Загальна характеристика ЗЕД
РОБОЧА ПРОГРАМА
виробничої практики з фаху для студентів ОКР "Магістр"
| Галузь знань: | 07 – Управління та адміністрування |
| Спеціальність: | 073 «Менеджмент» |
| Спеціалізація | Управління проектами |
Дніпропетровськ – 2016
Укладач: доц. Гордєєва І.О.
Робоча програма практики студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» спеціальності 073 «Менеджмент» (спеціалізація «Управління проектами») складена відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 93 від 8 квітня 1993 року, наказів і рішень Міністерства освіти і науки України, «Положення про організацію та проведення практик студентів вищих навчальних закладів на підприємствах залізничного транспорту», затвердженого наказом Генерального директора Укрзалізниці від 05.02.2013 № 015Ц/од, освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми, навчальних планів та програм нормативних навчальних дисциплін підготовки спеціалістів, магістрів галузі знань 07 «Управління і адміністрування», а також Стандарту СОВНЗ ДНУЗТ 03.06.2012 «Практична підготовка студентів», затвердженого наказом ректора від 01.03.2012 №180 на підставі рішення вченої ради університету від 06.02.2012, протокол №6, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом ректора №173 від 24.02.2014.
В програмі викладено зміст виробничої практики з фаху студентів відповідно до кваліфікаційного рівня «Магістр» спеціальності 073 «Менеджмент» (спеціалізація «Управління проектами»). Наведена характеристика баз практики, порядок організації та підведення підсумків практики.
Програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали», протокол № 8 від 6.12.2016 р.
В.О. Завідувача кафедрою _____________ В. О. Громова
Програма розглянута та прийнята на Вченій раді факультету ЕГ, протокол 
№ 4 від 27.12.2016 р.
Декан факультету ЕГ _____________ Т. В. Полішко
Погоджено:
Керівник практики ДНУЗТ _________________ Г.І. Мізін
ВСТУП
Практика є невід’ємною складовою навчального процесу з підготовки фахівців і проводиться на базі навчального закладу, у структурних підрозділах залізничного транспорту, а також на підприємствах, в організаціях та установах різних галузей господарства.
Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність отримання потрібного обсягу практичних знань і умінь відповідно до кваліфікаційного рівня магістр. Так, згідно з варіативним компонентом освітньо-кваліфікаційної характеристики з фаху «Управління проектами» підготовка спеціаліста зорієнтована на здобуття студентами фахового кваліфікаційного рівня з менеджменту і управління проектами, що забезпечує здійснення професійної діяльності на посадах вищого адміністративно-управлінського персоналу і провідних фахівців у сфері управління, проектного менеджменту в різних лінійних та функціональних підрозділах підприємств. Ця особливість позначається на організації практичної підготовки магістра з професійним спрямуванням, оскільки практика на відповідних підприємствах є тільки передумовою формування навичок і ознайомлення з виконанням функцій фахової і керівної роботи.
Природа суспільних процесів і явищ така, що для їх пізнання та точної кількісної оцінки необхідні комплексні знання з багатьох наук. Тому для раціональної організації та ефективного функціонування системи управління необхідний системний підхід і оцінка різнохарактерних умов, які істотно впливають на діяльність ринкового суб'єкта. У зв'язку з тим управління проектами, що функціонує в ринковому середовищі, висуває власні вимоги до управлінського персоналу. Сучасний управлінець – це фахово підготовлена людина, яка повинна ґрунтовно оволодіти не тільки загальними, а й специфічними знаннями та вміннями в царині стратегії проектного управління, управління інноваціями та інвестиціями, маркетингу, управління персоналом і виробництвом. Отже, управління проектами дає уяву майбутнім управлінцям про широке коло важливих проблем сучасного управління. Тому цілком очевидно, що майбутні менеджери проектів, водночас із обширними теоретичними знаннями, повинні мати навики:
– розуміння та описання організації як складної динамічної системи;
– збирання, аналізу та оброблення проектної інформації в організації;
– проведення досліджень стану, динаміки та прогнозування розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища організації та проекту;
– застосування методів формалізації для процесів, пов'язаних з діяльністю організації;
– використання економіко-математичних методів і моделювання під час прийняття управлінських рішень;
– обґрунтування доцільності та розробки відповідних заходів для розв'язання конкретних проблем, які виникають у діяльності організації, із застосуванням досягнень науки і практики.
