Гігієна розумової праці студента.
Ефективність засвоєння навчального матеріалу залежить від працездатності студента на час його розумової діяльності.
Працездатність студента - готовність до виконання певного виду навчальної роботи із високим ступенем напруженості, зі значними затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу.
Під час навчальної праці працездатність студента залежить від кількох чинників:
1) внутрішніх умов (інтелектуальні здібності, особливості волі, ступінь тренованості, стан здоров'я, сила волі);
2) зовнішніх умов (атмосфера у вищому навчальному закладі, організація робочого місця, режим праці і відпочинку, мікроклімат у групі);
3) рівня організації праці (плановість у роботі, дотримання певного режиму, рівень затрачених зусиль для досягнення результату);
4) обсягу розумового навантаження.
Рівень працездатності студентів різний і залежить від їх індивідуальних особливостей. Однак вона має і загальні, науково обґрунтовані закономірності, є величиною змінною, тобто розвивається за певними етапами.
На першому етапі студент повинен звикнути до конкретного виду роботи. Особливістю цього етапу є те, що протягом перших хвилин аудиторної чи позааудиторної роботи він налаштовується на розумову працю, на певний ритм роботи. На другому етапі розумова працездатність організму людини досягає максимальної точки і зберігається на цьому рівні протягом певного часу. На третьому етапі високий рівень працездатності починає поступово знижуватися, настає фаза стомлення. Четвертий етап - фаза крайньої перевтоми або пригнічення, коли розумова діяльність не лише спадає, а й викликає у людини негативні емоції.
Однак процес зміни рівня працездатності на цьому не закінчується. Після обідньої перерви все повторюється спершу на дещо вищому рівні, ніж перед обідом, а відтак на сьомій годині роботи працездатність різко знижується. Наприкінці дня, після відпочинку, знову спостерігається її зростання. Це зумовлено вольовим зусиллям у зв'язку з усвідомленням наближення закінчення робочого дня.
Найпліднішими є такі годинні пояси:
- 8-15 год. (максимальна працездатність із 10-ї до 13-ї год.);
- після обіду (16-19 год.);
- вечірній час (20-24 год.).
Установлено, що ступінь уваги й ефективність запам'ятовування навчального матеріалу знижуються і сповільнюються наприкінці кожного годинного поясу. З огляду на це важкий для запам'ятовування навчальний матеріал доречно вивчати в першій половині кожного поясу, після доброго відпочинку.
Початок навчального процесу не завжди характеризується максимальною продуктивністю праці. Потрібен певний час (відповідає першому етапу розвитку працездатності), щоб зосередитись на слуханні лекції або виконанні практичних завдань. Скорочення часу, необхідного для досягнення достатнього рівня працездатності, залежить від оптимальності і сталості умов, за яких виконують навчальну працю (звична навчальна обстановка, тиша, початок роботи в один і той самий час тощо). Працездатність студента залежить від того, як швидко він уміє знаходити зв'язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом. Тому дуже важливо перед кожною лекцією повторювати зміст попередньої. І чим швидше сформуються навички аналізу попереднього матеріалу перед наступною складною розумовою роботою, тим коротшим буде час, потрібний для цього. Тоді швидше настане найефективніший етап "робоча установка" ("стійкий робочий етап").
"Робоча установка" (з погляду працездатності) - найцінніший час. Він триває приблизно із середини першої до кінця третьої години роботи, а за сприятливих зовнішніх обставин - декілька годин. Для цього необхідно усунути фактори, що відволікають та розсіюють увагу: гомін в аудиторії, розмови товаришів, ходіння інших людей у читальному залі тощо. Однак найважливішою умовою є вміння зосереджувати увагу на потрібних об'єктах засвоєння знань.
Приблизно на початку четвертої години роботи настає втома. Вона спричинена насамперед монотонним виконанням однієї і тієї самої роботи; тривалими лекційними заняттями; негативним ставленням студента до предмета.
Найбільше втомлюються переважно ті, хто погано поснідав або нічого не їв, замість активного відпочинку просидів усі перерви в закритому приміщенні, погано спав тощо.
Кожен має знати свою норму сну. Відомо, що працівники розумової праці потребують тривалішого сну, ніж ті, хто займається фізичною працею. Для визначення власної норми сну слід два тижні спати стільки, скільки хочеться. За нормальних умов і стану здоров'я тривалість сну людини становитиме її фізіологічну норму з точністю до 15 хв. Якщо тривалість сну менша на 1 год. порівняно з фізіологічною нормою, то розумова працездатність знижується на 20%.
