Вимоги щодо входження до Болонського процесу 3 страница
Тому виконання одного із завдань Болонського процесу - досягнення привабливості професійної освіти, а для вас це - забезпечення привабливості педагогічної освіти, є важливою складовою нашої спільної роботи.
У цьому зв’язку ще про один аспект проблеми - наскільки ефективно використовується потенціал педагогічної освіти. А до неї входять сьогодні 108 вищих навчальних закладів, у тому числі 22 педагогічних і 26 класичних і гуманітарних університетів, 27 закладів післядипломної педагогічної освіти.
Постійна підтримка освіти з боку Президента України Л.Д. Кучми, піклування Уряду на чолі з В.Ф. Януковичем дозволили створити більш сприятливі умови для освіти взагалі і педагогічної, зокрема. Досить згадати низку указів Президента України, затвердження Державної програми «Вчитель» (2002 р.), прийняття напередодні нового навчального року ряду постанов Уряду, які слугують підвищенню соціального статусу та поліпшенню матеріального забезпечення освіти, створенню для них належних умов праці. Потрібно зауважити, що середня заробітна плата вчителів зараз складає понад 500 гривень, тоді як у 2001 році складала 151 гривню. Дуже добре, що спільними зусиллями Верховної Ради України і Уряду вдалося знайти варіант вирішення проблеми 57 статті Закону України «Про освіту» і 690 млн. гривень передбачити в бюджеті 2005 року на виплату заборгованості.
На вирішення головних освітянських проблем міністерством обрано тактику розробки прийняття Урядом спеціальних програм. Зокрема, успішно реалізується програма комп’ютеризації сільської школи - в минулому році поставлено 1835 комп’ютерних класів, в цьому - не менш 1700. У 2005 році ми в основному забезпечимо комп’ютерами сільські школи.
Затверджено програму комп’ютеризації закладів профтехнічної освіти, яка розпочне діяти з 2005 року. Нещодавно схвалили програму комп’ютеризації вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Дуже важлива програма виробництва і постачання в навчальні заклади, в тому числі і в першу чергу в педагогічні, навчального обладнання для вивчення природничо-математичних та технологічних дисциплін. На її реалізацію передбачено 1 млрд. 300 млн. гривень, у тому числі 130 млн. вже в наступному році.
Програма «Шкільний автобус»: ще декілька років назад про неї не було і мови. У цьому році буде поставлено майже 500 автобусів тільки за кошти державного бюджету. Наша мета - забезпечити перевезення усіх дітей, що мешкають за межами пішохідної доступності до школи.
У планах міністерства, що підтримуються керівництвом Уряду, є ще ряд проектів з вирішення назрілих проблем освіти і вчителя-освітянина, зокрема.
Звичайно, проблем соціально-економічного, матеріального характеру залишається багато. Але чи сповна ми використовуємо можливості нашої педагогічної освіти? На жаль, ні.Візьмемо хоча б такий факт. У школах на початок нинішнього навчального року було понад 1600 вакантних посад вчителів.
Найбільша кількість вакансій в Одеській (235) та Миколаївській (107) областях, Автономній Республіці Крим (214) та м. Києві (110). І це за умови, що в цих регіонах є по 2-3 університети, які готують педагогічних працівників, а обсяги державного замовлення за напрямом «Педагогічна освіта» щорічно зростають. У порівнянні з 1997 роком цей показник збільшився більше як на третину і нині складає 19 тисяч. А якщо врахувати випуски класичних університетів за відповідними спеціальностями - майже 10 тисяч щорічно, то сьогодні мова повинна йти не про дефіцит кадрів, а про їх надлишок.
Нас непокоїть й те, що серед працюючих вчителів майже кожен сьомий пенсійного віку, а в місті - кожен шостий.
Залишається складною ситуація із кадровим забезпеченням у професійно-технічних навчальних закладах. На початок цього навчального року було понад 360 вакантних посад викладачів та 1213 посад майстрів виробничого навчання. Більше 2 тис. педагогічних працівників ПТУ не мають профільної вищої освіти.
Закономірно постає запитання: чому при зростанні кількості випускників-педагогів, зменшенні кількості класів у школах і груп в ПТУ кадрове забезпечення погіршується?
На нашу думку, основна причина такої ситуації - це неефективне використання випускників вищих педагогічних навчальних закладів.
Насамперед, послаблено відповідальність керівників обласних та районних управлінь і відділів освіти, вищих педагогічних та загальноосвітніх середніх і професійно-технічних навчальних закладів щодо питань працевлаштування та закріплення випускників на робочому місці.
