Аналіз документів Болонського процесу та КМСОНП

1. Зміст основних документів Болонського процесу.

2. Зміст основних документів кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Методичні поради

Основними документами Болонського процесу є ряд декларацій, звернень та комюніке, підписаних міністрами, відповідальними за вищу освіту європейських країн. До них зараховують Magna Charta Universitatum (1988), Лісабонську конвенцію (1997) і Сорбоннську декларацію (1998), хоч власне Болонську систему було започатковано 1999 року під час зустрічі міністрів освіти 29 країн Європи. Хронологію Болонського процесу можна зобразити у вигляді таблиці:

Дата	Місце	Головний зміст події
Квітень 1997р.	Лісабон, Португалія	Прийняття Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському реґіоні
Травень 1998р.	Париж, Франція	Прийняття спільної декларації міністрами освіти Великобританії, Німеччини, Італії та Франції
Червень 1999р.	Болонья, Італія	Прийняття спільної декларації європейських міністрів освіти 29 країн
Березень 2001р	Антверпен, Бельгія	Семінар студентів Європи “Втілення в життя Болонської декларації”
Березень 2001р	Саламанка, Іспанія	Конференція європейських закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа
Травень 2001р.	Прага, Чехія	Зустріч міністрів освіти європейських країн, прийняття підсумкового документа
Вересень 2003р.	Берлін, Німеччина	Третя зустріч міністрів освіти європейських країн, прийняття підсумкового документа
Грудень 2003р.	Київ, Україна	Національний семінар з проблем Болонського процесу за участю експертів Ради Європи, прийняття рекомендацій
Травень 2005р.	Берген, Норвегія	Конференція міністрів освіти європейських країн, прийняття підсумкового документа. Приєднання України до Болонської системи

За текстами документів слід визначити і занотувати основні цілі Болонського процесу та засоби їх реалізації.

Відповідь на друге питання вимагає ознайомлення з практикою перебудови системи української вищої освіти згідно з вимогами європейського освітнього простору. Реформування освіти в Україні триває довгий час, але багато проблем досі залишаються нерозв’язаними. Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це спроба адаптації українських освітніх реалій до сучасних вимог ринку освіти. Нормативні документи Міністерства освіти і науки України (накази № 48, 49 від 23. 01. 2004, № 812 від 20. 10. 2004, № 774 від 30.12.2005), науково-методичні матеріали вищих навчальних закладів-учасників педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та роз’яснення документів, принципів і вимог Болонського процесу розміщено на web-сторінці Міністерства науки і освіти України. Необхідно проаналізувати їх.

Упровадження модульно-кредитної системи у вищій школі України має наступні цілі:

· досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь і навичок, що є надбанням випускника;

· запитуваність українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

· затвердження загальносприйнятної та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

· упровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

· стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об’єктивного оцінювання якості знань;

· забезпечення „прозорості” системи вищої освіти та слушного академічного й професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше).

Запитання для самоперевірки

1. Що таке Болонська система, які основні етапи її формування?

2. Які основні цілі та принципи формування загальноєвропейського простору вищої освіти?

3. Як адаптується освіта України до вимог сучасного ринку праці та освіти?

Практичне заняття № 5