Теоретичні основи соціальної роботи. Всі етапи роботи з клієнтом фіксуються в спеціальній обліковій картці

Всі етапи роботи з клієнтом фіксуються в спеціальній обліковій картці. Послуги можуть бути як платними, так і безкоштовними (очевидно, що незаможні клієнти повинні одержувати послуги безкоштовно). Щоб не покладати додатковий тягар на потерпілих від насильства, витрати клієнтів соціальних служб, як правило, оплачує особа, що здійснила акт насиль­ства (у порядку судового рішення чи за договором примирення). За кордоном існує також практика обов'язкових зборів на користь спеціал­ізованих соціальних служб (типу кризових центрів для жінок) при одру­женні, у вигляді відрахувань від штрафів та ін.

Ідентифікація випадку. Діяльність соціального працівника на етапі ідентифікації випадку припускає збір первинної інформації, розсл­ідування і складання заяви. Практика показує, що соціальні служби, міліція чи юридичні особи рідко бувають першими включені в ситуацію жорстокого ставлення чи насильства. Частіше подібні ознаки спочатку відзначаються і фіксуються медичним персоналом — лікарями загальної практики, чи медсестрами доглядальницями. Тому, для того щоб уникну­ти плутанини і бездіяльності, необхідно відразу позначати функції і ролі коленої зі служб.

Інформація, яка повинна бути зібрана за заявою, включає основні формальні зведення (ім'я, адреса, стать, вік жертви) і контактну інфор­мацію (телефон і реальне місце проживання). Ці дані можуть бути отри­мані як у результаті прямого інтерв'ю, так і на підставі спостережень чи звертання у відповідні агентства і служби.

Вже при першому контакті з жертвою насильства важливо зрозумі­ти, яка саме допомога в першу чергу необхідна, і не покладатися на те, що один набір прийомів можна застосувати до кожного "типового" ви­падку. Якщо соціальний працівник зробить висновок, що його компе­тенції для вирішення даної проблеми недостатньо, вій повинен порадити, куди можна звернутися жертві для одержання більш адекватної допомо­ги. Саме тому соціальний працівник повинен володіти інформацією про будинки тимчасового перебування для жертв насильства, включаючи людей із психічними і фізичними обмеженнями, про можливі джерела фінансової допомоги (благодійні організації, групи місцевої (общинної) підтримки), організаціях адвокатів, психологів, медичних працівників.)

Діагностика випадку. На стадії діагностики детальне фізичне обстеження проводиться медичним персоналом. Проте соціальний праців­ник теж повинен звертати увагу на ознаки фізичного і психологічного насильства: синці, садна, порізи й опіки, особливо на обличчі, губах і

144 Соціальна робота

руках, ушкодження і переломи, походження яких носить незрозумілий характер, відсутність навичок особистої гігієни, належного лікування (свідчення фізичного насильства ізневаги), порушення сну, різке підви­щення чи зниження ваги, нереальні страхи, розгубленість, покірність і пригніченість (психологічне насильство), а також на болі при ходьбі й у сидячому положенні, небажання проходити огляд у гінеколога (сексу­альне насильство) та ін. Крім того, варто фіксувати відсутність у дорос­лої людини грошей (наявних чи на рахунку в Ощадбанку), невідповідність між можливими і реальними умовами життя, а також відзначати ті фак­тори, що сприяють виникненню насильства або свідчать про його на­явність.

Ряд ознак може вказувати на наявність насильства в сім'ї чи жорсто­ке поводження з дитиною, поганий догляд за нею.

Для ідентифікації подібних ситуацій соціальними працівниками вико­ристовується спеціальна карта, а для виявлення потенційних випадків насильства в допомогу медичним сестрам і доглядальницям розроблені протоколи вивчення й оцінки стану жертви і кривдника.

При заповненні картки варто уникати прямих запитань. Інформацію треба одержувати, спираючись на такий метод, як спостереження, можливо, навіть інтуїцію. Крім того, для одержання більш точної і детальної інфор­мації кожен протокол обов'язково повинний включати докладний опис.

Дуже часто в силу ряду причин (почуття власного гідності жертви, страху, боязкості, залежності від агресора, кровного споріднення з ним і ін.) виникають труднощі при одержанні інформації, що підтверджує на­явність ситуації насильства (навіть якщо факт насильства вже не є таєм­ницею), і розслідування стає проблематичним.

Для вирішення даного завдання і підвищення ефективності діяль­ності соціального працівника розроблена тактика ведення інтерв'ю-розс-лідування, відповідно до якої відвідування родини здійснюється соц­іальним працівником разом з колегою; соціальний працівник обов'язково роз'ясняє мету візиту; інтерв'ювання жертви і кривдника проводиться індивідуально; під час бесіди створюється спокійна і розслаблююча ат­мосфера.

Планування і контрактування. Цей етап передбачає визначен­ня пакета послуг, підбір необхідних фахівців і організацій, призначення соціального працівника для безпосереднього ведення випадку. Контрак-тування відбувається як з фахівцями, яких вирішено залучити до роботи з конкретним випадком, так і з самим клієнтом. Основне завдання кон-