Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами
Права
Класний керівник має право на:
4.1. Участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи.
4.2. Захист професійної честі й гідності.
4.3. Ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання відповідних пояснень.
4.4. Захист своїх інтересів самостійно і/чи через представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.
4.5. Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.
4.6. Вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників.
4.7. Регулярне підвищення своєї кваліфікації.
4.8. Проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію.
4.9. Давання учням під час занять і перерв обов'язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку.
5. Відповідальність
5.1. Класний керівник несе відповідальність за життя і здоров'я учнів класу під час заходів, які він проводить, а також за дотримання їхніх прав і свобод відповідно до законодавства України.
5.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, визначених цією інструкцією, класний керівник несе дисциплінарну відповідальність у порядку, передбаченому трудовим законодавством.
5.3. За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку класний керівник може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України "Про освіту".
5.4. За навмисно завдані школі чи учасникам навчального процесу у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків збитки класний керівник несе матеріальну відповідальність у порядку, визначеному трудовим чи цивільним законодавством.
6. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)
Класний керівник:
6.1. Працює за складеним графіком, виходячи з 30-годинного робочого тижня і затвердженим директором школи.
6.2. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх класних керівників.
6.3. Самостійно планує свою роботу на навчальний рік і навчальний семестр. План роботи затверджується заступником директора школи з виховної роботи.
6.4. Подає заступнику директора школи з виховної роботи письмовий звіт про свою діяльність після закінчення кожного навчального семестру.
6.5. Отримує від директора школи і його заступників інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.
6.6. Працює в тісній взаємодії з учителями, батьками учнів (особами, що їх замінюють); систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетенції, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи.
Циклограма діяльності класного керівника
Щоденно:
з’ясування причин відсутності учнів на заняттях;
фіксація пропусків у класному журналі;
бесіди з учнями, що запізнюються;
організація чергування по класу;
індивідуальна робота з учнями;
контроль зовнішнього вигляду учнів;
організація харчування.
Щотижня:
проведення виховних годин;
перевірка щоденників;
проведення заходів у класі за планом роботи;
робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування;
контроль за виконанням доручень;
організація прибирання закріпленого кабінету, території, пришкільної ділянки;
робота з батьками;
робота з вчителями, які працюють у класі;
організація контролю за довідками про хворобу учнів класу.
Щомісяця:
проведення класних зборів;
спілкування з вчителями - предметниками у своєму класі;
координація виховної роботи з класом
Щосеместрово:
оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту;
заповнення табелів успішності;
проведення батьківських зборів (за планом);
аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи;
складання плану роботи на канікули;
аналіз зайнятості учнів класу у позаурочних заходах, гуртках, секціях;
аналіз роботи щодо профілактики травматизму серед учнів класу.
Щорічно:
складання плану виховної роботи;
оформлення особових справ;
оформлення соціального паспорту класу;
робота з підручниками;
написання характеристики ( за необхідністю);
аналіз літнього оздоровлення учнів;
підготовка інформації для нагородження учнів за підсумками навчального року.
За необхідністю:
зустріч з батьками;
консультації у психолога;
відвідування вдома;
складання актів обстеження матеріально – побутових умов учня.
Схема складання психолого-педагогічної характеристики учня*
І. Загальні данні
1. Прізвище, ім’я учня.
2. Вік.
3. Клас.
4. Загальний фізичній розвиток.
5. Стан здоров’я.
6. Умови життя.
ІІ. Навчальна діяльність
1. Рівень успішності (однаково чи неоднаково встигає із різних предметів).
2. Рівень загального розумового розвитку (світогляд, начитаність).
3. Рівень розвитку мовлення (запас слів, емоційність мовлення, вміння висловити власну думку).
4. Здатність до навчання:
• Особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу уваги).
• Рівень усвідомлення вивченого матеріалу, швидкість осмислення.
5. Індивідуальні властивості пам’яті (швидкість і міцність запам’ятовування легкість відтворювання).
• Розвиток мислення (здатність розрізняти істотні та другорядні ознаки предметів та явищ, рівень засвоєння загальних та абстрактних понять).
• Рівень розвитку уяви.
6. Старанність у навчальній роботі.
7. Інтерес до занять і ставлення до навчання (сприйняття заохочування чи покарання з боку вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності).
8. Вміння вчитися (дотримання режиму дня, вміння самостійно працювати з книгою, контролювати себе, складати плани, конспекти).
ІІІ. Особливості характеру й темпераменту
1. Яскраво виражені позитивні й негативні риси характеру: спрямованість особистості у ставленні до людей, навчання, праці, самого себе (чуйність, доброта, колективізм, ретельність, бездушність).
2. Особливості темпераменту, рівень працездатності, товариськості.
3. Переважний настрій (веселий, сумний, пригнічений), стійкість настрою, причини зміни настрою.
* Характеристика учня складається і записується в особовій справі в 1,4,9,11 класах та за вимогою адміністрації школи чи інших органів управління.
Розділ ІІ: Основні напрями діяльності та справи класного колективу
Характеристика класу
- Клас 4А
- Склад класу за віком: 9, 10. 11 років
- Склад класу за статтю:
Дівчат: 12
Хлопців: 21___
У 4-А класі навчається 33 учні. З них 21 хлопчик та 12 дівчаток.
Учні стараються приймати активну участь у громадському житті класу, залюбки виконують доручення вчителів.
Учні класу позитивно налаштовані на спілкування з вчителями.
Більшість дітей фізично здорові. Але перед класним колективом поставлено ряд проблем.
Насамперед, це навчання дітей, які мають вади здоров’я. Білик Дар’я – слабкий зір. Лисицина Поліна – пересування.
Більшість учнів класу спокійно сприймають і виконують правила для учнів. Але частина дітей схильна до порушень дисципліни. (Жосан Ярослав, Мухін Артем).
Гарний навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до навчання (Армаш Дмитро, Брагінець Микита, Білик Дар’я, Брагінець Микита, Замковий Владислав, Лисицина Поліна, Новицький Артем, Петриченко Назар, Приходько Сніжана, Римар Олексій, Скубицький Олександр, Фром Антон, Шпак Олексій). Більшість учнів навчаються iз задоволенням .
Труднощі у навчанні виникають у Івкова Владислава, Андрієнка Артура.
У класі є діти з логопедичними вадами: Івков Владислав, Лазаренко Микита, Брагінець Микита.
Колектив класу дiяльний, живий, енергiйний. Загалом стосунки у класi товариськi, толерантнi, приятельськi. Діти намагаються органiзовувати самостiйно справи, пiдтримувати одне одного й допомагати в критичних ситуацiях.
Участь у навчально-виховному процесі беруть батьки учнів классу: Армаш С.А., Субботіна Н.Г., Головачова О.Р.
Для покращення мікроклімату класного колективу, підвищення якості навчання, намічено такі шляхи вирішення проблем:
- Систематична виховна робота, спрямована на виховання співчутливого, милосердного ставлення до дітей з особливими потребами.
- Регулярні бесіди з дітьми, схильними до порушень дисципліни. Організація тісної співпраці з батьками цих учнів.
- Забезпечення допомоги у навчанні для учнів, які мають проблеми з вивченням певних предметів.
- Організація позакласних заходів з метою згуртування класного колективу.
Основні напрямки виховної роботи з класним колективом:
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СІМ’Ї, РОДИНИ, ЛЮДЕЙ
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СІМ’Ї, РОДИНИ, ЛЮДЕЙ
виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості - це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.
Виховні досягнення
критичне ставлення до поведінки людей;
єдність слова і діла;
активна моральна життєва позиція;
усвідомлення ідеалів сім’ї,
формування духовно-моральної культури особистості.
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ
Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я" - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок.
Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу -думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню з неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.
Ціннісне ставлення, до свого соціального "Я"виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.
Виховні досягнення
вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість;
знання наслідків негативного впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
вміння визначати свій соціальний статус у соціальній групі,
вміння уникати конфліктних ситуацій,
вміння адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та конструктивно впливати на них,
вміння коректувати та регулювати власну поведінку;
знання власної культури самопізнання.
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА
формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері. Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів - здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.
Виховні досягнення
здатність цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво;
здатність висловлювати власне ставлення до мистецтва, творча діяльність у мистецькій сфері;
потреба у спілкуванні з мистецтвом;
система мистецьких знань, понять, термінів, тлумачень.
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.
Патріотизмвиявляється в любові до свого народу, повазі до українських звичаїв і обрядів, відчутті своєї належності до України, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Національна самосвідомість - це особиста ідентифікація із своєю нацією, віра в духовні сили та майбутнє; воля до праці на користь народу; усвідомлення моральних та культурних цінностей, знання історії, звичаїв, обрядів, символіки: система вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією. Розвинена правосвідомістьвиявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Політична культура - це політична компетентність (наявність знань про типи держав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему), а також лояльне й водночас вимогливе ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну участь в ухваленні політичних рішень.
Виховні досягнення
відповідальності як важливої риси особистості за долю Батьківщини;
розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов’язків;
громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ
Є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості. Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності.
Виховні досягнення
позитивно-емоційне ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості;
здатність до усвідомленого вибору майбутньої професії в ім’я національного державного інтересу;
соціальна значимість праці в житті людини, естетика та культура праці в традиціях українського народу;
вмотивованість, цілеспрямованість, організованість, кмітливість, працьовитість;
проектування професійного становлення.
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечній; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.
Виховні досягнення
потреба у продовженні національних та етнокультурних традицій;
ефективне і ощадливе використання всіх видів ресурсів;
основи екологічного законодавства;
навички правил техніки безпеки на природі;
потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;
навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.
Попередження правопорушень серед учнів
Мета:
- усунення причин і умов, які сприяють девіантній поведінці;
- забезпечення прав та соціальних гарантій неповнолітніх;
- надання допомоги дітям сім’ї, які опинились в складних життєвих обставинах;
- виявлення підлітків, схильних до скоєння правопорушень;
| № | Захід (тема) | Дата | Примітка |
Розділ ІІІ: Індивідуальна робота
Основні напрями індивідуальної роботи з учнями:
Розвиток пізнавальних інтересів;
Формування комунікативних засобів;
Виховання самодисципліни;
Розвиток творчих здібностей;
Корекція поведінки;
Вихід із кризових ситуацій;
Робота з обдарованими дітьми;
| № | Робота з учнем (ПІБ) | Мета | Дата |
Розділ ІV: Робота з батьками
Основні напрямки індивідуальної та групової роботи з батьками
Індивідуальні бесіди;
Анкетування учнів та батьків;
Вивчення матеріального та соціального статусу сім’ї
Відвідування сімей удома;
Класні батьківські збори;
Засідання батьківського комітету;
Педагогічний всеобуч;
Рекомендації щодо проведення батьківських зборів
1. Батьківські збори мають просвіщати батьків, а не констатувати помилки й невдачі дітей у навчанні та недоліки їхнього виховання.
2. Тема зборів має враховувати вікові особливості дітей.
3. Збори мають носити як теоретичний, так і практичний
характер: обговорення ситуацій, тренінги, дискусії та ін.
4.Збори не повинні присвячуватися обговоренню й осудженню особистостей учнів.
Щоб виховання дітей було успішним і допомагало вдосконаленню особистісних якостей дитини, необхідно поєднати зусилля педагогів і родини та визначити, яким чином повинні будуватися відносини вчителя і сім'ї. Існує певна специфіка родинного виховання, що відрізняється від виховання суспільного, але важливо знайти спільну основу, що поєднала б сім'ю і школу. Адже мета батьків і вчителя одна — виховати справжню людину.
РОЗДІЛ VI: Попередження дитячого травматизму
Комплекс бесід (занять) з попередження дитячого травматизму має на меті забезпечити школярам знання, вміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров'я, надання першої допомоги потерпілим. Учні повинні бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, навчитися оберігати своє здоров'я.
Бесіди (заняття) мають практичну спрямованість, проводяться з урахування психології сприймання дітьми навчального матеріалу у різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, круглий стіл тощо). На окремі заняття (заліки) доцільно залучати представників медичних установ, ДАІ, закладів пожежної охорони тощо.
Запис про проведення бесід (занять) робиться у класному журналі та щоденниках учнів.
Обов'язковими є такі сторінки класного журналу:
Тематика бесід (занять) з попередження дитячого травматизму
Правила дорожнього руху
| № | Зміст занять | Місяць |
| 1. | Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки при переході вулиці. Наземний, підземній переходи | вересень |
| 2. | Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях. | вересень |
| 3. | Правила переходу вулиці після висадки пасажирів | жовтень |
| 4. | Дорожні знаки. | листопад |
| 5. | Дорожня розмітка | грудень |
| 6. | Рух за сигналами регулювальника. | січень |
| 7. | Пасажир в автомобілі | лютий |
| 8. | Основні види ДТП . Поведінка при ДТП | березень |
| 9. | Безпека руху велосипедиста | квітень |
| 10. | Підсумкові заняття з ПДР | травень |
2. Запобігання отруєнням
| № | Зміст занять | Дата |
| 1. | Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь | жовтень |
| 2. | Запобігання отруєнь хімічними речовинами | травень |
3. Правила безпеки при користуванні газом
| № | Зміст занять | Дата |
| Загальні відомості про природній та зріджений газ | жовтень | |
| Правила безпечного користування побутовими газовими приладами: котел, пічка, запальничка тощо. | грудень | |
| Дії населення при виявлені запаху газу. | січень | |
| Ознаки отруєння. Запобігання отруєнь чадним газом. Домедична допомога при отруєннях. | березень |
4 . Правила протипожежної безпеки
| № | Зміст занять | Дата |
| 1. | Вогонь - друг. Вогонь - ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки | вересень |
| 2. | Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу | жовтень |
| 3. | Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів. | листопад |
| 4. | Пожежонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними речовинами, горючими матеріалами | грудень |
| 5. | Пожежонебезпечні об'єкти. Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди , небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо. Користування печами, камінами. | грудень |
| 6. | Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загорання. Правила поводження під час пожежі | січень |
| 7. | Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі. | лютий |
| 8. | Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість куріння. | березень |
| 9. | Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку у лісі | квітень |
| 10. | Підсумкове заняття. Протипожежна безпека. | травень |
Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами
| 1. | Види боєприпасів, методи їх розпізнавання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявлені. | вересень |
| 2. | Правила поводження з ВНП невизначеними предметами та речовинами. | жовтень |
| 3. | Запобігання дитячого травматизму від ВНП побутового призначення: піротехнічні засоби, горючі та легкозаймисті речовини. | грудень |
| 4. | Вогнепальна зброя - не забава. Небезпечність виготовлення та випробовування вибухових пакетів, користування мисливськими речовинами. | березень |
| 5. | Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правила дії під час виявлення ВНП | квітень |
| 6. | Підсумкова бесіда. Обережність дітей під час літніх канікул запорука життя та здоров'я. | травень |
6. Правила безпеки на воді
| № | Зміст занять | Дата |
| 1. | Вступ. Уміння триматися на воді – запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку. | вересень |
| 2. | Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарської допомоги потерпілому. | листопад |
| 3. | Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку. | грудень |
| 4. | Правила безпечної поведінки на воді та біля води. | березень |
| 5. | Дія води на організм людини. Як правильно купатися. | травень |
7. Правила безпеки користування електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму
| № | Зміст занять | Дата |
| 1. | Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини. | листопад |
| 2. | Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, холодильником, пральною (швацькою) машинкою, електроплитою тощо. | січень ___________ |
| 3. | Правила поведінки при виявлені обірваного електричного дроту. | квітень __________ |
| 4. | Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач. | травень ___________ |
У класного керівника повинні знаходитись
1. Щоденник класу. Правила оформлення щоденника:
Титульна сторінка;
Зміст;
План виховної роботи;
Розробки виховних заходів згідно з планом;
Фотоматеріали участі учнів у загальношкільних та класних виховних заходів.
Поробки тощо.
2. Папка попередження дитячого травматизму:
Титульний лист;
Перелік бесід щодо попередження дитячого травматизму , затверджений директором школи;
Розробки уроків щодо попередження дитячого травматизму з вказаною датою проведення бесіди;
3. Оформлення класних куточків:
Назва загону (класу);
Девіз;
Доручення (сектор відповідальності)
План роботи на місяць;
Куточок попередження дитячого травматизму;
Національна символіка;
Наші вітання;
Рейтинг успішності;
Нагороди класу чи окремих учні