Словауь теуминов по менеджменту

Авторитаризм (фр. аиіогіїагізше < лат. аисіогііаз власть, влияние) — самовластие, государственньш строй, характеризую щийся режимом личиой власти, диктаторскими методами правлення. Авторитарньш - 1) основанньш на беспрекословном подчинении власти, диктаторский; 2) стремящийся утвердить свою власть, авторитет; властньїй.

Адаптация (лат. асіарШіо < асіаріаге приспособлять) — приспособление строєний и функций организмов к условиям существования.

Адм и н исгра цин — составная часть управленческой деятельности, занимающаяся: вьіработкой корпоративной политики; координацией финансов; производством, распределением и установлением границ организации и верховного контроля администратора и т.д.

Альтернатива (фр. аЇЇегпагіле < лат. аііег один из двух) — 1) необходимость вьібора между взаимоисключающими возможностями; 2) каждая их исключающих друг друга возможностей. Беседа — метод получения необходимой информации на основе вербальной коммуникации. Широко применяетея в различньїх сферах человеческой деятельности, являясь основним способом введення субьекта в конкретную ситуацію.

Бихевиоризм (англ. ЬеЬауіогшп < ЬеЬауіог поведение) — изучение психологических аспектов поведения работников, внявление их мотиваций и предпочтений.

Бюджет — метод распределения ресурсов, охарактеризованних в количественной форме, для достижения целей, также представленньїх количественно.

Бюрократки (от фр. Ьигеаисгайе < Ьигеаи бюро, канцелярия + гр. ктаїоз власть, господство) — букв, господство канцелярии - 1) тип организации, для которой характерно специализированное распределение труда, четкая управленческая иерархия, правила и стандартьі, показатели оценки работьі, принципьі найма, основьгоаюіциеся на компетенции работника; 2) орган государства, организационно оформленньш в виде аппарата чиновничества.

Вербальная информация - информация, получаемая из радио-, телепередач, от потребителей, поставщиков, конкурентов, на торгових еовещаниях, в професіональних организациях, от юристов, бухгалтеров и финансовьіх ревизоров, консультантов.

Верования — устойчивне представлення о явлений, процессе или человеке, не требующие соответствующих доказательств, которне люди используют при их восприятии. Внешняя ереда организации косвенного воздействия - фактори, которне могут не оказивать прямого немедленного воздействия на операции, но, тем не менее, сказьіваются на них: политические фактори, социокультурньїе фактори, состояние зкономики, международние собития, научно-технический прогресе

Внешняя ереда организации прямого воздействия - фактори, которне непосредственно влияют на операции организации и испнтьівают на себе прямое влияние операций организации: поставщики, трудовие ресурси, закони и учреждения государственного регулирования, потребители и конкуренти.

Внутренняя ереда организации - зто совокупность ситуационннх факторов внутри организации: цели, структура, задачи, технология и люди.

Восприятие — единство процессов отбора и систематизации поступающей из окруженця информации, каждьш из которнх осуществляется как в соответствии с общими закономерностями, так и под влиянием индивидуальних особенностей личности.

Группа — зто двоє или более людей, взаимодействующих друг с другом таким образом, что каждьій из них одновременно и оказьшает влияние на другого, и испнтивает его влияние. Группьі формальньїе - зто группьі созданньїе по воле руководства для организации производственного процесса.

Делегирование ответственности - передача подчиненньш права принятия определенних решений или права на решение определенних проблем.

Делегирование полномочий - передача подчиненним власти в принятии решений и в осуществлении тех или иних действий, права использовать ресурси организации для вьгаолнения делегированних им задач.

Департаментизация — процесе организационного обособления, группирования специализированннх работ в организации (от слова «департамент» или «отдел»).

Деперсонализованньїй — обезличенний, противоп. персонализованньш (персона (лат. регзопа) - особа, личность).

Деструкцня (лат. сіеяіпісііо) — разрушение, нарушение нормальной структури чего-либо. Дилетант (ит. сШейапІе < лат. сіііесіаге услаждать, забавлять) — любитель, занимающийся каким- либо искусством или наукой без специальной подготовки; поверхностно знакомьій с какой-либо областью науки или искусства).

Задача — определенная работа, серия работ или часть работи, которая должна бьггь вьгаолнена заранее установленньш способом, в заранее ограниченньїе сроки.

Знание -1) результати познания, научнне сведения; 2) совокупность сведений в какой-либо области. Иерархия (гр. ЬіегагсЬіа < Ьіегов священний + агсЬе власгь) — 1) расположение частей или злементов целого в порядке от висшего к низшему; 2) расположение служебних званий, должностей в порядке их подчинения (иерархическая лестница).