Хоча в багатьох університетах є позитивний досвід систематичної роботи з випускниками, органами управління освітою та навчальними закладами. Зокрема, заслуговує на увагу досвід Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, де створено спеціальний підрозділ - відділ працевлаштування, в якому зосереджено вичерпні дані про випускників університету як останнього, так і попередніх років.
Слід визнати, що для розв’язання кадрових проблем освіти ще недостатньо ефективно використовуються можливості цільового прийому сільської молоді, особливо на гостродефіцитні спеціальності.
Так, квоти прийому сільської молоді у 2004 році за пропозиціями обласних управлінь освіти і науки, які були надіслані міністерству, становлять лише 14 відс. від обсягу державного замовлення, в той час як постановою Кабінету Міністрів передбачено до 50 відсотків. Тільки керівники органів управління освітою Волинської та Рівненської областей наполегливо домагалися збільшення квоти та обсягів державного замовлення на підготовку вчителів.
Керівники окремих районів, знаючи про дефіцит вчителів, не організовують роботу щодо підбору кандидатур для пільгового вступу, не направляють жодного випускника середньої школи як це. Є випадки, коли на звернення молодого спеціаліста до керівника селищної ради щодо свого помешкання, він отримує відповідь, що це його особиста справа. Після чого молодий спеціаліст змушений шукати роботу в іншому місці.
Керівники окремих вищих навчальних закладів фактично усунулись від проведення моніторингу діяльності своїх випускників, що не лише негативно позначається на кадровому забезпеченні шкіл, ПТУ, але й позбавляє вищі навчальні заклади зворотної інформації для корегування навчального процесу.
Вважаю, за доцільне відновити систему професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців, яка існувала ще у 80-х роках минулого століття, визначити зміст і форми роботи органів управління освітою та навчальних закладів для забезпечення їх професійного становлення і зростання.
Професійну адаптацію молодих педагогів треба розглядати як пристосування їх особистісних можливостей до об’єктивних вимог педагогічної професії. Адаптація молодого педагога є періодом його становлення, самоутвердженням у педагогічній діяльності та у педагогічному колективі, соціальному середовищі.
Надання системної методичної допомоги молодим фахівцям безпосередньо на їхніх робочих місцях сприятиме, певним чином, безболісному подоланню ними перших труднощів у педагогічній діяльності, а отже і їх закріпленню у навчальних закладах. Більше того, спільна праця вищого навчального закладу і школи з молодими вчителями зміцнить їхні зв’язки, позитивно позначиться на цільовому відборі молоді на педагогічні спеціальності та створить умови для реального корегування змісту педагогічної освіти відповідно до потреб школи.
Запровадження системи професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців повинно також ліквідувати розрив, що існує нині між вищими педагогічними навчальними закладами і школами.
Для поліпшення кадрового забезпечення навчальних закладів ми ще недостатньо використовуємо можливості професійного відбору педагогічно обдарованої молоді.
З урахуванням ситуації, що склалася в забезпеченні кадрами середньої та професійно-технічної освіти, на нашу думку, потрібно:
- визначити об’єктивну потребу в педагогічних працівниках на рівні школи, району, області, держави;
- запровадити підготовку педагогічних працівників за державним замовленням на основі трьохсторонніх угод - «суб’єкт навчання - роботодавець - вищий навчальний заклад»;
- повністю використати цільовий прийом сільської молоді на педагогічні спеціальності з урахуванням регіональних потреб (Думаю, що на сьогодні 50-відсоткова межа цілком достатня);
- вдосконалити систему відбору молоді, схильної до педагогічної професії, розширити мережу закладів та урізноманітнити форми довузівської роботи;
- створити систему працевлаштування випускників педагогічних спеціальностей, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах, та запровадити їх державний розподіл.
Проблеми педагогічної освіти, що зумовлені новими цивілізаційними викликами до людини, модернізацією загальної середньої школи, входженням України до європейського освітнього простору, органічно взаємопов’язані, оскільки йдеться про досягнення єдиної мети - підвищення якості національної освіти та забезпеченню підготовки людини до життя в ХХІ столітті.
Проект
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ
розвитку педагогічної освiти України
та її інтеграції в європейський освітній простір
Вступ
Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному, духовному розвитку держави потребують підготовки вчителя нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена також глибинними змінами в системі й структурі загальної середньої освіти та необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір.
Це вимагає визначення концептуальних довгострокових стратегій щодо подальшого вдосконалення та розвитку педагогічної освіти.
Вихідні положення концепції педагогічної освіти ґрунтуються на засадах Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», Державної програми «Вчитель» та інших нормативних актів.
Метою розвитку педагогічної освітиє формування вчителя ХХІ століття, здатного здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, забезпечувати розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, бути конкурентоспроможним на ринку праці.
