Документи Болонського процесу

ВСТУП

Дисципліна «Організація навчального процесу у вищій школі» є вибірковою для вивчення студентами, що навчаються за програмами з підготовки бакалаврів.

Метою вивчення дисципліни є підготовка студентів до навчання в університеті відповідно до сучасних інтеграційних процесів у міжнародній освіті в контексті Болонської декларації.

Завдання вивчення дисципліни полягає у формуванні у студентів системи знань щодо суті й соціального значення вищої освіти, сучасних тенденцій її розвитку; прищепленні навичок самостійного й ефективного навчання в університеті з урахуванням світових освітніх тенденцій; формуванні у студентів комплексного розуміння обліково-фінансової системи на мікро- і макрорівнях та відповідної державної політики.

Предметом вивчення даної дисципліни є організація професійної підготовки фахівців з вищою освітою.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати:

ü об'єктивні передумови виникнення, суть, функції, характерні ознаки інтеграційних процесів у міжнародній освіті;

ü Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи;

ü основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти;

ü проблеми адаптації вищої освіти України до вимог Болонського процесу;

ü європейську кредитно-трансферну систему (ECTS);

ü стан, досягнення, проблеми розвитку фінансово-економічної освіти;

ü принципи організації бібліотечної справи в університету;

ü необхідність впровадження і проблеми розвитку студентського самоврядування.

Вміти:

ü чітко обґрунтовувати понятійно-термінологічний апарат дисципліни «Організація навчального процесу у вищій школі»;

ü аналізувати освітнє середовище ВНЗ. сегментувати ринки освітянських послуг, оцінювати конкурентоспроможність випускників ВНЗ та розробляти ринкову стратегію навчального закладу;

ü ефективно організувати самостійне вивчення навчальних дисциплін;

ü визначити структуру індивідуального навчального плану з врахуванням нормативних вимог і особистих інтересів і перспектив;

ü знаючи свої обов’язки, вміти відстоювати свої права.

Навчальна дисципліна «Організація навчального процесу у вищій школі» пов’язана з іншими дисциплінами циклу гуманітарної підготовки: Філософія, Культурологія, Психологія та Педагогіка; а також з дисциплінами циклу природничо-наукової та економічної підготовки: Макроекономіка, Мікроекономіка, Фінанси, Бухгалтерський облік та ін.

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Зміст і складові Болонського процесу. Документи Болонського процесу.

Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти. Європейська кредитно-трансферна система накопичення – ECTS.

Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Правова документація України щодо Болонського процесу. Перспективи розвитку вищої освіти України у XXI столітті.

Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки

фахівців з вищою освітою

Зміст понять «Вища освіта», «Освітній рівень», «Система вищої освіти». Мета і завдання вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства.

Основні принципи розвитку вищої освіти: принцип фундаментальності, принцип варіативності та альтернативності, принцип гуманізації навчально-виховного процесу у вищій школі, принцип гуманітаризації змісту освіти, принцип демократизації освітнього простору.

Концептуальні засади розвитку економічної освіти.

Фундаменталізація та індивідуалізація навчальної діяльності як основні напрями розвитку вищої освіти.

Стандартизація вищої освіти. Складові елементи системи стандартизації вищої освіти: державний стандарт вищої освіти, галузевий стандарт вищої освіти, стандарт вищої освіти вищих навчальних закладів та їх зміст.

Поняття освітньо-професійної програми, освітньо-кваліфікаційної характеристики, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів. Навчальний план підготовки фахівця: структура. Нормативні дисципліни і вибіркові дисципліни.

Тема 3. Організація навчального процесу в університеті

Наукові засади організації навчального процесу в університеті.

Нормативно-правова база вищої освіти. Системний, комплексний, діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи до організації навчально-виховного процесу в університеті.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи.

Форми організації навчання.

Організаційно-методичне забезпечення.

