Мета і завдання виробничої педагогічної практики

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту

Методичні рекомендації для організації і проведення виробничої педагогічної практики магістрантів

(для всіх напрямів і програм підготовки магістрів)

Черкаси – 2013

УДК 378.1

ББК 74.484

М – 54

Рецензенти:

Н. О. Терентьєва, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка;

О. Ю. Цимбал, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Ухвалено вченою радою

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

(протокол № 3 від 01.02.2013 р.)

М – 54

Методичні рекомендації для організації і проведення виробничої педагогічної практики магістрантів (для всіх напрямів і програм підготовки магістрів) [ авт.-упоряд. К. М. Гнезділова] – Черкаси : ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2013. – 30 с.

УДК 378.1

ББК 74.484

М – 54

© ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2013

© К. М. Гнезділова

Зміст

Передмова. 4

Мета і завдання виробничої педагогічної практики. 5

Зміст і напрями виробничої педагогічної практики у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації 7

Місце і терміни проходження виробничої педагогічної практики 9

Порядок проходження виробничої педагогічної практики. 9

Перелік та вимоги до оформлення звітної документації з виробничої педагогічної практики на базі вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації 10

Підсумок і оцінювання виробничої педагогічної практики. 13

Навчально-методичне та інформаційне забезпечення. 15

Додаток А. Зразок оформлення індивідуального плану магістранта 17

Додаток Б. Зразок оформлення педагогічного щоденника. 20

Додаток В. Схема запису змісту і ходу заняття (лекційного, семінарського, практичного) 24

Додаток Г. Програми аналізу занять у вищому навчальному закладі 26

Передмова

Виробнича педагогічна практика є складовою професійної підготовки майбутнього фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» і завершальним етапом в його практичній підготовці до професійно-педагогічної діяльності. Особливість практики полягає в реалізації магістрантом набутих теоретичних знань у процесі самостійного проведення навчальних занять і виховних заходів (кураторських годин) зі студентами на базі ВНЗ І-IV рівнів акредитації. Проходження виробничої педагогічної практики надає можливість практикантові випробувати себе у ролі викладача вищої школи, при цьому інтегруючі дві складові його освітньо-професійної програми підготовки: педагогічну і науково-дослідницьку, що безпосередньо відображено у змісті практики і звітній документації магістранта.

Виробнича педагогічна практика як складова професійної підготовки фахівця, насамперед націлена на формування у майбутнього викладача вищої школи системного підходу до проектування і моделювання навчального процесу у ВНЗ, проведення детального аналізу і конструювання навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних і лабораторних), формування професійно-педагогічної культури тощо.

З огляду на те, що сьогодні суспільні зміни диктують нові вимоги до професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи, магістрантам під час проходження практики у ВНЗ необхідно звернути увагу на використання інноваційних технологій і методів під час проведення навчальних занять, використання результатів сучасних наукових досліджень у галузі теорії і методики професійної освіти.

Магістрант на час проходження виробничої педагогічної практики входить до складу професорсько-викладацького колективу ВНЗ. Тому важливим є ознайомлення практиканта з цінностями, традиціями, нормами і правилами поведінки в колективі, вищому навчальному закладі у цілому.

Мета і завдання виробничої педагогічної практики

Слухачі магістратури у процесі професійної підготовки відповідно до освітньо-професійної програми підготовки і начальних планів мають проходити виробничу педагогічну практику у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації.

Метою виробничої педагогічної практики є забезпечення зв’язку між науково-теоретичною і практичною підготовкою магістранта, формування у магістранта системи компетентностей (професійних, соціально особистісних, загальнонаукових, інструментальних) для виконання функцій викладача вищої школи.

Завдання проходження магістрантами виробничої педагогічної практики у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації:

· вивчення напрямів діяльності вищого навчального закладу, його структурних підрозділів, їх задач і функцій;

· формування цілісного уявлення про напрями та види професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи;

· формування професійно-педагогічних умінь і навичок для організації навчально-виховного процесу у вищій школі;

· набуття досвіду педагогічної діяльності, формування дослідницького підходу до педагогічного процесу;

· вивчення й узагальнення досвіду навчально-методичної роботи викладачів вищих навчальних закладів освіти;

· розвиток професійно важливих якостей викладача.

Для проходження виробничої педагогічної практики магістрантові необхідно володіти певною сукупністю теоретичних знань для успішного викладання у вищій школі, а також умінь і навичок самостійного проведення дослідницької діяльності.

Завданням виробничої педагогічної практики є також розвиток комплексу компетентностей/компетенцій майбутнього викладача вищої школи:

Професійні компетентності/компетенції:

· здатність реалізовувати освітньо-професійні програми підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до ГСВО і СВО ВНЗ;

· здатність до проектування і моделювання навчального заняття, змісту навчального матеріалу, форм і методів викладання з урахуванням їх місця і ролі в освітньо-професійній програмі підготовки фахівця, взаємозв’язку з іншими навчальними дисциплінами і курсами, а також з майбутньою професійною діяльністю студентів;

· здатність організовувати навчальний процес у вищій школі;

· здатність впроваджувати інноваційні методи і технології у навчальний процес вищої школи;

· здатність діагностувати навчальні й особистісні досягнення студентів у процесі їх професійної підготовки у вищій школі відповідно до прийнятих у вищій школі норм та критеріїв оцінювання;

· здатність до створення творчої атмосфери освітнього процесу у вищій школі;

· здатність до встановлення взаємозв’язку науково-дослідницького і навчального процесів у вищій школі;

· здатність до використання результатів сучасних наукових досліджень для вдосконалення навчального процесу у вищій школі;

· здатність до проведення дослідницької роботи й оприлюднення її результатів.

Соціально-особистісні компетентності/компетенції:

· здатність до критики і самокритики;

· розуміння та сприйняття етичних норм поведінки відносно інших людей;

· креативність, здатність до системного мислення;

· адаптивність і комунікабельність;

· наполегливість у досягненні мети;

· турбота про якість виконуваної роботи;

· прагнення до співробітництва, толерантності;

· робота в команді;

· здатність самостійно приймати рішення;

· здатність до використання культурологічних знань у повсякденному житті та професійній діяльності;

· здатність вибудовувати ефективні, доцільні і безконфліктні взаємовідносини з викладачами, магістрантами-колегами, керівництвом кафедри, інституту, факультету;

· здатність проектувати власну кар’єру у вищому навчальному закладі.