ТЕМА 8. Загальні методи виховання
I рівень
1.Спосіб організації цілеспрямованої діяльності для формування особистості – . . . . . . метод. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.Частина методу виховання, необхідна для більш ефективного його застосування в умовах конкретної ситуації – . . . .прийом . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.Метод виховання, в якому конкретні факти є ілюстрацією або вихідними поняттями, а логічним центром є теоретичне узагальнення:
1.Бесіда. 2.Привчання.
3.Приклад. 4.Вимога.
5.Лекція. 6.Розповідь.
4.Які методи належать до групи методів формування свідомості? Виберіть правильну відповідь.
1.Змагання, доручення, створення виховних ситуацій, лекція, спостереження, приклад.
2.Бесіда, лекція, диспут, розповідь, пояснення, приклад.
3.Змагання, привчання, спостереження, приклад, лекція.
4.Вправи, привчання, створення виховних ситуацій, бесіда, приклад, лекція, диспут.
5.Розповідь, заохочення, змагання, привчання, покарання.
5.Який із перелічених нижче методів стимулювання діяльності і поведінки є «зайвим»?
1.Заохочення. 2.Привчання.
3.Покарання. 4.Змагання.
6.Що розуміється під «методом виховання»? Вкажіть правильну відповідь.
1.Засіб впливу на свідомість учня.
2.Процес взаємодії учителя й учнів, спрямований на вирішення навчально-виховних завдань.
3.Засіб активізації діяльності школяра.
4.Діяльність учителя, внаслідок якої учень вивчає правила поведінки в громадських місцях.
5.Спосіб взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів, спрямованої на вирішення виховних завдань.
7.Знайдіть правильну відповідь. Для того, щоб вибрати оптимальні методи виховання, необхідно:
1.Визначити, яким методом можна якнайшвидше досягнути поставленої цілі.
2.Перевірити кожний метод на придатність у конкретних умовах виховання за прийнятим критерієм оптимальності.
3.Встановити критерій оптимальності і за ним визначати придатність кожного методу.
4.Визначити сутність кожного методу і вибрати методи, які відповідні цим вимогам. Проаналізувати ситуацію і підібрати відповідний метод.
8.Які методи належать до групи методів організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки? Виберіть правильну відповідь.
1.Створення виховних ситуацій, вимога, привчання, роз’яснення, доручення, бесіда.
2.Громадська думка, вправа, привчання, доручення, приклад.
3.Вимога, громадська думка, вправа, привчання, створення виховних ситуацій, доручення ,система перспективних ліній.
4.Змагання, заохочення, вправа, привчання, покарання.
9.Які методи належать до групи методів стимулювання поведінки і діяльності вихованців? Виберіть правильну відповідь.
1.Приклад, заохочення, покарання.
2.Змагання, заохочення, покарання.
3.Змагання, заохочення, привчання, особистий приклад.
4.Привчання, заохочення, покарання, створення виховних ситуацій.
10.Які методи належать до групи методів контролю за ефективністю виховання? Виберіть правильну відповідь.
1.Педагогічне спостереження, створення ситуацій для вивчення поведінки вихованців, бесіда, диспут, опитування.
2.Опитування, аналіз результатів громадсько-корисної роботи, виконання доручень, педагогічне спостереження, бесіда, покарання.
3.Педагогічне спостереження, бесіда, опитування, аналіз результатів громадсько-корисної роботи, виконання доручень, створення ситуацій для вивчення поведінки вихованців.
4.Бесіда, спостереження, диспут, вивчення поведінки вихованців.
11.Д ля розповіді характерні такі вимоги:
1.Відповідність досвіду учня. 2.Ілюстрації.
3.Умови проведення. 4.Майстерність вихователя.
5.Вплив на емоційну сферу. 6.Своєчасність.
7.Застосування алегорій.
12.Виберіть правильну відповідь. Заохочення – це:
1.Прийом виховання, який передбачає оголошення подяки вихованцю.
2.Засіб формування позитивного ставлення до своїх обов’язків.
3.Спосіб педагогічного впливу на вихованця, який передбачає позитивну оцінку його поведінки з позицій інтересів однокласників і з метою закріплення позитивних якостей.
4. Нагорода за хороші вчинки.
5.Стимулювання діяльності вихованців.