Система комплексної діагностики знань студентів. Індивідуально-диференційована система оцінки успішності студентів. Зміст критеріїв оцінки. Рівні ступенів засвоєння навчального матеріалу. Види і форми контролю знань. Види контролю: попередній, поточний, рубіжний (модульний, тематичний), підсумковий.

Контроль виконання індивідуального навчального план студента.

Технології навчального процесу: традиційні, новітні інноваційні, комп’ютерні.

Учасники навчально-виховного процесу.

Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі:

вступ до спеціальності

Організація фінансово-економічної освіти. Стан, досягнення, проблеми розвитку фінансово-економічної освіти на сучасному етапі.

Розвиток змісту та науково-методичного забезпечення вищої фінансово-економічної освіти.

Концепція освітньої діяльності за фахом «Фінанси і кредит» та «Облік і аудит». Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю «Фінанси і кредит» та «Облік і аудит»: професійні призначення, кваліфікаційні вимоги та умови використання фахівців з фінансів та обліку і аудиту; виробничі функції, типові задачі діяльності.

Сфери професійної діяльності фахівця з фінансів та обліку і аудиту.

Практичні аспекти підготовки фінансистів, бухгалтерів, аналітиків і аудиторів.

Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами

Бібліотека: поняття, завдання, структура. Типи бібліотек і їх функції.

Основи бібліотекознавства та бібліографії. Принципи та організація бібліотечної справи.

Бібліотека університету як центр інформаційного забезпечення студентів.

Структурні підрозділи бібліотеки. Фонди бібліотеки. Правила користування фондами бібліотеки. Системи класифікації. Бібліотечні каталоги: поняття, типи.

Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету

Основні напрями діяльності університету як багатопрофільного вищого навчального закладу.

Структура університету.

Зовнішня структура університету – інтегрований багато структурний комплекс. Елементи зовнішньої структури університету.

Внутрішня структура університету – багаторівневий організаційно-управлінський комплекс. Елементи внутрішньої структури університету.

Соціально-культурна інфраструктура університету: гуртожитки, спортивні об’єкти, клуби художньої самодіяльності, оздоровчі табори, об'єкти громадського харчування. Традиції, ювілеї, конкурси.

Тема 7. Студентське самоврядування як невід'ємна складова

демократизації вищої школи

Актуальність проблеми студентського самоврядування. Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.

Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах: суть, структура, форми роботи. Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні.

Студентське самоврядування в університетах європейських країн.

Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

ПЛАН

1.Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.

2.Основні завдання, принципи та шляхи формування Європейського простору вищої освіти.

3.Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу.

1. Болонський процес як засіб інтеграції

і демократизації вищої освіти країн Європи.

Документи Болонського процесу

Болонський процес – це структурна реформа вищої освіти на європейському просторі, яка базується на системі заходів європейських державних установ (рівня міністерств освіти), університетів, міждержавних та громадських організацій, які мають відношення до вищої освіти, спрямованих на досягнення цілей, сформульованих у Болонській декларації (Bologna, 19. 0б. 1999 р.).

Мета Болонського процесу – створення не пізніше 2010 р. гармонізованого Європейського простору вищої освіти, що сприятиме поліпшенню якості та модернізації європейської вищої освіти, а також: більшій мобільності студентів та викладачів між різними університетами Європи.

Причинами, що зумовили цей процес, є докорінні перетворення в політичних та економічних системах усіх розвинених європейських країн, зокрема

1. Монопольне становище США на світовому ринку, систематичне випередження європейських країн за рядом показників, які відносяться до системи освіти.

2. Перенесення конкуренції в наукову сферу.

3. Потребу в переорієнтації вищої освіти до вимог роботодавців та ринків праці.

4. Прагнення об'єднати свої розрізнені потенціали в єдиний потужний економічний механізм.

