Правила безпеки під час проведення практичних занять (демонстраційних дослідів, лабораторних та практичних робіт) у кабінетах (лабораторіях) хімії

5.2.8. Загальні вимоги

5.1.5. Хімічні досліди необхідно проводити в тих умовах і по­рядку, з такими кількостями й концентраціями речовин і при­ладами, які зазначені в інструкції до проведення експерименту.

Всі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви мають ви­користовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх одержу­ють учні, і в таких кількостях, у яких їх застосовують учні.

5.1.6. Хімічні реактиви для дослідів відповідно до Типових переліків учням видає вчитель хімії у кількостях, необхідних для даного експерименту.

5.1.7. Доступ учнів до місця зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.

5.1.8. Під час досліду залишати робоче місце учням не дозво­ляється.

4.220. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих Газів і пари, треба проводити лише у витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією.

4.221. Встановлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, Необхідно обгороджувати з боку стулок шафи захисним екраном. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.

4.222. Етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закри­вати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим мате­ріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву.

4.223. Визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до Носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини.

4.224. Не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки.

4.225. Насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі — над аркушем паперу, рідкі — над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або Зливати назад у основну тару.

4.226. Для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот лугів у кабінетах хімії мають бути склянки із заздалегідь при­готовленими нейтралізуючими розчинами (соди—для кислот та оцтової кислоти—для лугів).

Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті (лабораторії) імії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.

4.227. Закріплювати хімічний посуд (колби, стакани тощо) у римачах штатива слід обережно, обертаючи його навколо осі, Оки не відчується невелике затруднения в обертанні.

4.228. Нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки тонкостінному скляному або фарфоровому посуді. Під час на­вівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобіган- я травмам внаслідок розбризкування нагрітої речовини.

4.229. Залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прилади не дозволяється.

4.230. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електронні прилади та перекрити водопровідні крани.

4.231. Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії сі учні повинні бути безкоштовно забезпечені спецодягом і засо­бами індивідуального захисту (халатами, гумовими рукавицями) ш нормами, що передбачені для працівників хімічних лабораторій відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 «Положення про порядок працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям

а іншими засобами індивідуального захисту» і ДНАОП 0.05-3.03-

« Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуттям та інших засобів індивідуального захисту робітникам і служ­ницям різних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв». Відповідальність за забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і працівників в кабінеті хімії несе керівник навчального закладу.

Спецодяг та інші засоби індивідуального захисту зберігаються в шафах у кабінеті хімії, спеціально призначених для цієї мети.

Прати спецодяг необхідно в пральнях централізовано за на­правленням від навчального закладу, відповідальність за прання спецодягу покладається на особу, призначену керівником навчаль­ного закладу. Прати спецодяг учням не дозволяється.

Використовувати спецодяг з іншою метою (під час прибирання класних приміщень тощо), а також забирати додому учням не доз­воляється.

4.232. Правила безпечної роботи з кислотами і лугами

— Основні кількості кислот та інших агресивних речовин треба зберігати в спеціально призначеному приміщенні.

— Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обе­режно розливати під витяжкою, щоб запобігти травмам.

— Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використо­вувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.

— Переносити склянки ємкістю більш ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гаран­тує безпечне транспортування.

Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реак­тивами за шийку посудини не дозволяється.

— Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у при­значених для них місцях.

— Для одержання розчинів із концентрованих кислот не­обхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо, сульфат­ної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням ріди­ни, що може призвести до опіків.

— Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділен­ням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скля­ним або фарфоровим посудом.

— Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресив­них рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.

— Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно до­даючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішу­ванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.

— Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.

— Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обо­в’язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.

5 2.12. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд о і зливати в каналізацію тільки після ней-

4.233. ріиіі'шції.

— Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.

— Правила безпечної роботи з металічним натрієм

— Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при ці.ому виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час

5.2.9. юботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.

— Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, пологими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, іисрдим оксидом карбону (IV) (сухим льодом).

— Всі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри і гу-моні рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.

— Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в при­міщенні більш ніж 60%.

— Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою, під шаром зневодненого гасу, пара­фіну або трансформаторного мастила. Банки зберігаються в мета- исіюму ящику з піском.

— Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його і» апарати тощо треба лише сухим пінцетом або тигельними щип­цями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні мета­ну витирають фільтрувальним папером.

— Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба ви­конувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для знят­тя верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту і пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може (»ути вибух.

— Відходи (обрізки) металічного натрію необхідно збирати її окремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення в той < дмийдень. Нагромаджувати залишки натрію не дозволяється.

— Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється. Нейтра­лі шція відходів натрію здійснюється відповідно до додатка 1.

— Прилади і посуд, в яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і іии.ки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна

промивати водою.

— Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасін­ня лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону (IV) (иуі лекислоту).

4.234. Правила безпечної роботи з органічними розчинниками

На практичних заняттях в кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензол, ети­ловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.