13.Виберіть правильну відповідь. Покарання – це:
1.Спосіб впливу на вихованця з позицій інтересів колективу для гальмування його негативних дій.
2.Вирішальний фактор гальмування негативних дій вихованців для формування в них побоювання покарання за здійснені вчинки.
3.Прийом виховання, який здійснюється у формі вимоги.
14.Виберіть правильну відповідь. Змагання – це:
1.Шлях до закріплення досягнутих результатів.
2.Метод встановлення переваги одних вихованців над іншими.
3.Гра, в якій визначається переможець.
4.Метод формування і закріплення необхідних якостей особистості в процесі порівняння особистих результатів з досягненнями інших учасників.
5.Прагнення до першості будь-якими шляхами.
15.Метод виховання, який формує знання учнів у процесі зіткнення різних поглядів:
1.Бесіда. 2.Привчання.
3.Приклад. 4.Вимога.
5.Лекція. 6.Диспут.
7.Розповідь.
16.Виберіть правильну відповідь. Педагогічна вимога – це:
1.Один із методів контролю за ефективністю виховання.
2.Спосіб педагогічного впливу на вихованця з позицій інтересів вихователя.
3.Прийом стимулювання діяльності вихованця.
4.Один із методів формування суспільної поведінки.
17.Педагогічна вимога повинна:
1.Бути доцільною, чіткою, зрозумілою і посильною.
2.Враховувати наявність позитивної реакції колективу на поставлену вимогу.
3.Ускладнюватися із зміною рівня вихованості учня.
4.Бути справедливою.
5.Застосовуватися систематично і послідовно в усіх сферах життя і діяльності учнів.
18.Форми пред’явлення педагогічної вимоги:
1. пряма 2.Опосередкована.
19.У якій групі здійснена правильна класифікація опосередкованих вимог?
1.Позитивні, негативні, прямі.
2.Схвалення, прохання, довіра, порада, натяк, вимога в ігровій формі.
3.Нейтральні, негативні, позитивні.
4.Осуд, вияв недовіри, погроза.
20.Яка форма вимоги є «зайвою» в групі позитивних опосередкованих вимог?
1.Порада. 2.Прохання.
3.Довіра. 4.Схвалення.
21.До групи нейтральних опосередкованих педагогічних вимог належать:
1.Порада. 2.Натяк.
3..умовна вимога 4.Вимога в ігровій формі.
22.До групи негативних опосередкованих педагогічних вимог належать:
1.вияв недовіри 2.Осуд.
3.Погроза.
23.При використанні методів формування свідомості, необхідно:
1.Враховувати наявний рівень розвитку вихованців.
2.Впливати не тільки на розум, але й на емоційну сферу учнів.
3.Враховувати ступінь переконаності самого педагога.
4.Допомагає учням усвідомити значення того чи іншого виду діяльності.
5.Домагатися, щоб учні не тільки зрозуміли вихователя, але й погодилися з ним.
24.Функції громадської думки як методу виховання:
1.Є опорою в боротьбі педагогічного колективу за утвердження норм моралі.
2.Сприяє активізації дій усього учнівського колективу.
3.. Допомагає учням усвідомити значення того чи іншого виду діяльності.
4.Стимулює учнів наслідувати кращі дії та вчинки.
25.Вимоги до використання громадської думки як методу виховання:
1.Повинна виступати як колективна вимога.
2.Формуватися «наперед».
3.Повинна бути спрямована на тих, хто на неї “реагує”.
4.Обережно використовуватися щодо учнів з підвищеною емоційністю.
5.Критика повинна мати дійовий характер.
26.Етапи формування громадської думки:
1.Виявлення і вивчення індивідуальних думок.
2.Узагальнення думок.
3.Матеріалізація громадської думки в цілеспрямовану діяльність і творчість колективу
27.Метод виховання, який передбачає повторення і вдосконалення способів дій:
1.Доручення. 2.Пояснення.
3.Привчання. 4.Вправа.
5.Змагання.
28.Ефективність вправ залежить від:
1.Наявності системи вправ. 2.Змісту.
3.Доступності і посильності. 4.Об’єму.
5.Частоти повторень. 6.Контролю і корекції.
7.Особистісних властивостей вихованців.
8.Місця та часу виконання вправ.
9.Поєднання індивідуальних, групових та колективних форм вправ.
