Тема 6. видатки бюджету на соціальну сферу

6.1. Видатки бюджетну на фінансування «ДНЗ»

Освіта – це суспільне явище, яке впливає на всі сфери економічного життя суспільства та є вагомим елементом на шляху досягнення високих темпів економічного зростання та добробуту суспільства. Вона є специфічною галуззю сфери духовного виробництва, яка займається формуванням знань та вмінь підростаючого покоління, його вихованням, підготовкою кадрів.

Структура освіти в Україні включає:

­ дошкільну освіту;

­ загальну середню освіту;

­ позашкільну освіту;

­ професійно-технічну освіту;

­ вищу освіту;

­ післядипломну освіту;

­ аспірантуру;

­ докторантуру;

­ самоосвіту [12].

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: засновника (власника); відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів); батьків або осіб, які їх замінюють; пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством України.

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї, дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного, психологічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. До дошкільних закладів освіти належать: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші. Прийом дітей проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперебійної освіти в Україні.

При плануванні видатків на утримання дошкільного навчального закладу використовують такі основні виробничі показники:

- кількість дітей;

- кількість груп;

- дітодень.

Кількість груп залежить від кількості дітей та від нормативної наповненості груп у дошкільному навчальному закладі. Середньорічна кількість дітей визначається враховуючи зміни їх кількості протягом року. Дітодень визначається як добуток середньорічної кількості дітей та кількості днів функціонування установи в рік.

Даний показник використовується при визначенні річного обсягу видатків на харчування дітей, що перебувають у дошкільному навчальному закладі [13].

Педагогічний працівник дошкільного навчального закладу – особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника у сфері дошкільної освіти – це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно становить:

­ вихователя групи загального типу - 30 годин;

­ вихователя групи компенсуючого типу - 25 годин;

­ соціального педагога - 40 годин;

­ практичного психолога - 40 годин;

­ практичного психолога дошкільного навчального закладу (ясел-садка)

­ компенсуючого типу - 20 годин;

­ музичного керівника - 24 години;79

­ інструктора з фізкультури - 30 годин;

­ вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда - 20 годин;

­ вихователя-методиста - 36 годин на тиждень, що відповідає тарифній ставці [14].

Розміри тарифних ставок інших педагогічних працівників дошкільного навчального закладу встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників дошкільних навчальних закладів здійснюється згідно з Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.

Педагогічним працівникам в галузі дошкільної освіти встановлюються надбавка за стаж педагогічної роботи в таких розмірах від посадового окладу:

­ стаж до трьох років — не встановлюється;

­ від трьох до 10 років —10%;

­ від десяти до двадцяти років — 20%;

­ від двадцяти і більше років — 30%.

В складі видатків на утримання дошкільних навчальних закладів значну питому вагу займають видатки на оплату праці працівників. По даній категорії видатків передбачаються асигнування на виплату заробітної плати педагогічному, медичному та адміністративно-обслуговуючому персоналу.

Як і в загальноосвітніх навчальних закладах підставою для планування видатків на оплату праці є штатний розпис дошкільної установи [15].

Кошторис доходів і видатків на 2014 рік дошкільного начального закладу № 43 «Вербиченька» було затверджено в сумі 3175,54 тис. грн. Видатки на оплату праці по кошторису становили найбільшу частку, а саме 1585,06 тис. грн., нарахування на заробітну плату становили або 575,38 тис. грн., видатки на придбання товарів і послуг – 1008,81 тис. грн., в тому числі на харчування в сумі 520,71 тис. грн., видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 434,81 тис. грн. Капітальних видатків на 2014 рік в кошторисі ДНЗ становили 6,25 тис. грн. (Додаток). Також затверджується розрахунки до кошторису видатків (Додаток ).

План асигнувань був затверджений в сумі 2894,57 тис. грн. Найбільше асигнувань з бюджету було виділено на оплату праці та нарахування на заробітну плату, 1585,06 тис. грн. і 575,38 тис. грн. відповідно (Додаток ).

Згідно з тарифікаційним списком протягом 2013 року в дошкільному навчальному закладі №43 налічувалося 10 групи, з яких 8 дошкільного віку та 2 ясельного віку. Середньорічна кількість дітей становила 276 осіб, з яких 220 навчаються в дошкільних групах, 56 у ясельній (Додаток ).

Згідно штатного розпису в ДНЗ №43 зайняті 57,76 штатні одиниці (Додаток). Фонд заробітної плати на місяць становить 106,08 тис. грн. (Додаток ).

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.