Таким чином, постало питання про те, що якщо країни ЄС не зможуть інтегруватися повністю, то роздрібнена і розрізнена економіка старої Європи не зможе протистояти зростаючому конкурентному напору інших економічно розвинених країн, і, в першу чергу, СІЛА та Японії.

Ліквідування цієї глобальної проблеми можливо лише поетапно.

I етап. Необхідно створити загальноєвропейську систему освіти, зблизити рівні освіти в різних країнах, зробити зіставленими національні переліки напрямів підготовки, близькими терміни навчання, підвищити якість підготовки фахівців.

II етап. Скорегувати національні законодавства про працю, щоб випускник будь-якого європейського університету міг знайти своє місце на єдиному європейському ринку праці.

Документи Болонського процесу - student2.ru Головні складові Болонського процесу

Документи Болонського процесу - student2.ru Формування співдружності провідних європейських університетів під егідою документа, названого Великою хартією університетів (Magna Charta Universitatum).

Документи Болонського процесу - student2.ru Об'єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з єдиними вимогами, критеріями і стандартами.

Хронологія подій Болонського процесу

Дата Місце Головний зміст події
Квітень 1997 р. Лісабон, Португалія Прийняття Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні
Травень 1998 р. Париж, Франція Прийняття спільної декларації міністрами освіти Великобританії, Німеччини, Італії і Франції
Травень 1999 р. Копенгаген, Данія Публікація звіту "Тенденції у вищій освіті - 1" на замовлення Конфедерації Ради ректорів країн, що входять у EU.
Червень 1999 р. Болонья, Італія Прийняття спільної декларації європейських міністрів освіти 29 країн
Березень 2001р. Мальме, Швеція Міжнародний семінар "Транснаціональна освіта", прийняття рекомендацій
Березень 2001 р. Антверпен, Бельгія Семінар студентів Європи "Втілення в життя Болонської декларації"
Березень 2001р. Саламанка, Іспанія Конференція європейських закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа
Квітень 2001р. Брюссель, Бельгія Зустріч Ради Асоціації європейських університетів, прийняття спільного документа
Травень 2001р. Хальмстад, Швеція Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Ради ректорів ВНЗ європейських країн
Травень 2001р. Прага, Чехія Зустріч міністрів освіти європейських країн, прийняття підсумкового документа
Червень 2001 р. Рига, Латвія Зустріч в рамках мереж ENIC і NARIC. прийняття документа "Визнання результатів навчання у Болонському процесі"
Березень 2002 р. Брюссель, Бельгія Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і пов'язаних з ними наук; компетенція випускників
Травень 2003 р. Грац, Австрія II конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій
Вересень 2003 р. Берлін, Німеччина III зустріч міністрів освіти європейських країн, прийняття підсумкового документа
Грудень 2003 р. Київ, Україна Національний семінар із проблем Болонського процесу за участю експертів Ради Європи, прийняття рекомендацій
Травень 2005 р. Берген, Норвегія IV Конференція міністрів країн Європи відповідальних за вищу освіту
Травень 2007 р Лондон, Велика Британія V конференція міністрів країн Європи, відповідальних . за вищу освіту
Наступна Конференція міністрів планується до проведення 28-29 квітня 2009 року в університетах Leuven (Нідерланди) і Louvain-la-Neuve (Бельгія).

Хронологія залучення європейських держав до Болонського процессу

Рік підписання Болонської декларації Скорочена назва країни
Австрія. Бельгія, Болгарія, Великобританія. Греція. Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія. Іспанія, Італія. Латвія. Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія. Польща. Португалія, Румунія. Словаччина. Словенія. Угорщина. Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція.
Кіпр, Ліхтенштейн. Туреччина, Хорватія.
Албанія, Андорра. Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія (Сербія і Чорногорія). Росія.
Україна, Молдова, Вірменія. Азербайджан.

Документи Болонського процесу - student2.ru Передумови виникнення Болонського процесу:

Документи Болонського процесу - student2.ru Підписано Європейську культурну конвенцію (Париж, 19.12 1954).

