Система контролю знань та умови складання комплексного підсумкового контролю (заліку)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет психології

Кафедра педагогіки

ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Для студентів спеціальності

Правознавство

Погоджено: Голова Науково-методичної комісії факультету психології   доц. Юрчинська Г.К.	Затверджено: на засіданні кафедри педагогіки факультету психології Протокол № 1 від “28” серпня 2012 р.
	Зав. кафедри педагогіки   професор Плахотнік О.В.

КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни «Педагогіка вищої школи»

Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Жиленко Микола Володимирович.

Лектори: к. пед. н., доц. Жиленко М.В.

Викладачі: к. пед. н., доц. Жиленко М.В.

Пояснювальна записка

Курс педагогіки вищої школи займає важливе місце у професійній підготовці майбутніх правознавців. Дисципліна є нормативною для спеціальності 8.03040101 «Правознавство» і викладається на першому курсі у першому семестрі в обсязі 2 кредитів (72 години), з них лекції – 34 години, самостійна робота – 38 годин, форма підсумкового контролю – залік.

Оскільки в основі національної рамки кваліфікацій покладено компетентністний підхід, що передбачає формування здатностей особи до ефективної діяльності, яка є динамічним поєднанням знань, розуміння, навичок, умінь, досвіду та здібностей (приймати правильні професійні рішення, прогнозувати результати дій, нести відповідальність тощо), які лежать в основі кваліфікації випускника, а програма курсу розрахована на магістрантів, які вже засвоїли нормативні курси загальної психології, загальної педагогіки, у пропонованих лекціях більше уваги приділяється аналізу сучасних тенденцій у вищій освіті України і світу, проблемам пошуку оптимального, творчого підходу до науково-педагогічної діяльності викладача вищого закладу освіти на основі досягнень вітчизняної та зарубіжної вищої школи. Такий шлях дозволить реально оцінити кожному магістрантові свої здібності та можливості, осмислити власні шляхи оволодіння педагогічною майстерністю, уникнути помилок, трафаретів у викладанні, стереотипів у спілкуванні зі студентами і колегами.

Лекційний курс охоплює проблеми педагогіки вищої школи і спрямований на формування та систематизацію певних знань з цього предмету, знайомство з сучасними дослідженнями у галузі вищої освіти, передовим досвідом вищих навчальних закладів. Велику увагу приділено педагогічним механізмам формування особистості студента, проблемам міжособистісних стосунків, методам психолого-педагогічного вивчення особистості студента та академічної групи.

Історичний досвід свідчить, що лише знання свого предмета далеко не завжди дозволяє кваліфіковано передавати його студентам, а тим більше захоплювати їх предметом викладання, залучати до науково-дослідної роботи. Для цього необхідно оволодіти певною сумою психолого-педагогічних знань, які б дозволили пізнати тих, з ким необхідно спілкуватися, допомогти ефективно навчати і виховувати студентів.

Метою і завданням навчальної дисципліни є:

- формування у майбутніх фахівців знань про місце і роль педагогічних чинників в індивідуальному та суспільному житті;

- допомогти студентам засвоїти сутність педагогіки вищої школи як галузі науки і соціальної практики, її суспільне значення;

- формування у магістрантів вміння правильно осмислювати педагогічні факти дійсності, що відбуваються у їх життєдіяльності;

- визначити коло знань та навичок необхідних для успішної діяльності в майбутньому у професійно-визначальних ситуаціях;

- дати знання з організації та проведення емпіричних конкретно-психологічних та педагогічних досліджень у вищій школі, їх аналізу та використання отриманих результатів.

Предмет навчальної дисципліни – протиріччя, закономірності, принципи, форми та методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності особистості в процесі освіти, навчання, виховання та соціального розвитку у вищій школі.

Вимоги до знань та вмінь.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

- об’єкт, предмет, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження педагогічної науки;

- історію розвитку предмета педагогіки вищої школи;

- протиріччя, закономірності, форми, методи та прийоми педагогічного впливу на особистість в процесі її навчання, виховання, освіти, розвитку та самовдосконалення;

- провідні теорії організації навчання, виховання та освіти в суспільстві;

- встановлювати зв’язки між змістом, формами, методами, прийомами, способами та засобами навчально-пізнавальної діяльності у вищій школі;

- як визначати цілі, завдання різних форм навчальних занять і застосовувати відповідну методику їх проведення;

- як планувати, диференціювати, порівнювати, оцінювати ефективність власної діяльності та результати навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається;

- підходи до формування критеріїв оцінювання навчальної діяльності студентів та її результатів;

- можливості застосування набутих знань у професійно-визначальних ситуаціях.

Вміти:

- здійснювати порівняльний аналіз психолого-педагогічних концепцій, теорій, дослідницьких підходів до вивчення дійсності;

- схарактеризувати психологічні та педагогічні підходи до розуміння психологічних та педагогічних явищ;

- визначати основні поняття педагогічної науки в системі вищої освіти;

- розв’язувати практичні завдання, застосовувати теоретичні знання, власний досвід та навчальні матеріали при вирішенні конкретних кваліфікаційних завдань в сфері майбутньої діяльності;

- визначати об’єкти психологічної та педагогічної дійсності в сучасних умовах.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.

Навчальна дисципліна «Педагогіка вищої школи» є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», її засвоєння є необхідним для виходу на рівень узагальнення і трансформації знань з предметів професійного спрямування.

Система контролю знань та умови складання комплексного підсумкового контролю (заліку).

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з одного змістового модулю.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою

Види навчальної роботи, що підлягають оцінці	Змістовий модуль 1 (60 балів)	Комплексний підсумковий модуль (залік – 40 балів)
Кільк. балів	всього	всього
Систематичність роботи над курсом:
Якість знань
Модульна контрольна робота
Активність
Виконання завдань заліку
Разом:

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

Підсумковий рейтинговий бал	Підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою
90 і вище	відмінно
82 – 89	добре
75 – 81
66 – 74	задовільно
60 – 65
50 – 59	незадовільно
49 і нижче

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