Теоретичні основи соціальної роботи. дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан молодої людини, деякі особливості поведінки

дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан молодої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.

Робота з допризовною молоддю

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦССМ проводять ро­боту з допризовною молоддю і призовниками в школах, професійно-технічних училищах, техн­ікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

— правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і служба вЗбройних силах", "Права військовослужбовців у військовому статуті" тощо);

— підвищення ефективності військово-натріотичного виховання доп­ризовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками бойових дій тощо);

— активізація особистіших інтересів (організація ігор КВК між ко­мандами шкіл і військових частин);

— висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбов­цями у молодіжних радіопередачах пресі тощо.

Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослуж­бовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких зале­жать від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають її ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінно­стей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командуючому складу військових частин необхідний аналіз того, наскільки адекватно військо­вослужбовці переживають і усвідомлюють критичні моменти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.

Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військо­вослужбовців до умов армійського життя, що використовується спеціал­істами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповнепня анкет [1]:

— для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення" (АМП - 1.95);

— для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);

— для солдатів та сержантів (БП-1.95);

— для солдатів та сержантів "Стан морально-психологічної підго­товки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";

210 Соціальна робота

— для членів сімей військовослужбовців "Соціально-правова захи­
щеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у з'єднанні (частині)
та заходи щодо її посилення".

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні про­блеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцерів до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов проходжен­ня військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етан передбачає проведення загальної діагностики особистості солдата на визначення готовності до проходження иим стро­кової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особист­іших якостей, емоційио-вольової сфери, пізнавальних властивостей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбовців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться індивіду­альна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистішому росту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є надання соц-іальпо-исихологічної підтримки в адаптації до військової служби. Опти­мально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і кон­струювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на етапі адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до військової служби мають вміщувати такі моменти:

— адаптація нового поповнення до військової служби;

— навички конструктивного спілкування;

— згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соц­іально-психологічний клімат — стійкий психічний настрій, що вияв­ляється у ставленні людей один до одного, до спільної справи [2]. До показників соціально-психологічного клімату відносять також самопо­чуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.