. А. Федорова. - М., 1966-1968. - Вьш. 1-3.
Палеолог М. Царская Россия накануне революции. - М., 1991.
Программньїе документи политических партий России дооктябрьско-го периода.-М., 1991.
Программьі политических партий России конца ХІХ - начала XX в. -М., 1995.
Революционное народничество 70-х годов ХІХ в.: Сб. документов и материалов: В 2-х т. - М., 1964-1965. - Т. 1-2.
Революция 1905-1907 гг. Документьі и материальї. - М., 1975.
Родзянко М. В. За кулисами царской власти. - М., 1991.
Россия первой половиньї ХІХ в. глазами иностранцев. - Л., 1991.
Российское законодательство Х-ХХ веков. - М., 1988-1994. - Т. 7-9.
Русское общество 30-х годов ХІХ в.: Люди и идеи: Мемуари совре-менников. -М., 1989.
Русское общество 40-50-х годов ХІХ в. - М., 1991. - Ч. 1-2.
Русские мемуарьі: Избраннне страницьі: 1826-1856. -М., 1990.
Сборник договоров России с другими государствами. 1856-1917. -М., 1952.
Соловьев В. С. Сочинения: В 2-х т. - М., 1989. - Т. 1-2.
Сперанский М. М. Проекти и записки. - М.; Л., 1961.
Стольтин П. А. "Нам нужна великая Россия..;": Полное собрание речей в Государственной думе и Государственном совете. 1906-1911. - М., 1991.
Ткачев П. Н. Сочинения: В 2-х т. - М., 1975-1976. - Т. 1-2.
Тютчева А. Ф. При дворе двух императоров: Воспоминания, дневник. 1853-1882.-Тула, 1990.
1812 год в воспоминаниях современников. - М., 1995.
Феоктистов Е. М. За кулисами политики и литературн, 1848-1896: Воспоминания. - М., 1991.
Вибрана бібліографія
Философские и общественно-политические произведения петрашев-цев.-М., 1953.
Хомяков А. С. Полное собрание сочинений: В 2-х т. - М., 1995. - Т. 1-2.
Чаадаев П. Я. Полное собрание сочинений и избранньїе письма: В 2-х т. -М., 1991.-Т. 1-2.
Література
Ахиезер А. С. Россия: Критика исторического опьіта. - М., 1991. - Т. 1-3.
Вернадский Г. В. Начертание русской истории. - СПб., 2000.
Геллер М. История Российской империи: В 3-х т. - М., 1997. - Т. 1-3.
История России в ХІХ веке: В 9-ти т. - СПб., 1907-1910. - Т. 1-9.
История России: В 2-х т.: Учеб. для вузов / Под ред. А. Н. Сахарова. -М..2003.-Т. 1-2.
История России. ХІХ век: Учеб.: В 2-х ч. / Под ред. В. Г. Тюкавкина. - М., 2004. - Ч. 1-2.
История России ХІХ - начала XX в.: Учеб. для истор. фак-тов ун-тов / Под ред. В. А. Федорова. - М., 1998.
История России с древнейших времен до 1861 г.: Учеб. для вузов / Под ред. Н. И. Павленко. - М., 2000.
История СССР. С древнейших времен до Великой Октябрьской соци-алистической революции. Первая серия. - М., 1967-1968. - Т. 4-6.
Кантор В. "...Есть европейская держава" Россия: Трудньш путь к цивилизации. Историософские очерки. -М., 1997.
Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад / Пер. з нім. X. Назаркевич; Наук. ред. М. Крикун. - Львів, 2005.
Каппелер А. Россия - многонациональная империя: Возникновение. История. Распад / Пер. с нем. - М., 1997.
Ключевский В. О. Курс русской истории // Сочинения: В 9-ти т. - М., 1989-1990.-Т. 5.
Корнилов А. А. Курс истории России ХІХ века. - М., 1993.
Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (XVIII -начало XX в.): В 2-х т. - 2-е изд., испр. - СПб., 2000. - Т. 1-2.
Нариси історії Росії від найдавніших часів до сьогодення. - Дніпропетровськ, 1997.
Пайпс Р. Россия при старом режиме. - М., 1993.
Платонов С. Лекции по русской истории. - М., 1993.
Вибрана бібліографія
ФедоровВ. А. История России: 1861-1917: Учеб. для вузов. -М., 2001.
Хоскинг Дж. Россия: народ и империя (1552-1917) / Пер. с англ. - Смоленськ 2000.
