Схема загального аналізу уроку

1. Цілеспрямованість уроку:

1) визначити тему уроку, місце уроку в ситуативно-тематичному циклі, тип уроку;

2) назвати цілі уроку: практичні, загальноосвітні, розвиваючі, виховні;

3) встановити відповідність поставлених цілей місцю уроку в ситуативно-тематичному циклі та типу уроку.

2. Структура і зміст уроку:

2) назвати етапи уроку в їх послідовності;

3) встановити відповідність прийомів навчання основним цілям уроку;

4) оцінити раціональність співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ;

5) назвати допоміжні засоби навчання, що використовувались, оцінити їх доцільність та ефективність;

6) визначити розвиваючу, освітню, виховну, цінність мовленнєвого матеріалу уроку і вправ, їх відповідність віковим інтересам учнів.

3. Активність учнів на уроці:

1) визначити основні форми взаємодії вчителя та учнів на уроці, їх місце (на якому етапі, для вирішення яких завдань та ефективність);

2) окреслити прийоми стимулювати мовленнєвої та розмовної активності учнів.

4. Мовленнєва поведінка вчителя:

1) визначити відповідність мовлення вчителя мовній нормі, його адаптованість до рівня мовної підготовки учнів і вимог шкільної програми;

2) оцінити чіткість і доступність формулювання вчителем завдання та зверненість його мовлення до учнів;

3) обґрунтувати доцільність використання вчителем рідної мови на уроці;

4) встановити співвідношення мовлення вчителя та учнів на уроці.

5. Результативність уроку:

1) назвати, чого навчилися на уроці;

2) визначити відповідність рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь, поставленим цілям;

3) оцінити об’єктивність та мотиваційний потенціал виставлених учителем оцінок.

Додаток Д

Схема поглибленого аналізу уроку

1.Цілеспрямованість уроку:

1) визначити практичну, освітню, розвиваючу, виховну цілі уроку;

2) встановити відповідність цілей уроку цього місцю в ситуативно-тематичному циклі, типу уроку та етапу навчання.

2. Структура та зміст уроку:

1) назвати етапи уроку;

2) співвіднести їх послідовність і розподіл часу з поставленими цілями та віковими особливостями учнів і конкретними умовами навчання;

3) дати детальну характеристику зафіксованими етапами уроку.

А. Початок уроку:

- визначити форму проведення, оцінити мотиваційний потенціал та відповідність віковим особливостям і рівню мовної підготовки учнів;

- сформулювати навчальні завдання початку уроку та визначити їх зв’язок з цільовою установкою уроку;

- обґрунтувати відповідність використаних прийомів поставленим цілям;

- оцінити ефективність використаних засобів навчання;

- охарактеризувати мовленнєву поведінку вчителя.

Б. Основна частина уроку

(з урахуванням наявності і конкретних ланок уроку):

а) подача нового мовного матеріалу:

- визначити адекватність прийомів навчання етапам формування мовленнєвих навичок, труднощами засвоєння даного матеріалу і рівню підготовки учнів;

- оцінити вмотивованість та мовленнєву спрямованість подачі мовного матеріалу, забезпечення мовленнєвої та розумової активності учнів;

- назвати застосовані прийоми поточного контролю й оцінити їх адекватність поставленим цілям;

- визначити виховний, освітній, розвиваючий потенціал використаних прийомів та їх відповідність віковим особливостям учнів;

- оцінити мовленнєву поведінку вчителя;

б) активізація дій учнів з метою використання мовного матеріалу:

- визначити адекватність прийомів навчання етапам формування мовленнєвих навичок;

- визначити співвідношення мовних та умовно-мовленнєвих вправ, оцінити його раціональність з урахуванням труднощів засвоєння мовного матеріалу;

- обґрунтувати вмотивованість і мовленнєву спрямованість тренування

- визначити прийоми активізації роботи всіх учнів та оцінити їх ефективність з урахуванням вікових особливостей учнів;

- встановити зв’язок тренувальних вправ уроку з виконаним домашнім завданням, оцінити ефективність форми його перевірки;

- назвати використані допоміжні засобами навчання, оцінити їх ефективність та відповідність віковим особливостям учнів і рівню їх підготовки;

- визначити прийоми поточного контролю та оцінити їх адекватність поставленим завданням;

- визначити виховний, розвиваючий, освітній потенціал використаних прийомів навчання;

- оцінити мовленнєву поведінку вчителя.

В. Завершення уроку:

- оцінити своєчасність і чіткість пояснення домашнього завдання, підготовленість до нього завдяки проведеному уроку;

- визначити усвідомлення учнями досягнутого рівня практичного володіння мовою;

- оцінити об’єктивність виставлених оцінок, їх мотиваційний і виховний потенціал.

