Теоретичні основи соціальної роботи 233

/ "...друзі відвернулися";

У "Бракує підтримки з боку друзів...";

•/ "...в мене нікого немає, я нікому не потрібен...";

/ "...батьків немає, нікому допомогти ні морально, ні матеріаль-

но... ,

■/ "...відмовилися дружина та друзі...";

^ "Відсутні люди, які б тебе розуміли...".

Як видно з вищепаведепого, проблеми досить типові — юридична необізнаність, відсутність житла, неможливість отримати медичну допо­могу, ирацевлаштуватися, зокрема, знайти прийнятну роботу, психологі­чна неврівноваженість, тривожність внаслідок страху перед життєвими реаліями, самотності, відмежованості, відсутність підтримки оточення.

Досить часто більшість цих проблем проявляються в комплексі, що вкрай загострює ситуацію клієнта. Про це свідчить багато життєвих історій, вивчених розгорнуто. Наприклад, епізод однієї з них:

Ситуація:28-річний чоловік відбув строк покарання 4 роки, на волі близько 4 місяців. Одружений (дружина — наркоманка й ВІЛ-інфікована), має дітей. Під час перебування у колонії був позбавле­ний батьківських прав, дружина — також. Дітей направлено до інтер­нату. Квартира засудженого продана. Після повернення з дружиною не бачився, жити з нею не хоче. Знайшов притулок у літньої бабці, де живуть ще семеро. На оформлення паспорта грошей немає, прописа­тися без паспорта і житла не може. Ирацевлаштуватися легально без паспорта і прописки нереально. На підставі довідки про звільнен­ня зареєструватися в центрі зайнятості неможливо. Тимчасові підро­бітки не дають можливості купувати найнеобхідніші речі.

Життєві плани:влаштуватися на роботу, оформити документи, до­могтися житла, відновити батьківство і забрати дітей з інтернату.

Психологічні установки:"...не йти шляхом колишніх помилок. Знай­ти себе в суспільстві, змінити життєві цінності".

Оцінка соціальної політики:". ..ставлення держави до людей з кри­мінальним минулим повинно бути терпимим. Слід розбиратися в про­блемі: чому люди йдуть на злочин, що це за злочин, якими виходять, чого прагнуть...".

Із цього опису видно, що кілька проблем зійшлися одночасно, чіпля­ються одна за одну й не вирішуються силами клієнта. Подібні життєві історії становлять широке поле для діяльності соціального працівника. Зокрема, допомагаючи клієнту, у даному випадку, отримати незначну

234 Соціальна робота

разову матеріальну допомогу для оформлення паспорта й далі, сприяючи постановці на облік у центрі зайнятості, соціальний працівник може зру­шити низку подій, які приведуть до реалізації життєвих планів клієнта, принаймні частково. Передумови для успіху створюють психологічні ус­тановки клієнта, достатньо визначена життєва позиція, спроби діяти влас­ними силами.

Зміст соціальної роботи з колишніми злочинцями. Соціальна робота з неповнолітніми та молоддю, які порушили закон, складається із соц-іально-реабілітаційиої та профілактичної роботи безпосередньо в місцях позбавлення волі (виховних чи виправних колоніях тощо), а також із роботи на волі, після звільнення — ресоціалізації та соціальної адаптації з подальшою інтеграцією в суспільство.

За напрямами конкретна діяльність соціальних працівників включає такі види:

^ дослідницьку діяльність, у тому числі соціологічні дослідження, що мають передбачають вивчення характерних проблем у сфері правопо­рушень та злочинності в певному регіоні, визначення першочергових проблем неповнолітніх та молоді, які перебувають у місцях позбавлення волі або звільнилися з них тощо;

^ організаційну діяльність. Включає планування заходів ЦССМ із залученням широкого кола організацій-партиерів до реалізації програм соціальної роботи з колишніми злочинцями, налагодження відповідних зв'язків із зацікавленими організаціями та структурами; організаційне забезпечення роботи консультативних пунктів при ЦССМ, у слідчих ізоляторах, колоніях тощо;

^ пауково-методичпу діяльність, зокрема, розробка методик проф­ілактичного, просвітницького спрямування, психологічних, педагогічних, лекційно-треніпгових форм, методик для спеціалістів ЦССМ з питань організації роботи з неповнолітніми та молоддю, яка перебуває у конфлікті з законом;

^ рекламио-іиформаційиу діяльність — розробка та видання матері­алів з профілактики правопорушень та підвищення обізнаності клієнтів з найбільш актуальних питань щодо майбутнього влаштування життя;

^ безпосередню соціальну роботу з клієнтами.