Основними завданнями розвитку педагогічної освіти є:
– забезпечення професійно-особистісного розвитку майбутнього педагога на засадах особистісної педагогіки;
– приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки педагогічних працівників до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбулися в загальноосвітній середній освіті;
– модернізація освітньої діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах на основі використання новітніх педагогічних, інформаційних та комп'ютерних технологій і створення нового покоління засобів навчання;
– запровадження двоциклової підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра;
– вдосконалення системи відбору молоді на педагогічні спеціальності, розширення цільового прийому та запровадження підготовки вчителя на основі договорів;
– удосконалення мережі вищих навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти з метою створення умов для безперервної освіти педагогічних працівників.
Система педагогічної освіти
Система педагогічної освіти є складовою системи вищої освіти і включає вищі навчальні заклади всіх форм власності, заклади післядипломної педагогічної освіти та органи управління в галузі вищої освіти.
Передбачається, що підготовку педагогічних працівників будуть здійснювати педагогічні коледжі, педагогічні університети, класичні університети та інші вищі навчальні заклади за умови виконання ними вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.
З цією метою педагогічні училища (технікуми) реорганізуються в педагогічні коледжі, які будуть функціонувати за двома моделями:
– педагогічні коледжі як структурні підрозділи педагогічних або класичних університетів;
– педагогічні коледжі з правами юридичної особи.
У педагогічних коледжахздійснюватиметься підготовка педагогічних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (на основі повної загальної середньої освіти) за напрямком підготовки «Освіта» з окремих спеціальностей («Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Технології», «Фізична культура», «Професійна освіта»).
У педагогічних університетах – підготовка та перепідготовка педагогічних працівників – фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.
У класичних університетах – підготовка та перепідготовка педагогічних працівників – фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за напрямом підготовки «Освіта», а також за іншими напрямами, за якими передбачається здобуття педагогічної кваліфікації. Класичні університети можуть створювати педагогічні інститути як структурні підрозділи.
Підготовка педагогічних працівників може також здійснюватися в інших вищих навчальних закладах за умови виконання ними вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.
Вищі навчальні заклади та заклади післядипломної педагогічної освіти можуть об'єднуватись у навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси.
Управління системою педагогічної освітиздійснюється Міністерством освіти і науки України. До органів державного управління педагогічною освітою відносяться також Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Перелік напрямів підготовки і спеціальностей,
за якими здійснюється підготовка педагогічних працівників
Передбачається змінити назву напряму підготовки «Педагогічна освіта» та спеціальностей і привести їх відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти:
| Шифр | Назва напряму підготовки | Назва спеціальностей |
| Освіта | Дошкільна освіта | |
| Початкова освіта | ||
| Українська мова і література | ||
| Мова і література (із зазначенням мови) | ||
| Історія | ||
| Музичне мистецтво | ||
| Образотворче мистецтво | ||
| Математика | ||
| Біологія | ||
| Географія | ||
| Фізика | ||
| Хімія | ||
| Технології | ||
| Інформатика | ||
| Фізична культура | ||
| Професійна освіта (за профілем підготовки) | ||
| Корекційна освіта | ||
| Соціальна педагогіка | ||
| Практична психологія | ||
| Валеологія |
За умови виконання вимог галузевих стандартів вищої педагогічної освіти підготовку педагогічних працівників у класичних університетах та інших вищих навчальних закладах можна також здійснювати за напрямами підготовки та спеціальностями, за якими передбачено присвоєння кваліфікації вчителя:
| Шифр | Назва напряму підготовки | Назва спеціальностей |
| Фізичне виховання і спорт | Фізичне виховання; фізична реабілітація | |
| Мистецтво | Хореографія; образотворче та декоративно-прикладне мистецтво | |
| Історія | Історія | |
| Філологія | Українська мова та література; мова і література (із зазначенням мови) | |
| Психологія | Психологія | |
| Право | Правознавство | |
| Фізика | Фізика; астрономія | |
| Прикладна фізика | Біофізика | |
| Хімія | Хімія | |
| Біологія | Біологія; біохімія; біофізика; зоологія; ботаніка | |
| Географія | Географія | |
| Екологія | Екологія та охорона навколишнього середовища | |
| Математика | Математика | |
| Прикладна математика | Інформатика |
З метою підготовки педагогічних працівників до викладання двох і більше навчальних предметів та здійснення ними інших навчально-виховних функцій передбачено поєднання педагогічних спеціальностей і педагогічних спеціалізацій, що входять до напряму підготовки «Освіта».
Педагогічні спеціалізації запроваджуються для підготовки педагогічних працівників до викладання навчальних предметів варіативної компоненти навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, а також до проведення позашкільної і позакласної роботи з врахуванням професійних потреб замовника і задоволення особистісних освітніх інтересів студента.