Документи Болонського процесу - student2.ru Прийняття Великої Хартії Університетів – Magna Charta Universitatum (Болонія, 18.09.1988).

Документи Болонського процесу - student2.ru Прийняття Лісабонської Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні (Лісабон, 11.04.1997).

Документи Болонського процесу - student2.ru Прийняття Сорбонської декларації про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти (Париж, 25.05.1998).

Європейська культурна конвенція

Наголошується на необхідності заохочення громадян усіх держав до вивчення мов, історії та культури інших країн і спільної для них культури.

Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)

Проголошено фундаментальні принципи:

1. Університет – це автономний інститут в серці суспільства, що має особливу організацію внаслідок свого положення і історичного надбання. Він створює, оцінює і передає культуру за допомогою наукових досліджень і навчання. Щоб відповідати потребам суспільства, дослідження і навчання університети по винні бути морально та інтелектуально незалежними від будь-якої політичної та економічної влади.

2. Процеси навчання і досліджень в університетах повинні бути нероздільні, щоб навчання не відставало від суспільних потреб, що змінюються, і прогресу наукових знань.

3. Свобода досліджень і навчання є основним принципом існування університету; і уряди, і університети, в межах своєї компетенції, повинні забезпечувати дотримання цього фундаментального принципу. Відкидаючи нетерпимість і будучи завжди відкритими для діалогу, університет є ідеальним місцем спілкування професорів, готових до передачі своїх знань та добре забезпечених всім необхідним для цього, і студентів, що здатні і прагнуть збагатити свій розум цими знаннями.

4. Університет є довіреною особою європейських гуманістичних традицій, його постійною турботою є примноження знань. Для втілення свого призначення він, стираючи географічні і політичні бар'єри, підтверджує життєву необхідність для різних культур пізнавати одна одну і впливати одна на одну.

У Хартії сформульовано наступні засоби втілення в життя фундаментальних принципів:

1. Щоб зберегти свободу в дослідженнях і навчанні, способи реалізації цієї свободи повинні бути доступні всім членам університетського співтовариства.

2. Підбір викладачів і регулювання їх статусу повинні відповідати принципу нероздільності досліджень і навчання.

3. Кожний університет повинен, з урахуванням конкретних обставин, забезпечувати захист свобод студентів; студентів повинні влаштовувати умови, в яких вони розвивають свою культуру і навчаються, що і є їх головною метою.

4. Університети, особливо в Європі, вважають взаємний обмін інформацією і документацією, спільні проекти з метою розвитку освіти важливими чинниками постійного прогресу знань.

Лісабонська конвенція

Сформульовано основні терміни щодо визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні, визначено компетенцію державних органів, основні принципи оцінки кваліфікацій тощо.

Сорбонська декларація

У «Спільній декларації про гармонізацію архітектури системи європейської вищої освіти» міністри чотирьох провідних країн ЄС заявили, що Європа «вступає в період великих змін в освіті й умовах праці, диверсифікованості курсів професійних кар’єр, коли освіта і навчання впродовж життя стають явною необхідністю».

Болонська декларація «The European Higher Education Area»

Декларація, яка була проголошена і підписана міністрами освіти у Болоньї, започаткувала на офіційному рівні процес створення (побудови, утвердження, консолідації) європейського простору вищої освіти.

Проголошено цілі, які мають бути досягнуті в межах пертого десятиліття XXI сторіччя:

ü Прийняття системи прозорих та порівнянних ступенів, зокрема, за допомогою додатку до диплома, з метою полегшення працевлаштування громадян Європи і міжнародної конкуренто спроможності європейської вищої освіти.

ü Прийняття системи, заснованої на двох основних циклах (undergraduate and graduate). Доступ до другого циклу навчання повинен вимагати успішного завершення першого циклу три валістю мінімум 3 роки. Ступінь, що здобувається після першого циклу, повинен відповідати європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації. Другий цикл повинен закінчуватися ступенем магістра і/або ступенем доктора, як в багатьох європейських країнах.

