Теоретичні основи соціальної роботи 211

В умовах військового колективу формування соціально-психологіч-ного клімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинником формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлег­лих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регламента­ція стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належ­ності даному колективу — це можна розглядати як основний критерій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формуван­ня доброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦССМ щодо вивчення соціально-психологіч­ного клімату військового колективу стосується двох напрямів діагности­ки: а) взаємин військовослужбовців між собою, б) командирів і підлег­лих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спрямовані психодіапюстичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями [3]:

— вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;

— вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;

— оцінка морально-психологічного клімату взводу або роти (МКП).
Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя

і спілкування у військових частинах мають специфічний характер. Моло­да людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішньовійсько-вих, нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо­вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування иозастатутиих відносин, суїцидальпих вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до пору­шення військової дисципліни, що базується на результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме на виявлення негативних чинників, які провокують таку поведінки військовослужбовців, Що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою змен­шення ризику порушень у подальшому:

212 Соціальна робота

— анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спромож­них залишити частину (СЗЧ-4);

— анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);

— анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);

— анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дис­циплінарному батальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);

— анкета для військових, що припустилися нестатутиих взаємосто­сунків (НУВ-2.95);

— анкета з проблем викорінювання нестатутиих взаємин в армії (НВО - К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини пору­шень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині па усунення причин.

Профілактика суїцидальних проявів. Проблема самогубств існує в Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато подій, які можуть ініціювати суїцидальні роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбово-бойові зав­дання, пов'язані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони ретельно при­ховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес ие проходить, а, навпаки, поси­люється, службові обов'язки виконуються все гірше і гірше, помилки і прорахупки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропо­нується структура програми профілактики суїцидальних проявів:

— виявлення групи суїцидального ризику

— орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми проф­ілактики суїциду;

— оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів сере­довища та життєдіяльності;

— формування переконаності у вищій цінності людського житті,у принциповому подоланні перешкод;

— проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;

— виявлення і вирішення суїцидогенних ситуацій;

— індивідуальна бесіда з військовослужбовцями, включеними до суї­цидогенних ситуацій;

— допомога у подоланні перешкод, вирішення суперечностей.

Теоретичні основи соціальної роботи 213

Кваліфіковану допомогу щодо більш глибокого вивчення клієнта можуть дати медичні працівники. Проводячи амбулаторні прийоми, пост­ійно спілкуючись з усім особовим складом, військовий лікар має мож­ливість систематично спостерігати за поведінкою солдатів і матросів стро­кової служби, відзначати їхні особливості і виявляти причини тих або інших відхилень в їхній поведінці.

Багато потрібних даних можна отримати завдяки листуванню з бать­ками, зі школою, підприємствами, військкоматами. Достовірність мето­дики підвищується завдяки розширенню джерел інформації і способів вивчення особистості.

Обов'язковою складовою робота з профілактики суїцидальних про­явів серед громадян обов'язковою є профілактична бесіда, необхідність якої виникає з моменту виявлення клієнтів, які перебувають у передсуї-цидальному стані.

Для запобігання спроби самогубства важливо вчасно встановити з особою, яка потрапила у біду, людяний, довірливий контакт, вступити з ним у товариське спілкування.

Бесіди з клієнтом, який перебуває у стані психологічної кризи, — справа дуже тонка, специфічна і потребує старанної попередньої підго­товки. Така бесіда складається з кількох послідовних етапів, кожний з яких має своє специфічне завдання і передбачає використання специфіч­них прийомів, про що йшлося вище.

Військово-патріотичие виховання молоді, підготовка призовної мо­лоді до проходження служби у Збройних силах України, соціальна адап­тація військовослужбовців строкової служби, профілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіллю військо­вослужбовців, адаптація молодих людей, які звільнилися з лав Зброй­них сил, до цивільного життя є на сьогодні актуальними аспектами в системі реалізації соціальної молодіжної політики.

Соціальна робота центрів соціальних служб для молоді з призовною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей є комплексною та інтегративною. Водночас із вирішенням специфічних проблем, пов'я­заних із проходженням молоддю військової служби, соціальні працівни­ки впроваджують систему заходів соціальної профілактики негативних явищ (схильності до девіантиої, адитивної, деліквентної поведінки, роз­повсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СНІДу), злочинності та правопорушень, пропагують здоровий спосіб життя, вир­ішують питання змістовного відпочинку, дозвілля, вторинної зайнятості

214 Соціальна робота

допризовної та призовної молоді, військовослужбовців та юнаків, які звільнилися з лавЗбройних сил, надають психолого-консультативну, інфор­маційну допомогу військовозобов'язаній молоді та членам їхніх сімей, а також науково-методичну та практичну допомогу офіцерам з питань ви­ховної роботи.

Література

1. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями: Іпформац-ійно-методичний збірник. — К.: ДЦССМ, 2003. — 335 с.

2. Парьігин Б.Д. Социальпая психология. — СПб.: ИГУП, 1999. — 176 с.

3. Вернодубов М.П., Осииов В.Б. Унравление адаптацией молодежи и воениослужащих к службе в армии: Методическое пособие. / Под общ. ред. Бодаренко М.Г. — О., 1995. — 184 с.

4. Методики вивчення іидивідуальио-психологічних якостей призов­ників та приписників РВК. — Донецьк: Відділ виховної роботи Донець­кого обласного військкомату, 2002. — 98 с.

5. Методики психологічних досліджень особистості військовослуж­бовців та військового колективу. — К.: ДЦССМ, 2001. — 64 с.

6. Практические рекомендации социально-психологической работьі с военпослужащими в системе центров социальньїх служб для молодежи. — З часть. — Севастополь, 2002. — 96 с.

7. Соціальна підтримка військовозобов'язаиої молоді. / За заг. ред. А.О.Бучака. - Рівне, 2002. - 51 с.

8. Соціальна робота з допризовною, призовною молоддю, військо­вослужбовцями, службовцями за призовом та юнаками, які звільняються з лав Збройних сил України. — К.: УДЦССМ, 1999. — 44 с.

Питання для самоперевірки

1. Чим зумовлена соціальна робота з військовослужбовцями.

2. Назвати найбільш вживані форми соціальної роботи.

3. Вмотивувати етапи соціальної роботи з військовозабо'язапими.

4. Охарактеризувати умови організації соціальної роботи з військо­вослужбовцями.