Ці та інші завдання зумовлюють необхідність підсумкової перевірки знань і вміння їх застосувати у процесі практичної діяльності організації. На здобуття практичних навичок менеджменту та управління проектами спрямована комплексна програма з фаху.
Виробнича практика магістрів з професійним спрямуванням є однією з провідних частин наскрізної практичної підготовки студентів вищого навчального закладу. Метою виробничої практики є формування у студентів на базі знань, одержаних у вищому навчальному закладі, професійних умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах: поглиблення та закріплення у них теоретичних знань, перш за все з управління проектами; опанування студентами сучасних прийомів, методів та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії; виховання потреби постійно поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Розділ 1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Метоювиробничої практики з фаху є розвиток навичок і вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління підприємницькими структурами, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних навичок проведення проектного та економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень, пов'язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій та пропозицій у практичну проектну діяльність підприємства.
Практична підготовка передбачає формування у студентів на базі знань, одержаних у вищому навчальному закладі, професійних умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах:
· поглиблення та закріплення у них теоретичних знань з менеджменту та управління проектами;
· опанування студентами сучасних прийомів, методів та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії;
· виховання потреби постійно поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність отримання потрібного обсягу практичних знань і умінь відповідно до кваліфікаційного рівня магістр.
Завданнявиробничої практики. Під час виробничої практики студент повинен опанувати систему вмінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність.
Результатамивиробничої практики є:
· проведення комплексного аналізу діяльності організації з використанням сучасних методик з позицій системного підходу;
· проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у практику діяльності підприємства;
· планування організаційних змін з урахуванням розроблених стратегій організаційного розвитку, у тому числі з використанням інструментарію реструктуризації та реорганізації;
· формування проектних пропозицій щодо розвитку підприємства;
· дотримання професійної етики консультанта в процесі здійснення наукових досліджень на об'єкті практики, формування плідних консультант-клієнтних відносин тощо.
Загальна тривалість виробничої практики з фаху – 4 тижні.
Виробнича практика проводиться на базах практики, які відповідають певним вимогам.
Об'єктами практики можуть бути підприємства різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше трьох років.
Підприємства повинні відповідати сучасним вимогам, тобто мають застосовувати передові форми та методи управління й організації планово-економічної роботи, комерційної й маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджувати прогресивні технології виробництва, проектного менеджменту, організації праці та управління. Крім того, штат підприємства має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок.
Направлення студентів на практику здійснюється за договорами підприємств з університетом на проведення практики. Не пізніше, ніж за місяць видається наказ по університету, у якому вказуються об'єкти практики, її термін і керівники від університету.
На виробничих об'єктах керівники практики від університету та виробництва разом із студентами уточнюють програму практики, перелік питань і об'єктів, які потребують вивчення студентом. На базі практики студенти повинні пройти інструктаж з техніки безпеки, особливо це стосується підприємств, які безпосередньо пов'язані з рухом поїздів.
Розподіл студентів за об'єктами практики і призначення керівників здійснюється кафедрою «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали», погоджується з деканом факультету та навчальним відділом університету і оформлюється наказом ректора. Після підписання наказу зміни в організаційних питаннях виробничої практики не допускаються.
До керівництва виробничою практикою залучаються досвідчені викладачі кафедри «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали». Керівництво практикою викладачами полягає у видачі студентам індивідуальних завдань та необхідних інструкцій щодо проходження практики, а також наданні щотижневих (за графіком) консультацій в університеті, перевірці та прийомі звітів з практики. Керівництво студентами-практикантами на робочих місцях здійснюється керівниками підприємств, провідними фахівцями та іншими кваліфікованими спеціалістами з повною вищою освітою.
Обов'язки керівника практики вищого навчального закладу включають такі основні положення:
· оцінка стану та відповідності баз практики основним вимогам та їх готовності для прийняття студентів;
· проведення разом з деканатом установчих зборів студентів, які відбувають на практику;
· забезпечення проведення всіх організаційних заходів перед відправленням студентів на практику, методичною літературою та планом практики;
· складання графіку виконання програми практики;
· регулярні консультації студентів, згідно із затвердженим деканатом графіком;
· контроль за дотриманням термінів виконання програмних завдань практики і складання звітів;
· перевірка звітів з практики і допуск їх до захисту;
· участь в роботі комісій по захисту звітів з практики, які створюються на цей період на кафедрі «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали»;
· підготовка і подання завідувачу кафедрою письмового звіту про проведення практики студентів із зауваженнями та пропозиціями щодо поліпшення практичної підготовки студентів для розгляду на засіданні кафедри.