3. Результативність уроку:

1) визначити ступінь успішності виконання плану уроку;

2) встановити відповідність досягнутого на уроці рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь поставленим цілям.

4. Рекомендації щодо вдосконалення уроку:

Залежно від результатів уроку сформулюйте конкретні поради щодо:

- поліпшення вибору методичних приймів навчання;

- забезпечення вмотивованості і мовленнєвої спрямованості вправ;

- вдосконалення організаційних форм уроку;

- раціональності використання допоміжних засобів навчання;

- поліпшення мовленнєвої поведінки вчителя.

Додаток Е

Приклади та тематика одиничних позакласних заходів, які проводяться іноземною мовою

- спектакль (п’єса, сценка);

- відгадування загадок, кросвордів, шарад;

- вікторина (тематика: „Історія / культура / традиції країни, мова якої вивчається”, „Чудовий світ тварин” тощо);

- конкурс (тематика: „Хто краще знає іноземну мову?”, „Відкриваємо Америку” тощо);

- дискусія. (тематика: „Хороші люди – де ти їх зустрічаєш?”, „Для чого потрібно знати іноземну мову?” тощо);

- проведення свята країни, мова якої вивчається (тематика: „Перше квітня”, „Свято Святого Валентина” тощо);

- гра, наприклад: „Поле чудес”, „Відгадай, кого / що я задумав!”, „Подорож по країні, мова якої вивчається”, лото іноземною мовою тощо;

- прес-конференція, яку може проводити носій мови, що вивчається, викладач або студент-практикант; запитання ставлять усі учні класу або групи;

- доповідь про ту чи іншу країну (тематика: „Традиції та свята у країні, мова якої вивчається”, „Мій друг по листуванню”, „Рух скаутів”, „Гарні манери”, „Шлюб у країні, мова якої вивчається” тощо);

- бесіда (тематика: „Міста Канади”, „Міській пейзаж Лондона”, „Роден та Париж”, „Сервантес та Іспанія”, „Школа в Берліні”, „Жестикуляція англійців”, „Грошові знаки США” тощо);

- випуск тематичної стіннівки;

- випуск тематичного монтажу;

- створення тематичного альбому;

- відзначення дня народження учня.

Деякі одиничні заходи можуть бути організовані в одному або кількох класах. Наприклад, гру „Поле чудес” можуть проводити окремі класи, а створені шляхом відбору команди – змагатися на рівні школи.

Додаток Ж

Приклади та тематика комплексних позакласних заходів, які проводяться іноземною мовою

- місячник іноземної мови, тиждень іноземної мови;

- шкільна олімпіада з іноземної мови, олімпіада з іноземної мови 5-х (6-х,7-х та ін.) класів;

- конкурс на краще володіння іноземною мовою (аудіювання, говоріння, читання);

- концерт учнів 7-х класів; вечір поезії, в якому беруть участь учні 10-х класів; вечір, що проводиться іноземною мовою (загальношкільний захід); вечір, що проводиться іноземною мовою для 9-х (10-х, 11-х) класів;

- ранок, що проводиться іноземною мовою для 1-х (2-х, 3-х та ін.) класів (тематика: „Моя дорога матуся”, „Ранок АВС”, „Ми знаємо алфавіт” тощо), свято алфавіту для учнів 5-х (1-х) класів;

- конкурс на кращу постановку п’єс або сценок;

- конкурс на кращого читця прози (поезії), конкурс на краще виконання пісні, конкурс на кращого читця поезії одного поета, конкурс на кращий переклад поезії з іноземної мови на рідну;

- конкурс стіннівок, конкурс монтажів, конкурс на кращу рекламу;

- випуск радіогазети (загальношкільний періодичний захід);

- демонстрація відеофільмів іноземною мовою з частковим синхронним перекладом викладачем (періодичний захід);

- засідання Малої Академії Наук: учні виступають з доповідями (старші класи);

- ділова гра (наприклад: „Вступний екзамен до вузу” для 11-тих класів);

- концерт, що проводиться іноземною мовою; концерт-бесіда (тематика: „Рок-музика і молодь”, „Музика країни, мова якої вивчається” тощо);

- засідання Клубу веселих і кмітливих;

- гра: „Поле чудес”, „Що? Де? Коли?” тощо;

- зустріч з носієм мови, що вивчається, доповідь носія мови, що вивчається, а також викладача або студента, котрий побував у країні, мова якої вивчається (тематика: „Як розважається молодь в Іспанії (США, Франції і т.д.)?”, „У нашій школі та у вашій школі” тощо);

- дискусія (тематика: „У гостях добре, а вдома краще”, „Ким хочеш бути?”, „Ми відрізняємось від них?” тощо);

- бесіда (тематика: „Австралія та австралійці”, „По країні, мова якої вивчається”, „Свята англійців (американців, іспанців, німців, французів)” тощо).

Додаток З