10. Мотивації і стимулювання.
29.Метод виховання як спосіб організації виконання учнями певних дій з метою перетворення їх у звичні форми суспільної поведінки:
1.Вправи. 2.Змагання.
3.Пояснення. 4.Доручення.
5.Привчання.
30.Умови правильного застосування методу привчання:
1.Чітке формулювання вчителем цілей виховання.
2.Чітке та зрозуміле формулювання правила.
3.Виділення оптимального об’єму дій на кожний відрізок часу.
4.Показ виконання дій.
5.Здійснення постійного контролю.
6.Використання привчання у формі гри.
31.Метод виховання, який передбачає організацію діяльності та контроль за її виконанням:
1.Бесіда. 2.Приклад.
3.Змагання. 4.Доручення.
5.Покарання.
32.Умови ефективного застосування методу доручень:
1.Враховувати індивідуальні особливості учнів.
2.Сприяти розвитку тих позитивних якостей особистості, які у вихованця відсутні.
3.Забезпечувати усвідомлення учнем важливості і значення доручення для колективу і для себе.
4.Враховувати ступінь доступності доручення для учня.
5. Навчати учня виконувати доручення, допомагати йому доводити справу до завершення.
6.Організовувати контроль за виконанням доручення.
7.Методи стимулювання поведінки і діяльності.
33.Прийоми створення виховних ситуацій поділяються на дві групи:
1.Творчі прийоми.
2. Гальмівні прийоми.
34.Метод організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки, який передбачає вибір учнем певного рішення з декількох можливих варіантів:
1.Вимога. 2.Доручення.
3.Вправа. 4.Привчання.
5.Створення виховних ситуацій. 6.Громадська думка.
35.Якому методу виховання належить прийом паралельної педагогічної дії?
1.Громадська думка. 2.Заохочення.
3.Покарання. 4.Доручення.
5.Змагання. 6.Створення виховних ситуацій.
36.Якому методу виховання належить прийом активізації прихованих почуттів?
1.Доручення. 2.Змагання.
3.Створення виховних ситуацій. 4.Заохочення.
5.Громадська думка. 6.Вимога.
7.Вправа.
37.Група методів виховання, яка спонукає, дає поштовх, імпульс думці, почуттям, діям – . . . . Методи стимулювання поведінки і діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
38.Метод виховання, який стимулює діяльність вихованців, спрямовує їх на досягнення успіхів:
1.Змагання. 2.Покарання.
3.Доручення. 4.Створення виховних ситуацій.
5.Привчання. 6.Диспут.
39.Метод, форма якого реалізується за логікою «природних наслідків»:
1.Приклад. 2.Вправа.
3.Бесіда. 4.Покарання.
5.Доручення.
40.Основна умова успішного застосування методу покарання – опора на . . . Громадську думку колективу.
41.Покарання є таких видів:
1. Додаткові обов’язки.
2.Позбавлення або обмеження певних прав.
3. Моральний осуд
42.Метод виховання, який передбачає схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення:
1.Доручення. 2.Привчання.
3.Заохочення. 4.Громадська думка.
5.Змагання.
43.Умови підвищення виховної ефективності методів заохочення і покарання:
1.Мають бути справедливими.
2.Не повинні використовуватися часто.
3.Використовуватися за логікою від меншого до більшого.
4. Повинні мати гуманний характер, не ображати людської гідності.
II рівень
1.Методи виховання поділяються на групи:
1.Методи формування свідомості особистості.
2.Методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності.
3.Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців.
4.Методи контролю і аналізу ефективності виховного процесу.
2.Класифікуйте методи виховання на основні групи відповідно до цілісної структури діяльності.
Методи формування свідомості особистості: 4, 6, 8. 9. Методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності: 2, 3, 11, 12, 14, 15. Методи стимулювання діяльності та поведінки: 5, 10, 13. Методи контролю за ефективністю виховання: 1, 7, 8, 16.
1.Спостереження. 2.Вправа.
3.Доручення. 4.Лекція.
5.Змагання. 6.Приклад.
7.Анкетування. 8.Бесіда.
9.Диспут. 10.Заохочення.
11.Привчання. 12.Вимога.
13.Покарання. 14.Громадська думка.
15.Створення виховних ситуацій. 16.Опитування.