Інформація викладачів, що є керівниками практики студентів, систематично розглядається на засіданнях кафедри.
Керівництво студентами на робочих місцях здійснюється керівниками підприємств, начальниками відділів, провідними фахівцями, провідними економістами, проектними менеджерами та іншими кваліфікованими спеціалістами з повною вищою освітою.
Основними обов'язками керівників практики від підприємства - об'єкта практики є:
· безпосереднє керівництво роботою практикантів, які закріплені за ним, у тісному контакті з керівником практики від кафедри;
· організація робочого місця і створення необхідних організаційно-технічних умов для проходження практики;
· забезпечення студентів необхідною інформацією, документами, нормативними та іншими матеріалами;
· контроль за виконанням як окремих завдань так і програми практики в цілому.
Обов’язки студентів при проходженні практики полягають у наступному:
· до початку практики одержати у вищому навчальному закладі всі необхідні документи і консультативну інформацію щодо їх оформлення;
· своєчасно прибути на об'єкт практики і забезпечити роботу на місці практики відповідно до отриманих завдань;
· регулярно відвідувати консультації на кафедрі;
· у повному обсязі виконувати всі завдання, що передбачені програмою практики і вказівками її керівників;
· нести відповідальність за виконану роботу;
· вчасно скласти звіт з практики;
· захистити звіт із практики у встановлений термін.
При порушенні студентами трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки та інших норм, не виконання програми практики на них за наказом керівника підприємства може бути накладено стягнення, про що повідомляється декану факультету та на кафедру.
Розділ 2. ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Загальна характеристика підприємства
Розкриття результатів виробничої практики має містити такі відомості.
Загальна системна характеристика підприємства:
· охарактеризувати статус підприємства (дату створення, юридичну адресу, форму власності, належність до певної організаційно-правової форми, основні цілі та обмеження діяльності);
· стисло описати історію створення і розвитку підприємства;
· форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; форми залучення інвестицій;
· ознайомитися зі статутом підприємства, проаналізувати його відповідність чинному законодавству, проаналізувати дотримання державних вимог щодо реєстрації та діяльності підприємства;
· ознайомитися з основними видами господарської діяльності (переважаюча спеціалізація), охарактеризувати галузеву приналежність підприємства.
Охарактеризувати середовище функціонування підприємства:
· визначити характер ринку (міжнародний, національний, регіональний, міський, районний тощо);
· зібравши відповідну інформацію, зробити висновок про обсяг ринку;
· визначити тип ринку, на якому діє організація (монополістичний, олігополістичний тощо);
· зібрати інформацію стосовно кількості фірм, які діють на тому ж ринку, що й організація, що є базою практики, і які є її безпосередніми конкурентами. Оцінити ступінь інтенсивності конкуренції. Відповідно до моделі "п'яти сил конкуренції" М. Портера охарактеризувати складові конкурентного середовища організації;
· дати загальну характеристику середовища функціонування підприємства. З'ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв'язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем):
- постачальниками матеріально-технічних ресурсів;
- покупцями продукції;
- банками;
- державними органами;
- фондовою біржею, фінансовими посередниками та іншими учасниками фондового ринку;
- науково-дослідними організаціями і т. д.;
· оцінити стабільність зв'язків, облік і контроль виконання господарських договорів, ступінь їх ефективності, вплив на діяльність підприємства та конфігурацію органів управління. Орієнтовно визначити авторитет підприємства як партнера у підприємницькому середовищі.
Ознайомитися з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, перспективами розширення зовнішньоекономічних зв'язків. За їх відсутності – з перспективами виходу на зовнішній ринок.
Зміст завдань щодо діяльності підприємства
Завдання 1. Управління виробничо-технологічною підсистемою (операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність)
1.1. Проаналізувати рівень управління операційною діяльністю підприємства та обґрунтувати пропозиції щодо напрямів удосконалення
· Проаналізувати динаміку показників, що характеризують обсяги реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) операційної діяльності в цілому по підприємству і в розрізі його структурних підрозділів (у фактичних і зіставних цінах).
· Дослідити ритмічність роботи і сезонність реалізації товарів/послуг, визначити фактори, що її обумовлюють.
