Ознайомлення дітей з основами економіки. Виховання бережливості

Все починається з дитинства, ця істина відома в сім'ї.

І бережливість теж починається з дитинства, з вияву акуратності, організованості, дисциплінованості, з почуття особистої відповідальності, поваги до людей і результатів їх праці. Але всі ці якості не виникають самі по собі стихійно. Всі вони - плід вдумливої виховної роботи. Дітей слід готувати до розуміння життя, до тих турбот і проблем, з якими вони будуть зустрічатись, коли стануть дорослими. Дуже помиляються ті, які вважають, ніби достатньо вдома створити гарні побутові умови, мати в сім'ї повний достаток, і в дитини автоматично виробиться правильне ставлення до цього достатку і до всього, що її оточує.

Бережливість - це не просто уміння чи звичка не рвати, не викидати, не ламати. Це перш за все моральна якість, показник духовної культури. Розвивається ця якість від простої «домашньої» бережливості, перетворюючись з часом у високе громадське почуття.

Від першої покупки за завданням мами, від спроб зрозуміти, як будується домашній бюджет, до вміння добре рахувати і державні витрати. Все це вміння розпочинається з сім'ї. Уроки бережливості дітисприймають швидше, ніж дорослі. І це, перш за все, тому, що в них ще не сформовані звички. Даючи уроки економії і бережливості дітям, дорослі часто і самі вчаться цій науці.

Найсприятливішим часом для виховання в дитини почуття господаря - перші шкільні роки.

Вже з молодшого шкільного віку дитина повинна вміти розділити сімейну працю, брати участь у справах сім'ї, мати свої обов'язки.

Можливо, не варто посвячувати малу дитину у всі тонкощі бюджету сім'ї. Але зробити її учасником всього того, що її безпосередньо стосується, дуже необхідно. Дитина мусить знати, що вартість порції Морозива для неї самої і вартість хліба для всієї сім'ї однакові. Одним словом, слід на конкретних прикладах вчити дітей порівнювати, оцінювати.

Участь дітей у розподілі й реалізації сімейного бюджету має велике виховне значення. Це дозволяє їм знати, чого потребує сім'я, наскільки потреба велика і невідкладна і, у свою чергу, навчитись відмовлятись від задоволення деяких своїх потреб в ім'я задоволення потреб інших членів сім'ї.

А то буває і так: дитина не має поняття про справжній фінансову стан сім'ї, а ось запити має високі. Навіть старшокласники не знаю_ть, скільки заробляють їх батьки, не знають, скільки витрачається грошей на ті чи інші речі, куплені для них самих.

Де вже тут говорити про бережливе ставлення до речей, повага зароблених грошей?

Якщо ж дитина знає все це, то створюються умови для виховань скромності в тих дітей, чия сім'я має більший достаток, спрямовую^ резерв грошових засобів на задоволення загальносімейних справ, дасть можливість у сім'ях, що відчувають матеріальні труднощі домогтись того, щоб діти могли розумно підходити до власних потреб не заздрити більш забезпеченим одноліткам.

У цьому випадкові важливим залишається питання кишенькових грошей. Необхідність для школяра мати кишенькові гроші викликається різними причинами.

Перша причина - задоволення повсякденних потреб дитини (9-10 ро­ків батьки дають дітям гроші на сніданки, зошити та інші дрібні шкільні приладдя).

Друга причина: якщо в суспільстві існують грошові відносини, то дітей слід навчати розумно витрачати гроші.

Третя причина: видавання кишенькових грошей означає довіру до дитини, викликає в неї гордість за цю довіру, породжує почута відповідальності, розвиває бережливість, уміння планувати.

Але при видаванні кишенькових грошей дітям нерідко спостерігається дві крайнощі. Одні батьки видають дитині невелику кількість дрібних грошей на один день і при цьому намагаються строго регламентувати їх призначення. Така дріб'язкова регламентація глибоко ображає дитину недовір'ям обмежує ініціативу, а іноді викликає серйозні вагання.

Інша крайність полягає в тому, що в них їх занадто.

Такий стан справ може розбещувати дітей, породжувати в них безгосподарність, марнотратство, зневажливе ставлення до грошей.

А гроші - це міра праці, яка дозволяє мати ті чи інші благо виховуючи бережливе ставлення до грошей, маємо на увазі й повагу до тих, хто їх заробляє, ми навчаємо поважати нелегку людську працю.

Необхідну суму кишенькових грошей слід видавати дитині на 1 чи на два тижні. Нехай вона сама планує свої витрати, вирішує, купити в першу чергу, а від чого слід відмовитись. Але для необхідні тактовні, непомітні, без дріб'язкової опіки поради батьків

Дуже важливо, щоб з дитячих років дитина задумувалась над тим, що відбувається навколо неї. А батьки допомагали їй все це осмислити.

Щоб дитина знала, чому диктори телебачення нагадують про необхідність своєчасного виключання світла і побутових приладів, економію електроенергії, газу, і куди витікають ріки води через домашній водогін, коли він не відремонтований чи кран нещільно закритий.

Після опрацювання даної теми, ви повинні вміти:

І. Називати та давати характеристику факторам, які впливають на (особистість дитини в сім'ї.

2..Давати характеристику різним стилям спілкування в сім'ї. Наводити приклади, аналізувати їх.

3. Довести на прикладах, як сімейне виховання виконує свої функції: регулятивну, пізнавальну, соціального контролю, емоційної підтримки та ін.

4. Називати основні правила подружньої етики та керуватись ними.

5. Перераховувати основні умови правильного сімейного виховання.

6. Помірковано підходити до вибору методів виховання дітей у сім'ї.

Питання для самоперевірки та обговорення

1. Доведіть на прикладах, які групи факторів, що впливають на формування особистості дитини, можуть бути названі педагогікою сімейних відносин.

2. Обговоріть стилі спілкування у ваших сім'ях. Що можна зробити кожному члену сім'ї для покращання спілкування в сім'ї?

3. Коли виникає час для спільного сімейного спілкування у вашій сім'ї?

4. Обговоріть, якими б ще правилами можна доповнити правила подружньої етики.

5. Яку б з умов правильного сімейного виховання ви поставили на перше місце? Чому?

6. Якого принципу слід дотримуватись, організовуючи працю в сім'ї, Розподіляючи обов'язки між членами родини?

7. Як слід знайомити дітей з основами економії в сім'ї? Щоб ви порадили батькам з цього приводу.

8. Як ви ставитесь до кишенькових грошей дітей?

9. Обговоріть, які риси можна виховувати в дітей особистим прикладом батьків?

10. Які заохочення та покарання застосовувались батьками при ^хованні дітей у вашій сім'ї? Як ви ставитесь до цього зараз?