Знайомитись з пояснювальною запискою і структурою програми трудового навчання.

Пояснювальна записка

Трудове навчання — загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія”.

Предмет має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їхнім бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.Досягнення цієї мети забезпечується змістом трудового навчання.

Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технологія”, концепції трудового навчання і креслення, базового навчального плану середніх навчальних закладів освіти, згідно з якими на вивчення даного предмета відводиться по 1 годині у 5, 6, 9 класах і по 2 години — у 7 і 8 класах.

Реалізація змісту цих програм повинна забезпечувати розв’язання таких завдань:

формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунiкаційних технологій в сучасному виробництві, повсякденному житті;

ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів поводження з різноманітними засобами праці;

створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів;

формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;

виховання активної життєвої позиції, адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку діяльність;

створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.

Структура програми трудового навчання учнів у 5—9 класах міської школи включає “Вступ” і п’ять розділів: “Проектування виробів”, “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів”, “Електротехнічні роботи”. Теми першого, другого і третього розділів програми забезпечують послідовне включення учнів в усі етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів: виконання електротехнічних робіт у побуті, вибір об’єкта технологічної діяльності; обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження. Така структура змісту навчання забезпечує залучення учнів не лише до практичної технологічної діяльності, а й до проектної та дослідницької. Акцент у роботі учнів переноситься саме на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свiдомо обирати ті чи інші технологічні процеси й технічні засоби.

З метою цілеспрямованої підготовки школярів до трудової дiяльності, формування у них певних умінь та навичок раціонального ведення домашнього господарства у програмах для 5—9 класів передбачено такі розділи “Раціональне ведення домашнього господарства”, “Технологія вирощування рослин”, “Технологія догляду за тваринами”. Зміст цих розділів включає основи культури харчування, електротехнічні роботи у побуті, озеленення приміщення і території, виготовлення побутових виробів на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомлення з основними технологіями вирощування рослин та догляду за птахами та тваринами.

У 7 і 8 класах, де відповідно до базового навчального плану відводиться по 2 години щотижнево на вивчення предмета, передбачене обов’язкове виконання учнями творчих проектів. Під проектом розуміється обґрунтована, спланована і усвідомлена діяльність, спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь. Ця діяльність включає в себе вибір об’єкта проектування, розробку конструкції, технології, виготовлення і оцінку. Разом з цим здійснюється нескладний економічний і екологічний аналіз виконуваної роботи, проводяться маркетингові операції.

Проекти учні можуть розробляти індивідуально, у складі груп або колективно цілим класом з розподілом певних частин проекту. Об’єкти проектування повинні бути посильними для учнів відповідних вікових груп і суспільно корисними.

Після завершення проекту у кожному класі учні здійснюють його публічний захист. Форма захисту учнівських проектів може бути різною: організація шкільної виставки або учнівської наукової конференції, демонстрація моделей, вистава лялькового театру, проведення українських вечорниць, ярмарку-продажу тощо.

У процесі виконання проектів можуть бути застосовані різні види технологій: обробки конструкційних матеріалів, електроніки, інформаційних технологій, графічних і дизайнерських робіт, технології ремонтно-оздоблювальних робіт, технології сільського господарства і міського озеленення, домашньої економіки, підприємництва, народних ремесел тощо.

Такий широкий спектр вибору технологій, які застосовуються при виконанні проектів створює сприятливі умови для здійснення практичної діяльності учнів усіх типів навчально-виховних закладів відповідно до їхніх нахилів, бажань, навчально-матеріальної бази, виробничого оточення, регіональних традицій, народних художніх промислів тощо.

Для реалізації диференційованого навчання передбачено два основні варіанти програм: для дівчат та хлопців.

Для класів сумісного навчання хлопців і дівчат може застосовуватися один із вказаних варіантів або їх поєднання.

З метою забезпечення допрофільної підготовки школярів, свiдомого вибору учнями профілю навчання, а також урахування відповідного матеріально-технічного і кадрового забезпечення шкіл зміст трудового навчання у 7, 8, 9 класах може базуватися на тих виробничих технологіях, які складають основу профільної підготовки старшокласників відповідної школи (технології поліграфічного виробництва, сільського господарства, ювелірного, вишивального, радіоелектронного, шкіргалантерейного виробництва тощо).

Реалізація інваріантного змістового ядра трудового навчання школярів 5—9 класів, яке закладене у всі представлені варіанти програм, є обов’язковим.

На основі орієнтовних тематичних планів учитель розробляє календарно-тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу. При цьому слід враховувати, що приблизно 25 % навчального часу відводиться на теоретичне навчання і 75 % — на виконання практичних робіт.

Трудове навчання створює сприятливі умови для професійного самовизначення учнів, сприяє розвитку технічної творчості та конструкторських здібностей, морально-вольових якостей, культури праці. На заняттях у процесі вивчення теорії і на практиці учні ознайомлюються з різними професіями, у них формується інтерес до професії. Вчитель має систематично стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, фіксувати результати спостережень, брати активну участь і допомагати педагогічному колективу у вивченні особистості школяра.

Особливу увагу слід звертати на знання і точне дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму. Вчитель має постійно пам’ятати, що ефективність окремих занять і виконання програми в цілому забезпечується високим рівнем підготовки кожного уроку, систематичною роботою з методичною літературою. Велике значення при цьому має постійний, систематичний контроль за виконанням учнями вимог, що ставляться до них.

Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання лабораторно-практичних і практичних робіт. Тому критерії оцінювання навчальних досягнень учнів носять комплексний характер. До них належать:

рівень передбачених програмою теоретичних знань та умінь застосовувати ці знання в практичній роботі;

уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу); уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігiєнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації й виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т. п.), виявлення елементів творчості.