Важливо знати кожному, хто він - "сова" чи "жайворонок", і залежно від цього планувати різні види навчальної роботи. Слід також пам'ятати, що висока працездатність потребує регулярного відпочинку, перерв у роботі.
Раціональне використання індивідуальних можливостей студента передбачає обов'язкове врахування загальних, науково обґрунтованих закономірностей, що регулюють працездатність.
Бюджет часу студента
Виокремлюють річний, тижневий, добовий бюджет часу студентів.
Традиційно, визначаючи бюджет навчального часу студентів денної форми навчання, виходили із співвідношення 6:4, що передбачає 6 годин щоденних аудитор-них і 4 години позааудиторних занять. Нині при здобуванні студентами вищої освіти на аудиторні заняття відводиться 30-50% бюджету часу дисциплін; на самостійне вивчення навчального матеріалу - 50-70%, що свідчить про збільшення навантаження студентів в позанавчальний час.
Тижневий бюджет робочого часу на виконання індивідуального навчального плану становить 45 академічних годин.
Максимальний тижневий бюджет робочого часу студента денної форми навчання становить 54 години, в т. ч. 4 години - навчальні заняття з фізичного виховання, до б годин - на поглиблення вивчення окремих дисциплін, підготовку та участь у студентських олімпіадах, конкурсах, конференціях тощо.
З урахуванням тривалості теоретичного навчання, обов'язкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання індивідуальних завдань у 40 тижнів на рік річний бюджет часу студента становить 1800 (45x40) годин.
Правильний розподіл режимних моментів у добовому бюджеті часу дає змогу об'єктивно підійти до використання своїх функціональних можливостей і адаптації до зміни одних видів діяльності на інші. Науковцями доведено, що понад 300 процесів, які відбуваються в організмі людини, підпорядковані добовому ритму, а його зміна та відхилення від норми призводять до порушення роботи функцій і систем, що забезпечують нормальну життєдіяльність.
' Досвід організації навчальної роботи у вищих навчальних закладах свідчить, що фізіологічна норма навчальних занять, яка відповідає гігієнічним вимогам, становить 10-11 год. на добу. Студентам молодших курсів рекомендується починати із 7-8 год. занять на добу і згодом поступово збільшувати їх тривалість, щоб до старших курсів значно зростала питома вага їх самостійної навчальної роботи.
Для того щоб правильно спланувати бюджет часу, необхідно дотримуватися таких правил:
- чітко визначати мету своєї діяльності. Це допомагає завчасно спланувати роботу, організувати всі дії, спрямовані на її досягнення, дає змогу контролювати виконання;
- дотримуватися певної системи і послідовності у роботі, правильно і рівномірно розподіляти її в часі. Працювати слід систематично - кожного дня певну кількість годин, а не вивчати великий обсяг інформації за один раз час від часу, неперіодично. Адже часті зміни форм роботи шкідливо позначаються на продуктивності розумової праці, спричинюючи втому, оскільки потребують перебудови думок та дій. Крім того, будь-яке відволікання уваги руйнує логічно побудовану думку, після чого іноді доводиться витрачати у кілька разів більше часу та розумових зусиль, щоб повернутися до цієї втраченої думки;
- не робити великих перерв у процесі розумової праці, оскільки кожного разу після перерви потрібен певний час для входження в роботу;
- правильно чергувати різні види діяльності: спершу розумову та фізичну працю, згодом - різні види інтелектуальної праці. Це сприятиме високій працездатності;
- навчитися правильно відпочивати. Для відновлення сил потрібні перерви після кожних 1-2 год. роботи; відпочинком може бути і заміна розумової праці фізичною;
- виконувати завжди все вчасно і пам'ятати пораду: "Зроби сьогодні все, що можна не залишати на завтра";
- вести щоденник чи книжку для нотаток, де записувати плани на найближчі дні, тижні, місяці;
- пам'ятати, що вольові зусилля, бажання досягти максимальних позитивних результатів зекономлять зусилля, час і сприятимуть ефективному виконанню роботи.
Кожен студент повинен навчитися раціонально витрачати час, цінувати його, оволодівати навичками наукової організації праці.