Поєднуватися можуть лише споріднені за змістом спеціальності. Перелік поєднання спеціальностей і спеціалізацій та перелік профілів підготовки за спеціальністю «Професійна освіта» розробляються і затверджуються Міністерством освіти і науки.
Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та кваліфікації
Передбачається, що підготовка педагогічних працівників з вищою освітою буде здійснюватися за освітніми рівнями «базова вища освіта» і «повна вища освіта» та освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра.
Тривалість підготовки бакалавра з урахуванням особливостей спеціальностей – три-чотири роки, магістра – один-два роки.
При поєднанні двох складних за змістом спеціальностей тривалість підготовки магістра може бути збільшена Міністерством освіти і науки до одного року.
Фахівцям освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, підготовка яких здійснюється за поєднаними спеціальностями напряму підготовки «Освіта», присвоюється кваліфікація за першою спеціальністю.
Професіоналам освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, підготовка яких здійснюється за поєднаними спеціальностями напряму підготовки «Освіта», присвоюється кваліфікація за першою і другою спеціальностями.
Підготовка педагогічних працівників за напрямом підготовки «Освіта» з присвоєнням випускникам відповідних педагогічних кваліфікацій може здійснюватися також у класичних університетах та інших вищих навчальних закладах.
Особи, підготовка яких здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра або магістра в класичних університетах та інших вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальностей, що передбачають присвоєння педагогічних кваліфікацій, можуть здобути їх за умови виконання вимог галузевого стандарту педагогічної освіти.
Зміст педагогічної освіти
Зміст педагогічної освіти з відповідних спеціальностей для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів визначається галузевими стандартами вищої педагогічної освіти та стандартом вищої освіти вищого навчального закладу і, враховуючи її особливості, передбачає фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну, інформаційно-технологічну, практичну і соціально-гуманітарну підготовку.
Зміст фундаментальної підготовкипередбачає вивчення теоретичних основ спеціальності згідно з вимогами до рівня теоретичної підготовки педагогічного працівника відповідного профілю у класичних університетах і базується на новітніх досягненнях науки.
Зміст і обсяг фундаментальної підготовки в педагогічних університетах зі спеціальностей «Українська мова і література», «Мова і література (із зазначенням мови)», «Історія», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Математика», «Біологія», «Географія», «Фізика», «Хімія», «Технології», «Інформатика», «Фізична культура», «Професійна освіта» має відповідати змісту й обсягу такої підготовки з відповідних спеціальностей інших напрямів підготовки у класичних університетах та інших вищих навчальних закладах.
З поєднаних спеціальностей фундаментальна підготовка здійснюється паралельно з обох спеціальностей і на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра завершується з першої спеціальності.
Фундаментальна підготовка з другої спеціальності та спеціалізацій розпочинається з урахуванням специфіки поєднання на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра і завершується на етапі підготовки магістра.
З метою забезпечення системності у вивченні навчальних дисциплін, уникнення дублювання навчального матеріалу та зміцнення міжпредметних зв'язків фундаментальна підготовка здійснюється шляхом впровадження інтегрованих навчальних дисциплін.
При формуванні освітньо-професійних програм з поєднаних спеціальностей інтегровані навчальні дисципліни об’єднуються в модулі з кожної спеціальності. Такі ж модулі формуються зі спеціалізацій.
Психолого-педагогічна підготовка передбачає вивчення, крім традиційних навчальних дисциплін (дидактика, теорія виховання, історія педагогіки, загальна психологія, педагогічна і вікова психологія), порівняльну педагогіку, основи педагогічної майстерності, соціальну психологію та інші навчальні дисципліни, які визначаються з урахуванням особливостей спеціальностей.
Методична підготовка передбачає вивчення методик викладання навчальних предметів та методиками проведення позашкільної і позакласної роботи.
Вона забезпечується також при вивченні психолого-педагогічних дисциплін, проходженні навчальних, виробничих (педагогічних) практик та шляхом методичної спрямованості викладання фундаментальних навчальних дисциплін.
Методична підготовка є наскрізною і здійснюється протягом усього періоду навчання з урахуванням особливостей спеціальностей, спеціалізацій, їх поєднання та двоциклової підготовки педагогічних працівників.
Інформаційно-технологічна підготовка передбачає вивчення основ інформатики, новітніх інформаційних технологій та методик їх застосування у навчальному процесі і здійснюється протягом усього періоду навчання.
Практична підготовка передбачає проходження неперервних навчальних та виробничих (педагогічних) практик, починаючи з 3-4 семестру. Її тривалість повинна становити не менше 30 тижнів для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і не менше 8 тижнів для освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.
