Умови успішної педагогічної роботи. · Професійність музичного керівника і вихователя:

· Професійність музичного керівника і вихователя:

– висока виконавська музична майстерність, музично-теоретична і методична підготовка;

– обізнаність у вікових особливостях росту і розвитку дітей, уміння спостерігати за дитячими особистісними і, зокрема, музично-естетичними проявами під час занять і у вільний час, особиста зацікавленість в успіхах дітей;

– володіння методикою музичного виховання дошкіль­ників у цілому, варіативність її застосування в усіх видах і формах організації музичної діяльності, під час індивідуальних і колективних занять з дітьми в груповій кімнаті й музичній залі;

– уміння розробляти зміст музичних занять, розваг і свят відповідно до вікових особливостей дітей, можливостей конкретної групи, інтересів і схильностей кожної дитини та своєрідності музичного, вокального, музично-хореографічного, театрального мистецтв.

Гнучке застосування традиційних та нових методів і прийомів музичного виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної діяльності та формах організації:

– створення атмосфери повсякденного звернення до музики як до життєво необхідних дитині гарних емоційних вражень, підтримки і розвитку самостійних музичних проявів;

– турбота про високу художність і доступність музичного репертуару, про можливість вираження ним ставлення дітей до навколишньої дійсності, природи, людей, самого себе, соціальних явищ, своєї країни;

– заохочення дітей у процесі слухання до індивідуальної інтерпретації музики, до асоціації музичних переживань з поза музичними життєвими образами, подіями з власного життя;

– організація переживання дітьми деяких програмних п'єс композиторів, співаночок, пісень як у процесі слухання, так і шляхом пластичного розігрування, музикування;

– залучення дітей до співробітництва, співтворчості, спілкування з педагогом, один з одним під час всіх видів і форм музичної діяльності;

– забезпечення виразного музично-рухового показу до­рослого, оптимальних прийомів розучування рухів, заохо­чення дитячої самостійності й виконавської музично-рухової інтерпретації, варіативності, імпровізації;

– сприяння усвідомленню дітьми українських мистецьких традицій, музичного, пісенного, музично-ігрового, музично-танцю­вального фольклору через ознайомлення з особливостями виникнення і традицією побутування хороводу, музики, гри, танцю, пісні;

– обережність, турботливість, зваженість щодо індиві­дуальних голосових можливостей дітей та їх розвитку: вдома і в садочку мова дорослих і дитини нефорсована, неголосна, таким має бути і спів музичного керівника, вихователя, дітей; особливості вокального репертуару повинні дозволяти співати як окремим, більш обдарованим дітям, так і всім дітям групи й у зручній для них теситурі, що передбачає транспонування пісень музичним керівником;

– заохочення спільного музикування дорослих і дітей, елементарної індивідуальної інструментальної імпровізації на заняттях і вдома, створення дорослими ситуацій виклику для мистецької самореалізації дитини, заохочення рефлексії після музичних занять-зустрічей, розваг, свят;

– збагачення процесу музичного виховання дітей спеці­альною музичною інформацією (види і жанри мистецтва, композитори, термінологія тощо) і широкою культурною — з української культури як провідної (звичаї, традиції тощо), в атмосфері якої зростає дитяча особистість, а також різних народів і країн світу.

· Добре сплановане дорослими мистецьке оточення в груповій кімнатіі спеціально обладнане спільне для всіх дітей садочка естетичне середовище музичної зали (змінне і гнучке):

– сучасне середовище групи має поєднувати традиційні й нові компоненти, спрямовані на задоволення спільних для всіх дітей музичних потреб та індивідуальних інтересів дошкільника різними засобами (музичні іграшки-інструменти, книжки-співанки, ігрові й танцювальні атрибути, елементи народного вбрання, музично-дидактичні ігри, музична апаратура, касети, диски, тощо), на актуальні виховні завдання колективу групи (готуємося до розваги, свята тощо);

– музична зала має бути просторою, світлою, з міні­мумом меблів, бажано з нелакованою підлогою (безпечна для здорового дихання і пересування дітей), з добре настроєним фортепіано (акордеон, баян, електронне піаніно, синтезатор), аудіо та відео апаратурою (музичний центр, магнітофон, телевізор), музичною фонотекою (касети, диски з творами народної, класичної музики і сучасних авторів), музично-дидактичними іграми;

– забезпеченість музично-педагогічного процесу різноманітними дитячими музичними інструментами; художніми атрибутами для ігор, хороводів, танців; наборами лялькових театрів різних видів; елементами дитячих образно-ігрових костюмів і українського національного вбрання; додатковими поза музичними художніми засобами, доречними в педагогічному процесі; нотною бібліотечкою і методичними виданнями для роботи з дітьми.

· Співробітництво вихователів, музичного керівника і батьків:

– музичний керівник і вихователі спільними зусиллями організовують педагогічний процес заради музично-естетичного і загально особистісного розвитку дітей;

– педагоги поважають культурні традиції кожної родини, залучаючи дошкільнят як до українського і світового му­зичного мистецтва в цілому, так і, зокрема, до мистецької культури тих національностей, до яких належать діти групи;

– батьки цікавляться успіхами доньки чи сина в музичній діяльності, звертаються за порадами до педагогів, посильно допомагають і беруть участь у педагогічному процесі.