Нашгапп Н. ОезсЬісЬіе Киззіапаз. - МйпсЬеп; 2йгісЬ, 1996.
НбзсЬ Е. ОезсЬісЬіе Киззіапдз. - 8тй§агі, 1996.
Нозкіп§ О. Киззіа: Реоріе апсі Етріге. 1552-1917. - СатЬгісі§е; Мазза-сЬизеїІз, 1997.
Карреіег А. Киззіапсі аіз УіеІУбІкеггеісЬ: ЕпІзІеЬип^ - ОезсЬісЬіе -2егїа11. - 2, дигсп§ез. Аиі1а§е. - МйпсЬеп, 1993.
Карреіег А. КиззізсЬе ОезсЬісЬіе. - 2, акг. Аиїї. - МйпсЬеп, 2000.
Мозз \У О. А Нізіогу оі" Киззіа. Уоїите І: То 1917. - ТЬе МсОга\у-НШ Сотрапіез, 1997.
Кіазапоузку N. А Нізіогу оГКиззіа. - 4* Есііііоп. - Иеш Уогк, 1984.
8еіоп-^а1зоп Н. ТЬе Киззіап Етріге, 1801-1917. - ОхГогсІ, 1967.
Аврех А. Я. Стольіпин и Третья Дума. - М., 1968.
Аврех А. Я, Царизм накануне свержения. - М., 1989.
Аврех А. Я. Стольіпин и судьбьі реформ в России. - М., 1991.
Алексеева Г. Д. Народничество в России в XX в. Идейная зволюция. -М., 1990.
Алишев С. X. Исторические судьбьі народов Среднего Поволжья: XVI-начало XIX в. - М„ 1990.
Ананьич Б. Н. Банкирские дома в России. 1860-1914. Очерки исто-рии частного предпринимательства. - Л., 1991.
Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. - 2-ге вид., переробл. вид. - К., 2001.
Архангельский А. Александр І. - М., 2000.
Балуев Б. П. Либеральное народничество на рубеже ХІХ-ХХ веков. -М., 1995.
Беляева Л. А. Социальная модернизация России в конце XX века. -М., 1997.
Бердяев Н. А. Истоки и смьісл русского коммунизма. - М., 1991.
Бердяев Н. А. Русская идея. - Харьков; М., 2002.
Берлин И. История свободьі. Россия. - М., 2001.
Вибрана бібліографія
Бескровньїй Л. Г. Русская армия и флот в XIX веке. - М., 1973.
Бескровньїй Л. Г Русская армия и флот в начале XX века. - М., 1986.
Биллингтон Дж. X. Икона и топор. Опьіт истолкования истории рус-ской культурьі / Пер. с англ. - М., 2001.
БлиевМ. М.,ДегоевВ. В. Кавказская война: 1817-1864 гг.-М., 1994.
Боханов А. Н. Крупная буржуазия в России. Конец XIX в. - 1914 г. -М, 1992.
Будницкий О. В. Терроризм в российском освободительном дви-жении: идеология, зтика, психология (вторая половина XIX - начало XX в.). -М.,2000.
Валіцький А. В полоні консервативної утопії: Структура і видозміни російського слов'янофільства. - К., 1998.
Великие реформи в России: 1856-1874: Сб. статей / Под ред. Л. Г. За-харовой, Б. Зклоф, Дж. Бушнелл. - М., 1992.
Верт Н. История Советского государства. 1900-1991. - М., 1992.
Виленская 3. С. Н. К. Михайловский и его идейная роль в народни-ческом движении 70-х - начале 80-х годов XIX века. - М., 1979.
Ганелин Р. Ш. Российское самодержавне в 1905 году: Реформи и революцій.-СПб., 1991.
Герасименко Г. А. Земское самоуправление в России. - М., 1991.
Гернет М. Н. История царской тюрьмьі. - М., 1951-1956. - Т. 1-5.
Гісторьія Беларусі: У 2-х ч. - Мінск, 1998.
Гордин Я. А. Кавказ: земля и кровь. Россия в Кавказской войне XIX века. - СПб., 2000.
Горизонтов Л. Е. Парадоксьі имперской политики. Поляки в России и русские в Польше (XIX - начало XX в.). - М., 1999.
Грицак Я. Нарис історії України: Формування модерної української нації XIX - XX століть. - 2-ге вид. - К, 2000.
Гудь Б. Загибель Аркадії. Етносоціальні аспекти українсько-польських конфліктів XIX - першої половини XX століть. - Львів, 2006.
