Походження комедії. Своєрідність давньогрецької комедії
Комедія виникла пізніше за трагедію в 5 ст до н е. Пох ком пов’язане на честь Діоніса, пили вино. Актор комедії до 4 ст до н е мав карикатурний вигляд – товстий живіт, зад. Існувала маска відомого громадяна – якого всього знають. Гол герой – міфічний герої, Геракл, багато п’є, шукає коханок. Існували також герої – грабіжник, злодій, лікар, який нічого не знає, блазень(клоун), який всіх розважає. Парасіт – людина, яка живе за чужий рахунок.
1)Давньогрецька комедія (0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"грец. Αρχαία κωμωδία) — 0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F"давньогрецький 0%94%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0"драматичний 0%96%D0%B0%D0%BD%D1%80"жанр, за допомогою якого у 0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0"гостросатиричній, дотепній формі висміювалися людські пороки.
2)Слово "комедія" походить від двох коренів :'"kommos"' - "ряжені натовпи людей на підпитку" і '"ode"' - "пісня".Елліни,які так сумували в першій частині свят на честь Діоніса, на другій (веселій) частині цього свята бурхливо раділи,співали, жартували,причащалися вином - дарунком Діоніса, котрий був ще й богом виноробства.В такому збудженому стані вони дозволяли собі різні жарти , зокрема й не зовсім пристойні. Саме тут витоки майбутнього ставлення до трагедії як до "високого" жанру,а до комедії як жанру "низького".
Фалічні пісні - ще одне джерело комедії.Вони також виконувалися під час весняних сільських свят родючості, і тональністю нагадували вже згадану пісню комосу . Їх виконувала процесія селян, які вже добре почастувалися Діонісовими дарами. тобто вином. Вони несли кошики з первістками сільськогосподарських плодів, деякі з них тримали в руках великі зображення символів плодючості - фали ( дітородні органи ), які символізували животворні сили природи, що пробуджувалися навесні.
Учасники процесії часто мастили собі обличчя виноградним суслом, одягали шкури тварин ( цапів, баранів ) та, імітуючи їхні рухи, жестами вітали прихід весни й перші теплі промені сонця. Усе це супроводжувалося співом розгульних, часто сороміцьких пісень, непристойність яких була зумовлена традиціями самого обряду.
Ця збуджена й галаслива юрба ряджених йшла по полях, заходила в селища, де її зустрічали натовпи святкуючих, частина яких також приєднувалася до процесії. Під час її руху могли розігруватися примітивні сценки, а якщо зустрічалася інша процесія, то виникали жартівливі суперечки чи сварки. З рядів ряджених лунали іронічні чи сатиричні вигуки, непристойності, когось називали на ім'я і соромили чи висміювали. Фалофори ( "носії зображення фалів" ) мали право вибігати з рядів, лаяти чи сварити когось із присутніх глядачів. Іноді слово "комедія" ще й тлумачать як "сільська пісня".
Ще одне джерело - "викривальні куплети", які виконували зазвичай бідні мешканці сіл і полісів уночі, зміненим голосом(аби уникнути помсти) на відстані чутності біля помешкань тих,хто їх чимось образив.Іноді ці виконавці були талановитими промовцями, а їхні пісні досягали мети - "виховували" людей.Тож згодом урядовці Еллади почали заохочувати таких самородків до сторення комедій, адже драма в Елладі вважалася важливим засобом виховання демосу.
Арістотель визначив комедію як "наслідування поганим людям,проте не в усіх їхніх вадах , а в смішному вигляді" ("Поетика"р.5).Найбільшого розквіту еллінська комедія досягла в Афанах( у Аттиці), тому її називають аттичною.
Особл ком літ жанру:
- ком-драм твір, у якому за словами гумору і сатири розкрив негативні сусп. Та побутові явища.
-комічне виникає тоді, коли автор свідомо знижує своїх герої до певного сер рівня, що існує в житті
-герой ком немає відповідних якостей, однак претендує на певну значущість
-герой комедії завжди прагне розв свої проблеми способами, які не підх в дан випадку
-розвязка в комедії є повною протилежністю розвязки