· Проаналізувати й оцінити якість продукції (товарів, робіт, послуг) та її конкурентоспроможність.
· Надати оцінку системі управління якістю діяльності підприємства в цілому.
· Дослідити процеси розподілу (перерозподілу) ресурсів підприємства для забезпечення операційного циклу підприємства.
· Проаналізувати стан товарно-матеріального забезпечення операційної діяльності.
· Визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір прибутку від операційної діяльності підприємства.
· Визначити динаміку структури чистого прибутку підприємства за напрямами його розподілу у звітному періоді.
· Визначити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на формування асортиментної політики підприємства, здійснити їх аналіз.
· Ґрунтуючись на ньому, встановити пріоритетні напрями товарної політики підприємства.
· Встановити атрибути конкурентоспроможності продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
На основі проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну обсягів і структури операційної діяльності, обґрунтувати напрями її проектної діяльності на підприємстві, розробити план-графік реалізації запропонованих заходів. Розробити пропозиції щодо удосконалення операційної діяльності з питань управління товарно-матеріальним забезпеченням на підприємстві.
1.2. Оцінити ефективність збутової політики підприємства та визначити шляхи її підвищення
· Визначити конфігурацію каналів розповсюдження продукції підприємства (прямі, непрямі, комбіновані), проаналізувати їх особливості та динаміку структури.
· Проаналізувати типи конкуренції в каналах розповсюдження (горизонтальна, міжтипова, вертикальна).
· Оцінити критерії, що вплинули на вибір каналів розповсюдження: особливості ринку, товарів, підприємства, рівень конкуренції.
· Оцінити тип маркетингової системи розповсюдження підприємства (традиційна, горизонтальна, багатоканальна, вертикальна), її переваги та недоліки, доцільність застосування.
· Визначити стратегію охоплення ринку, яку застосовує підприємство (інтенсивне, вибіркове, ексклюзивне розповсюдження), охарактеризувати територіальний та цільовий сегменти.
· Проаналізувати зв'язок і відповідність стратегії позиціонування підприємства та його політики розповсюдження, описати тип і особливості позиціонування досліджуваного підприємства.
1.3. Оцінити ефективність логістичних систем підприємства
· Охарактеризувати службу управління логістикою підприємства, її завдання та функції на підприємстві.
· Проаналізувати інформаційну логістичну систему підприємства: інформаційну інфраструктуру, інформаційні потоки.
· Описати механізм функціонування закупівельно-збутової логістики: її завдання, функції, планування закупок, вибір постачальників споживачів.
· Охарактеризувати організацію матеріальних потоків у просторі підприємства та у часі, значення обладнання для удосконалення виробничо-технологічних процесів.
· Проаналізувати транспортні аспекти у логістичній системі підприємства: управління системою доставки й розповсюдження продукції (маршрути автотранспорту, плани перевезень тощо).
· Оцінити функціонування логістичної системи підприємства та розробити комплекс заходів для її удосконалення.
· Сформувати пропозиції щодо комп'ютеризації операцій закупки сировини, продукції, товарів, обліку попиту, обліку продажу, перевезення продукції (товарів) та ін.
1.4. Оцінити ефективність комунікаційної політики підприємства
· Вивчити практику організації діяльності комунікаційної служби підприємства, її тип та структуру (за умови її наявності на підприємстві).
· Проаналізувати динаміку структури комплексу маркетингових комунікацій на підприємстві.
· Описати використання реклами на підприємстві за такими напрямами: класифікація видів реклами; характеристика каналів розповсюдження рекламних анонсів (тираж, аудиторія, вартість рекламного простору, формат, періодичність виходу та редакційний зміст видання або програми); особливості
· використання різних носіїв реклами.
· Оцінити напрями діяльності служби зв'язків з громадськістю, у т.ч. при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства та для створення, підтримки його іміджу.
· Охарактеризувати форми й методи стимулювання продажу продукції (товарів, робіт, послуг) на підприємстві, спрямованих на споживачів, посередників та продавців.
· Оцінити заходи, спрямовані на удосконалення персонального продажу при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
· Описати метод розрахунку бюджету на комунікаційні потреби, оцінити його доцільність на підприємстві.
· Визначити кількісні та якісні характеристики основних адресатів комплексу маркетингових комунікацій підприємства (враховуючи особливості продукції (товарів, робіт, послуг, що реалізуються).
