Збереження здоров'я дітей молодшого шкільного віку в умовах фізичного виховання

Завдання. Прочитайте та законспектуйте основні визначення, загальні завдання збереження здоров'я дітей, основні показники фізичного здоров’я дитини.

Збереження здоров'я дітей молодшого шкільного віку можна назвати пріоритетним напрямком діяльності всього суспільства, оскільки лише здорові діти в змозі належним чином засвоювати отримані знання і в майбутньому здатні займатися продуктивно-корисною працею.

Протягом дошкільного дитинства здійснюється безперервне збереження здоров'я дітей в умовах фізичного виховання, про що свідчить показники загальної фізичної підготовленості дітей. У молодших школярів від6 до 7 років станова сила збільшується вдвічі. Поліпшуються показники швидкості. Час бігу, змінюється показники загальної витривалості, величина дистанції.

Завдання збереження здоров'я дітей:

1. Навчити дітей визначати свій стан і відчуття.

2. Сформувати активну життєву позицію.

3. Сформувати уявлення про своє тіло, організмі.

4. Вчити зміцнювати і зберігати своє здоров'я.

5. Розуміти необхідність і роль рухів у фізичному розвитку.

6. Навчати правилам безпеки при виконанні фізичних вправ і різних видів діяльності.

7. Вміти надавати елементарну допомогу при травмах.

8. Формувати уявлення про те, що корисно і що шкідливо для організму.

Отже, передусім педагогічним загалом поставлено стратегічну мету – пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення та формування здоров’я юного покоління в цілому і кожної особистості зокрема.

Основними показниками фізичного здоров’я дитини є: нормальний або високий рівень морфофізіологічного розвитку дитини (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо- та біометричними показниками.

Психічне здоров’я - внутрішньо системна основа соціальної поведінки особистості. У ньому відображається стан мозку, коли його вищі відділи забезпечують активну інтелектуальну, емоційну та свідомо-вольову взаємодію дитини з довкіллям.

Духовне здоров’я - усвідомлення особистістю свого «Я» як частки природи і суспільства; прояв морально-вольових рис характеру в справах, спрямованих на творення, віра у вищі духовні цінності, відповідальність перед іншими людьми, безкорисливість.

Соціальне здоров’я - визначає здатність дитини контактувати з однолітками та дорослими в різних життєвих ситуаціях. Пріоритетом для соціально здорових дітей є нестресовий стиль життя.

Вчені і практики вважають, що здоров’я дитини лише на 50% залежить від різних зовнішніх чинників. Зокрема таких:

- готовності батьків передати здоров’я своїй дитині у внутрішньоутробний період її розвитку, а потім формувати здоров’я малюка після народження;

- соціально-економічних, соціально-педагогічних, психологічних та побутових умов у суспільстві, сім’ї, в навчальному закладі, де перебуває дитина;

- екологічного середовища;

- здоров’язбережувального простору, в якому зрівноважуються вроджені адаптивні здатності дитини та змінне середовище;

- рівня компетенції дорослих щодо формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей.

Інші 50% здорового стану дитини залежать від того, як вона розуміє, що таке здоров’я і здоровий спосіб життя.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

ТЕМА: АКТИВІЗАЦІЯ РУХОВОГО РЕЖИМУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ

ПЛАН

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА (стисло законспектувати)

1.Значення активної рухової діяльності в повсякденному житті

дитини. 2.Оптимальна рухова активність - необхідна умова всебічного розвитку дітей.

Сучасні побутові умови (особливо у міських умовах), також значно зменшують фізичне навантаження людей і все це разом створює недостачу рухів, приводить до гіподинамії.

Фізична активність є головним стимулятором практично всіх фізіологічних функцій організму, запорукою нормального розумового і фізичного вдосконалення людини. Фізичні вправи сприяють розвитку опорно-рухового апарату, центральної нервової системи і внутрішніх органів, збагачують дитину новими відчуттями, допомагають швидше та більш глибоко пізнати оточуючий світ. Вони укріплюють здоров'я і загартовують організм, роблять дітей більш організованими, вольовими та цілеспрямованими. Таким чином, достатня рухова активність є необхідною передумовою гармонійного розвитку організму і особистості дітей. Але спостереження свідчать, що в останні роки у більшості сучасних дітей шкільного віку, особливо міських поселень, спостерігається дефіцит рухової активності в режимі дня. .

Саме фізична культура і спорт здатні у найкращій формі компенсувати дефіцит рухів, запобігти негативним наслідкам гіподинамії, раціоналізувати спосіб життя людини.

