Еволюція політичного устрою Київської Русі. Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава)

Тема 3. Утворення і розвиток держави Київська Русь.

План

1.Утворення Київської Русі. Норманська теорія. Основні етапи розвитку Київської держави.

2.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава).

3.Київська Русь в період найбільшого піднесення та могутності: правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

4.Історичне значення християнізації Русі.

5.Політична стабілізація суспільства: Володимир Мономах, Мстислав Великий

6.Причини і етапи феодальної роздробленості. Занепад Києва.

Починаючи з VII ст., у літературі трапляється назва „слов’яни” – людність, яка мешкала на правому березі Дніпра. Незабаром сформувалося понад 10 великих племінних об’єднань східних слов’ян, які заселяли землі нинішніх України, Росії і Білорусі. Перелік цих об’єднань міститься у „Повісті минулих літ”: поляни, древляни, дреговичі, дуліби, волиняни, бужани, уличі, тиверці, білі хорвати, сіверяни, в’ятичі, кривичі, радимичі, ільменські словени.

Поступово склалися й великі спільноти. Існують згадки про три центри – Куявію (Київська земля з Києвом), Славію (Новгородська земля), Артанію (за визнанням більшості вчених – Ростово-Суздальська земля).

У VШ-ІХ ст. сформувалося кілька східнослов'янських князівств:

полянське з центром у Києві,

словенське з центром у Новгороді,

сіверське з центром у Чернігові,

кривицьке з центром у Смоленську тощо.

На північному заході сусідами східних слов’ян були варяги (племена балтів і норманів), на сході й півдні – кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних слов’ян часто виникали зіткнення за контроль над річками, що слугували торговими шляхами до Візантії та країн Сходу.

Утворення Київської Русі. Норманська теорія. Основні етапи розвитку Київської держави.

Джерело

За літописною розповіддю, новгородські словени у 862 р. повстали проти варягів і прогнали їх за Балтійське море. Проте не було в них «правди» — рід повстав проти роду, почалися чвари. Тоді вони вирішили пошукати собі князя й відправили послів за море до варягів, які називали себе «русь». У відповідь «вибралися» три брати — Рюрик, Синеус і Трувер зі своїми родами. Так і отримала свою назву, пише «Повість временних літ», Руська земля. Старший, Рюрик, сів спочатку в Ладозі, а згодом у Новгороді. Рюрик помер у 879 р. і призначив спадкоємцем свого родича Олега, який мав правити Руссю до повноліття сина Рюрика Ігоря. Задумав Олег приєднати південні землі й у 882 р. попрямував до Києва. Ця літописна розповідь стала підґрунтям для суперечок щодо ролі норманів у фор­муванні слов'янської державності.

Варяги— (від старо-північн.-герм. — væringjar - «об'єднані клятвою», стар.-слав. — Вар'яже, Вар'язі) — назва скандинавських (головним чином шведських) вояків-вікінгів, що плавали із Скандинавії по Дніпру до Константинополя, щоб найматися до царської гвардії. Варяги - у широкому тлумаченні цього терміну — нормани, мандрівники, воїни-пірати та купці з північної Європи — Скандинавії; германо-мовні племена, що населяли західне узбережжя Балтійського моря до утворення держав Данія, Швеція та Норвегія. Етнонім «варяги» вживався спочатку у Візантії, а потім поширився на всю Східну Європу. У Західній Європі ці ж племена одержали назву «вікінги». У вужчому тлумаченні (що походить з візантійських джерел) варяги — це норманські воїни, що наймалися служити охоронцями до двору візантійських імператорів.

Еволюція політичного устрою Київської Русі. Становлення державності (князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава).

¯ Захопив Київ і правив від імені сина Рюрика Ігоря. Послугувався титулом «Вели­кий князь руський».

¯ Жорстокою розправою з населенням Новгорода, що повстало проти приєднання до Києва

¯ Розширив кордон держави, підпорядкувавши Києву сіверян, радимичів, деревлян, а також неслов'янські племена меря, чудь і весь.

¯ Звільнив підкорені племена від сплати данини Хозарському каганату.

¯ Заснував нові міста і фортеці.

¯ Здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 та 911 наслідком яких став вигідний торговий договір: руські купці торгували без мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.

¯ Син Рюрика, який почав правити після смерті Олега.

¯ Відновив владу над повсталими деревлянами й уличами.

¯ Дав відсіч кочовим племенам печенігів, що з'явилися біля кордонів Київської Русі.

¯ Продовжував походи на Візантію:

941 р. руські кораблі були знищені «грецьким вогнем» — сумішшю на основі нафти, що горіла навіть на воді;

944р. укладено новий договір, за яким руські купці сплачували мито за торгі­влю з Візантією, а князі мали надавати допомогу Візантії у боротьбі з печені­гами та хозарами в Криму.

Був убитий деревлянами під час повстання проти повторного збору данини — по­люддя.

Полюддя — об'їзд князем підлеглих територій з метою збору данини.

Ольга (945—964) — Однією з найзагадковіших жінок, чиє ім'я увійшло в історію, була княгиня Ольга.

Народна пам'ять зберегла чимало міфів про княгиню.