Ігри на заняттях зі спортивних ігор.

Спортивні ігри – одна з важливих і складних засобів фізичного виховання. Вони належать до вищої форми ігрової діяльності людини, яка потребує високого вдосконалення рухових навичок, а також доброї фізичної підготовки.

Рухливі ігри мають багато спільного із спортивними іграми і можуть застосовуватись на заняттях як допоміжний засіб для виконання педагогічних завдань. Вони є початковим етапом формування і вдосконалення потрібних для гравця навичок, умінь і знань. Рухливі ігри на заняттях з спортивних ігор значною мірою допомагають формування навичок і вмінь у техніці спортивних ігор. Вони сприяють розвиткові спритності, сили, швидкості, координації рухів та інших якостей. За допомогою рухливих ігор педагог може добитися педагогічного ефекту щодо виховання в учнів моральних і вольових почуттів.

У початкових класах проводять некомандні і командні ігри. Ці ігри допомагають розвиткові загальної фізичної підготовки гравців, розвивають і вдосконалюють їх рухові якості, привчають до узгоджених колективних дій. Щоб розв’язати ці завдання, рекомендується добирати ігри, які включають біг, стрибки, кидання на відстань і в ціль, ловіння м’яча , ігри з боротьбою і опором, а також ігри-естафети. Ігри-естафети допомагають вивчати окремі технічні прийоми і прості тактичні комбінації. У процесі такої гри треба стежити за технікою дій і правильністю їх виконання.

Ігри-естафети проводяться на всіх етапах навчання. Їх планують як на початку, так і в середині уроку. Наприклад, у гру «М’яч об стінку» включається будь-який спосіб кидка; у процесі гри він удосконалюється, але перед цим його треба вивчити окремо.

У рухливих іграх одночасно можуть брати участь весь клас, тоді як учасниками спортивних ігор одночасно можуть бути 10-20 чоловік. Залежно від поставленого завдання під час рухливих ігор, підготовчих до спортивних, вивчається або вдосконалюється той чи інший елемент або та чи інша технічна комбінація.

У цих іграх слід звертати увагу на су дійство, привчати гравців діяти за правилами, застосовувати у су дійстві прийоми, близькі до вимог спортивних ігор. Особливо важливо в процесі гра спрямовувати учнів на те, щоб вони діяли узгоджено. Тоді вони виявлять більше ініціативи, стають ь уважнішими. Навички і вміння, набуті учнями в підготовчих до спортивних іграх, є основою для дальшого вдосконалення потрібних для спортивних ігор якостей. Внаслідок цього створюються передумови для успішного вивчення технічних прийомів, а також удосконалення індивідуальних тактичних дій і комбінацій.

Підготовчі до спортивних ігри, можна включати як у першу, так і в другу частини уроку. НА початку уроку такі ігри дають для розминки, підвищення навантаження, поліпшення якості уроку, причому тоді, коли учнів вже до деякої міри володіють спортивною грою. В основній частині уроку ці ігри дають замість двосторонньої гри, щоб закріпити вивчені елементи техніки.

Протягом усіх етапів навчання учитель повинен добиватися ефекту у вихованні у учнів моральних і вольових якостей. Навчання технічних прийомів спортивних ігор здійснюється в такій послідовності:

1. Загальне ознайомлення з технічним прийомом.

2. Розучування технічного прийому у спрощених умовах.

3. Розучування технічного прийому в умовах, близьких до ігрових.

4. Закріплення технічного прийому в двосторонній грі.

При розучування технічного прийому в спрощених умовах проводять ігри-вправи для вдосконалення техніки окремих елементів.

В іграх-вправах слід звертати увагу на те, щоб елемент виконувався технічно правильно, переключати увагу гравців з кінцевого результату гри на технічне виконання рухів. Ігри-вправи застосовуються на початку і в середині уроку. У деяких випадках можна і вкінці проводити ігри, але такі, які не потребують великого напруження.

