Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
Загальні положення
30 При топогеодезичній прив'язці спостережного пункту визначають прямокутні координати (X, У), абсолютну висоту (h) пункту, а також дирекційні кути з точки встановлення приладу спостереження на один-два віддалених орієнтири.
Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів виконується, як правило, силами та засобами підрозділів оптичної розвідки.
31 Топогеодезичну прив'язку залежно від умов обстановки, наявності часу, повноти вихідних даних і характеру місцевості, виконують на геодезичній основі або на карті (аерознімку).
Висоту спостережних пунктів на рівнинній та горбистій місцевості визначають за картою, в гірській місцевості - за допомогою приладів.
У ході топогеодезичної прив'язки на геодезичній основі координати спостережних пунктів визначають за допомогою приладів відносно пунктів геодезичних мереж, а дирекційні кути орієнтирних напрямків – геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способами.
У ході топогеодезичної прив'язки за картою (аерознімком) координати спостережних пунктів визначають за допомогою приладів або апаратури топоприв'язки. За початкові беруть добре виражені на місцевості контурні точки і місцеві предмети, координати яких отримані за допомогою спеціальної карти з надрукованими координатами пунктів, карти масштабу 1:25000, 1:50000, 1:100000 або аерофотознімку з координатною сіткою.
Дирекційні кути орієнтирних напрямків визначають геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способами, за допомогою магнітної стрілки бусолі (розвідувального теодоліта), а при неможливості застосування перерахованих способів і за контурними точками карти (аерознімка). Крім того, дирекційні кути можуть бути отримані шляхом передачі їх від напрямку з відомим дирекційним кутом одночасним відмічанням по небесному світилу, кутовим ходом або за допомогою гірокурсовказівника апаратури топоприв'язки.
32 При топогеодезичній прив'язці спостережних пунктів своїми силами для вимірювання кутів використовують бусоль, далекоміри, а також прилади розвідки, топогеодезичної прив'язки і орієнтування КМУ. Відстань вимірюють далекомірами, бусоллю з використанням далекомірної рейки, за допомогою короткої бази (додаток Б), а також мірного шнура.
При топогеодезичній прив'язці виміряні відстані не повинні перевищувати: стереоскопічними далекомірами ДС–1 - 2км; ДС-1М - 1-3км; ДС-2 - 4км; ДСП-30 – 300м, бусоллю з використанням далекомірної рейки - 200м, квантовими далекомірами – в межах їх технічних можливостей. При вимірюванні відстаней з використанням короткої бази її довжина повинна бути не менше 1/10 відстані, що визначається.
33 Обробка результатів вимірювань, які виконуються в ході топогеодезичної прив'язки за картою (аерофотознімком), проводять графічним методом (на карті, аерофотознімку, приладі управління вогнем), аналітичним методом (за допомогою обчислювача, логарифмічної лінійки, мікрокалькулятора, ЕОМ або таблиці логарифмів) або змішаним (графоаналітичним) методом (за номограмою інструментального ходу та приладу управління вогнем). Під час топогеодезичної прив'язки результати вимірювань на топогеодезичній основі обробляють тільки аналітичним методом.
34 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів проводиться з контролем. При цьому повторно визначають координати пунктів та дирекційні кути орієнтирних напрямків.
При проведенні контролю потрібно:
- визначити координати спостережного пункту від інших контурних точок або іншим способом;
- визначити дирекційні кути незалежними один від одного способами.
При проведенні топогеодезичної прив'язки за допомогою апаратури топоприв'язки проводять контроль точності роботи апаратури шляхом порівняння координат, отриманих апаратурою топоприв'язки, з координатами контрольних точок, розміщених на маршруті руху.
З метою виключення грубих помилок при обмеженому часі на проведення топогеодезичної прив'язки потрібно порівняти координати спостережного пункту, визначених за допомогою апаратури топоприв'язки або приладів, з координатами, визначеними прийомами окомірної зйомки.
Координати вважаються визначеними правильно, якщо розходження не перевищують величин, наведених в табл.2.1
Таблиця 2.1 – Допустимі помилки у визначенні координат
| Вид топогеодезичної прив’язки | Вид контролю | ||||
| на геодезичній основі за допомогою | за картою за допомогою приладів | ||||
| теодоліту (КТД-1) | бусолі | 1:25000 | 1:50000 | ||
| На геодезичній основі | |||||
| За картою масштабу | 1:25000 | ||||
| 1:50000 |
Якщо в процесі контролю отримані розходження в вимірюваннях величини, які не перевищують граничних, то за кінцеве значення беруть:
- при рівноточних вимірюваннях - середньоарифметичне отриманих результатів;
- при нерівноточних вимірюваннях - результати більш точного способу.
Якщо розходження перевищують допустимі, то спочатку перевіряють правильність записів польових вимірювань та розрахунків, а потім точність польових вимірювань. Якщо помилка не знайдена, то роботу виконують, використовуючи інші вихідні дані або види робіт.