Канал — 1) линия связи, коммуникации; устройство для передачи информации; 2) путь, средство для перемещения чего-либо; 3) искусственное русло, наполненное водой.

Комитет — группа внутри организации, которой делегировани полномочия какого-либо задания или комплекса заданий.

Комитет постоянньїй - перманентно действующая группа внутри организации, имеющая конкретную цель.

Комитет специальньїй - временная группа, сформированная для вьіполнения определенной цели. Коммуникабельность — способность, склонность к коммуникации, к установленню контактов и связей.

Коммуникации — процесе обмена информацией, ее смисловим значением между двумя или более людьми,

Коммуникации вертикальньїе - информация, перемещающаяся внутри организации по нисходящей, т.е. с висших уровней на низшие.

Коммуникации горизонтальньїе - информация, перемещающаяся снизу вверх и вьшолняющая функцию оповещения руководства о том, что делается на низших уровнях. Коммуникации неформальньїе - обмен слухами между людьми.

Коммуникационная сеть - соединение определенньїм образом участвующих в данном процессе индивидов с помощью информационних потоков. Такой подход рассматривает не индивидов как таковьіх, а коммуникационние отношения между индивидами. Коммуникационная сеть включает потоки посланий или сигналов между двумя и более индивидами. Коммуникационная сеть концентрируется на виработанньїх в организации образцах зтих потоков, а не на том, удалось ли передать значение или смисл послання, и влияет на сокращение или увеличение разрива между посланньїм и полученньш значением.

Коммуникационньїй стиль - зто способ, с помощью которого индивид предпочитает строить отношения по данному поводу с другими. Знание стилей помогает определить то, как себя вести с зтим стилем, и, что можно ожидать от поведения, связанного с зтим стилем,

Коммуникации — 1) путь сообщения, линия связи; 2) сообщение, общение. Коммуникация - передача информации от одного субьекта другому. Субьектами могут виступать отдельньїе личности, группи и даже целие организации. В таком случае коммуникация носит межличностний характер и осуществляется путем передачи идей, фактов, мнений, намеков, ощущений или восприятий, чувств и отношений от одного лица другому в устной или какой-либо другой форме (письменно; жести; поза; тон голоса; время передачи; то, что не сказано и тому подобное) с целью получения в ответ желаемой реакции.

Компенсация за действия - внешняя реакция на поведение человека, виражающаяся в том, что человек либо что-то приобретает, либо что-то теряет, чего-то добивается или же чего-то не достигает, в результате осуществленнмх им в форме определенного поведения действий. Компенсация отрицательная - реакция на поведение человека, при которой его желаемое поведение сразу же приводит к устранению нежелаемих для человека обстоятельств или раздражителей. Например, человек, которьій не ведет себя должньїм образом, подвергаетея бойкоту окружающих.

Компенсация положительная - реакция на поведение человека в виде вознаграждения, которое, независимо от форми, приводит к приятньш для него последствиям.

Контекст (лат. сопіехіиз тесная связь, соединение) — законченний в смьісловом отношении отрьівок письменной или устной речи, необходимьш для определения смьісла отдельного входящего в него слова или фразьі.

Контроль — процесе проверки того, как данная организация осуществляет свои цели, и корректировки ее действий, состоящий из трех зтапов: постановка задач для исполнения; проверка реального исполнения задач; решение проблем, если исполнение не соответствует посгавленньїм задачам. Является одной из функций управлення.

Конфликт — отсутствие согласия между двумя или более сторонами, которьіе могут бьіть конкретньїми лицами или группами. Каждая сторона делает все, чтобьі принята бьша ее точка зрения или цель, и мешает другой стороне делать тоже самое. К. (лат. сопйісіш столкновение) - столкновение противоположньїх интересов, взглядов; серьезное разногласие, спор. Концепции (лат. сопсерііо) — 1) система взглядов, то или иное понимание явлений, процессов; 2) единьш, определяющий замьісел, ведущая мисль какого-либо произведения, научного труда и т.д. Концепции стратегического менеджменте - система взглядов, которая позволяет организации добиваться своих целей в условиях динамичной, изменчивой и неопределенной среди. Критериальная база поведения - расположение человека к людям, собнтиям и процессам; совокупность ценностей, разделяемьіх им; набор верований, которьіх он придерживается и принципов, которьш он следует в своем поведении.

Лидер (англ. Іеасіег ведуїций, руководитель) — глава, руководитель политической партии, профсоюза и т.д.

