Схеми морфологічного розбору самостійних частин мови

Схема морфологічного розбору іменника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок, однина).

3. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

4. Граматичні категорії:

а) рід;

б) число;

в) відмінок;

г) відміна і група.

5.Синтаксична роль.

Зразок

Тут росли колючі кущі терну, шипшини та глоду.

Глоду, п.ф. глід, загальна назва; неістота (що?); назва конкретного поняття; чоловічий рід; однина; Р.в., ІІ відміна, тверда група; у реченні виконує роль додатка, непрямого.

Схема морфологічного розбору прикметника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду).

3. Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, присвійно-відносний, присвійно-якісний).

4. Ступінь порівняння.

5. Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.

6. Група – тверда, м'яка.

7. Рід.

8. Відмінок.

9. Число.

10. Синтаксична роль.

Зразок

Колючі (кущі) - п.ф. колючий, якісний, повна стягнена форма, тверда група, вжитий у формі чоловічого роду множини, називного відмінка узгоджується у цих формах з іменником кущі, прикметник виступає узгодженим означенням.

Схема морфологічного розбору числівника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (Н.в., одн.)

3. Розряд за значенням:

а) кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий);

б) порядковий.

4. Група за будовою.

5. Рід (якщо йому властивий).

6. Число (якщо властиве).

7. Відмінок.

8. Синтаксична роль.

Зразок

Одну (фразу пам’ятаю) — п.ф. один; кількісний, власне кількісний; простий за будовою; вжитий у формі однини, жіночого роду, знахідного відмінка, разом з іменником виступає у ролі додатка.

Схема морфологічного аналізу займенника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Розряд за значенням (особовий, зворотний, вказівний, присвійний та ін.)

4. Рід (якщо йому властивий).

5. Число (якщо властиве).

6. Відмінок.

7. Синтаксична роль.

Зразок

Та музика, мов голос долі, Нас освітила й поєднала (Л.Скирда).

1. Та;

2. той;

3. вказівний, співвідносний з прикметником;

4. жіночий рід;

5. однина;

6. Н.в.;

7. у реченні узгодженим означенням

Схема морфологічного розбору дієслова

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (інфінітив).

3. Лексичне значення (назва фізичної дії, руху, розумової діяльності, стану, тощо).

4. Вид (недоконаний, доконаний).

5. Перехідне чи неперехідне.

6. Стан (активний, пасивний, зворотно-середній).

7. Час (теперішній, майбутній, минулий).

8. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий).

9. Особа, рід, число.

10. Дієвідміна.

11. Синтаксична функція.

Зразок

Пролісок пробив листок торішній, Аж зачудувалася трава (Рил.).

1. Пробив.

2. Пробити.

3. Дія.

4. Доконаний.

5. Перехідне (пробив листок).

6. Активний

7. Минулий.

8. Дійсний

9. Чоловічий рід (нульове закінчення), однина.

10. І дієвідміна.

11. Присудок простий дієслівний.

Схема морфологічного розбору дієприкметника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма(називний відмінок чоловічого роду).

3. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).

4. Стан.

5. Час.

6. Рід, число, відмінок.

7. Синтаксична функція.

Зразок

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

1. Порослу.

2. Порослий.

3. Активний минулого часу (суфікс -л-).

4. Утворений від неперехідного дієслова порости

5. Жіночий (поросла яруга), знахідний (спустився (в що?) в порослу яругу).

6. Узгоджене означення.

Схема морфологічного розбору дієприслівника

1. Аналізоване слово.

2. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).

3. Від якої основи (інфінітива та теперішнього часу) утворений і за допомогою якого суфікса.

4. Вид (доконаний, недоконаний).

5. Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.

6. Синтаксична роль

Зразок

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. (Тют.).

1. Не доїжджаючи.

2. не доїжджають (неперехідне)

3. Не доїжджа(ють) + ючи — не доїжджаючи

4. Недоконаний вид.

5. Звернув

6. Обставина способу дії.

Схема морфологічного розбору прислівника

1. Аналізоване слово.

2. Вихідна форма (для означально-якісних, які мають ступені порівняння).

3. Розряд за значенням.

4. Ступінь порівняння.

5. Синтаксична роль.

Зразок

Вечоріє. Мла стає на морі... Тихше б'ється хвиля в береги... Гаснуть звуки. (Плужн.).

1. Тихше.

2. Тихо

3. Означальний способу дії (як?).

4. Вищий, суфікс –ш-.

5. Обставина способу дії.

ДОДАТОК 2

Наши рекомендации