Виробнича (педагогічна) практика студентів на випускних курсах повинна проводитись, як правило, за місцем майбутнього працевлаштування випускників.
Форми, тривалість і терміни проведення практик визначаються для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня галузевими стандартами вищої педагогічної освіти.
Зміст соціально-гуманітарної підготовкипередбачає подальше поглиблення та професіоналізацію мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, правознавчої, економічної, фізкультурно-оздоровчої освіти та її професійно-педагогічне спрямування.
Перелік навчальних дисциплін та обсяг навчального часу на їх вивчення визначається галузевими стандартами вищої педагогічної освіти з урахуванням специфіки педагогічних спеціальностей. Передбачається збільшення обсягу навчального часу на вивчення мовних і культурологічних навчальних дисциплін та введення навчальних курсів з «Філософії освіти», «Економічної освіти», «Соціології освіти» тощо.
Соціально-гуманітарні навчальні дисципліни, що є фаховими з відповідної педагогічної спеціальності, вилучаються з цього переліку і вносяться до переліку навчальних дисциплін інших складових змісту підготовки педагогічних працівників.
Організація навчального процесу
Підвищення якості педагогічної освіти, забезпечення її мобільності, привабливості, конкурентоспроможності на ринку праці вимагає подальшого вдосконалення організації навчального процесу у вищих навчальних закладах на засадах гуманності, особистісно-орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачає:
– впровадження кредитно-модульної системи навчання;
– використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних методів навчання і мультимедійних засобів;
– індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів;
– впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;
– технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засобів навчання;
– використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості освіти.
Післядипломна педагогічна освіта
Післядипломна педагогічна освіта педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється через перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації та стажування.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників як основна форма професійного вдосконалення повинно здійснюватися в інститутах післядипломної педагогічної освіти та на факультетах (інститутах) педагогічних і класичних університетів; перепідготовка і спеціалізація педагогічних працівників – в педагогічних і класичних університетах; стажування педагогічних працівників – в університетах, наукових установах Академії педагогічних наук та інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Передбачається запровадити систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників педагогічних і класичних університетів, які здійснюють підготовку вчителів, на базі провідних університетів та наукових установ Національної академії наук України та Академії педагогічних наук України.
У післядипломній педагогічній освіті необхідно впроваджувати багатоваріантні освітні програми і проекти з проблем педагогічної майстерності, інноваційних технологій та інтерактивних форм і методів навчання, досягнень в теорії і практиці психології, педагогіки, методики навчання і виховання, активного використання дистанційних форм навчання.
Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей
та їх працевлаштування
Формування контингенту студентів педагогічних спеціальностей буде здійснюватися на основі таких засад:
– визначення об'єктивної прогнозованої потреби в педагогічних працівниках на рівні школи, району, області, держави;
– впровадження підготовки педагогічних працівників за державним замовленням на основі трьохсторонніх угод – «суб'єкт навчання – роботодавець – вищий навчальний заклад»;
– збільшення до 50 відсотків цільового прийому сільської молоді на педагогічні спеціальності з урахуванням регіональних потреб;
– вдосконалення системи відбору молоді, схильної до педагогічної професії, розширення мережі закладів та урізноманітнення форм довузівської роботи.
З метою раціонального використання випускників педагогічних навчальних закладів та необхідності задоволення потреби певних регіонів у педагогічних кадрах їх підготовка повинна здійснюватися на основі цільових договорів, укладених органами управління освітою з вищими навчальними закладами.
Працевлаштування випускників педагогічних спеціальностей, які навчалися за державним замовленням, повинно здійснюватися за умовами, що визначені трьохсторонньою угодою про навчання студента та відповідно до законодавства.