3.Керівництво вчителя самостійною руховою діяльністю дітей.

Самостійна рухова активність займає у дітей половину часу від загальної їх діяльності протягом перебування у дитячому садку та школі. Крім того, вона менш за все стомлює дітей з усіх форм рухової діяльності. Як відмічають К.Д. Губерт та М.Г. Рисе: «жодна з усіх форм рухової активності (організовані ігри, зарядка, гімнастика) і навіть всі вони разом не покривають цю потребу так повно, як самостійна діяльність, за умови, звичайно, відповідних обставин».

На підвищення рухової активності дітей у самостійних іграх та вправах впливає правильне розміщення обладнання, ігра­шок та посібників, новизна ігрового матеріалу, достатня площа для ігор. Бажано, щоб у груповій кімнаті для дітей, спортивній залі була гімнастична стінка, драбинка-стрем’янка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, різні іграшки (автомобілі, візки), які стимулюють різноманітну рухову діяльність дітей. Вони розміщуються з таким розрахунком, щоб сприяти виникненню рухової творчості, закріпленню набутих вмінь та навичок.

Керівництво самостійною руховою діяльністю передбачає постійне спостереження за дітьми і своєчасне переключення їх на інший вид діяльності. Необхідно спонукати дітей робити самим все те, що їм під силу, привчати їх до правильного виконання рухів у побутовій діяльності, під час ігор та на прогулянці. Враховуючи швидку стомлюваність дітей від одноманітних рухів та поз, їх невміння доцільно регулювати свою діяльність, необхідно слідкувати за зміною рухів у чергуванні з короткочасним відпочинком.

4.Організація активного відпочинку дітей (день здоров'я, фізкультурні свята, фізкультурні розваги, пішохідні переходи, канікули).

У системі фізичного виховання дітей чільне місце займають фізкультурні свята, спрямовані на комплексну реалізацію широкого кола оздоровчих та виховних завдань. Дослідження (Т.І. Осокіна, Е.А. Тимофєєва та ін.), які узагальнили багаторічний досвід їх проведення, свідчать про позитивний вплив фізкультурних свят на виховання у дітей інтересу до активної рухової діяльності, а також залучення їх до виконання різноманітних цікавих фізичних вправ, рухливих та спортивних ігор, атракціонів.

Участь у фізкультурних святах сприяє виявленню самостійності та ініціативи у виконанні рухових завдань, досягнення кращих результатів в умовах змагань, виховання колективізму, наполегливості, відповідальності, дисциплінованості та інших морально-вольових якостей. Залучення батьків до безпосередньої участі у фізкультурному святі сприяє пропаганді фізичної культури серед широких верств населення і є однією з активних форм роботи педагогічного колективу дитячого садка з батьками з питань фізичного виховання.

Фізкультурні свята проводяться два-три рази на рік, безпосередню участь у них беруть діти середньої, старшої та підготовчої до школи груп. Тривалість його в межах однієї години, вона залежить від віку дітей, умов проведення та змісту програми свята. Більш доцільне проведення фізкультурного свята для дітей одного дошкільного закладу. Однак іноді допустиме об’єднання декілька груп старших дошкільників двох-трьох дитячих садків, які розташовані близько один від одного.

Організатори фізкультурного свята повинні потурбуватися про те, що всі діти брали активну участь у цьому заході: у виконанні гімнастичних вправ, іграх-естафетах та інших номерах програми.

Найбільшу користь для зміцнення здоров’я та загартування дітей мають ті фізкультурні свята, які проводяться на відкритому повітрі. Вони можуть відбуватися у різних природних умовах місцевості. Наприклад, свято можна проводити не тільки на фізкультурному майданчику, а й на стадіоні, у парку, на березі моря (влітку). Від конкретного місця проведення свята залежать його тематика, структура, зміст та оформлення.

Підготовка до свята починається із складання програми, у якій визначаються мета, дата, час та місце його проведення, перелік номерів програми: парад учасників, масові гімнастичні виступи, змагання з різних видів вправ та ігор, конкурсів; визначити відповідальних за підготовку і проведення свята (серед них завідуюча або методист, вихователі груп, музичний керівник, медична сестра, члени батьківської ради); зазначити кількість учасників свята, із яких вони груп; хто з запрошених (школярів-спортсменів) бере участь у показових виступах (художня гімнастика, акробатика), склад суддівського журі, підбиття підсумків змагання та нагородження учасників свята.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1.Розробити конспект фізкультурного свята або розваги (клас - на вибір).

2.Запропонувати план проведення Дня здоров'я для учнів 3 класу у зимовий період.