Стаття 2. основні трудові права працівників

Кодекс законів про працю України

( Затверджується Законом № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президії ВР Української РСР № 2048-08 від 18.09.73 , ВВР 1973, № 40, ст.343 № 3866-08 від 05.06.75 , ВВР 1975, № 24, ст.296 № 1616-09 від 24.12.76 , ВВР 1977, № 1, ст. 4 № 5584-09 від 17.01.80 , ВВР 1980, № 5, ст. 81 № 2240-10 від 29.07.81 , ВВР 1981, № 32, ст.513 № 2957-10 від 30.12.81 , ВВР 1982, № 2, ст. 23 № 4617-10 від 24.01.83 , ВВР 1983, № 6, ст. 87 № 6237-10 від 21.12.83 , ВВР 1984, № 1, ст. 3 № 8474-10 від 27.02.85 , ВВР 1985, № 11, ст.205 № 2444-11 від 27.06.86 , ВВР 1986, № 27, ст.539 № 3546-11 від 10.02.87 , ВВР 1987, № 8, ст.149 № 4534-11 від 03.09.87 , ВВР 1987, № 37, ст.715 № 4841-11 від 30.10.87 , ВВР 1987, № 45, ст.904 № 5938-11 від 27.05.88 , ВВР 1988, № 23, ст.556 № 7543-11 від 19.05.89 , ВВР 1989, № 22, ст.235 № 9280-11 від 14.05.90 , ВВР 1990, № 22, ст.367 Законами Української РСР № 871-12 від 20.03.91 , ВВР 1991, № 23, ст.267 № 1205-12 від 18.06.91 , ВВР 1991, № 30, ст.382 Постановою ВР Української РСР № 1292-12 від 04.07.91 , ВВР 1991, № 36, ст.474 Законами України № 2032-12 від 04.01.92 , ВВР 1992, № 17, ст.209 № 2134-12 від 18.02.92 , ВВР 1992, № 22, ст.302 № 2417-12 від 05.06.92 , ВВР 1992, № 33, ст.477 № 2418-12 від 05.06.92 , ВВР 1992, № 33, ст.478 Декретом № 7-92 від 09.12.92 , ВВР 1993, № 5, ст. 34 Законами № 2857-12 від 15.12.92 , ВВР 1993, № 6, ст. 35 № 3610-12 від 17.11.93 , ВВР 1993, № 47, ст.435 № 3632-12 від 19.11.93 , ВВР 1993, № 49, ст.461 № 3693-12 від 15.12.93 , ВВР 1994, № 3, ст. 9 № 3694-12 від 15.12.93 , ВВР 1994, № 3, ст. 10 № 3706-12 від 16.12.93 , ВВР 1993, № 51, ст.478 № 3719-12 від 16.12.93 , ВВР 1994, № 3, ст. 16 № 92/94-ВР від 12.07.94 , ВВР 1994, № 33, ст.297 № 6/95-ВР від 19.01.95 , ВВР 1995, № 5, ст. 30 № 35/95-ВР від 27.01.95 , ВВР 1995, № 28, ст.201 № 75/95-ВР від 28.02.95 , ВВР 1995, № 13, ст. 85№ 263/95-ВР від 05.07.95 , ВВР 1995, № 28, ст.204 № 256/96-ВР від 28.06.96 , ВВР 1996, № 30, ст.143 № 357/96-ВР від 10.09.96 , ВВР 1996, № 45, ст.229 № 534/96-ВР від 21.11.96 , ВВР 1997, № 4, ст. 23 № 20/97-ВР від 23.01.97 , ВВР 1997, № 11, ст. 89 № 374/97-ВР від 19.06.97 , ВВР 1997, № 35, ст.223 № 785/97-ВР від 26.12.97 , ВВР 1998, № 18, ст. 93 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/98 від 09.07.98 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-XIV від 18.09.98 , ВВР, 1998, № 43-44, ст.268 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду № 14-рп/98 від 29.10.98 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 576-XIV від 08.04.98 , ВВР, 1999, № 19, ст.175 № 2343-XII від 14.05.92 - в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.99 , ВВР, 1999, № 42-43, ст.378- набирає чинності з 1 січня 2000 року № 1356-XIV від 24.12.99 , ВВР, 2000, № 6-7, ст.41 № 1421-XIV від 01.02.2000 , ВВР, 2000, № 8, ст.53 № 1766-III від 01.06.2000 , ВВР, 2000, № 35, ст.288 № 1807-III від 08.06.2000 , ВВР, 2000, № 38, ст.318 № 2056-III від 19.10.2000 , ВВР, 2000, № 50, ст.436 № 2213-III від 11.01.2001 , ВВР, 2001, № 11, ст.47 № 2343-III від 05.04.2001 , ВВР, 2001, № 21, ст.104 № 2620-III від 11.07.2001 , ВВР, 