Проект
ПЕРЕЛІК
спеціальностей, спеціалізацій, їх поєднання
для підготовки педагогічних працівників
освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра
та магістра за напрямом підготовки
0101 «Освіта»
Харків 2004
| Назва спеціальностей, спеціалізацій та їх поєднання | Назва кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційними рівнями | ||
| бакалавр | магістр | ||
| 1 Дошкільна освіта | |||
| Дошкільна освіта | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Організатор дошкільної освіти | |
| Дошкільна освіта Соціальна педагогіка | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Соціальний педагог | |
| Дошкільна освіта Корекційна освіта (логопедія) | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Логопед | |
| Дошкільна освіта Спеціалізація: музика | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Музичний керівник дошкільного навчального закладу | |
| Дошкільна освіта Спеціалізація: хореографія | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Керівник хореографічного колективу дітей дошкільної освіти | |
| Дошкільна освіта Спеціалізація: образотворче мистецтво | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Організатор образотворчої діяльності дітей дошкільного віку | |
| Дошкільна освіта Спеціалізація: фізична культура | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Інструктор з фізичної культури дітей дошкільного віку | |
| Дошкільна освіта Спеціалізація: іноземна мова | Вихователь дітей дошкільного віку | Викладач педагогіки і методики дошкільної освіти. Вчитель мови (вказується мова) в дошкільному закладі | |
| 2 Початкова освіта | |||
| Початкова освіта | Вчитель початкової освіти | Викладач педагогіки і методики початкової освіти | |
| Початкова освіта Спеціалізація: музичне мистецтво | Вчитель початкової освіти | Викладач педагогіки і методики початкової освіти. Вчитель музичного мистецтва початкової школи | |
| Початкова освіта Спеціалізація: образотворче мистецтво | Вчитель початкової освіти | Викладач педагогіки і методики початкової освіти. Вчитель образотворчого мистецтва початкової школи | |
| Початкова освіта Спеціалізація: фізична культура | Вчитель початкової освіти | Викладач педагогіки і методики початкової освіти. Вчитель фізичної культури початкової школи | |
| 3 Українська мова і література | |||
| Українська мова і література Історія | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури, зарубіжної літератури та історії | |
| Українська мова і література Мова і література (вивчається одна мова) | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури та мови (зазначається одна мова) і зарубіжної літератури | |
| Українська мова і література Соціальна педагогіка | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури. Соціальний педагог | |
| Українська мова і література Спеціалізація: режисура шкільних театрів | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури. Режисер шкільного театру | |
| Українська мова і література Спеціалізація: шкільне бібліотекознавство | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури. Шкільний бібліотекар | |
| Українська мова і література Спеціалізація: редагування освітніх видань | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури. Редактор освітніх видань | |
| Українська мова і література Спеціалізація: методика виховної роботи | Вчитель української мови і літератури | Вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури. Організатор з виховної роботи | |
| 4 Мова і література (із зазначенням мови) | |||
| 4 Мова і література (вивчаються дві мови) | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначаються дві мови) та зарубіжної літератури | |
| Мова і література (вивчається одна мова) Українська мова і література | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначається одна мови), української мови і літератури та зарубіжної літератури | |
| Мова і література (вивчається одна мова) Історія | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначається одна мова), зарубіжної літератури та історії | |
| Мова і література (вивчається одна мова) Соціальна педагогіка | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначається одна мова) та зарубіжної літератури. Соціальний педагог | |
| Мова і література (вивчається одна мова) Практична психологія | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначається одна мова) та зарубіжної літератури. Практичний психолог у навчальних закладах. Вчитель психології. | |
| Мова і література (вивчаються дві мови) Спеціалізація: шкільне бібліотекознавство | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначаються дві мови) та зарубіжної літератури. Шкільний бібліотекар | |
| Мова і література (вивчаються дві мови) Спеціалізація: редагування освітніх видань | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначаються дві мови) та зарубіжної літератури. Редактор освітніх видань | |
| Мова і література (вивчаються дві мови) Спеціалізація: методика виховної роботи | Вчитель мови (зазначається одна мова) | Вчитель мови (зазначаються дві мови) та зарубіжної літератури. Організатор з виховної роботи | |
| 5 Історія | |||
| Історія Українська мова і література | Вчитель історії | Вчитель історії, української мови і літератури та зарубіжної літератури | |
| Історія Соціальна педагогіка | Вчитель історії | Вчитель історії. Соціальний педагог | |
| Історія Практична психологія | Вчитель історії | Вчитель історії. Практичний психолог у навчальних закладах. Вчитель психології | |