Дамешек Л. М. Внутренняя политика царизма и народьі Сибири (XIX -начало XX в.). - Иркутск, 1986.
Дейвіс Н. Європа. Історія. - К, 2000.
Демин В. А. Государственная дума России (1906-1917): Механизм функ-ционирования. -М., 1996.
Вибрана бібліографія
Дмитриев С. С. Очерки истории русской культурьі начала XX века. -М., 1985.
Дружинин Н. И. Русская деревня на переломе: 1861-1880. - М., 1978.
Дудзинская Е. А. Славянофильство в общественной борьбе. - М., 1989.
Дякин В. С. Национальньш вопрос во внутренней политике царизма: (XIX в.) // Вопросьі истории. - 1995. - № 9; 1996. - № 11-12.
Дьяков В. А. Славянский вопрос в дореволюционной России. - М., 1993.
Зайончковский П. А. Военньїе реформи 1860-1870-х годов в России. -М., 1952.
Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в России. - М., 1968.
Зайончковский П, А. Самодержавне и русская армия на рубеже XIX-ХХстолетий: 1881-1903 гг.-М., 1973.
Зайончковский П. А. Правительственньш аппарат самодержавной России в XIX в. -М., 1978.
Западньїе окраиньї Российской империи / Научн. ред. М. Долбилов, А. Миллер.-М.,2006.
Захарова Л. Г. Самодержавне и отмена крепостного права в России, 1856-1861.-М., 1984.
Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. - Львів, 2002.
Ерошкин Н. ТІ. История государственньїх учреждений дореволюционной России. - 3-є изд. - М., 1983.
Зирянов П. Н. Петр Стольшин: Политический портрет. - М., 1992.
Історія Центрально-Східної Європи / За ред. Л. Зашкільняка. - Львів, 2001.
Иванов А. Е. Вьісшая школа России в конце XIX - начале XX века. -М., 1991.
История внешней политики России. XVIII век (От Северной войньї до войн России против Наполеона). - М., 2000.
История внешней политики России. Вторая половина XIX века (От Парижского мира 1856 г. до русско-французского союза). - М., 1999.
История внешней политики России. Конец XIX - начало XX века (От русско-французского союза до Октябрьской революции). - М., 1999.
История внешней политики России. Первая половина XIX века (От войн России против Наполеона до Парижского мира 1856 г.). - М., 1999.
Вибрана бібліографія
История народов Северного Кавказа: Конец XVIII в. - 1917 г. - М., 1988.
История первой мировой войньї. 1914-1918. -М., 1975. -Т. 1-2.
История русского искусства: В 13-ти т. / Под общ. ред. акад. И. 3. Грабаря и др. - М„ 1963-1969. - Т. 8-Ю.
История русской литературьі: В 4-х т. - Л., 1981-1983. - Т. 2-4.
Кабузан В. М. Народьі России в первой половине ХІХ в.: Численность и зтнический состав. - М., 1992.
Кавторин В. Первьій шаг к катастрофе: 9 января 1905 г. - СПб., 1992.
Кайдаш С. Сила слабих. Женщиньї в истории России (ХІ-ХІХ вв.). -М., 1989.
Каменский А. Б. От Петра І до Павла І. Реформи в России XVIII в. Опит целостного анализа. - М., 1999.
Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму. - К., 1999.
Китанина Т. М. Война, хлеб и революция. (Продовольственньїй воп-рос в России. 1914 - октябрь 1917 г.). - Л., 1985.
Ковальченко И. Д. Русское крепостное крестьянство в первой половине ХІХвека.-М., 1967.
Кондаков И. В. Культурология. История культури. - М., 2003.
Корелин А. ТІ. Дворянство в пореформенной России. 1861-1904 гт. Состав, численность, корпоративная организация. - М., 1979.
Королева Н. Земство на переломе (1905-1907 гт.). - М., 1995.
Корф М. А. Жизнь графа Сперанского. - СПб., 1861. - Т.1-2.
Ксенофонтов И. Н. Георгий Гапон: вимисел и правда. - М., 1996.
Кульчицький С. Російська революція 1917 року: новий погляд. - К., 2003.
Лаверьічев В. Я. Крупная буржуазия в пореформенной России: 1861— 1900.-М., 1974.
Лапшина В. Н. Русская пореформенная печать 70-80-х годов ХІХ ве-ка.-М, 1985.
Левин Ш. М. Очерки по истории русской общественной мисли: Вто-рая половина XIX - начало XX в. - Л., 1974.
