Робочий час та час вільний від роботи

1. Поняття та правове регулювання робочого часу

Робочий час - це встановлений законом, колективним договором чи згодою сторін період, протягом якого працівник забов'язаний виконувати роботу, обумовлену ТД з підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Норма робочого часу - це кількість годин, які працівник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду;

Визначається: робочими днями або робочими тижнями.

Робочий день - тривалість роботи поацівника протягом доби, відповідно до графіка чи розпорядку роботи.

Робочий тиждень - це встановлена законом, чи на його підставі, тривалість робочого часу в межах календарного тижня.

Робочийчас, якінституттрудовогоправа, є сукупністю норм, які визначають тривалість, склад, режим і порядок обліку робочого часу.

Види робочого часу:

- Основний - це вставлена законод або ТД, тривалість робочого часу, яку безумовно повинен відпрацювати працівник.:

~ робочий час нормальної тривалості (40 год/тиждень)

~ скорочений (ст.51 - встановлюється для):

* неповнолітніх (16-18р. = 36 год) (14-16р. = 24 год.)

* працівники які працюють в шкідливих умовах праці (36 год.)

* медичні працівники

* педагогічні та науково-педагогічні працівники

* особи які працюютьмутзоні відчуження (36 год)

* інваліди І,ІІ груп (36 год)

Для всіх працівників, які працюють в нічний час (з 22:00 до 06:00), робота скорочуєть на 1 год.

Ст. 53 КЗпП

~ неповний:

* неповний робочий день

* неповний робочий тиждень

* поєднання неповних робочого дня та тижня

Перелік працівників для яких роботодавець забов'язаний встановити неповний робочий час. - ч.1 ст.56

- Неосновний - законодавчо закріплене відхилення від основногомробочого часу.:

~ надурочні роботи (ст.62 -65 КЗпП)

надурочні роботи для кожного працівника не можуть перевищувати 4 год. протягом 2 днів підряд і 120 год/рік.

~ робота у вихідні дні

~ робота у святкові і неробочі дні

Режим робочого часу - порядок розподілу норми робочого часу протягом відповідного календарного періоду.

Елементи режиму робочого часу:

- час початку та закінчення роботи

- тривалість перерв для відпочинку та харчування

- тривалість і порядок чергування змін

Види:

5-денний робочий тиждень

6- денний робочий тиждень

Підсумований облік робочого часу

Спеціальні режими робочого часу:

- змінна робота

- гнучкий графік роботи

- роздроблений робочий день

- ненормований робочий час

- вахтовий метод організації робіт

Час вільний від роботи

1. Поняття, регулювання та види вільного від роботи часу.

Час вільний від роботи - це частина календарного періоду, протягом якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків і може використовувати його на власний розсуд, або за цільовим призначенням.

КЗпП - глава 5.

ЗУ про відпустки від 15.11.96р.

Видами часу вільного від роботи є:

- щоденний відпочинок (перерви протягом робочого дня)

- щотижневий відподинок (вихідні дні, святкові і неробочі дні, відпустки)

2. Щоденний час відпочинку

Щоденний відпочинок - це час протягом доби, що лежить поза межами робочого часу.

Ст. 66 КЗпП

Перерви протягом робочого дня поділяються на:

- Загальні (перерва для відпочинку і харчування, перерви між змінами)

- Спеціальні (перерва для обігрівання для працівників, які працюють на відкритому повітрі в холодну пору року; перерви для відпочинку вантажників; перерви для водіїв автотранспортних засобів; перерви, які надаються жінкам для годування дитини)

Щотижневий час відпочинку

Тривалість щотижневого відпочинку обчислюється з часу закінчення роботи працівником і до початку роботи наступного дня.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менша 42 годин.

Ст. 67 КЗпП

Інструкція про службові відрядження в межах України і закордоном, наказ мін. Фін. від 13.03.98р.

Вихідні дні

Ст. 71 КЗпП - виключний перелік випадків для залучення працівників до роботи у вихідні дні.

Спеціальний порядок залучення у вихідні дні передбачено для держ. службовців, для праціаників пожежної охорони, для працівників судів, органів прокуратури та органів виборчої системи, під час виборів.

Заборонено залучати до роботи у вихідні дні:

- вагітних

- жінок, які мають дітей до 3 років

- батьків, які виховують дітей без матері (ст. 186-1)

- неповнолітніх

- осіб похилого віку ти інвалідів (але за їх згодою можна)

Компенсація за роботу у вихідні дні за згодою сторін: або надання іншого дня відпочинку, або оплата в подвійному розмірі.

Святкові і неробочі дні

КЗпП - ст.73

5. Відпустки

- щорічні (основна, додаткова відпустка за роботу з шкідливими і важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки)

- Додатковівідпусткиузв'язкузнавчанням

- Творчавідпустка

- Відпусткадляпідготовкитаучастівзмаганнях

- Соціальнівідпустки: у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка по догляду за дитиною до досвгнення нею 3 років; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

- Відпусткабеззбереженняз/п

6. Щорічна відпустка та її види:

- основна: мінімальна (24дні) та подовжена (для неповнолітніх - 31 день; для інвалідів 1,2 груп - 30 днів, для 3 групи - 26 днів; для працівників лісової промисловості та лісового господарства - 28 днів; для керівних працівників навчальних закладів, а також педагогічних та науково-педагогічних працівників - 56 днів; для працівників окремих галузей тривалість залежить від стажу, ацівники дипломатичної служби - 30 днів, працівники протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на активну форму туберкульозу - 36 днів, особам які працюють або перебувають у відрядженні на територіях радіоктивного забруднення від аварії на ЧАЄС - від 30-44 днів, судді - 30 днів, для прокурорів і слідчих прокуратури - 30 днів, для громадян які проходять альтернативну невійськову службу - 15 днів, посадові особи митних органів - 30 днів, народні депутати - 45 днів

- додаткова