| Історія Спеціалізація: правознавство | Вчитель історії | Вчитель історії та правознавства | |
| Історія Спеціалізація: суспільствознавство | Вчитель історії | Вчитель історії та суспільствознавства | |
| Історія Спеціалізація: шкільне бібліотекознавство | Вчитель історії | Вчитель історії. Шкільний бібліотекар | |
| Історія Спеціалізація: методика виховної роботи | Вчитель історії | Вчитель історії. Організатор з виховної роботи | |
| Історія Мова і література (зазначається одна мова) | Вчитель історії | Вчитель історії, мови (зазначається одна мова) та зарубіжної літератури | |
| 6 Музичне мистецтво | |||
| Музичне мистецтво Спеціалізація: хореографія | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва, етики та естетики. Керівник хореографічного колективу | |
| Музичне мистецтво Соціальна педагогіка | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва, етики та естетики. Соціальний педагог | |
| Музичне мистецтво Практична психологія | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва, етики та естетики. Практичний психолог у навчальних закладах. Вчитель психології | |
| Музичне мистецтво Спеціалізація: художня культура | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва, художньої культури, етики та естетики | |
| Музичне мистецтво Спеціалізація: редагування музично-освітніх програм | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва Редактор музично-освітніх програм | |
| Музичне мистецтво Спеціалізація: режисура музично-виховних заходів | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва, етики та естетики. Організатор видовищно-тетралізованих шкільних заходів | |
| Музичне мистецтво Спеціалізація: методика виховної роботи | Вчитель музичного мистецтва | Вчитель музичного мистецтва, етики та естетики. Організатор виховної роботи | |
| 7 Образотворче мистецтво | |||
| Образотворче мистецтво Соціальна педагогіка | Вчитель образотворчого мистецтва | Вчитель образотворчого мистецтва, етики та естетики. Соціальний педагог | |
| Образотворче мистецтво Спеціалізація: художня культура | Вчитель образотворчого мистецтва | Вчитель образотворчого мистецтва, художньої культури, етики та естетики | |
| Образотворче мистецтво Спеціалізація: художнє редагування освітніх видань | Вчитель образотворчого мистецтва | Вчитель образотворчого мистецтва, етики та естетики. Художній редактор освітніх видань | |
| Образотворче мистецтво Спеціалізація: методика виховної роботи | Вчитель образотворчого мистецтва | Вчитель образотворчого мистецтва, етики та естетики. Організатор з виховної роботи | |
| 8 Математика | |||
| Математика Інформатика | Вчитель математики | Вчитель математики та інформатики | |
| Математика Фізика | Вчитель математики | Вчитель математики, фізики, астрономії і безпеки життєдіяльності | |
| Математика Спеціалізація: освітні вимірювання | Вчитель математики | Вчитель математики. Спеціаліст з освітніх вимірювань | |
| 9 Біологія | |||
| Біологія Хімія | Вчитель біології | Вчитель біології, хімії та екології | |
| Біологія Географія | Вчитель біології | Вчитель біології, географії та екології | |
| Біологія Спеціалізація: природознавство | Вчитель біології | Вчитель біології, природознавства та екології | |
| Біологія Практична психологія | Вчитель біології | Вчитель біології та екології. Практичний психолог у навчальних закладах. Вчитель психології | |
| Біологія Спеціалізація: основи здоров'я | Вчитель біології | Вчитель біології та основ здоров'я | |
| 10 Географія | |||
| Географія Спеціалізація: краєзнавчо-туристична робота | Вчитель географії | Вчитель географії та економіки. Організатор з краєзнавчо-туристичної роботи | |
| Географія Біологія | Вчитель географії | Вчитель географії, економіки, біології і екології | |
| Географія Соціальна педагогіка | Вчитель географії | Вчитель географії, економіки і екології. Соціальний педагог | |
| 11 Фізика | |||
| Фізика Математика | Вчитель фізики | Вчитель фізики, астрономії, математики та безпеки життєдіяльності | |
| Фізика Хімія | Вчитель фізики | Вчитель фізики, хімії, астрономії та безпеки життєдіяльності | |
| Фізика Інформатика | Вчитель фізики | Вчитель фізики, інформатики та астрономії | |
| Фізика Технології | Вчитель фізики | Вчитель фізики, технологій та астрономії | |
| Фізика Спеціалізація: технічна творчість | Вчитель фізики | Вчитель фізики, астрономії та безпеки життєдіяльності. Організатор з технічної творчості | |
| Фізика Спеціалізація: природознавство | Вчитель фізики | Вчитель фізики, астрономії, безпеки життєдіяльності і природознавства | |
| 12 Хімія | |||
| Хімія Біологія | Вчитель хімії | Вчитель хімії, біології, безпеки життєдіяльності та екології | |
| Хімія Фізика | Вчитель хімії | Вчитель хімії, фізики, безпеки життєдіяльності та екології | |
| Хімія Спеціалізація: природознавство | Вчитель хімії | Вчитель хімії, природознавства, безпеки життєдіяльності та екології | |
| 13 Технології | |||
| Технології Спеціалізація: профільне навчання | Вчитель технологій | Вчитель технологій, безпеки життєдіяльності, креслення і профільного навчання (зазначається профіль) | |
| Технології Інформатика | Вчитель технологій | Вчитель технологій, інформатики, безпеки життєдіяльності та креслення | |
| Технології Хімія | Вчитель технологій | Вчитель технологій хімії, безпеки життєдіяльності та креслення | |