· Розробити програму комунікаційних заходів з урахуванням попередньо проведеного аналізу та комунікаційної привабливості засобів масової інформації, розробити власне рекламне звернення.
1.6. Оцінити ефективність маркетингових досліджень підприємства
· Оцінити практику організації маркетингових досліджень на підприємстві (застосовувані методи, інструментарій, об'єкти дослідження, завдання, які були вирішені за допомогою досліджень).
· Проаналізувати систему маркетингової інформації, яка використовується керівництвом підприємства при прийнятті рішень (джерела внутрішньої та зовнішньої інформації, наявність банків даних).
· Обґрунтувати вибір методу маркетингових досліджень, найбільш доцільного у поставлених для реалізації завдань.
· Визначити розмір, структуру та метод відбору вибіркової сукупності для забезпечення репрезентативності даних.
· Скласти графік дослідження із зазначенням місця та часу його проведення.
· Підготувати інструментарій, необхідний для здійснення запланованих досліджень (розробити анкети для обраного виду опитування, написати сценарій для проведення фокус-групи тощо).
· Проаналізувати отримані дані з використанням програм типу ОСА.
· Оцінити фактичне сприйняття споживачами підприємства (чи його продукції, товарів, робіт, послуг).
· Розробити комплекс заходів, спрямованих на вирішення вищезазначених проблем і підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Завдання 2. Проаналізувати і відобразити у звіті управління ЗЕД підприємства
Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення ЗЕД. Студенту слід проаналізувати можливості виходу підприємства на зовнішній ринок. У випадку, коли підприємство діє на зовнішніх ринках, необхідно вивчити стратегію зовнішньоекономічної діяльності, проаналізувати експортні можливості підприємства та його потреби. На основі ринкових досліджень вивчити можливості потенційних закордонних партнерів, проаналізувати ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, розглянути практику укладання угод із зарубіжними постачальниками та споживачами.
Загальна характеристика ЗЕД
· Визначити обсяг товарів, що експортуються (імпортуються), за вартістю й кількістю, їх асортиментну структуру.
· Охарактеризувати географічну структуру та динаміку експорту (імпорту).
· Проаналізувати динаміку експорту (імпорту) у порівняльних цінах, з урахуванням інфляції.
· З'ясувати основних конкурентів підприємства на зовнішньому та внутрішньому ринках.
· Визначити відповідність експорту (імпорту) товарів, термінів їх поставок, якості та інших показників умовам контрактів.
· Оцінити економічну ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства та надати пропозиції щодо її підвищення.
· Оцінити ефективність укладених зовнішньоекономічних угод.
· Розробити пропозиції щодо підвищення ефективності зовнішньо економічної діяльності підприємства.
2.2. Провести аналіз експортно-імпортних операцій
· Дослідити динаміку експортно-імпортних операцій.
· Проаналізувати динаміку експорту товарів та послуг за звітний рік порівняно з попередніми роками. Дані про експорт за досліджені роки потрібно згрупувати за країнами і за товарами в аналітичній таблиці.
· По кожному рядку аналітичних таблиць (країна, товар чи підсумок) обчислити індекс вартості, фізичний обсяг та ціну. Ці індекси покажуть, як і де змінилась вартість, фізичний обсяг експорту та середні експортні ціни.
· За товарними групами, які містять як кількісно, так і якісно спільномірні товари, потрібно обчислити індекс кількісної структури.
· Провести аналіз та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності операцій діючої системи регулювання бартерних угод та угод з давальницькою сировиною.
· Розробити пропозиції щодо удосконалення асортименту товарів за бартерними угодами та угод з давальницькою сировиною, його аналіз, висновки, пропозиції.
· Проаналізувати оподаткування бартерних угод та угод з давальницькою сировиною, а також формування і розподіл доходів при здійсненні бартерних операцій та угод з давальницькою сировиною.
2.3. Проаналізувати системи платежів, які здійснює підприємство в рамках зовнішньоекономічної діяльності
· Характеристика податків, митних платежів, санкцій, штрафів та ін., що застосовуються при перетинанні товарами митного кордону України.
· Особливості нарахування та сплати платежів з акцизного збору і податку на додану вартість при розмитненні вантажу.
· Специфіка проведення розрахунків при розмитненні вантажів через митний склад.
· Порядок нарахування та сплати платежів при експорті товарів.