При розучування технічних прийомів в умовах, близьких до ігрових, рекомендується поводити ігри, підготовчі до спортивних.

Таким чином, рухливі ігри треба застосовувати на заняттях із спортивних ігор як засів, що допомагає учням швидше оволодіти технікою і тактикою спортивної гри.

Ігри на ковзанах.

Рухливі ігри на заняттях з ковзанами можуть бути добрим засобом швидкого оволодіння навичками катання на ковзанах, в основному в період, коли діти оволоділи рухами по прямій. У цей преіод рекомендується групові ігри, в яких гравці беруться за руки парами. Такі ігри допомагають швидше оволодіти основами техніки бігу на ковзанах, розвивають якості, які сприяють розв’язанню оздоровчих завдань, які сприяють виховання в дітей моральних і вольових якостей.

Практика організації і проведення ігор на ковзанах показала, що для таких занять слід вибирати прості командні і некомандні ігри, естафети із середньою і великою рухливістю. Перед заняттям треба перевірити одяг учнів, щоб він був легким, але теплим.

Пояснювати гру треба швидко і зрозуміло. Насамперед слід підготувати інвентар і майданчик. Закінчувати гру треба з урахуванням часу на те, щоб учнів мали змогу до кінця заняття привести себе в порядок. Учитель повинен стежити за тим, щоб учнів додержували правил гри, виконували всі його вимоги. Дії гравців краще обмежувати, уміло розподіляючи обов’язки.

Ігри на уроках плавання.

Дуже корисно застосовувати рухливі ігри на воді під час занять з плавання. Особливо ефективні ці ігри в період початкового навчання. Ігри на воді – простий засіб у навчанні дітей плавання. Вони поводяться в основному на свіжому повітрі і є цінним засобом зміцнення та загартування дитячого організму. Захоплення грою та емоційне піднесення допомагають гравцеві концентрувати зусилля. Тому в процесі гри учень іноді може виконати вправи, які раніше йому не вдавалися.

Ігри, які проводять ся на заняттях з плавання, сприяють оволодінню і закріпленню окремих рухових навичок у тому ч іншому способі плавання. Захоплення грою усуває у новачка почуття страху.

Характерними рухами в цих іграх є пересування у воді по дну на неглибокому місці, пірнання під воду з головою, випливання, розплющування із заплющуванням очей у воді, видих у воду, горизонтальне лежання на воді тощо. Ці вправи є підготовчими для навчання учнів плавання. Ігри рекомендується приводити на добре підготовленому і перевіреному місці, чистому, відгородженому, з невеликою течією і рівним дном. Для відгородження місця застосовують прикріплений до плавучих маяків шнур на поплавках. Маяком може бути будь-який дерев’яний предмет або порожня яскраво пофарбована бочка з прив’язаним на шнурі тягарем. Питання організації гравців розв’язують на березі швидко і точно. Роз’яснюють гру і вибирають ведучих звичайним способом. Викладач повинен вибрати собі місце, звідки йому зручно було б керувати грою і в потрібний момент подати негайну допомогу. Слід додержувати однакових для всіх гравців умов з тим, щоб учні гравці, які перебувають у воді, могли брати активну участь у грі, інакше – деякі з них, мерзнучи у воді, втрачають інтерес до гри.

Гравців захоплює процес гри, вони прагнуть досягнути мети, тому перестають стежити за точним виконанням рухів або виконують їх з помилками. Ці помилки можуть стати звичними. Захопившись грою, учні можуть заплисти на глибоке місце, тому учитель повинен бути напоготові. При проведенні ігор з новачками треба скеровувати їх увагу на досягнення мети, і цим відвертати їх від почуття страху перед водою. Це допомагає усувати скованість рухів, надає дітям упевненості. Захоплюючись грою, вони виконують рухи вільно і природно. Діти звикають до води, у них появляється бажання навчитись плавати. На заняттях з плавання ігри проводять в основній частині уроку після розучування відповідних підготовчих вправ на березі і у воді.