| Технології Фізика | Вчитель технологій | Вчитель технологій, фізики, безпеки життєдіяльності, креслення та астрономії | |
| 14 Інформатика | |||
| Інформатика Математика | Вчитель інформатики | Вчитель інформатики та математики | |
| Інформатика Спеціалізація: освітні вимірювання | Вчитель інформатики | Вчитель інформатики. Спеціаліст з освітніх вимірювань | |
| 15 Фізична культура | |||
| Фізична культура Спеціалізація: туристична робота | Вчитель фізичної культури | Вчитель фізичної культури і основ здоров’я. Організатор з туристичної роботи | |
| Фізична культура Спеціалізація: основи захисту Вітчизни | Вчитель фізичної культури | Вчитель фізичної культури, основ здоров'я та захисту Вітчизни | |
| Фізична культура Соціальна педагогіка | Вчитель фізичної культури | Вчитель фізичної культури. Соціальний педагог | |
| Фізична культура Спеціалізація: методика спортивно-масової роботи | Вчитель фізичної культури | Вчитель фізичної культури і основ здоров'я. Керівник спортивних секцій | |
| Фізична культура Спеціалізація: фізичне виховання у спеціальному дитячому закладі | Вчитель фізичної культури | Вчитель фізичної культури та основ здоров’я. Організатор з фізичного виховання у спеціальному дитячому закладі | |
| Фізична культура Спеціалізація: фізичне виховання дітей дошкільного віку | Вчитель фізичної культури | Вчитель фізичної культури та основ здоров’я. Інструктор з фізичної культури дітей дошкільного віку | |
| 16 Соціальна педагогіка | |||
| Соціальна педагогіка (зазначається спеціалізація) Мова і література (вивчається одна мова) | Соціальний педагог (зазначається спеціалізація) | Соціальний педагог (зазначається спеціалізація). Вчитель мови (зазначається мова) і зарубіжної літератури | |
| Соціальна педагогіка (зазначається спеціалізація) Історія | Соціальний педагог (зазначається спеціалізація) | Соціальний педагог (зазначається спеціалізація). Вчитель історії | |
| Соціальна педагогіка (зазначається спеціалізація) Практична психологія | Соціальний педагог (зазначається спеціалізація) | Соціальний педагог (зазначається спеціалізація) Практичний психолог у навчальному закладі. Вчитель психології | |
| Соціальна педагогіка Спеціалізація: суспільствознавство | Соціальна педагогіка (зазначається спеціалізація) | Соціальна педагогіка (зазначається спеціалізація). Вчитель суспільствознавства | |
| 17 Практична психологія | |||
| Практична психологія Соціальна педагогіка (зазначається спеціалізація) | Практичний психолог у навчальних закладах | Практичний психолог у навчальних закладах. Вчитель психології. Соціальний педагог (зазначається спеціалізація) | |
| Практична психологія Спеціалізація: освітні вимірювання | Практичний психолог у навчальних закладах | Практичний психолог у навчальних закладах. Вчитель психології. Спеціаліст з освітніх вимірювань. | |
| 18 Корекційна освіта | |||
| Корекційна освіта Логопедія | Вчитель-дефектолог спеціальних дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для дітей з вадами мовлення | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель-дефектолог спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з вадами мовлення Вчитель-логопед | |
| Корекційна освіта Логопедія Практична психологія | Вчитель-дефектолог спеціальних дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів з вадами мовлення | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель-дефектолог спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з вадами мовлення. Практичний психолог | |
| Корекційна освіта Логопедія Дошкільна освіта | Вчитель-дефектолог спеціальних дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель-логопед. Вихователь спеціальних дошкільних загальноосвітніх навчальних закладів | |
| Корекційна освіта Сурдопедагогіка Дошкільна освіта | Вчитель-дефектолог загальноосвітніх дошкільних, шкільних та реабілітаційних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом. Сурдопедагог дошкільних навчальних закладів | |
| Корекційна освіта Сурдопедагогіка Українська мова та література | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей глухих і зі зниженим слухом та української мови і літератури. Сурдопедагог | |
| Корекційна освіта Сурдопедагогіка Практична психологія | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом. Практичний психолог у спеціальних навчальних закладах | |
| Корекційна освіта Сурдопедагогіка Дошкільна освіта | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей глухих і зі зниженим слухом. Вихователь спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів | |
| Корекційна освіта Тифлопедагогіка | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих і зі зниженим зором. Педагог спеціальних реабілітаційних закладів | |
| Корекційна освіта Тифлопедагогіка Практична психологія | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Практичний психолог спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів | |
| Корекційна освіта Олігофренопедогогіка | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для розумово відсталих дітей | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель початкових класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей | |
| Корекційна освіта Олігофренопедагогіка Технології | Вчитель-дефектолог дошкільних, загальноосвітніх та реабілітаційних навчальних закладів для розумово відсталих дітей | Викладач корекційної педагогіки та спеціальної психології. Вчитель технологій. Організатор з виховної роботи у навчальних закладах для розумово відсталих дітей | |