Тема 30. Юначе! Ти в одвіті перед майбутнім.

1. Які якості в юнакові ви ставите на перше місце?

2. Що треба для юнака, щоб створити сім’ю?

3. Уявіть образ дівчини, яку ви хотіли б мати своєю обраницею для створення сім’ї.

4. Яку відповідальність має нести юнак у стосунках з дівчиною?

5. Від кого і від чого, на ваш погляд, залежить щастя сім’ї?

6. „Не хочу вчитися, хочу одружитися”. Як ви ставитесь до намірів персонажу Д. Фонвізіна „Недоросток”? Коли ж уже можна одружуватися?

РОЗДІЛ V

КОЛЕКТИВНІ ТВОРЧІ СПРАВИ

Переважна більшість традиційних заходів спрямована на передачу школярам готового соціального досвіду. І хоча такі форми мають залишатися в системі виховання, проте вони дещо обмежують активну діяльність членів колективу. Значно ефективнішими є колективні творчі справи (КТС).

Методика колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Певним чином систематизував, дав наукове обґрунтування ційметодиці педагог-дослідник І. П. Іванов.

Колективна творча справа − це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення загального життя. Це сукупність певних дій на загальну користь і радість. Тому це − справа. І не лише справа, а колективна справа, бо в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Крім того, це творча колективна справа, тому що на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом з вихователем мають змогу проявити свої творчі можливості в пошуку засобів, методів, прийомів, які забезпечили б успіх.

Колективні творчі справи є важливим фактором розв’язання виховних завдань:

1. Виховні завдання, які ставляться педагогами, у процесі КТС розв’язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе.

2. У процесі КТС одночасно розв’язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного аспектів.

3. КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, прагнення, інтереси, потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру).

4. Участь вихованців у підготовці й проведенні КТС якнайкраще сприяє їх включенню в активну соціальну діяльність, а, отже, створює оптимальні умови для оволодіння соціальним досвідом.

Колективні творчі справи різняться між собою передусім пізнавально-практичною спрямованістю на розвиток кожної особистості зокрема і творчого колективу загалом. Виділяють такі групи КТС:

1. Суспільно-політичні КТС. Це − певні свята: „Вільна Україна”, „Слава борцям за свободу і незалежність України”, „Пам’ятники визволителям від фашизму в нашому селі, мікрорайоні” та ін.

2. Трудові КТС. Це − трудові десанти, трудові атаки, такі операції, як „Наш парк”, „Квіти прикрашають життя” тощо.

3. Пізнавальні КТС. Це − розповіді-естафети, вікторини, ребуси-загадки, мандрівки за географічними картами, мандрівки „Наш край”, „Історія рідної мови”, „Гетьмани України”, „Історія моєї сім'ї в історії Батьківщини”, захист читацьких формулярів і т. д.

4. Художньо-естетичні КТС. Це − відзначення обрядових свят Івана Купайла, веснянок, свята „Пісня українська”, „Ми співаємо й танцюємо”, „Рідна мама моя”, „Естафета улюблених занять”, „Захист книги”, „Наша творчість”, „Фантастичні проекти” та ін.

5. Спортивно-оздоровчі КТС. Це − „Весела спартакіада”, „Цікавий туристський похід”, „Економія і ми”, „Спартакіада народних ігор” та інші.

Процес підготовки й проведення колективних творчих справ складається з таких етапів:

1. Попередня підготовка вчителів-вихователів. Визначаються виховні завдання КТС; через бесіду, розповідь педагог має захопити учнів цікавістю, привабливістю, перспективністю майбутньої справи. Тут не може бути менторського тону, не треба нав’язувати вихованцям власної думки щодо темпів КТС. Це має бути доброзичлива, зацікавлена, товариська розмова.

2. Колективне планування. Вихованці разом з педагогом складають план майбутньої КТС. При цьому: враховується думка окремих груп дитячого колективу і окремих вихованців; визначаються можливі виконавці тих чи тих доручень; обговорюються альтернативні варіанти.

3. Підготовка КТС. Створений колективний проект справи уточнюється організаційною групою; визначаються мікрогрупи, які працюватимуть над виконанням конкретних доручень як складових колективних справ; проводяться періодичні обговорення ходу підготовки, переглядається і перевіряється рівень готовності мікрогруп до участі у справі, коригуються дії мікрогруп і окремих вихованців. Важливо на цьому етапі враховувати інтереси і реальні можливості вихованців, підбадьорювати їх, уселяти в них упевненість у власних силах, навчати оволодівати методами і прийомами виконання тих чи тих завдань. Цей етап є головним, бо вимагає від кожного члена колективу напруженої діяльності.

4. Проведення КТС. Це − підсумковий етап роботи. На цій стадії кожен член колективу має можливість проявити свої творчі можливості, показати результати колективної творчої діяльності.

5. Підбиття підсумків. Цей етап передбачає ретельний аналіз усього ходу підготовки і проведення КТС з метою оцінки дій мікрогруп, окремих членів колективу, виявлення утруднень, помилок, які мали місце на всіх етапах, визначення шляхів подолання труднощів і недоліків у подальшій роботі.

Колективні творчі справи багаті виховними можливостями. Але вони можуть бути реалізовані при дотриманні таких умов:

1. Необхідно ретельно дотримуватися послідовності дій при підготовці і проведенні будь-якої КТС, не порушуючи функцій педагога в системі діяльності „вихованці − вихователь”.

2. Не можна розглядати кожний з видів КТС. у „чистому” варіанті. При плануванні, підготовці і проведенні будь-якого виду КТС необхідно використовувати досвід, методи і засоби в діях, набутих під час попередніх КТС.

3. КТС мають бути складовою частиною навчально-виховного процесу в школі.

4. Всілякий розвиток стосунків творчої співдружності вихователів і вихованців, спрямованих на спільне розв’язання соціальних завдань; організація цих стосунків на рівні педагогічного співробітництва.

5. Розвиток відносин творчої співдружності між вихованцями різних вікових груп з метою збагачення молодших школярів соціальним досвідом вихованців старшого покоління.

6. Створення оптимальних умов для розвитку творчих можливостей кожного члена колективу, а також творчої співдружності вихованців.