Формування навичок самообслуговування

Розвиток рухів

У ці заняття включаються різні вправи, спрямовані на зміцнення опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, органів дихання, на розвиток основних рухів (виробляються цілеспрямованість рухів, швидкість, спритність, сила, точність, співмірність рухових актів), з тим щоб дитина могла досягти найбільш оптимальної для її віку фізичної підготовленості. Ці заняття спрямовані також на розвиток орієнтування в просторі на доступному цим дітям матеріалі: діти вчаться відчувати своє тіло, його положення в просторі, м'язову силу.

Рухи дітей, що знаходяться на I етапі навчання, характеризуються надзвичайно низьким рівнем довільності. При виконанні дитиною рухових дій мовлення дорослого не може виконувати своєї регулюючої функції, оскільки у дітей з розумовою відсталістю погано розвинене його розуміння. У зміст занять цього етапу навчання входять вправи, що будять у дітей інтерес до спілкування з дорослим і сприяють встановленню зв'язків між словом і жестом. Рухи виконуються в спільних діях дорослого і дитини та за наслідуванням. Зайняття тривалістю 5-10 хвилин проводиться на цьому етапі індивідуально з кожною дитиною.

У дітей, що перейшли до II етапу навчання, рухи більш цілеспрямовані, їх виконання вже може бути частково підпорядковане жесту і мовленню дорослого. Діти знають призначення предметів (м'яч, сходи, лавка); знають, показують, називають (кожен відповідно до своїх можливостей) частини тіла, визначають верх-низ в кімнаті. У них сформовано позитивне відношення до заняття. На цьому етапі заняття відбуваються індивідуально і з групою по 2-3 дитини, педагог поступово переходить від діяльності, здійснюваної дорослим і дитиною спільно, до діяльності, що виконується під контролем педагога. Тривалість заняття збільшується до 20 хвилин. Воно проходить у жвавій, емоційній формі, з використанням рухливих ігор, вправи можуть супроводжуватися віршами, потішками, піснями. В ході зайняття педагог обов'язково заохочує дітей.

Діти, що навчаються за програмою III етапу, здатні виконувати багато рухів за словесною інструкцією педагога, вони орієнтуються в знайомій обстановці, можуть виконувати рухи в певному напрямі (вправо, вліво, вперед, назад, вгору, вниз - при називанні напряму педагогом одночасно з показом). В результаті систематичних занять з розвитку рухів у дітей значно покращується загальна координація, хоча певна неточність рухів все ж залишається. Основною формою роботи на цьому етапі є групове зайняття, тривалість якого складає 25 хвилин. В цей час необхідно продовжувати розвивати у дітей зорово-моторну координацію і орієнтування в просторі, навчати самостійному виконанню рухових вправ, наслідуючи дорослих, продовжувати формувати інтерес до фізичних вправ.

На корекцію моторики дітей в основному спрямовані також і музично-ритмічні заняття. Вони будуються таким чином, що робота йде одночасно над розвитком рухів, мовлення, гри, спілкування і музичних здібностей.

Формування навичок самообслуговування

Основною метою цього важливого розділу програми є формування у дитини навичок, що забезпечують її побутову незалежність від оточення, а також оволодіння елементами побутової праці, що надалі стане передумовою трудового навчання. Специфіка і завдання цього розділу на кожному з етапів навчання визначаються можливостями дітей, передусім рівнем розвитку предметної діяльності.

Програма передбачає прищеплення навичок і вмінь, пов'язаних з особистою гігієною дитини, які формуються в побутових ситуаціях під час умивання, вживання їжі, в ході одягання і роздягання. Для відпрацювання того або іншого уміння треба проводити коротке зайняття з конкретною метою, наприклад, навчити витирати рушником руки або брати ложку із столу, уміти її тримати під час їжі.

Діти опановують певні дії, які дорослий спочатку виконує руками дитини, регулюючи її зусилля так, щоб рух виконувався правильно, поступово домагаючись, щоб вона міг виконати його, користуючись лише незначною допомогою. Основною формою роботи на цьому етапі навчання є індивідуальна робота з дитиною. Дорослий постійно промовляє дії, які він виконує разом з дитиною, називає використовувані предмети, вказує на зроблені помилки, відмічає навіть незначні досягнення, а також стимулює власне мовлення дитини.

Поступово слід домагатися самостійного виконання дитиною усіх дій, які вона спочатку виконувала за допомогою дорослого. Коли діти починають краще розуміти звернене мовлення дорослого, а також стають здатні певною мірою до регуляції своєї поведінки (II етап навчання), поступово можна вводити групову форму навчання, коли вихователь лише контролює дії дітей, виправляє їх помилки при виконанні режимних моментів. Навчання новим навичкам стає можливим на основі показу і словесних інструкцій (III етап). В цей час разом з навичками самообслуговування можливо поступово вводити і елементи побутової праці.