Тема 7.2 Нерівноточні вимірювання.

334. При виконанні геодезичних вимірювань виникають помилки, які підрозділяються:	1. На грубі помилки (промахи, простріли) і випадкові помилки; 2. Тільки на систематичні і випадкові помилки; 3. На грубі помилки, випадкові і систематичні помилки.
335. Від чого залежить виникнення тих чи інших помилок при вимірах?	1.Лише від зовнішніх природних умов; 2. Від особи, яка виконує вимірювання; 3. Від приладу, який застосовується при вимірах (інструментальні помилки0, від особи, що вимірює 9особисті помилки), від природних умов( помилки зовнішніх умов).
336. Від чого залежать грубі помилки (промахи, простріли)?	1. Від поганих зовнішніх умов спостереження, від поганої оптики в інструментах; малий досвід роботи і т.д. 2. Від настрою спостерігача при вимірах; 3. Лише від поганої методики при вимірюваннях.
337. Систематичні помилки частіше всього викишкають в результаті:	1. Поганих метеорологічних умов при вимірах; 2. Неуважного ставлення до вимірів виконавця робіт; 3. Існування помилок в роботі приладу (інструментальні помилки ) – не виконувалися повірки, обслідування інструментів.
338. Випадкові помилки:	1. Завжди супроводжуються одним і тим знаком «плюс», або мінус» 2.Завжди бувають грубими по величині; 3. Можуть бути різними по абсолютній величині з різними знаками.
339. Основна умова, що характеризує випадкові помилки звучить так: При наближенні кількості випадкових помилок до безконечності:	1.Сумма їх прямує до нуля; 2. Сума їх збільшується; 3. Сума їх рівна одиниці.
340.Всі вимірювання в геодезії поділяються на:	1. Лише рівноточні; 2. Лише нерівноточні; 3. Рівноточні і нерівноточні.
341. Рівноточними вимірами наз. такі виміри, які виконувались:	1. Лише при однакових зовнішніх умовах; 2. Лише з використанням одного і того ж інструмента; 3. Лише одним і тим же виконавцем робіт, або виконавцями з однаковою кваліфікацією, і тим же приладом однакові точності, при однакових зовнішніх умовах.
342. Нерівноточними називаються виміри:	1.Коли вони виконуються при різних зовнішніх умовах; 2. Коли вони виконуються одним і тим же спеціалістом; 3. Коли не виконується хоч одне із слідуючих умов і виміри виконуються при однакових зовнішніх умовах, одним і тим виконавцем робіт, одним і тим же приладом.
343. Коли маємо ряд рівно точних вимірів однієї і тієї ж величини ℓ₁,ℓ₂, ℓ_{3, ……}..ℓ_п, то за найбільш вірогідне значення величини що вимірюють і приймають:	1. Середнє арифметичне значення, що обчислюється за формулою L_н.в_. = ,де n – кількість вимірів. 2. Середнє вагове значення; 3. Або середнє арифметичне, або середнє вагове значення величини, яку відшукують, вимірюють, знаходять.
344. Середня квадратична похибка окремого виміру при рівно точних вимірах обчислюється за формулою Беселя, що має такий вигляд:	1) m = ± ; 2) m = ± ; 3) m = ± В яких m - СКП, V – найбільш вірогідна похибка, n – кількість вимірів, що виконуються.
345. Середня квадратична похибка середнього арифметичного при рівно точних вимірах обчислюється за формулою :	1. М = ± ; 2. М = ± ; 3. М = m –n. де М – СКП середнього арифметичного; m - СКП одного окремого виміру, що обчислюється за формулою Беселя; n – кількість вимірів.
346. В формулі Беселя під коренем в чисельнику використовується - сума квадратів найбільш вірогідних помилок при ряді вимірів. Якою вона повинна бути, коли помилки правильно обчислені?	1. = 0; 2. = mіn; 3. = mах;
347. Найбільш вірогідні помилки при рівно точних вимірах обчислюють як різницю кожного окремого з вимірів ℓ_n і найбільш вірогідного значення пошукового значення L_н.в_.Який контроль існує при обчисленнях суми цих помилок?	1. = mіn; 2. = 0; 3. = mах;
348. Математична обробка результатів рівноточних вимірів виконується в такій послідовності:	1.Обчислюють лише найбільш вірогідне значення вимірюваної декілька разів величини; 2.Обчислюють лише найбільш вірогідне значення похибок при вимірюваннях; 3.Обчислюють найбільш вірогідне значення виміряної величини із ряду вимірів і виконують оцінку точності результатів вимірювань.
349. Дати визначення ваги виміру при нерівно точних вимірювань в геодезії:	1. Вага – це величина обернено пропорційно квадрату СКП; 2. Вага – це величина прямо пропорційна квадрату СКП; 3. Вага – це величина рівна квадрату СКП.
350. Вага виміру при нерівноточних вимірюваннях обчислюється за формулою:	1. Р = ; 2. Р = m²; 3. Р = де Р вага виміру, n – СКП виміру, С – число любе.
351.В формулі для обчислення ваги виміру при нерівно точних вимірюваннях в чисельнику знаходиться величина С – любе число. Як його величину вибирають при конкретному ряді вимірів?	1. Величина «С» може бути або рівною одиниці, або десяти, або сотні; Одне з указаних трьох значень вибирають з таким розрахунком, щоб обчислені значення ваги були найбільш близькими до одиниці; 2.Беруть число, яке заманеться обчислювачеві; 3. Завжди беруть рівними одиниці.
352. При обробці ряду нерівно точних вимірювань часто використовують приведені ваги (ваги приведені до одиниці). Що це дає?	1. Це дає можливість спростити обчислення, практично створити можливими обчисленнями усними, без застосування обчислювальної техніки; 2.Це нічого не дає; 3.Це ускладнює процес обчислень.
353. Як обчислюється найбільш вірогідне значення вимірюваної величини при нерівно точних вимірюваннях в геодезії?	1. Як середнє арифметичне із ряду нерівно точних вимірів; 2. Як середнє вагове значення із ряду вимірів; 3. Або як середнє арифметичне, або як середнє вагове із ряду нерівно точних вимірювань.
354. При нерівно точних вимірах, для ряду нерівно точних вимірів, при оцінці точності обчислюють СКП одиниці ваги за формулою Беселя. Вкажіть на правильну формулу із трьох приведених нижче:	1. µ = ± ; 2. µ = ± ; 3. µ = ± , де µ - СКП одиниці ваги, - кількість вимірів, Р – вага вимірів.
355.Формула для обчислення середньої квадратичної похибки середнього вагового має вигляд:	1. М = µ, 2.М = , 3. М = , де М – СКП середнього вагового значення; µ - СКП одиниці вага; - вага виміру.
356. При обчисленні найбільш вірогідного визначення величини із ряду нерівно точних вимірів необхідно впевнитися в правильності обчислення цього значення. Для контролю обчислюють найбільш вірогідні похибки, як різницю між кожним значенням виміру і вірогідним значенням. Яка із приведених нижче формул використовується для контролю?	1. = 0; 2. = 0; 3. = mіn, де - найбільш вірогідні похибки, - вага вимірів.
357. Обробка результатів ряду нерівно точних вимірів виконується таким чином:	1. Обчислюють найбільш вірогідне значення вимірювальної величини, як середнє вагове із ряду нерівно точних вимірів.; 2. Виконують лише оцінку точності результатів вимірів; 3. Спочатку знаходять найбільш вірогідне значення вишукуваної величини, як середнього вагового із ряду нерівно точних результатів вимірювань.