Лидерство — способность влиять на индивидуумов и группи людей, чтоби побудить их действовать для достижения определенннх целей.

Личность - характеристики отдельного человека и его поведения, которие сгруппировани таким образом, что отражают уникальннй характер приспособления данного лица к окружающей среде. Менеджер (англ. тапа§ег < шапа^е - управлять) — наемньш управляющий, специалист по менеджменту.

Менеджмент — 1) междисциплинарная отрасль научного знання с четко внраженним приоритетом прагматических установок; 2) составная часть управленческой деятельности организации, связанная с вьшолнением политики в пределах, определенннх администратором, а также с использованием организации для решения задач, поставленних перед нею.

Модель — представление обьекта, системи или идеи в некоторой форме, отличной от самой целостности.

Модель аналоговая - представляет исследуемий обьект аналогом, которьш ведет себя как реальний обьект, но не виглядит как таковой; пример аналоговой модели - организационная схема. Модель математическая (символическая) — использует символи для описання свойств или характеристик обьекта или собьггия.

Модель Портера-Лоулера - комплексная процесуальная теория мотивации, обьединяющая злементн теории ожиданий и теории справедливосте. Она включает пять переменних величин: усилие, ожидание, результативность, вознаграждение и удовлетворение.

Модель физическая - то, что исследуется с помощью увеличенного или уменьшенного описання

обьекта или системи. Примери физической модели - синька чертежа завода, его уменьшенная

фактическая модель, уменьшенний в определенном масштабе чертеж проектировщика. Такая

физическая модель упрощает визуальное восприятие и помогает установить, сможет ли конкретное

оборудование физически разместиться в пределах отведенного для него места.

Мотив (фр. тоїіГ) — побудительная причина, повод к какому-либо действию, довод в пользу чего-

либо.

Мотивации — психологические стимули, которие дают действиям людей цели и направлення. Зти стимули происходят из нас самих. Но если ми говорим о руководителях, «мотивирующих» других, ми говорим о путях, которьши они фокусируют человеческие мотивации на досгижение целей организации; М. - процесе создания у членов организации внутреннего побуждения к действиям для достижения целей организации в соответствии с делегированними им обязанностями и сообразно с планом. Одна из функций управлення.

лнчньїх интересов общим; 7) вознаграждение персонала; 8) централизация; 9) скалярная цепь; 10) порядок; 11) справедливость; 12) стабильносгь рабочего места для персонала; 13) инициатива; 14) корпоративний дух. Многие из них до сих пор практически полезньї, несмотря на изменения, которне произошли с тех пор, как А. Файоль впервьіе их сформулировал.

Прогиозирование — метод, в котором используются как накопленний в пропілом опьгг, так и текущие допущення насчет будущего с целью его определения. Если прогиозирование внполнено качественно, результатом станет картина будущего, которую вполне можно взять за основу планирования.

Процесе принятия решений - последовательная реализация зтапов: диагноз проблемьі; формулировка ограничений и критериев для принятия решения; виявление альтернатив; оценка альтернатив; окончательньш вьібор.

Процесе стратегического менеджменте - совокупность последовательннх действий (функций) для достижения целей, поставленньїх перед организацией в условиях динамичной, изменчивой и неопределенной средьі, позволягощая оптимально использовать существующий потенциал и оставаться восприимчивой к внешним воздействиям.

Процесе управлення - взаимосвязь функций планирования, организации, мотивации и контроля посредством процессов коммуникации и принятия решений.

Система управлення - состоит из субьекта и обьекта управлення; субьект управлення - тот, кто управляет, обьект - кем управляют.

Ситуация — конкретний набор обстоятельств, которне сильно влияют на организацию в данное конкретное время.

Спецификация (лат. зресШсагіо < зресіез вид, разновидность + Гасеге делать) — перечисление специфических особенностей чего-либо; распределение по разрядам, клаесификация, Стандартьі — конкретнне цели, прогресе в отношении которнх поддается измерению. Статус (лат. зіаіиз состояние дел, положение) — правовое положение, состояние. Статус неформальньїй - пози дня нахождения роли работника, придаваемая ей окружающими людьми. Неформальний статус роли задается либо персональними характеристиками исполнителя роли, либо же неформально определенннми значением и влиянием роли в организации. Человек может обладать особими личностннми чергами, либо возрастннми и квалификационньїми характеристиками, которне будут внзивать повьішенное уважение окружающих и готовность признавать его более високое лидерское положение, чем зто определено формальним статусом роди. Статус формальний - позиция нахождения роли работника в иерархическом построении организации. Свидетельствует о том, какими властньши правами обладает исполнитель данной роли, каково его положение в формальной иерархии распределения влияния на деятельность организации. Стереотипизация — сведение более сложного и оригинального явлення к определенному представленню об зтом явлении. Помогает снять неопределенность, устранить неясность, и тем самим облегчить процесе познания. Тактика — конкретнне краткосрочние стратегии.

