Інноваційна поведінка педагога

Сприйнятливість до нового, інноваційне мислення формуються в людини у ранньому віці. Значною мірою вони залежать від творчої атмосфери у сім'ї, зорієнтованої на інноваційність діяльності дитячого садка, школи і педагогів, які безпосередньо працюють з дитиною. За сприятливих умов цей потенціал суттєво впливає на її подальше життя.

Професійна зорієнтованість на інноваційну діяльність зосереджується під час навчання у вузі. Цей період, коли майбутній педагог особливо чутливий до складних проблем освіти, складних педагогічних ситуацій, вважають сенситивним (сприятливим) для розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення до педагогічних інновацій. Як свідчить аналіз, для багатьох педа-гогів-практиків характерний низький рівень сформованості інноваційної поведінки, готовності до інноваційної діяльності, що значною мірою є породженням традиційного вузівського навчання.

Інноваційна поведінка педагога - сукупність зовнішніх виявів його особистості, в яких розкривається внутрішнє «Я» (світовідчуття, світогляд, особистісні особливості), спрямовані на зміну складових сучасної системи освіти.

Підготовка сучасного педагога, здатного впроваджувати ідеї особистісно-орієнтованої освіти, оригінально вирішувати актуальні навчально-виховні та соціокультурні проблеми, вимагає особливої організації його практичної та мислительної діяльності. Готовність до інноваційної діяльності обумовлюється організацією оптимального інноваційного середовища та спрямованістю педагогічної діяльності на інноваційність.

Розвитку пізнавальної та професійної діяльності, творчого самовираження майбутніх педагогів сприяють спеціальні завдання, що спонукають до багатоваріантного розв'язання. Дуже важливу роль відіграє творча обстановка у процесі навчання, утвердження якої можливе за таких умов:

- відсутність внутрішніх перепон творчим виявам. Для налаштованості студентів до творчого пошуку необхідно допомогти їм у набутті впевненості у стосунках з однокурсниками, викладачами;

- організація активної роботи підсвідомості. Навіть коли проблема не перебуває у центрі уваги, підсвідомість людини може непомітно працювати над нею. Деякі ідеї можуть на мить виринути на поверхню, тому важливо своєчасно зафіксувати їх, щоб пізніше прояснити, впорядкувати і використати;

- утримування від оцінювання. Це сприяє розширенню потоку ідей, зосередженню над осмисленням проблеми;

- використання метафор і аналогій, відшукування нових асоціацій та зв'язків. Можливості творчого пошуку зростають за рахунок незвичайних зіставлень, порівнянь. Під час вузівсь­кого навчання робота з метафорами не тільки спонукає до образного мислення, а й стимулює спонтанне створення образів, цілеспрямоване їх осмислення;

- розвиток уяви, фантазії з відповідним контролюванням їх. Після творення обстановки внутрішньої свободи, періоду «дозрівання ідей» усі пропозиції обговорюються і критично переглядаються;

- розвиток сприйнятливості, підвищення чутливості, широти й насиченості сприйняття світу, що є основою розвитку професійної сенситивності (чутливості);

- допомога тим, хто навчається, знаходження сенсу у творчій діяльності.

Навчальний процес, який здійснюється за таких умов, передбачає вільне спілкування, обмін думками, ідеями, а найголовніше — особистісну включеність майбутніх педагогів у творчість.

Найефективнішими моделями навчання вважають організацію творчого пошуку на основі систематичного вирішення проблем, дискусії та дидактичної гри.

Ігрове моделювання розкриває простір для пошуку самостійного розв'язання професійного завдання, корекції цього процесу. Головними способами ігрового моделювання педагогічної діяльності є мікровикладання, реалізація педагогічних ситуацій, соціально-психологічний тренінг, психодрама, дидактичні спектаклі тощо. Ігрове моделювання охоплює й такі форми творчого пошуку, як мозковий штурм, дискусії, метод синектики (об'єднання різнорідних елементів).

За ігрового моделювання відбувається перехід навчальної діяльності у навчально-творчу, оскільки створені умови сприяють ви користанню потенційних можливостей студентів, їх творчих здібностей. Ігрове моделювання дає змогу уникнути педагогічних стереотипів, шаблонів, що особливо важливо у розвитку готовності до нововведень як складової інноваційної поведінки майбутніх педагогів.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

Сприяти усвідомленню студентами поняття про інноваційну педагогічну діяльність, її структурні компоненти: мотиваційний, креативний, операційний, рефлексивний. Визначити особливості взаємин педагога-новатора з колегами, адміністрацією, стилю його поведінки. Обгрунтувати психологічні бар’єри в інноваційній діяльності педагога.

Питання для самоконтролю:

1. Чим обумовлені психологічні бар’єри інноваційної діяльності педагога?

2. Розкрийте поняття про інноваційну педагогічну діяльність, її струк­турні компоненти.

3. Чи можна визначити готовність педагогів до інноваційної діяльності?

4. Які види психологічного захисту педагога?

5. в чому сутність процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності?

Самостійна робота

Завдання:

1. Скласти авторську програму розвитку навчально-виховного закладу (дитячого садка) на особистісно зорієн­тованій основі.

2. Проранжувати 12 найбільш значущих якостей педагога інно­ваційного типу.

3. Визначити внутрішні (спрямовані на себе) і зовнішні (спря­мовані на вихованців, колег, адміністрацію тощо) мотиви інноваційної діяльності.

4. Вивчивши публікації про педагогів-новаторів, вихователів інноваційного типу, охарактеризувати особистісні і про­фесійні якості декількох із них.

5. Підготуватися до проведення тренінгу «Є ідея!» (мета формування мотивів інноваційної діяльності; навчання способам формування інноваційних характеристик).

6. Підготуватися до проведення дискусії «Бути чи не бути нововведенню?». Питання для дискусії: а) чи завжди по­трібно використовувати нововведення? 6) на Вашу думку, чи є технологія новаторською, якщо вона складається з відомих елементів? в) яке Ваше ставлення до новатора і традиціоналіста?

Література

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. Підручник / І.М. Дичківська. - 2-ге вид., доповн. - К., 2012. -С 259-307.

2. Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики. - Рівне, 2001.- С 43-62.

3. Козлова О.Г. Сутнісні складові інноваційної діяльності вчителя / О.Г. Козлова. - Суми, 1999. - 92 с.

4. Машкіна ЛЛ. Підготовка студентів до впровадження педагогічних інновацій в дошкільних закладах: Монографія (За науковою редакцією Т.І. Поніманської) / Л.А. Машкіна. - Хмельницький, 2004. - 203 с.

5. Підласий І.П. Формування професійного потенціалу як мета підготовки вчителя / І.П. Підласий, С.А. Трипольська // Рідна школа. - 1998. - № 1. – С. 3-8.

6. Сластёнин ВЛ. Педагогика: инновационная деятельность / В.А. Сластёнин, Л.С. Подымова. - М., 1997. - 223 с.