· Порядок нарахування та сплати платежів при імпорті товарів.
· Розроблення пропозицій щодо удосконалення порядку сплати податків і зборів при митному оформленні вантажів.
Завдання 3. Управління стратегічним розвитком організації та її
конкурентоспроможністю
· Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за розробку стратегії.
· Здійснити комплексний аналіз діяльності підприємства з використанням сучасних методик з позиції системного підходу.
· Визначити стратегічні позиції стратегічних зон господарювання підприємства за матрицею Мак-Кінсі та розробити рекомендації щодо їх розвитку в перспективі.
· Розробити стратегічні заходи функціонування організації з метою вибору оптимальної стратегії.
· Обґрунтувати шляхи реалізації конкурентних переваг підприємства.
· Розробити стратегічні альтернативи розвитку підприємства та вибрати найбільш оптимальну з них.
· Розробити стратегію конкурентної переваги підприємства та стратегічну програму здійснення корпоративної стратегії.
Завдання 4. Управління інноваційною діяльністю
· Проаналізувати інноваційно-інвестиційну діяльність організації.
· Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності.
· У результаті дослідження необхідно з'ясувати, чи здійснює підприємство інвестиційну діяльність. Якщо так, то студенту необхідно розрахувати ефективність проектів і розробити заходи щодо вдосконалення інвестиційної діяльності.
· Проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності підприємства за звітний період згідно з існуючою класифікацією.
· Охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства (випуск продукції або надання послуг) на відповідність "інноваційна продукція" або "інноваційний продукт" згідно із Законом України "Про інноваційну діяльність".
· Оцінити доцільність (можливість) віднесення статуту підприємства до інноваційного відповідно до вимог Закону України "Про інноваційну діяльність".
· Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізувались на підприємстві.
· Оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної стратегії діяльності підприємства.
· Оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві (для підприємств ЗЕД).
· Проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування.
· Оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві.
· Розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної та напрямів інвестиційної діяльності підприємства.
Розділ 3. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності
підприємства
Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства, впровадження певного нововведення (інновації) або проектної пропозиції.
Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, переспеціалізація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки і т.д.).
Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду провідних підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.
Розділ 4. Науково-дослідна діяльність
Науково-дослідна частина виробничої практики магістрів базується на основних концептуальних засадах проведення науково-дослідної практики студентів економічних спеціальностей та є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з відповідної спеціальності і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь здійснення самостійної науково-дослідної роботи.
Метою науково-дослідної частини виробничої практики є набуття студентами досвіду самостійної науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань у сфері економічних відносин, підбір фактичного матеріалу для написання випускної магістерської роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел.
Студенти під час проходження науково-дослідної частини виробничої практики мають такі завдання:
· вивчення теоретичних класичних джерел за обраною науковою проблемою, пов'язаною зі спеціалізацією кафедри та відповідно до наукової проблеми дослідження щодо майбутньої магістерської роботи;
· визначення стану розробки питань обраної наукової проблеми у вітчизняній та іноземній науковій літературі;
· визначення структури та основних завдань магістерського дослідження;
· оволодіння методикою обробки та аналізу статистичних даних;
· апробація основних теоретичних та практичних рекомендацій магістерської роботи (у формі виступів на конференціях, написанні наукових статей, рекомендацій до органів влади й управління тощо).
Зміст науково-дослідної частини виробничої практики повинен відповідати напряму наукових досліджень студента магістратури. Під час такої практики надається можливість застосувати нові методи та отримати необхідні результати досліджень, що їх проводить студент при написанні магістерської роботи.
Розділ 5. Науково-педагогічна діяльність
Науково-педагогічна частина виробничої практики студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з відповідної спеціальності і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь на посаді викладача.
У вищих навчальних закладах IV рівня акредитації здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" для виконання науково-дослідних, педагогічних та управлінських функцій, пов'язаних з циклом існування об'єкта та його діяльністю.
Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" однією з посад, яку може обіймати випускник вищого навчального закладу, є посада викладача. Реалізація виробничих функцій у межах об'єкта діяльності фахівця – навчального процесу у вищому закладі освіти – вимагає від магістра теоретичних знань і практичних умінь та навичок щодо:
· предмета діяльності – відповідної дисципліни фундаментального або професійно орієнтованого циклу підготовки фахівців з напряму, до якого належить спеціальність;
· продукту діяльності – систематизації інформації в межах обраної дисципліни за окремими темами згідно з робочою програмою дисципліни у вигляді опорних конспектів лекційних занять та методичних розробок для проведення семінарських чи практичних занять;
· процедури діяльності – способу передачі інформації студентській аудиторії через проведення лекційних та семінарських (практичних) занять згідно із графіком навчального процесу.