Фрустрация (лат. ігшігаііо обман, расстройство, разрушение планов) — психическое состояние человека, внзиваемое обьективно непреодолимнми (или субьективно так воспринимаемьши) трудностями, возникающими на пуги достижения цели или решения задачи; переживание неудачи. Фрустрацию можно рассматривать как одну из форм психологического стресса. Различают: фрустратор (причина, внзивающая фрустрацию), фрустрационную ситуацию, фрустрационную реакцию. Фрустрация сопровождается гаммой в основном отрицательннх змоций: гневом, раздражением, чувством вини и т. д.

Цели - конкретнне конечнне состояния или желаемий результат, которого стремится добиться группа, работая вместе.

Методологічні аспекти маркетингової орієнтації ринку освіти в Україні

Процеси міжнародної інтеграції та створення якісно нових форм взаємодії підсистем економіки, політики всіх рівнів спричинилися до того, що класичні підходи до управління стають малоефективними і непридатними в сучасних умовах. Освіта може стати сферою послідовного моделювання суспільства, до якого ми прагнемо підготувати нове покоління. Тому на сучасному етапі розвитку економіки та політики ринок праці та ринок навчальних послуг взаємодіють якнайтісніше.

Формування нових економічних та політичних відносин в Україні, розвиток нових форм власності, створення спільних підприємств, спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку установ та організацій зумовило пріоритет соціально-орієнтованої економіки та політики, який є визначальним для підготовки відповідних фахівців. З іншого боку, трансформація економіки та політики України, а також окремих регіонів, покликала освітянський світ до нових перетворень у змісті, принципах, формах і методах підготовки висококваліфікованих майбутніх фахівців, конкурентоспроможних на сучасному ринКу праці.

Через подолання непростих проблем зростання Україна поступово входить до високо конкурентного глобального середовища. Стан наукової розробки тематики маркетингу, а також політичного маркетингу у сфері освіти сьогодні не відповідає практичним потребам суб'єктів попиту і пропозиції даних послуг. Загальна теорія маркетингу, представлена працями Б. Бермана та Ф. Котлера, створювалася на основі досвіду розвитку ринкових країн і тому не адаптована до сучасних вітчизняних умов. Питання політичного маркетингу в освіті, а також політичного маркетингу взагалі висвітлюють у своїх працях В. Бебик, М. Головатий, але вчені значною мірою не розкривають глибини дослідження.

Монографії та брошури вітчизняних авторів (Г. Абрамішвілі, Д. Баркана, Є. Голубкова, В. Хруцького) являють собою аналіз й узагальнення зарубіжного досвіду. Окремі дослідження, що стосуються маркетингу послуг (С. Бодрунов, С. Майоров, В. Уколов), зосереджені або на аналізі маркетингу послуг як такого, або ж підходять до проблематики освіти, залишаючись при цьому в межах розгляду інформаційних послуг.

Загалом освіта стає однією з найперспективніших сфер, оскільки у світі спостерігається тенденція до зростання обсягу попиту та пропозиції у даній галузі. Освітній гірЬдукт створкіється в процесі науково-педагогічної праці, яка у свою чергу є різновидом наукової праці. Саме від цього залежить успіх навчального закладу, тобто від того, наскільки ПоСЛуги (освітній продукт), що їх пропонують споживачам для задоволення їхніх потреб, відповідають вимогам ринку освітніх послуг і наскільки вони конкурентоспроможні.

РинОК освітніх послуг значною мірою формують економічні, політичні та соціальні умови країни, в якій розташований відповідний навчальний заклад. Узагальнюючи різні підходи до характеристики освітніх послуг, можна виокремити їх специфічні ознаки: непостійність якості; вйсока собівартістість; тривалий термін надання послуг; віддаленість ВИЯвлеНгія результату; наявність характеру змішаного блага та загальні ознаки: нйзький рівень відчутності, який проявляється у неможливості оцінити якість і обсяг освіїкіх послуг до повного їх споживання; невід'ємність освітніх послуг від джерела ЇХ отримання; незбережуваність; нематеріальність.

Освітній заклад виходить на ринок з освітньою програмою, яка віддзеркалюй зміст, організацію і опис технології навчального процесу, систему управління цйк процесом і систему його методичного, матеріального та кадрового забезпечення. Іншими словами, продукт освітнього закладу - це освітня програма, тобто комплекс освітніх послуг, забезпечений відповідними ресурсами освітньої організації, мета якого - змінити освітній рівень або професійну підготовку споживача.