ü Запровадження системи кредитів – подібної до ECTS системи – як засобу підвищення мобільності студентів. Кредити можуть також набуватися поза сферою вищої освіти, включаючи навчання впродовж життя, якщо це визнано відповідними Університетами.

ü Сприяння мобільності через усунення перешкод ефективному здійсненню свободи пересування, приділяючи особливу увагу:

- студентам, щоб вони мали доступ до навчання та інших освітніх послуг;

- викладачам, дослідникам і адміністративним працівникам для визнання та збільшення обсягу часу на дослідження, викладання та навчання без обмеження своїх законних прав.

ü Сприяння європейській співпраці в забезпеченні якості освіти, порівнянних критеріїв і методологій.

ü Сприяння розвитку європейської складової у вищій освіті, особливо відносно розробки навчальних планів, співпраці між навчальними закладами, розробки схем мобільності та інтегрованих програм навчання і досліджень.

Саламанкське звернення

Підтверджено підтримку європейськими вищими навчальними закладами основних цілей Болонської декларації та проголошено про створення Європейської асоціації університетів – EUA.

Підкреслено, що одним з найважливіших чинників розвитку системи вищої освіти є академічна свобода і автономія університетів, у поєднанні з їхньою відповідальністю перед суспільством за якість освіти та наукових досліджень.

Звернення Саламанкської конференції європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти».

ü провести переоцінку вищої освіти і наукових досліджень для всієї Європи;

ü реорганізувати й омолодити програми і вищу освіту в цілому;

ü розвивати і базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

ü приймати взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії й підтвердження якості;

ü покладатися на загальні терміни європейського виміру і забезпечувати сумісність різних інститутів, навчальних планів і ступенів;

ü сприяти мобільності студентів, персоналу і можливості працевлаштування випускників у Європі;

ü підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де існують великі проблеми входження в європейський простір вищої освіти;

ü проводити зміни будучи відкритими, привабливими і конкурентоспроможними вдома, в Європі тау світі;

ü продовжувати вважати за необхідне, щоб вища освіта була відповідальною перед суспільством.

Празький саміт

Міністри приділили увагу просування Болонського процесу по кожному з шести зобов'язань Болонської декларації і сформулювали завдання щодо подальших дій для досягнення цих цілей.

Наголосили на необхідності у подальшому обговоренні ще трьох важливих аспектів Європейського простору вищої освіти, а саме:

- обговорення проблем навчання впродовж життя;

- обговорення проблем ролі вищих навчальних закладів і студентів у контексті Болонського процесу;

- обговорення проблем сприяння забезпеченню привабливості Європейського простору вищої освіти.

Берлінська конференція

Сформульовано конкретні завдання і названо дати їх реалізації. Зазначено, що якість вищої освіти лежить в основі розвитку Європейського простору вищої освіти, міністри зобов’язалися підтримувати подальший розвиток системи забезпечення якості на рівні вузів, на національному і європейському рівнях.

Визначено, що основна відповідальність за забезпечення якості вищої освіти лежить на кожному з вузів, що є основою реальної відповідальності академічної системи в рамках національної системи якості.

Міністри дійшли згоди, що до 2005 р. національні системи із забезпечення якості повинні в собі містити:

- Визначення обов'язків органів і установ, які беруть участь.

- Оцінювання програм або вузів, яка включає внутрішню оцінку і зовнішній перегляд участі студентів і публікації результатів.

- Систему акредитації, сертифікації і сумірних процедур.

- Міжнародне партнерство, співробітництво і співпрацю.

2. Основні завдання, принципи та шляхи формування

Європейського простору вищої освіти

Документи Болонського процесу - student2.ru Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти

Наши рекомендации