Теоретичні основи соціальної роботи 29
реалізації. Цей рівень є передумовою організації соціальної роботи у вузькому розумінні.
Тому на місцевому рівні соціальна робота має досить чітко виражену спрямованість і конкретного об'єкта. Основні завдання реалізуються як державними, так і не державними службами, професійними і не професійними працівниками.
Проте соціальна робота має досить виразне спрямування не лише на соціальні групи клієнтів, а й на окремих індивідів, які потребують особливої, конкретної допомоги. Це здійснюється уже на індивідуальному рівні, що обумовлює посилення ефективності соціальної роботи.
Література
1. Социальная работа: теория и практика / Под ред. Е.И.Холосто-вой, А.С.Сорвина - М.: ИНФРА-М, 2002.
2. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти соціальної роботи з дітьми та молоддю. — К.: УДЦ ССМ, 2002.
3. Лукашевич М.П., Мигович 1.1., Пінчук І.М. Соціальна робота в Україні: теоретико-методичні засади. — К.: ДЦССМ, 2001.
4. Андрущенко В.П., Бех В.П. та ін. Соціальна робота: Навчальний посібник. - В 7 кн-ах. - Книга II. - К.: ДЦ ССМ, 2002.
Питання для самоперевірки
1.З'ясувати, чим мотивується наявність різних функцій соціальної роботи. Назвати їх і охарактеризувати.
2. Обгрунтувати сутність структури соціальної роботи.
3. Визначити основні напрями соціальної роботи.
4. Чим обумовлюється наявність рівнів соціальної роботи? Дати характеристику цих рівнів.
5. Принципи соціальної роботи
Організація соціальної діяльності, як і педагогічної діяльності в цілому, здійснюється на основі певних принциаів. їх формування в класичній педагогіці відбувалося на основі розуміння поняття принципів, визначених філософською наукою, які характеризують досить велике коло явищ. На сьогодні за основу принципів діяльності соціального педагога і соц-
ЗО Соціальна робота
іальиого працівника в цілому беруться основні правила, керівні ідеї, вихідні положення, конкретні вимоги.
Дотепер в соціальній практиці не склалося усталеного визначення її принципів, хоча окремими вітчизняними та зарубіжними вченими сформульовані та обгрунтовані певні принципи соціальної роботи та їх зміст.
Так, І. І. Мигович визначає принципи соціальної роботи як "основоположні ідеї, правила, норми поведінки суб'єктів соціального захисту та підтримки, зумовлені закономірностями соціальних процесів..."[1].
В основу значення принципів соціальної роботи В. Н. Сидоров закладає психологічні механізми, розглядаючи їх як основні вихідні положення, що базується на "ідеях гуманістичної психології, котра виходить з того, що людина як особистість повинна і хоче бути серйозною сприйнята в своїй готовності та бажанні жити в злагоді з іншими людьми і для реалізації своїх намірів потребує підтримки..."[2].
Теоретик російської школи соціальної роботи Є. І. Холостова під принципами соціальної роботи розуміє "основоположні правила емпіричної діяльності" [3].
Всі наведені визначення різняться за своїм змістом і концептуальним підходом. Тому, спираючись на визначення принципів виховання класичної педагогіки та беручи до уваги визначення принципів соціальної роботи можна визначити принципи соціального працівника і соціального педагога діяльності як основні вимоги до змісту, організації та здійснення соціально-педагогічної діяльності.
Оскільки соціально-педагогічна діяльність тісно взаємопов'язана з різними соціальними інститутами виховання та галузями суспільної практики, вона функціонує як розгалужена сукупність зв'язків та відносин в соціальній сфері. Тому її принципи представляють собою певну систему, до складу якої можна віднести:
• соціально-політичні;
• психолого-педагогічні;
• організаційні;
• специфічні принципи соціальпо-педагогічної діяльності.
В соціально-політичиих принципах містяться основні вимоги, що обумовлюють залежність змісту соціально-педагогічної діяльності від соціальної політики держави стосовно дітей та молоді.
До них в першу чергу належить принцип законності та прав людини, основне призначення якого полягає в забезпеченні державою та відповідними соціальними інститутами реалізації положень документів стосовно прав людини, ратифікованих нашою державою.