В чому полягає специфіка сімейного виховання? Охарактеризуйте

Чи всяке об’єднання дітей можна назвати колективом? Які суттєві ознаки колективу і які його функції?

Колектив - це група, об'єднана загальною соціально значимою метою, діяльністю, організацією цієї діяльності, відрізняється морально-психологічною єдністю, поєднанням особистих і колективних інтересів, динамізмом життєдіяльності.
Ознаки:
1. Єдність моральних цінностей.
2. Гуманні взаємини між дітьми, повага, турбота.
3. Свобода вибору і відповідальність.
4. Вираження власного Я.
5. Захищеність особистості в колективі.
6. Взаємна залежність та відповідальність у спільній діяльності.
Функції колективу: а) організаторська – сам керує своєю суспільно корисною діяльністю; б) виховна – стає носієм моральних переконань; в) стимулювання – сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів усіх суспільно корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їх взаємовідносини.

В чому полягає специфіка сімейного виховання? Охарактеризуйте

стилі сімейних відносин.

Під сімейним вихованням розуміється взаємодія батьків з дітьми, яка ґрунтується на родинній інтимно-емоційній близькості, любові, турботі, повазі і захищеності дитини і сприяє створенню сприятливих умов для задоволення потреб у повноцінному розвитку і саморозвитку особистості дитини.
Сімейне виховання — своєрідний і специфічний процес. Його специфіка полягає в наступних основних характеристиках:
1) сприяння здійсненню нерозривного зв'язку поколінь, їхнього минулого, сучасного і майбутнього, морально-духовній єдності членів сім’ї як близьких людей і як представників суспільства;
2) здатність сімейного виховання на відміну від суспільного непомітно (мимоволі), але дуже дієво за допомогою унікального механізму функціонування сімейних зв'язків і інстинкту формувати в дітей людські почуття до своїх батьків, дідуся, бабусі, членів сім’ї і через них до всіх інших людей, свого народу, усього людства;
3) наявність природної теплоти любові і сердечності в сімейному спілкуванні і відносинах, що служить могутнім фундаментом для морально-емоційного виховання дітей;
4) неперевершеність сімейного виховання за своїм емоційним характером;
5) безперервність, тривалість і різноманіття виховного впливу на дітей людей різної статі і віку, професійних інтересів, життєвого досвіду і людських цінностей;
6) виконання ролі споконвічної (вихідної) ланки в процесі виховання;
7) можливість глибокого і систематичного практичного вивчення й врахування індивідуальності дитини;
8) відкритість виховного процесу в сім’ї на відміну від подібного процесу в навчальних закладах;
9) неформальність процесу виховання в сім’ї, заснованого на позитивних традиціях родоводу, сімейних традиціях, звичаях, звичках, вдачах, укладі життя;
10) можливість сприятливої сім’ї як виховного колективу виконувати роль організуючого "центра", що направляє на дітей усі виховні впливи, засоби і сили;
11) наявність визначеної стихійності і суб'єктивності батьків і інших членів сім’ї стосовно дітей;
12) можливість зменшення негативного впливу несприятливого середовища для виховання дитини, його повноцінного розвитку і виховання.
Авторитарний стиль це стиль, при якому батьки недооцінюють позитив, який є в їхніх дітях і віддають перевагу контролю. Цей спосіб виховання іноді пов’язують з агресивно-командним впливом батьків
Демократичний стиль виховання. Особливістю цього стилю взаємин є тверде, послідовне і водночас гнучке виховання. Батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог, заохочують їх обговорення з підлітком; влада використовується лише в міру необхідності; у дитині цінується як слухняність, так і незалежність; батьки встановлюють правила і твердо втілюють їх у життя, але не вважають себе безгрі-шними: вони прислухаються до думки дитини, хоч і не діють виключно відповідно до її бажань.
Суперечливим. Фактично він спостерігається тоді, коли чоловік і дружина, бабусі і дідусі не можуть знайти між собою спільну мову у питаннях виховання і кожен має за ідеал свій, часто протилежний стиль ви-ховання. Вони висувають різні вимоги до дитини, по-різному карають і винагороджують, часто маніпулюючи дитиною. Постійна непередбачуваність реакцій батьків позбавляє дитину відчуття стабільності оточуючого світу, породжуючи підвищену тривожність та невпевненість.

Наши рекомендации