Лейкина-Свирская В. Р. Интеллигенция в России во второй половине ХІХ века. - М., 1971.
Лейкина-Свирская В. Р. Русская интеллигенция в 1900-1917 годах. -М., 1981.
Вибрана бібліографія
Леонтович В. В. История либерализма в России: 1762-1914. - М., 1995.
Литвак Б. Г. Переворот 1861 г. в России: Почему не реализовалась реформаторская альтернатива? - М., 1991.
Логунов А. 77. Революция 1905-1907 годов и российская социал-демо-кратия. -Ростов н/Д, 1992.
Маля М. Радянська трагедія: Історія соціалізму в Росії: 1917-1991 / Пер. з англ. - К., 2000.
Миллер А. Империя Романовьіх и национализм: Зссе по методологии исторического исследования. - М., 2006.
Миллер А. И. "Украинский вопрос" в политике властей и русском об-щественном мнении (вторая половина XIX в.). - СПб., 2000.
Милов Л. В. Великорусский пахарь и особенности российского исторического процесса. - М., 1998.
Мироненко С. В. Самодержавне и реформьі: Политическая борьба в России в начале XIX в. - М., 1989.
Мироненко С. В. Страницьі тайной истории самодержавия: Политическая история России первой половини XIX в. - М., 1990.
Нечкина М. В. Движение декабристов. - М., 1955. - Т. 1-2.
Павлов Д. Б. Зсери-максималистн в первой российской революции. -М, 1989.
Павлюченко 3. А. Женщиньї в русском освободительном движении: От Марии Волконской до Берн Фигнер. - М., 1988.
Пирумова Н. М. Социальная доктрина М. А. Бакунина. - М., 1990.
Пирумова Н. М. Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала XX в. - М., 1986.
Познанский В. В. Очерки истории русской культури второй половини XIX в. -М., 1976.
Познанский В. В. Очерк формирования русской национальной культури. Первая половина XIX века. - М., 1975.
Политические партии России в период революции 1905-1907 гг. Ко-личественннй анализ / Сб. статей. - М., 1987.
Российские самодержцн (1801-1917) / Отв. ред. А. П. Корелин. -М., 1994.
Рудницкая Е. Я. Русский бланкизм: Петр Ткачев. - М., 1992.
Рудницкая Е. Л. Поиск пути. Русская мисль после 14 декабря 1825 го-да.-М., 1999.
Вибрана бібліографія
Русский консерватизм XIX столетия: Идеология и практика. - М., 2000.
Русский либерализм: Исторические судьбьі и перспективьі: Матери-альї международной научной конференции. - М., 1999.
Русское православне: вехи истории / Научн. ред. А. И. Клебанов. -М, 1989.
Рьібас С. Ю., Тараканова Л. В. Реформатор: Жизнь и смерть Петра Сто-льшина. -М., 1991.
Рьіндзюнский 77 Г. Крестьяне и город в капиталистической России во второй половине XIX века. - М., 1983.
Сафонов М. М. Проблема реформ в правительственной политике России на рубеже XVIII и XIX вв. - Л., 1988.
Секиринский С. С, Шелохаев В. В. Либерализм в России. Очерки истории (середина XIX - начало XX вв.). - М., 1995.
Сенчакова Л. Т. Крестьянское движение в революции 1905-1907 гг. -М., 1989.
СмирновА. Ф. Государственная ДумаРоссийской империи 1906-1917 гг.: Историко-правовой очерк. - М., 1998.
Смирнов В. В. Реформи начальной и средней школи в 60-е годи XIX века.-М., 1954.
Соболева Е. В. Организация науки в пореформенной России. - Л., 1983.
Солженицьін А. И. Двести лет вместе: В 2-х ч. - М., 2001. - Ч. 1.
Соловьев С. М. Император Александр І. Политика. Дипломатия // Со-чинения. - М., 1996.-Кн. 17.
Соловьев Ю. Б. Самодержавне и дворянство в 1907-1914 гг. - Л., 1990.
Соловьев Ю. Б. Самодержавне и дворянство в 1902-1907 гг.-Л., 1981.
Соловьева А. М. Промншленная революция в России в XIX в. - М., 1990.
Степанов С А. Черная сотня. - М., 2005.
Стернин Г. Ю. Художественная жизнь России середини XIX века. -М„ 1991.
Стернин Г. Ю. Художественная жизнь России 1900-1910 гг. - М., 1988.
Стернин Г. Ю. Художественная жизнь России на рубеже веков (XIX -начало XX века). - М., 1970.
