Завдання виробничої педагогічної практики

Зміст

Завдання виробничої педагогічної практики.

Уміння і навички, які має набути студент під час педагогічної практики.

Зміст педагогічної практики і звітна документація щодо виконаної роботи.

Підбиття підсумків виробничої педагогічної практики.

Оцінювання результатів практики.

Урок як основна форма викладання художньої культури.

Додатки

Щоденник виробничої педагогічної практики

Психологічні тести

Розвиток креативних якостей вчителя − пріоритет педагогічної освіти

Методика викладання художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах: сучасні пріоритети

Завдання виробничої педагогічної практики

Виробнича педагогічна практика студентів − це важливий етап підготовки фахівця, коли молодій людині надається можливість використати здобуті теоретичні знання під час самостійного проведення навчальних занять у школі, з’ясувати особливості і педагогічного, і учнівського колективу не як сторонньому спостерігачеві, а безпосередньому учаснику навчально-виховного процесу, усвідомити відповідальність і багатогранність роботи вчителя, тобто те, чого не можна навчитися в аудиторіях університету

Студенти Інституту філософської освіти і науки проходять педагогічну практику в базових навчальних закладах, які визначаються НПУ імені М.П. Драгоманова. За кожним зі студентів-практикантів закріплюється керівник-методист від бази практики, який здійснює безпосередній контроль над проходженням практики і оцінює її нарівні з викладачем-методистом кафедри культурології.

Після прибуття до школи викладач-методист кафедри культурології представляє студентів-практикантів керівництву школи та керівникові-методисту з бази практики (учителю художньої культури). Студентів знайомлять з історією, традиціями, сучасним станом та завданнями навчального закладу, станом викладання художньої культури, правилами внутрішнього розпорядку, вимогами до учнівського та педагогічного колективу, проводять інструктаж з охорони праці та техніки безпеки.

Протягом перших днів студенти складають індивідуальні плани роботи на весь період практики, який містить планування всіх видів робіт, передбачених програмою практики. Індивідуальні плани роботи студентів-практикантів затверджує викладач-методист кафедри культурології.

На період практики один із студентів, який працює в певній школі, призначається старостою групи. У його обов'язки входить облік відвідування школи студентами, повідомлення їх про колективні консультації та семінари, а також виконання доручень керівників практики.

На початку практики деканат спільно з керівниками проводять настановну конференціюдля ознайомлення з програмою практики.

Виробнича педагогічна практика складається з двох частин: пасивної (відвідування занять викладачів кафедри, методиста, колег-практикантів) та активної (безпосередньо проведення занять).

Усі форми роботи, їхній зміст та результати виконання фіксуються в індивідуальному щоденнику проходження практики, у якому студент занотовує всі види своєї діяльності в школі,

Практика завершується підсумковою звітною конференцією та захистом.

***

Педагог-культуролог, а відповідно, і студенти-практиканти мають прагнути оволодівати мистецтвом міжкультурної комунікації і навчати цього школярів. Таким чином, загальна мета викладання світової і української художньої культури, а також виробничої педагогічної практики як його елементу полягає в такій гуманітарній освіті випускника середньої школи, яка поєднує естетично-ціннісне ставлення до власної культури з готовністю до міжкультурного діалогу. Це дає підстави для визначення мети і основних завдань педагогічної практики з художньої культури.

Мета педагогічної практики − підготувати студентів до цілісного виконання функцій учителя художньої культури в класах старшої школи, до проведення систематичної навчально-виховної роботи з учнями; набуття професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час навчальної та виховної роботи в сучасних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Завдання педагогічної практики:

ознайомлення студентів з основними напрямами роботи та організацією навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі;

оволодіння студентами основами методики викладання художньої культури в середній школі, формування професійно-педагогічних умінь вчителя художньої культури;

досягнення інтеграції знань з культурологічних, психолого-педагогічних дисциплін;

формування практичних навичок, що визначають сутність педагогічної майстерності, умінь та навичок самостійного проведення різних видів навчальних занять;

оволодіння елементами педагогічної техніки, формування вмінь ефективно використовувати здобуті в університеті знання з психолого-педагогічних дисциплін, методики навчання;

вивчення традиційних методів та прийомів дидактичної взаємодії, а також знайомство з інноваціями в роботі педагогів-майстрів на уроках художньої культури і в позакласній діяльності;

формування навичок самостійної підготовки до уроків і позакласних заходів з предмета;

вироблення у студентів творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, формування навичок наукового аналізу результатів своєї роботи, формування потреби в самоосвіті;

закріплення навичок володіння методами організації науково-дослідної роботи студентів;

розвиток у студентів розуміння необхідності формування культурної самоідентифікації особистості школяра і навичок міжкультурного діалогу.

Студент практикант зобов'язаний:

1. До початку практики одержати від керівництва практики Інституту філософської освіти і науки настанови щодо її проходження та оформлення всіх необхідних документів.

‪2. У період педагогічної практики виконувати правила внутрішнього розпорядку школи, розпорядження адміністрації, учителів та керівників практики.

‪3. Виконувати всі види робіт, передбачених порядком організації виробничої педагогічної практики, старанно готуватися до кожного уроку і позакласного заходу.

‪4. Працювати в школі не менше 6 годин, виконувати індивідуальний план роботи, своєчасно подавати на перевірку документацію (регулярно вести щоденник, подавати конспекти для перевірки і затвердження керівникам практики за 2-3 дні до проведення відповідного уроку, здати звітну документацію не пізніше 3-х днів після завершення практики).

5. Відвідувати уроки своїх колег-практикантів, аналізувати та оцінювати їх проведення.

6. Готуючись до залікового уроку:

• відвідати попередній урок з художньої культури в класі, де має проводити заліковий, щоб визначитися з оптимальною формою та змістом опитування на наступному занятті;

• проконсультуватися в учителя художньої культури та керівника-методиста щодо проведення уроку; опрацювати відповідну спеціальну та методичну літературу, написати план-конспект, з яким за день до уроку повинен ознайомитися вчитель та керівник-методист;

• повідомити заздалегідь групу, керівників педпрактики про тему, аудиторію та час проведення залікового уроку.

Наши рекомендации