За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються її кабінетах хімії, належать до трьох груп:

—розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу — бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;

—розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння

метиловий спирт (метанол) тощо;

— розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи—бензол тощо.

За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих.

— Під час роботи з органічними розчинниками слід бути осо­бливо обережним, роботу виконувати обов’язково у витяжній шафі.

— Прилад, у якому демонструють дослід, пов’язаний з небезпекою вибуху, з боку учнів повинен бути захищений екра­ном із органічного скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком із оргскла.

— Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники — вимкнути.

— Роботу, пов’язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.

— Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих орга­нічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електронагрівники.

— Не дозволяється виливати в каналізацію органічні роз­чинники.

Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із орга­нами санітарного та пожежного нагляду.

— Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.

Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.

— Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість орга­нічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум’я у всьому приміщенні і провітрити його.

— У випадку аварії, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за 0,05 л, необхідно:

негайно вивести учнів з приміщення;

—загасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні прилади;

4.235. відчинити вікна або кватирки і зачинити двері;

—розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев’яного совка або двох дерев’яних дощечок зібрати в тару і Знешкодити в той самий день;

—провітрювання приміщення припинити тільки після того, як Повністю зникне запах розлитого розчинника;

—під час прибирання користуватися захисними окулярами та Гумовими рукавицями.

Правила електробезпеки

Поводження з електроприладами в кабінеті хімії потребує ве- ликої обережності й безумовного виконання правил елек­тробезпеки відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила без­печної експлуатації електроустановок споживачів».

— У кабінеті хімії треба використовувати електронагрів- ники закритого типу та інше електричне обладнання тільки за- иодського виготовлення. При експлуатації слід користуватися паспортом та інструкцією заводу-виготовлювача.

— Усі електронагрівальні прилади повинні мати теплоізоляцію :ншзу і з боку стін. Як теплоізоляцію можна використати керамічні і ш ити та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.

— Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періо­дично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загаль­ний стан електромережі. Якщо є порушення в стані електромере­жі, подача струму до робочих місць не дозволяється.

Виявлені пошкодження і порушення необхідно негайно усунути.

— Подання струму через загальний рубильник до робочих м ісць і вимикання його після закінчення робіт виконує лише вчитель пГ>о особа, яка обслуговує електромережу навчального закладу.

— Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів. Після закін­чення експерименту подача струму негайно припиняється.

— Шафи з розподільними пристроями повинні бути замк­нені на замок.

— Правила користування витяжною шафою

— Витяжну шафу вмикають не пізніше ніж за 15 хв до по­чатку роботи.

— Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути мак­симально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, илс не більше як половина висоти отвору.

— Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі за- и ріі иноють за допомогою наявних для цього пристроїв.

— Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього 11 ранила знижується ефективність вентиляції.

— Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відре­гулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.

— Правила роботи із скляним лабораторним посудом та

Іншими виробами із скла

— Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки — металевою сіткою або металевим кожухом.

— Під час збирання скляних приладів застосовувати підви­щені зусилля не дозволяється. При з’єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.

Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, вазеліном або гліцерином.

— Усі види механічної і термічної обробки скла слід вико­нувати з використанням захисних окулярів.

— Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необ­хідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її.

Після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наж­дачним папером.

Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету хімії в ампулах, необхідно обережно зробити надріз, як у випадку зі скляною па­личкою, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь заготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).

— Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.

— Для змішування або розбавляння речовин, що су­проводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тон­костінний скляний посуд.

Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна на­грівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум’я.

— Посудину з гарячою рідиною не можна закривати при­тертою пробкою доти, поки вона не охолоне.

Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори де­рев’яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає, по­трібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою во­дою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум’ям спирто­вого пальника, обертаючи посудину навколо осі, не торкаючись полум’я Не можна нагрівати посудину над відкритим полум’ям, ми що в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або І'ФУЙИІ речовини.

5.7.9.Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, чи >(> відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.

4.236. Установку або окремі частини її, що перебувають під йи куу мом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час ро- 0« гіі користуватися захисними окулярами.

4.237. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, іи їдалегідь випробують на максимальне розрідження. Перед ви­пробуванням посудину потрібно обгорнути рушником або натяг­нути иа неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують Під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовува­ні плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних уг гаповках і приладах не дозволяється.

4.238. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за ііґрхіно частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьо­му »ахищають рушником.

4.239. Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними (к'чонинами, а також роботи, що проводяться підтиском або ваку­умом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного, тер­мостійкого скла.

4.240. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно шкріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були Направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при цьому посуд наповнюють рідиною не більше ніж на третину об’єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посуди­ною і заглядати в неї.

4.241. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не дозволяється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отво­ру пробірки).

4.242. Під час миття скляного посуду треба пам’ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для миття посуду щітками («йоржами») дозволяєть­ся направляти дно посудини тільки від себе або вниз.