Набуття практичних умінь і навичок здійснювати підготовку навчально-методичного забезпечення і проведення лекційних, семінарських, практичних занять, організації самостійної роботи студентів відбувається під час проходження науково-педагогічної частини виробничої практики.
Підготовка висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності передбачає закріплення засвоєних теоретичних знань у процесі проходження науково-педагогічної частини виробничої практики безпосередньо у навчальному процесі університету або інших закладах освіти II—IV рівнів акредитації.
Практика проходить у межах професійно орієнтованих дисциплін підготовки фахівців.
Вибір дисципліни, з якої відбуватиметься проходження науково-педагогічної частини виробничої практики, здійснюється заздалегідь відповідно до напряму наукових досліджень та теми магістерської роботи.
За результатами проходження науково-педагогічної практики студенти подають на випускову кафедру письмовий звіт. Зміст звіту повинен розкривати знання і уміння студента, набуті ним у вирішенні питань, визначених метою і завданням практики. При цьому увага має приділятись виявленню не лише позитивних, а й негативних ситуацій, труднощів, що виникали під час практики.
Розділ 6. Підведення підсумків практики.
Після закінчення виробничої практики студенти звітують на кафедрі «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали» про виконання програми практики. Загальна форма такої звітності – подання письмового звіту, з відміткою керівника від підприємства. Зразок титульного листа звіту з практики наведено в додатку 3. Крім того подається щоденник практиканта, де міститься відгук керівника від підприємства-бази практики про виконання студентом програми практики.
Письмовий звіт з практики разом зі щоденником подається у встановлений термін (не пізніше як за три дні до закінчення практики) керівнику практики від вищого навчального закладу для перевірки, рецензування і допуску до захисту.
Звіт з практики має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, що пов'язане з науково-дослідною роботою студента, якщо воно мало місце. Обов'язковим є наявність висновків та пропозицій, яких потребує зміст завдань.
6.1 Технічні вимоги оформлення звітів про проходження практик
Звіти з практик оформлюються відповідно до вимог методичних рекомендацій до виконання і захисту дипломних робіт в галузі знань 07 "Управління і адміністрування" 073 "Менеджмент" спеціалізація – управління проектами ОКР "Магістр"
6.2 Критерії оцінювання знань та навиків студентів
Згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу знання студента протягом проходження виробничої практики за результатами звіту з практики оцінюються за 100 бальною системою. Розподіл балів представлений у таблиці 1.
Таблиця 1
Шкала оцінювання студентів за результатами проходження практики та захисту звіту, згідно кредитно–модульної системи
| Бали | Оцінка | |
| Національна оцінка | ECTS | |
| 90 – 100 | «5» - відмінно | A |
| 82 – 89 | «4» - дуже добре | B |
| 75 – 81 | «4» - добре | C |
| 67 – 74 | «3» - задовільно | D |
| 60 – 64 | «3» - достатньо | E |
| 35 – 59 | «2» - Незадовільно з можливістю повторного проходження практики | FX |
| 0 – 34 | «2» - Незадовільно з обов’язковим повторним курсом виробничоїпрактики | F |
Обсяг звіту може становити до 50 сторінок машинописного тексту. Розділи і окремі питання звіту повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Текст звіту поділяють на розділи, підрозділи і пункти відповідно до структури програми практики.
Оформлений за всіма вимогами і прорецензований звіт з практики приймається викладачем-керівником практики від кафедри в університеті протягом тижня після її закінчення, за результатами захисту звіту виставляється диференційований залік. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента.
Під час визначення рівня академічної успішності для отримання диплому разом з іншими оцінками студента враховується і оцінка за практику.
Студент, який без поважних причин не виконав програму практики, відраховується з університету. В окремому випадку йому може бути надано право проходження практики повторно під час канікул. Студент, який повторно отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.
Інформація про хід виробничої практики та її підсумки обговорюється на засіданнях кафедри «Управління проектами, будівлі та будівельні матеріали», а її загальні підсумки підводяться на засіданні Ради Економіко-гуманітарного факультету.