Методологічними аспектами маркетингової орієнтації ринку освіти виступають технологічні особистості розробки освітніх послуг, світовий досвід теорії та практики ринкового регулювання освітньої діяльності, соціальну спрямованість маркетингового управління системою освіти.

2. Технологічні особливості розробки освітніх послуг.

Простежимо технологію розробки освітніх послуг: цілепокладання; відбір змісту; розробку і формування концептуального підходу до навчання та оцінювання досягнень тих, кого навчають; розробку й опис технології навчання; розробку й опис технології контролю, оцінювання та перевірки досягнень тих, кого навчають; навчально-методичне забезпечення; кадрове забезпечення і роботу з викладацьким складом; розробку принципів організації робочого процесу; розробку пакету рекламно-інформаційних матеріалів; організацію додаткових або супутніх освітніх послуг; оцінку освітнього продукту; подальший розвиток освітнього продукту.

Слід підкреслити, що у країнах з найбільшим динамічним розвитком темп їхнього щорічного зростання коливається в межах 10-15%, що, зазвичайно, не залишається без уваги інвесторів [4, с.192]. Однак в Україні спостерігається інша тенденція.

Через дефіцит ресурсів, а також нереалізовані політико-правові декларації щодо пріоритету освіти заклади освіти вийшли на ринок вимушено - органи влади не забезпечили їм достатньої матеріальної підтримки. Тому якщо в розвинених країнах потреба освітнього маркетингу тільки починає зростати, в Україні активні темпи комерціалізації освіти поставила проблему маркетингу в практичний аспект. Це стосується і державних ВНЗ, в яких, на перший погляд, зберігається перевищення попиту над пропозицією. Унаслідок обмеження бюджетного фінансування державні ВНЗ також починають проявляти інтерес до маркетингової концепції, яка дасть змогу ім. зміцнити свою позицію на ринку освітніх послуг і збільшити частку цього ринку.

Дещо інша картина у приватних ВНЗ, які, на відміну від державних вищих навчальних закладів, активно реалізовують маркетингову діяльність. Хоча факту перевищення попиту над пропозицією послуг констатувати поки не можна, потужний приплив абітурієнтів все-таки простежується. Інша проблема полягає в тому, що в процесі отримання послуг попит буває часто незадоволеним через низьку якість послуг. Отже, пропозиція знову перевищує попит. Це є ще однією прйчиною необхідності використання маркетингу у сфері освіти.

Освітній маркетинг особливо актуальний для України, оскільки в нас почалася структурна трансформація системи освіти відповідно до нової якості попйту на спеціалістів. Можна спрогнозувати, що країну очікує нова хвиля попиту на спеціалістів сфери послуг, оскільки нагромадження первинного капіталу на перепродажу товарів має Природні й досить швидкоплинні часові межі [1, с.194].

Ураховуючи життєвий Цикл Надання освітніх ПОслуг, неприпустимо чекати, поки попит буде пред'явлено В остаточно оформленому вигляді. До нього потрібно бути готовими, його необхідно прогнозувати та цілеспрямовано формувати відповідно до регіональних і галузевих сегментів і особливостей ринку.Це і є головні завдання маркетингу.

По-ііерше, на ринку праці Завжди є дефіцит кваліфікованих кадрів, по-друге, на ринку навчальних послуг загострюється конкуренція закладів, що пропонують ліквідувати або принаймні зменшити цей дефіцит. Оскільки базові знання в будь-якій сфері дає відповідний вищий навчальний заклад, то нестача кадрів, необхідних для розвитку економіки, спровокувала появу нових вищих навчальних закладів (для розрізнення яких було введено відповідні рівні акредитації).

Метою освітнього маркетингу є водночас задоволення освітніх потреб споживачів, вивчення та прогнозування попиту, розробка нових видів освітніх товарів, надання технічного та освітнього сервісу, організація реклами. З іншого боку, освітній маркетинг має ще одну специфічну мету, а саме: формування і реалізацію стратегії підвищення цінності людини.

[1] оказание информационно-посреднических услуг потенциальньїм и реальним обучающимся и работодателям, включая согласование с ними условий будущей работьі, размеров, порядка и источников финансирования ОУ и др.

[2] Перспективи міжнародних інтелектуальних зв'язків [б]: о можливості спілкування з іноземними студентами та викладачами, о навчання і проходження практики за кордоном, о міжнародного визнання диплома освітньої.