Теоретичні основи соціальної роботи. ристику — статус сім'ї. Для визначення статусу сім'ї користуються такими поняттями:
ристику — статус сім'ї. Для визначення статусу сім'ї користуються такими поняттями:
— соціально-економічний статус;
— соціально-психологічпий статус;
— соціально-культурний статус.
Індивідуальні характеристики членів сім'ї фіксуються у ході інтерв'ю, безпосереднього спостереження і (або) за результатами обстежень, проведених іншими спеціалістами (лікарем, психологом, корекційним педагогом).
Структурні компоненти сім'ї визначаються в основному під час бесіди чи вивчення офіційних документів ( медична соціальна карта, тощо).
Для визначення психологічного клімату сім'ї можна використовувати відкрите та опосередковане спостереження, тести (тест-опитувальник, опитувальиик для батьків, малюнок сім'ї), а також результати спостережень проведених психологом, психотерапевтом.
Рівень загальної культури включає показник освіти дорослих членів сім'ї, побутову та новедінкову культуру членів сім'ї. При цьому можна застосовувати інтерв'ю, що дозволяє виявити коло інтересів, розвиток духовних потреб, організацію дозвілля, спільні форми відпочинку.
У ході вивчення умов забезпечення рапьої реабілітації дітей зверталася увага на ряд показників, які дозволили виявити певні "білі плями" у роботі з даною категорією дітей та їх батьками:
^ матеріальне забезпечення;
■^ медичне обслуговування;
^ психологічна допомога дітям і батькам;
^ освіта і професійне навчання;
^ працевлаштування дітей і батьків;
■^ спілкування, заняття улюбленими справами;
^ підготовка дітей і молоді до самостійного життя;
•^ вільне пересування.
Зокрема, відповіді експертів стосувалися причини, що зумовлюють матеріальні, медичні, освітні проблеми сімей, які виховують дітей і молодь з функціональними обмеженнями.
Відповіді показують, що найбільш гострою з числа проблем, з якими стикаються сім'ї з дітьми і молоддю з функціональними обмеженнями, є прична недостатнього матеріального забезпечення. Експерти вважають, що матеріальні проблеми зумовлені такими факторами (наводяться в порядку частоти згадувань):
^ нестабільна економічна ситуація в країні;
184 Соціальна робота
■^ недосконалість законодавчої бази стосовно матеріального забезпечення і соціальної захищеності родин, що виховують дітей-інвалідів;
^ значна мінусова різниця між державними виплатами на дітей-інвалідів і реальним прожитковим мінімумом;
^ ліквідація, в багатьох випадках, допомоги матерям, що не працюють і доглядають дітей-інвалідів, з причин незначного перебільшення норми доходів на члена сім'ї, яка є жебрацькою і образливою;
■^ наява велика частина безробітних серед батьків, котрі виховують дітей-інвалідів;
-ґ дорогі лікуванні й медикаменти;
^ високі комунальні платежі;
^ відсутність будівництва державного житла унеможливлює покращення санітарно-житлових умовах, тобто поліпшення здоров'я дітей і батьків, відповідно зростають витрати на лікування;
^ недостатнє безкоштовне забезпечення протезами, іншими технічними пристроями;
^ недоступність безкоштовного санаторно-курортного лікування;
^ нестача центрів соціально-исихологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, недостатня можливість залишити дитину у денний час і піти працювати, брак інших форм розвантаження батьків для роботи та відпочинку;
^ відсутність центрів ранньої діагностики, що збільшує кількість інвалідів та ін;
-/ дорожнеча діагностики й консультування;
^ некомпетентність фахівців-медиків;
^ недоступність спеціалізованої допомоги в невеликих населених пунктах;
-/ екологічна ситуація в місцях проживання;
^ відсутність профілактичних заходів;
^ відсутність інформації про методи ранньої діагностики і реабілітаційні заходи та ін.