3.Вкажіть методи, яким належать такі прийоми:
1.Залучення учнів до оцінки подій і явищ суспільного життя. бесіда
2.Робота з учнівським активом. Громадська думка 3.Прояв засмучення. Створення виховних ситуацій
4.Теоретичне узагальнення. лекція 5.Підбір доведень.диспут
6.Багаторазове повторення дій та вчинків.вправа
7.Паралельна педагогічна дія. Створення вих.ситуацій
8.Тренування в удосконаленні й закріпленні способів діяльності.вправа-привчання
9.Подяка вчителя. Заохочення 10.Зауваження вчителя. Покарання
4.Вкажіть методи формування свідомості:
1.Змагання. 2.Доручення.
3.Бесіда. 4.Диспут.
5.Спостереження. 6.Лекція.
7.Привчання. 8.Покарання.
9.Розповідь. 10.Пояснення.
11.Створення виховних ситуацій. 12.Приклад.
13.Заохочення. 14.Переконання.
5.Вкажіть методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
1.Громадська думка. 2.Лекція.
3.Вимога. 4.Привчання.
5.Заохочення. 6.Покарання.
7.Доручення. 8.Опитування.
9.Вправа. 10.Створення виховних ситуацій.
11.Приклад. 12.Розповідь.
13.Спостереження.
6.Вкажіть методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців.
1.Спостереження. 2.Змагання.
3.Покарання. 4.Створення виховних ситуацій.
5.Приклад. 6.Вправа.
7.Привчання. 8.Лекція.
9.Диспут. 10.Заохочення.
11.Бесіда. 12.Опитування.
13.Створення ситуацій для вивчення поведінки вихованців.
7.Вкажіть методи контролю за ефективністю виховання.
1.Педагогічне спостереження. 2.Опитування.
3.Бесіда. 4.Покарання.
5.Створення виховних ситуацій.
6.Аналіз результатів громадсько-корисної роботи.
7.Створення ситуацій для вивчення поведінки вихованців.
8.Диспут. 9.Заохочення.
10.Аналіз результатів виконання доручень.
8.Визначіть методи виховання за їх характеристикою.
1.Метод формування і закріплення необхідних якостей особистості в процесі порівняння особистих результатів з досягненнями інших учасників . змагання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.Один із методів формування суспільної поведінки, який передбачає педагогічний вплив на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності або гальмування його негативних дій і вчинків . . . . . . .пед.вимога . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.Метод виховання як спосіб організації виконання учнями певних дій з метою перетворення їх у звичні форми суспільної поведінки . . . . . . . . . . . . . .привчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
9.Визначіть методи виховання за їх характеристикою.
1.Метод контролю за ефективністю виховання, що передбачає постановку певного завдання, виконання якого вимагає певних дій чи вчинків . . . . . . .доручення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.Метод виховання, в якому конкретні факти є ілюстрацією або вихідними поняттями, а логічним центром є теоретичне узагальнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . лекція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.Метод організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки, який передбачає вибір учнем певного рішення з декількох можливих варіантів . . . . . . . . . . . створ. Вих. С-й. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
10.Визначіть методи виховання за їх характеристикою.
1.Метод виховання, який передбачає позитивну оцінку поведінки вихованця з позицій інтересів однокласників і для закріплення позитивних якостей . . . . . .заохочення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.Метод виховання, який передбачає повторення і вдосконалення способів дій . . . . . . . . . . . . . . . . . .вправа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.Метод виховання, який формує знання учнів у процесі зіткнення різних поглядів . . . . .диспут . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
11.При використанні методів формування свідомості необхідно:
1.Враховувати наявний рівень розвитку вихованців.
2.Впливати не тільки на розум, а й на емоційну сферу учнів.
3.Враховувати ступінь переконаності самого педагога.
4.Наводити учням доступні приклади.
5.Домагатися, щоб учні не тільки зрозуміли вихователя, але й погодилися з ним.
12.Ефективність методу вправ залежить від:
1.Наявності системи вправ. 2 Змісту вправ
3. Доступності та посильності 4.Об’єму.
5.Частоти повторення вправ.Контролю і корекції.
7.Особистісних властивостей вихованців.
8.Місця та часу виконання вправ 9. 9. Поєднання індивідуальних, групових та колективних форм вправ.
10.. Мотивації і стимулювання.