2001, № 44, ст.227 № 184-IV від 17.10.2002 , ВВР, 2002, № 47, ст.355 № 429-IV від 16.01.2003 , ВВР, 2003, № 10-11, ст. 87 № 487-IV від 06.02.2003 , ВВР, 2003, № 15, ст.108 № 490-IV від 06.02.2003 , ВВР, 2003, № 15, ст.110 № 639-IV від 20.03.2003 , ВВР, 2003, № 25, ст.181 № 762-IV від 15.05.2003 , ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 1096-IV від 10.07.2003 , ВВР, 2004, № 6, ст.38 № 1703-IV від 11.05.2004 , ВВР, 2004, № 32, ст.394 № 2103-IV від 21.10.2004 , ВВР, 2005, № 2, ст.31 № 2128-IV від 22.10.2004 , ВВР, 2005, № 2, ст.36 № 2190-IV від 18.11.2004 , ВВР, 2005, № 4, ст.92 № 2454-IV від 03.03.2005 , ВВР, 2005, № 16, ст.259 № 3248-IV від 20.12.2005 , ВВР, 2006, № 14, ст.119 № 466-V від 14.12.2006 , ВВР, 2007, № 9, ст.76 № 534-V від 22.12.2006 , ВВР, 2007, № 10, ст.91 № 609-V від 07.02.2007 , ВВР, 2007, № 15, ст.194 № 1014-V від 11.05.2007 , ВВР, 2007, № 33, ст.442 № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року № 274-VI від 15.04.2008 , ВВР, 2008, № 25, ст.240 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 573-VI від 23.09.2008 , ВВР, 2009, № 7, ст.70 № 1254-VI від 14.04.2009 , ВВР, 2009, № 36-37, ст.511 № 1276-VI від 16.04.2009 , ВВР, 2009, № 38, ст.535 № 1343-VI від 19.05.2009 , ВВР, 2009, № 39, ст.550 № 1574-VI від 25.06.2009 , ВВР, 2010, № 1, ст.8 № 1724-VI від 17.11.2009 , ВВР, 2010, № 7, ст.50 № 1837-VI від 21.01.2010 , ВВР, 2010, № 12, ст.120 № 1959-VI від 10.03.2010 , ВВР, 2010, № 20, ст.204 № 2266-VI від 18.05.2010 , ВВР, 2010, № 28, ст.356 № 2275-VI від 20.05.2010 , ВВР, 2010, № 30, ст.398 № 2559-VI від 23.09.2010 , ВВР, 2011, № 6, ст.44 № 2824-VI від 21.12.2010 , ВВР, 2011, № 27, ст.227 № 2914-VI від 11.01.2011 , ВВР, 2011, № 31, ст.299 № 2978-VI від 03.02.2011 , ВВР, 2011, № 33, ст.329 № 3231-VI від 19.04.2011 , ВВР, 2011, № 42, ст.431 № 3720-VI від 08.09.2011 , ВВР, 2012, № 19-20, ст.170 № 4711-VI від 17.05.2012 № 5462-VI від 16.10.2012 ) ( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012 ) ( У тексті Кодексу посилання "адміністрація", "адміністрація підприємства, організації", "адміністрація підприємства, установи, організації" замінено посиланням "власник або уповноважений ним орган", посилання "робітники і службовці" - посиланням "працівники" згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91 ) ( У найменуванні Кодексу та його тексті слова "Української РСР" замінено словом "України" згідно із Законом № 2134-12 від 18.02.92 ) ( У тексті Кодексу посилання "народний суд" в усіх відмінках замінено посиланням "суд" у відповідних відмінках згідно із Законом№ 6/95-ВР від 19.01.95 ) ( У тексті Кодексу слова "заклад освіти" в усіх відмінках і числах замінено словами "навчальний заклад" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 490-IV від 06.02.2003 )

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

( Преамбула в редакції Закону № 871-12 від 20.03.91 )

Глава I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від 27.05.88 )

Стаття 2. Основні трудові права працівників

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2240-10 від 29.07.81 , № 8474-10 від 27.02.85 , № 5938-11 від 27.05.88 ; Законами № 871-12 від 20.03.91 , № 263/95-ВР від 05.07.95 )