Семінар як активна форма учбового процесу

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм навчального заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінари проводяться з основних тем навчальної дисципліни передбаченої робочою програмою і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Семінар(лат. seminarium – розсадник) – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опра­цювання теоретичного матеріалу. Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності суджень, умінню обстоювати власні думки, аргументувати їх на засадах наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою то­лерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.

Історичні корені семінарських занять досить глибокі. Ще у давньогрецьких школах вдавалися до диспутів, заслуховування й обговорення наукових повідомлень, коментування їх учителями. У добу середньовіччя в доповнення до диспутів, дискусій з’явилися семінари. Головне завдання цього виду навчальної роботи – навчити студентів умінню критично висловлювати свої міркування щодо певних питань, сприяти оволодінню методами і прийомами риторики.

У XVIII-XIX ст. семінари широко входять до структури на­вчальної роботи вищих шкіл. Якщо раніше їх використовували при вивченні літератури, теологічних дисциплін, юриспруденції, то вже у XX ст. вони набули поширення при вивченні багатьох дисциплін гуманітарного та соціального циклу.

Сучасна вища школа семінарським заняттям відводить знач­ну частину навчального часу, особливо з навчальних дисциплін соціально-економічного й гуманітарного циклів.

Головна мета семінарських занять – опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем дисципліни, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними дидактичними цілями проведення семінарів є:

- забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ певної дисципліни, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійного опрацювання;

- спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчальної дисципліни, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;

- оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Основними завданнями семінарських занять є:

- закріплення, розширення та поглиблення теоретичних знань студентів;

- формування і розвиток навиків самостійної роботи студентів;

- оволодіння студентами науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

- залучення студентів до наукових досліджень;

- створення умов для формування і розвитку в студентів пошуково-творчих знань та навичок;

- прищеплення студентам навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових тверджень і висновків;

- реалізація диференційованого підходу до навчання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів;

- формування у студентів навиків застосування знань для обґрунтування власної позиції.

Треба пам’ятати, що якість семінару перш за все залежить не лише від підготовки викладача до нього, а й від підготовки студентів. Тож при підготовці до семінару кожен студент повинен уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття; прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару; вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу; скористатися при потребі консультацією викладача; скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студентам необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення тої чи тої теми. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до підсумкового модульного контролю, іспиту.

Досить поширеною думкою серед молодих викладачів є думка про те, що семінарські заняття легше проводити, аніж читати лекцію, проте це далеко не так. Семінарське заняття – це гнучка форма навчання, яка передбачає як високу педагогічну майстерність викладача так і інтенсивну самостійну роботу студентів.