Підхід до навчання іноземних мов як методична проблема

Підхід до навчання

- базисна категорія, складова системи навчання; - методична основа навчання, яка представляє собою точку зору на суть предмета, якому необхідно навчати.

v Підхід –загальна вихідна концептуальна позицію, яка є вирішальною у розгляді і визначенні інших підпорядкованих концептуальних положень.

v Біхевіористичний підхід –… оволодіння іноземною мовою як сформованістю реакцій на іншомовні стимули.

v Інтуїтивно-свідомий підхід– … оволодіння іноземною мовою на основі моделей в інтенсивному режимі з наступним усвідомленням їх значення і правил оперування ними .

v Свідомо-пізнавальний підхід– … засвоєння правил використання лексико-граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання висловлювань.

Ø Діяльнісно-орієнтований підхід – це підхід, що базується на діяльності, враховує когнітивні, емоційні та вольові здібності, так само як і цілий ряд специфічних якостей, властивих індивіду і використовуваних ним у ролі соціального агента.

Ø Комунікативний підхід- органічне поєднання свідомих і півсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови…

Ø Лінгвокраїнознавчий підхід – це процес навчання іноземної мови, який слід будувати як процес пізнання учнями іншої культури, за якою відбувається зміщення акцентів у навчанні з розвитку лише мовленнєвих умінь на формування соціокультурної компетенції, яка належить до іншомовної комунікативної компетенції і є компонентом змісту навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах.

Ø … міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови- є суттєвий елемент культури народу – носія цієї мови і засіб передачі її іншим, який допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту [Програми…, с. 5].

З точки зору способу навчання виділяють:

· прямий (інтуїтивний підхід); · свідомий (когнітивний підхід); · діяльнісний підхід (розроблений авторами С.Л. Рубинштейном, А.Н. Леонтьевим, П.Я. Гальпериним), який реалізується в комунікативному підході (Є.І. Пасов).

1.2. Методи навчання в дидактиці та методиці викладання іноземних мов

Метод (дослідження, спосіб, шлях досягнення мети) -

у вузькому значенні – найважливіший структурний компонент навчального процесу; у широкому значенні – напрямок (спрямування) у навчанні іноземних мов, методична система, школа, що існувала на певному етапі історичного розвитку методики як науки і досягнення якої застосовуються і нині.

ô Підходи до класифікації методів навчання (за класифікацією Ю. Бабанського)

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

s словесні: розповідь, бесіда, лекції s наочні: ілюстрація, демонстрація s практичні: лабораторні досліди, навчальні практикуми s індуктивні-дедуктивні s аналітичні-синтетичні, аналітико-синтетичні, s репродуктивні s проблемно-пошукові s робота з книгою, письмові, лабораторні, самостійні, тощо.

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

s інтересу: змагання, пізнавальні ігри, дискусії, ситуації переживань, зайнятості, пізнавальної новизни; s обов'язку: заохочення, покорення, переконання у значущості навчання.

Методи контролю та самоконтролю

s усний-письмовий, практичний, лабораторний, індивідуальний, опитування; s заліки, екзамени.

У процесі навчання методи є взаємодоповнюючими при домінуючих окремих, відповідно до мети навчань.

ô Критерії для вибору певного методу:

· відповідність меті та завданням навчанню

· узгодженість із змістом навчання

· відповідність реальним можливостям учнів (віковим, психологічним, рівню підготовленості)

· відповідність дидактичним умовам та відведеному часу.

· підготовленість вчителя до реалізації обраного методу.

ô Метод у широкому значенні – напрямок у навчанні іноземних мов, який визначає стратегію навчальної діяльності

Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, педагогічних, психологічних та суміжних наук. Ця стратегія включає в себе комунікативний підхід, який визначає практичну мету навчання.

ô Комунікативний метод, як комбінований метод навчання:

· першочергова роль відводиться мовленнєвій практиці, практиці у мовленні; · з прямими методами його зближає практична спрямованість у вивченні іноземної мови; · як і групі свідомих методів для комунікативного методу характерно слідування принципу свідомості.

ô Особливості змісту комунікативного і соціокультурного підходів полягають у наступному:

а) метою навчання є формування комунікативної компетенції,яка передбачає уміння використовувати іноземну мову як засіб спілкування у різноманітних сферах життя.

б)організація мовного матеріалу орієнтована на його функціонування у мовленні.

в) лексична і граматична правильність іншомовного мовлення є другорядними щодо думки. Головний критерій успішності - передавання або сприймання потрібної інформації.

г) комунікативно орієнтоване навчання має діяльнісний характер та здійснюється через певні дії в ігровій, імітаційній формах в умовах реального спілкування у парах та групах.

ґ) навчання видів мовленнєвої діяльності відбувається інтегровано;

д) рідну мову використовують зрідка, за необхідності, коли це виправдано складною ситуацією;

е) у комунікативно орієнтованому навчанні моделюють усі характерні ознаки природної комунікації людей: інформаційні прогалини, зворотний зв'язок, вибір і автентичність матеріалів.

ô Соціокультурний метод як складова комунікативного методу

· Тісна взаємодія мови і культури його носіїв. Результатом навчання є формування як комунікативної, так і соціокультурної компетенції, яка забезпечує використання мови в умовах культурного контексту на основі діалогу культур. · Для соціокультурного методу характерні дві тенденції інтерпретації фактів мови і культури в навчальних цілях: від фактів мови –до фактів культури; від фактів культури – до фактів мови.

ô Метод як система взаємопов'язаних дій вчителя/викладача і учня

Методи (дії викладача) Методи вивчення (дії учнів)

Показ Ознайомлення

Пояснення Осмислення

Організація тренування Участь у тренуванні

Організація використання Практика

Корекція Самокорекція

Оцінювання Самооцінка

2. Принципи навчання, комплексний підхід до їх класифікації

Принципи навчання – це вихідні положення, які в своїй сукупності визначають:

- вимоги до навчального процесу в цілому;

- вимоги до його складових в цілому: до мети, завдань, методів, засобів, організаційних форм.

Принципи навчання– це базова категорія методики, які є відображенням і узагальненням закономірностей, які існують в природі, навчанні.

У підході до критеріїв виділених принципів не існує єдиного підходу (в різних роботах називають до 40 принципів). Не існує і єдиної класифікації принципів.