Виконання практичних завдань.

ЗавданняПроведіть вивчення колективу вашої групи. Визначте етап розвитку вашого колективу.

Література для підготовки до практичного заняття:

1. Азаров Ю. П. Методика воспитательной работы. – М., 1989.

2. Болдырев Н. И. Методика работы классного руководителя. – М., 1984.

3. Васильев И. Б. Профессиональная педагогика.– Харьков, 2003. – Ч. І.

4. Иванов И. П. Энциклопедия коллективных творческих дел. – М., 1989.

5. Кузмінський А. І., Вовк В. Л., Омельянченко В. Л. Педагогіка. Завдання і ситуації. 2-ге вид., випр. – К., 2006.

6. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 2002.

7. Макаренко А. С. Педагогічна поема // Твори: В 7 т. – К., 1953. – Т. 1.

8. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник. 5-е вид., доп. і перероб. – К., 2007. – 656 с.

9. Педагогічна майстерність /За ред. І. А. Зязюна. – К., 2004.

10. Пидкасистый И. П. Педагогика. – М., 1998.

11. Подласый И. П. Педагогика. – М., 2005.

12. Сластенин В. А. Методика воспитательной работы. – М., 2004.

13. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. // Методика виховання колективу. – К., 1976. – Т. 1. – С. 403-637.

14. Сухомлинский В. А. О воспитании. – М., 1988.

15. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. // Як виховати справжню людину. – К., 1975. – Т. 2. – С. 149-416.

16. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посібник. 2-ге вид., випр., допов. – К., 2007.

Практичне заняття № 7.

Тема: Технологія у виховному процесі. Колективні творчі справи.

Мета: Закріпити поняття “педагогічна технологія” та його сутність, усвідомити специфіку технології виховного процесу; узагальнити знання з комплексного підходу до ведення виховної роботи в ПТНЗ.

План проведення заняття

1. Повідомлення теми і мети заняття.

2. Перевірка домашнього та самостійного завдання.

3. Обговорення питань, закріплення знань з сутності основних понять заняття:

1.1 Особливості технології виховного процесу.

1.2 Виховна справа як вид організації колективної діяльності.

1.3 Характеристика етапів виховної справи.

4. Обговорення питань з організації колективної творчої справи

Колективні творчі справи (КТС) - суспільно важливі справи, спрямовані на поліпшення життя колективу і навколишнього життя. Планують, готують вихователі

разом з вихованцями.

Особистісно-орієнтоване виховання, за визначенням Є.В.Бондаревської, це педагогічне керований процес культурної ідентифікації, соціальної адаптації та творчої самореалізації особистості, під час якої відбувається входження учня до культури, життя соціуму та розвиток усіх його творчих здібностей та можливостей, тобто особистісно-орієнтоване виховання - це розвиток та саморозвиток особистісних якостей на підставі загальнолюдських цінностей.

Особистісно-орієнтована модель взаємовідносин налаштовує педагога на партнерство у спілкуванні, визнання ним прав учнів на особисту точку зору, в якій кожний вихованець відчуває свою захищеність та впевненість у тому, що його вислухають, зрозуміють та дадуть можливість самовизначитись. У даному випадку колектив стає основною умовою розвитку індивідуальної неповторної особистості. Джерелом розвитку колективу особистостей є творчість, як процес індивідуальної та групової самореалізації.

Завдання педагога-вихователя полягає у тому, щоб планувати для учнів індивідуальну перспективу розвитку, яка б гармоніювала із колективною творчою діяльністю.

КТС – є загальною роботою, важливою подією, участь в організації якої приймає кожен член колективу.

КТС - справа колективна, оскільки планується, відбувається та обговорюється сумісно вихователем та вихованцями.

КТС – справа творча, оскільки, плануючи та виконуючи те, що було заплановано, оцінюючи зроблене та роблячи висновки на майбутнє, вихованці разом із вихователем та на чолі із ним ведуть пошук найкращих шляхів, засобів вирішення практичних задач. Окрім того, відкидаються шаблони, готові сценарії, колектив завжди пропонує свій варіант.

Особливості особистісно-орієнтованої колективної творчої діяльності:

· Постанова при спілкуванні із учнями цілей діяльності та вибору справи питаннями типу: «Навіщо це нам, тобі, мені?», «Чи допоможуть ці справи нам щось змінити, розвинути, сформувати?»;

· Право учнів на свідомий вибір, в яких справах приймати участь, а в яких - ні;

· Підкреслення авторства ідей та пропозицій при колективному творчому плануванні діяльності;

· Підкреслення цінностей всіх ідей, у тому числі неприйнятих;

· Визнання вкладу у загальну справу не лише авторів ідей та пропозицій, а й критиків та організаторів, технічних працівників;

· Можливість розробки альтернативних проектів та справ:

· Доручення як групові, так і індивідуальні;

· Максимальне різноманіття та індивідуалізація доручень;

· Акцентування на добровільність участі у справі;

· Спрямованість загальних справ на конкретних вихованців («Цікава людина поруч», «Сюрприз для іменинника» тощо);

· Публічне визнання досягнень та вкладу кожного у загальну справу (індивідуальні оригінальні нагороди);

· При аналізуванні колективної творчої справи постанова таких питань, як «Що дала тобі участь у справі?», «Які почуття та дімки викликала в тебе справа?», «Кому б ти хотів висловити подяку?»;

· Виявлення особистих точок зору та оцінок.

Етапи підготовки и проведення КТС:

1. Колективне планування справи: Продумавши теми з різних напрямів виховання, вихователь пропонує вихованцям їх для обговорення. Організовується «Рада справи», яка розробляє проект КТС.

2. Колективна підготовка справи: Усі групи і кожен учасник отримують конкретні завдання щодо підготовки КТС, відповідно до проекту, складанню та корекції проекту допомагає координатор.

3. Колективне проведення справи: Учням надається змога імпровізувати, виявляти видумки у виконанні свої ролі, не руйнуючи сутності та цілісності проекту.

4. Колективний аналіз проведеної справи: Учні обговорюють позитивні та негативні результати, визначають ступінь осягненої мети проекту КТС.