Тарле Е. В. Нашествие Наполеона на Россию. - М., 1992.
Твардовская В. А. Идеология пореформенного самодержавия: М. Н. Кат-ков и его издания. - М., 1978.
Вибрана бібліографія
Твардовская В. А., Итенберг Б. С. Русские и Карл Маркс: вьібор или судьба?-М., 1999.
Томсинов В. А. Светило российской бюрократки. - М., 1991.
Томпсон Е. М. Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм / Пер. з англ. - К., 2006.
Троицкий Н. А. 1812. Великий год России. -М., 1988.
Тютюкин С. В., Шелохаев В, В. Марксизм и русская революция. -М., 1996.
Україна і Росія в історичній перспективі. Нариси в 3-х т. / Відповідальний ред. В. А. Смолій. -Т: 1: Верстюк В. Ф., Горобець В. М., Толоч-ко О. П. Українські проекти в Російській імперії. - К., 2004.
"Українське питання" в Російській імперії (кінець XIX - початок XX ст.): ВЗ-хч.-К, 1999.
Уортман Р. С. Сценарии власти. Мифьі и церемонии русской монар-хии.-М.,2002.-Т. 1;2004.-Т.2.
Федоров В. А. Русская Православная Церковь и государство: Синодальний период: 1700-1917. - М., 2003.
Цимбаев П. И. Славянофильство: Из истории русской общественно-политической мьісли XIX века. - М., 1986.
Чернуха В. Г. Внутренняя политика царизма с середини 50-х до начала 80-х годов XIX в. - Л„ 1978.
Шацшло К. Ф. Русский либерализм накануне революции 1905-1907 гг. -М, 1985.
Шелохаев В. В. Либеральная модель переустройства России. - М., 1996.
Шелохаев В. В. Идеология и политическая организация российской либеральной буржуазии: 1907-1914.-М., 1991.
Шшьдер Н. К. Император Александр Первьій. - СПб., 1897-1898. -Т. 1-4.
Шпорлюк Р. Імперія та нації / Пер. з англ. - К., 2000.
Щетинина Г. И. Идейная жизнь русской интеллигенции. Конец XIX -начало XX вв.-М., 1995.
Щетинина Г. И. Университетский вопрос в 70-80-х годах XIX века и Университетский устав 1884 г. - М., 1992.
Зйдельман Н. Я. Грань веков: Политическая борьба в России: Конец XVIII - начало XIX в. - М., 1992.
Вибрана бібліографія
Зйдельман Н. Я. А. И. Герцен в борьбе протав самодержавия. - М., 1973.
Зймонтова Р, Г. Русские университетьі на путях реформи. Шестиде-сятьіе годьі XIX века. - М., 1993.
Зкштут С. А. В поиске исторической альтернативи: Александр І. Его сподвижники. Декабристьі. - М., 1994.
Кег Н. Киззіа іп ІЇіе А§е оГ Мосіегпізаіїоп апсі Кєуоііпіоп. 1881-1917. - Ьопсіоп; ]^Ге\у Уогк, 1983.
8аипсІег5 О. Киззіа іп ІЇіе А§е оґ Кеасиоп апсі КеГогт. 1801-1881. -Ьопаоп; Ке\у Уогк, 1992.
Зпудег Т. Тпе Кесопзігасііоп оГ Маїіоп: Роїапа, ІЛсгаіпе, ІлІЇшапіа, Ве-іагш. 1569-1999. -Ие\¥ Науеп; Ьопсіоп, 2003.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Тамара ПОЛЕЩУК
ІСТОРІЯ РОСІЇ
XIX - початку XX століття
Навчальний посібник
Відповідальний за випуск - Павло Лозинський
Літературне редагування - Мирослава Прихода
Коректура - Оксана Панчишин
Комп'ютерна верстка та макетування - Світлана Костенко
Дизайн обкладинки - Світлана Костенко
Мапи - Андрій Міхнович
Підписано до друку 30.07.08.
Формат 70x100/16. Умови, друк. арк. 23,2.
Папір офсетний. Друк офсетний.
Наклад 500 пр.
Видавництво "ПАІС"
Реєстраційне свідоцтво ДК № 3173 від 23 квітня 2008 року
вул. Гребінки, 5, оф. 1, м. Львів, 79007
тел.: (032) 225-60-14, (032) 272-83-98
е-таіі: раіз@таі1.ІУІу.иа; Ьпр: /Лулуда.раіз.сот.иа