Причинами психологічних проблем дорослих членів родини є:
^ усвідомлення неможливості забезпечити гідне життя своїй дитині;
^ страх перед майбутнім дитини ( труднощами працевлаштуванням, створення власної сім'ї тощо);
■^ відсторонене ставлення оточуючих до інвалідів;
^ поширеність хибних уявлень щодо інвалідності ( наприклад, думка, що фізично обмежена людина неповноцінна й інтелектуально);
Теоретичні основи соціальної роботи 185
^ брак інформації про виховання і характер взаємостосунків з дітьми і молоддю з обмеженими можливостями і, відповідно, нерозуміння батьками їхніх проблем;
•^ розпад сімей з дітьми-інвалідами;
•ґ підвищене відчуття відповідальності, намагання зробити усе за дитину, часто трансформується в гіперопіку;
•/ прагнення сховати дитину від оточуючих, а також — звуження кола спілкування, ізольованість та ін.
Причини психологічних проблем самих дітей і молоді з функціональними обмеженнями, на думку експертів, наявні у зв'язку з:
-Ґ відчуттям незатребуваності і "меншовартості" (формуванню останнього сприяють демонстрації співчуття або навпаки, відсторонення оточуючих);
-Ґ недоступністю багатьох закладів культури, нестачею спілкування взагалі, зокрема з однолітками, внаслідок обмежень у пересуванні, з інших причин;
^ відсутність інформації, замкненість лише на власних проблемах;
^ усвідомлення своєї залежності від батьків, оточуючих та ін.
Стосовно проблем у сфері освіти дітей і молоді з функціональними обмеженнями, експерти зазначають такі причини:
^ неспроможність відвідувати загальноосвітню школу, деякі вади й недоліки інших форм освіти;
^ труднощі у пересуванні та віддаленість спеціальних навчальних закладів, що заважає отримати спеціальність;
^ недостатня адаптованість навчальних програм загальноосвітніх і навіть спеціальних шкіл для дітей з певними порушеннями, брак індивідуального підходу;
^ відсутність у сільській місцевості і малих містах спеціальних навчальних закладів;
^ брак індивідуальних навчальних програм, адаптованих до особливостей різних видів інвалідності дітей, які навчаються вдома;
^ відсутність зацікавленості, мотивації вчителя у навчанні дитини з функціональними обмеженнями разом зі здоровими дітьми в класі загальноосвітньої школи.
Причини обмеження кола спілкування дорослих членів родини, де є діти чи молодь із функціональними обмеженнями:
^ неможливість залишити дитину без догляду;
180 Соціальна робота
Враховуючи реальну ситуацію в Україні розроблено цілу систему соціального захисту інвалідів. Це, зокрема:
^ пенсійне забезпечення,
^ державне соціальне страхування,
^ державна соціальна допомога,
^ система пільг та компенсацій як соціальна підтримка,
^ соціальний захист потерпілих від Чорнобильської катастрофи,
^ фінансове забезпечення програм соціального захисту інвалідів,
^ медичне забезпечення інвалідів,
^ медичне забезпечення інвалідів,
^ освіта інвалідів,
^ соціальна і професійна реабілітація тощо.
Система соціальної реабілітац дитини лише тоді зможе спрацювати на повну потужність, якщо вона у своїй сукупності сприятиме відновленню фізичного, психічного і соціального статусу дитини з вадами більш якісно при значно менших фінансових затратах, оскільки основні витрати лягають на плечі батьків, котрі виховують дитину.
Така система характеризується відкритістю та доступністю, наближена до місця проживання дитини, що дозволяє батькам або особам, які їх замінюють, брати участь у реабілітаційному процесі. Діти не вилучаються із сім'ї, не порушуються біологічні, фізіологічні та психологічні зв'язки дитини з матір'ю, рідними та близькими людьми.
Комплексно вирішуючи питання дитячої інвалідності та реабілітації, відділення Фонду соціального захисту інвалідів акцентують основну увагу на підтримці діяльності і створенні реабілітаційних центрів для дітей-інвілідів.
Створення системи ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів при здійсненні професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними і психічними можливостями дає змогу завершити формування цілісної реабілітаційної системи в Україні, проводити цілеспрямовану загальнодержавну політику запроваджувати новітні реабілітаційні методики, спільними зусиллями спрямувати їх на допомогу дітям-інвалідам.
Оптимальним варіантом, як стверджують дослідники, батьки і спеціалісти є спеціалізована служба "Центри соціальної соціально-психолого-педагогічної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями" (далі служба) діяльність якої регламентує Положення, розроблене Державним центром соціальних служб для молоді".