Останній напрям дуже різноманітний за формами, змістом та метода­ми. І жоден посібник не може дати вичерпних методичних рекомендацій на всі випадки, що траплятимуться. При виборі адекватних особливос­тям випадку методів втручання (психологічних, педагогічних тощо) соц-

Теоретичні основи соціальної роботи

іальиі працівники мають користуватися методичною літературою, дос­тупними матеріалами, які видає ДЦССМ [4;5;б], інтернет програми.

В основному соціальна робота з неповнолітніми та молоддю, які порушили закон, відбувається в межах діяльності консультативних пунктів, котрі відкриваються при ЦССМ, а також слідчих ізоляторах, колоніях тощо. Така робота передбачає психодіагностику та психокорекцію стану клієнта, тестування, використання тренінги тощо. Неповнолітнім, мо­лоді, їхнім батькам надається правова та психологічна допомога у формі групових та індивідуальних консультацій. У процесі соціальної роботи з клієнтами організовуються та проводяться різноманітні заходи щодо про­паганди здорового способу життя та правових знань, соціально-прийнят­ної поведінки та статевого виховання, сімейного життя та навчання на­вичкам спілкування з представниками різних організацій тощо — зага­лом за широким спектром тематики, знання з якої потребують відновлен­ня або поповнення для успішної ресоціалізації та адаптації. ЦССМ нада­ють допомогу адміністраціям установ криміпально-викопавчої системи в організації дозвілля та відпочинку засуджених, проведенні культурно-масових заходів тощо. Здійснюється соціальний супровід після звільнен­ня з місць позбавлення волі (допомога у вирішенні питань подальшої освіти у вечірніх школах чи ПТУ, працевлаштування, вирішення житло-во-побутових проблем тощо).

Слід врахувати той факт, що залежно від того, з ким з клієнтів-учасників соціально-реабілітаційпоґо процесу ведеться соціальна робота, послідовність і зміст дій можуть змінюватися.

Коли ведеться соціально-реабілітаційна робота з неповнолітніми та молоддю, технологічний алгоритм включає:

^ збір та аналіз повної інформації про молоду людину, яка має звільнятися (вивчення її характеристик, особової справи, медичної карт­ки тощо);

^ знайомство з сім'єю, оточенням молодої людини;

^ бесіда-знайомство з молодою людиною (з'ясування іпдивідуально-психологічних особливостей, мотивації подальшої поведінки, характеру стосунків з батьками, міркувань щодо освіти, майбутньої роботи тощо);

^ розробка індивідуальних діагностичних карт;

^ складання індивідуальної програми реабілітації для успішної адап­тації до життя в суспільстві, підбір методів втручання (засобів впливу на свідомість, почуття, волю);

^ складання плану соціального супроводу;

236 Соціальна робота

^ розробка та проведення тренінгів з питань соціальних цінностей, досвіду та стимулювання розвитку позитивних рис характеру, подолання особистих комплексів.

Коли ведеться соціально-реабілітаційна робота з батьками, по­слідовність дій включає:

^ знайомство з сім'єю (підготовка до зустрічі, з'ясування мотивації щодо проживання молодої людини в сім'ї, питання подальшої освіти, роботи тощо);

^ допомога у створенні позитивного сімейного мікроклімату;

^ складання плану соціального супроводу сім'ї;

-ґ індивідуально-консультативна робота з батьками з подолання кон­фліктних ситуацій у сім'ї.

У випадках соціально-реабілітаційної роботи з найближчим ото­ченням, вона розпочинається зі знайомства з людьми, з яких воно скла­дається (однолітки, друзі, знайомі тощо). Спілкування спрямовується на визначення найбільш референтних (для клієнта) осіб з оточення, з'ясу­вання їх індивідуальпо-психологічних особливостей, мотивації щодо їхньої допомоги клієнту, прогнозування їхньої подальшої поведінки, характеру стосунків, що розвиватимуться. Після аналізу отриманої інформації і розробки стратегії втручання ведеться іпдивідуальпо-консультативна ро­бота з людьми близького оточення.

Важливу частину соціальної роботи на користь зазначеної категорії молоді становить організаційна робота з державними установами та громадськими організаціями. Вона включає:

■^ представництво і захист інтересів молодої людини, яка відбула покарання, в державних установах;

^ налагодження порозуміння та взаємозв'язків між різними структу­рами;

^ координацію роботи фахівців різних установ і організацій на ко­ристь клієнта.

Особливо значущим соціальним інститутом при розгортанні соціаль­ної роботи в інтересах неповнолітніх і молоді, що скоїли злочин, є спец­іалізовані центри ресоціалізації та адаптації. Вони створюються па базі ЦССМ,до структури повинні входити служби соціального супрово­ду молоді, яка повернулася з місць позбавлення волі, та кризові центри тимчасового перебування для молодих осіб цієї категорії, які потрапили у складну життєву ситуацію. У межах діяльності спеціалізованих центрів можна реалізувати такі завдання: