Правда ж, мамо, я великий?

ДИТЯЧА СКАРБНИЧКА

КНИГА ДЛЯ ЧИТАННЯ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

Скарбничка: книга для читання в дитячому садку.

Укладач: Шипіло С.П.

викладач дитячої літератури

Скарбничка адресована дітям дошкільного віку. Вона складена з розділів, що відповідають програмі навчання в дошкільних закладах, і націлена на розвиток у дітей української ментальності, любові до матері, держави, праці, довкілля тощо.

Для студентів-практикантів, вихователів дитсадків, а також для сімейного читання.

Артемівське педагогічне

училище (АПУ)

Новичок

В сад пришел к нам новичок,

Мы зовем его Молчок:

Он молчит, не ест, не пьет,

Песен с нами не поет.

А потом, глядишь, привык:

С нами вместе — скок да прыг.

Говорит, и ест, и пьет,

И танцует, и поет...

Он Петрусь, а не Молчок,

Этот мальчик-новичок!

А.Бродский

Півник

Хто це пісеньку таку

Нам співа: „ку-ку-рі-ку"?

Це наш півник-співунець,

Золотий гребінець.

Це він будить так діток,

Щоб вставали,

Не проспали,

Не спізнились в дитсадок.

І.Нехода

Здравствуй, хлопчику маленький!

Здравствуй, хлопчику маленький!

Йди в кімнату, ручку дай.

Хоч у нас ти і новенький –

Не соромсь, за стіл сідай.

Будеш снідати із нами:

Ось оладки, осьде чай,

Плачеш? Хочеться до мами?

Ой, не треба, не скучай!

В нас ведмедик є, і м'ячик,

Коник он стоїть в кутку...

Подивись, ніхто не плаче

У дитячому садку.

М.Познанська

Зимовий джмелик

Аллочка маленька

З дитсадка прийшла

Пісеньку гарненьку

Тихо загула.

На дівча веселе

Тато очі звів:

— Звідкіля це джмелик

Взимку прилетів?

В. Заєць

Праздник

Веселые, нарядные,

С флажками мы идем,

И праздничную песенку

Так радостно поем.

Ту песенку хорошую

Поет весь детский сад

И гости улыбаются

И слушают ребят.

Н.Френкель

Детский сад

Мы приходим в детский сад

Там игрушки ждут ребят.

Паровоз, пароход,

Там картинки на стене

И цветы на окне.

Захочу — поскачу

На игрушечном коне.

Вот какой хороший дом!

В нем растем мы с каждым днем,

А когда подрастем,

Вместе в школу мы пойдем.

В дитсадку

Наш Іванко в дитсадку,

Як барвінок у вінку,

А навколо нього друзі,

Як весною квіти в лузі.

Завели швидкий танок,

Звеселили дитсадок.

І.Блажевич

Кто спешит по переулку?

Сколько новеньких лопат?

Это вышел на прогулку

Наш веселый детский сад.

Н.Френкель

Мы спешим

В урочный час

Добрый дом встречает нас.

Здесь любимые игрушки,

Здесь друзья и здесь подружки.

Я иду, я иду,

Брата младшего веду.

Раздеваюсь на ходу -

Много дел у нас в саду.

С добрым утром детский сад.

С добрым утром, детский сад!

Детский сад проснуться рад,

Солнцу рад и утру рад...

С добрым утром, детский сад!

Я.Аким

Оксанчин дитсадок

Чий такий красивий дім?

Грають промені на нім.

Сяє напис: „Колобок".

Це - Оксанчин дитсадок.

Чий такий співучий дім?

Цілий день пісні у нім.

Кличе музика в танок.

Це - Оксанчин дитсадок.

Чий такий веселий дім?

Не змовкає сміх у нім.

А малечі — мов квіток!

Це - Оксанчин дитсадок.

П.Ребро.

Вихователька

З ясним поглядом очей,

Лагідної вдачі

Входить вранці до дітей

У садок дитячий

Наша вихователька,

Люба вихователька!

В сарафані новім,

Кофточка строга

Так привітно скаже всім:

- Здравствуйте, малята! –

Наша вихователька,

Люба вихователька.

Усміхнеться нам вона,

Дорога та мила, —

І здається вже весна

У садок влетіла!

М.Познанська

Новаядевочка

Девочка новая в детском саду,

К девочке новой сейчас подойду.

- Зачем ты в сторонке?

Ведь скучно одной.

Вот наши игрушки,

Вот слон заводной.

Вот видишь, — его я ключом завела,

Сейчас он пройдет

От стены до стола.

Вот кубики наши,

Мы строим дома.

Ты тоже научишься

Строить сама!

Пойдем, я к ребятам тебя отведу.

Всем девочкам нравится

В детском саду.

Н. Найденова

Як багато знаю я

В мене є книжок багато –

І новенькі, і старі.

Як піду до школи с татом,

Всі книжки віддам сестрі.

Хай вона сама читає

Про лисичку й журавля.

Хай вона, мала, узнає,

Як багато знаю я.

П. Воронько

Письменна Зіна

Я вже знаю, як писати

Дід.

Бабуня,

Мама.

Тато.

А до книжки як візьмуся,

То ще більше слів навчуся.

І. Блашкевич

Давно вже літечко пройшло …

Давно вже літечко пройшло,

Доволі бігати, гуляти...

Садок снігами замело:

Тепер учімося читати,

Ж, Р гарненько вимовляти,

Щоб нам не соромно було

Себе на люди показати.

О. Олесь

Перше вересня

Жовтіє листя на тополі

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж: двері в школі

Ідуть до школи первачки.

З гілок, тополь, злітає листя,

Кружляє й падає до ніг.

Уперше діти урочисто

Переступають цей поріг.

Н. Забіла

Школа

Наче вулик, наша школа –

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

Та — лиш дзвоник задзвенить –

Стане тихо, ніби в квітки

Поховались бджоли вмить.

Д. Павличко

Вітер не знає абетки

Невсидючий вітер

Знає кілька літер:

Залетить в трубу –

Тільки й скаже:

Бу-бу-бу,

Прилетить до комишу —

Тільки й скаже:

Шу — шу - шу,

А оце чомусь мовчить —

Мабуть, решту літер вчить.

М.Сулима

Кошеня

Засмутилось кошеня —

Треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

«Це хвороба не проста,

треба різати хвоста».

Кошеня кричить:

„Ніколи!

Краще я піду до школи!"

П. Воронько

Дзвоник

Літо стернями пішло,

Входить осінь у село.

Я люблю рум’яну осінь,

Над садами чисту просинь,

Молотарки спів у полі,

Перший дзвоник в нашій школі,

Що нас кличе, мов зоря,

До книжок, до букваря.

Я нарву найкращих квіток, -

Купчаків, жоржин, леліток, -

Принесу з росою в клас,

Де стрічає вчитель нас.

Я віддам букет барвистий,

Де блищіть роса намистом,

А одного купчака

Приладнаю до дзвінка.

Ой, дзвіночки срібляні,

Добре вчитися мені.

М. Стельмах

Є дверцята у пеналі

Дивовижні, небувалі,

Як відчиняться вони,

То з самої глибини

Вибігають молодці -

Кольорові олівці,

Починають пустувати,

На папері малювати:

Синій — жабку, жовтий — курку,

А зелений — кицьку Мурку.

Т.Коломієць

Карандаши

Мы братишки дружные,

Человечки нужные,

Мы карандаши!

Меж собой похожие,

Только разнохожие,

Все мы хороши!

Мы братишки дружные

С острыми носами,

Человечки нужные –

Убедитесь сами!

В школу

Почему сегодня Петя

Просыпался десять раз?

Потому что он сегодня

Поступает в первый класс.

Он теперь не просто мальчик,

А теперь он новичок,

У него на новой куртке

Отложной воротничок.

Он проснулся ночью темной,

Было только три часа.

Он ужасно испугался.

Он оделся в две минуты,

Со стола схватил пенал,

Папа бросился вдогонку,

У дверей его поймал.

За стеной соседи встали,

Электричество зажгли,

За стеной соседи встали

А потом опять легли.

Разбудил он всю квартиру,

До утра заснуть не мог.

Даже бабушке приснилась

Что она твердит урок.

Даже дедушке приснилось,

Что стоит он у доски

И не может он на карте

Отыскать Москвы-реки.

Почему сегодня Петя

Просыпался десять раз?

Потому что он сегодня

Поступает в первый класс.

А.Барто

Скоро я піду до школи

Скоро я піду до школи.

От зберуть врожай із поля

Повезуть на трудодні –

Значить в школу час мені

А сестричці ще не час,

Бо вона маленька в нас –

Не запишуть в перший клас.

От і журиться сестричка,

Що вона ще невеличка

Я кажу їй: „Не журись,

Сам маленький був колись".

	МОЇ ІГРАШКИ

Сів ведмедик у машину

Сів ведмедик у машину

Та поїхав по малину.

А в малині джміль брижить —

І злякався наш ведмідь:

— Ой! Цей звір такий носатий,

І сердитий, і крилатий....

Він, якщо наздожене,

З'їсть малину і мене.

В.Бойцова

Найкраща іграшка

—Не вгадать тобі нізащо,
Котра з іграшок — найкраща!

—Знаю! Трактор заводний!

—Зовсім ні.

—Електрична залізниця!

— Помилився.

—Ну тоді це – пароплав!

—Не вгадав.

—Зрозуміло: це літак!

—Знов не так.

Добре, відповідь я дам:

Та, яку зробив я сам!

А.Костецький

Поїзд

Їде поїзд через гай,

Я гукаю: — Постривай!

Він, почувши, не тікав,

Нас, маляток, почекав:

- Ту – ту – ту – гуде гудок,

Їдем всі у дитсадок.

А.М’ястківський

Мишка

Уронили мишку на пол,

Оторвали мишке лапу.

Все равно его не брошу

Потому что он хороший.

А.Барто

Друг веселый — мячик мой,

Всюду, всюду он со мной!

Раз, два, три, четыре, пять,

Хорошо мне с ним играть!

С.Вышеславцева

Моя лошадка

Я свою лошадку

Больно не хлещу,

Я свою лошадку

Славно угощу.

Ест моя лошадка

Манго и маис,

Белый сахар сладкий

И вареный рис.

Поскачем по долинам,

По кручам и по лесам.

Я ее из глины

Сегодня сделал сам.

Ш.Гунта

Лошадка

Я люблю свою лошадку,

Причешу ей шерстку гладко,

Гребешком приглажу хвостик

И верхом поеду в гости.

А.Барто

Тигренок

Мой ватный тигренок

Совсем как живой.

Но целыми днями

Молчит он со мной.

Какой же он грустный,

Несчастный на вид!

Он в детской кроватке,

Как в клетке сидит.

Мне хочется в джунгли

С тигренком бежать,

Мне хочется лапу

Тигренку пожать,

Сказать: - Ты свободен,

Свободен теперь! ...

Чтоб мама тигренка

Открыла нам дверь

Чтоб папа тигренка

К груди нас прижал,

Чтоб крепко мне руку

Тигренок пожал!

М. Яснов

Прогулка

Я куклу Наташу

Катаю в коляске,

Спать уложу –

И закроются глазки.

Как быстро ее

Ветерок убаюкал!

Кататься в коляске

Полезно для кукол.

А.Барто

Подарок

Пришла ко мне подружка,

И мы играли с ней.

И вот одна игрушка

Вдруг приглянулась ей:

Лягушка заводная,

Веселая, смешная.

Мне скучно без игрушки –

Любимая была,

А все-таки подружке

Лягушку отдала.

Е.Благинина

Больная кукла

Тихо. Тихо. Тишина.

Кукла бедная больна.

Кукла бедная больна,

Просит музыки она.

Спойте, что ей нравится,

И она поправится.

В.Берестов

Куклы

Мы пришли из магазина,

Тихо мы стояли в зале,

Только вдруг нам рассказали,

Что у вас веселый праздник!

Усидишь в коробке разве?

Мы решили по секрету

Убежать на праздник этот!

С полки мы спустились с Катей,

Быстро выгладили платья,

Двери тихо отворились, -

Как здесь куклы очутились!

Волчок

Мой волчок — на тонкой ножке,

С деревянной головой.

Покрутил его немножко –

Оказалось, он живой!

Он и пляшет, и поет,

Он бежит бегом,

И гудит как самолет,

Он жужжит жуком.

Покружился мой волчок,

Завалился на бочок,

Лег на коврик —

И молчок...

Н. Саконская

Сколько у меня игрушек?

Там, в углу лежат игрушки,

Отдыхают в тишине...

Пять игрушек в день рожденья

Подарили гости мне.

Раз — ушастый серый зайка.

Два — есть дудка у меня.

Три — сейчас я покажу вам

Черногривого коня.

Бурый мишка мой — четыре,

Белка рыженькая - пять...

Только всех моих игрушек

Мне никак не сосчитать.

А. Бродский

Матрешка

Ой, как холодно ей!

Десять кофточек на ней,

Десять кофточек надето

Да тулуп зимой и летом.

Так оделась не спроста,

Из-за этого толста.

И. Нехода

Петрушка

Вот Петрушка. Перерос

Самого Петрушку нос.

Для чего такой пришит?

- Носом он детей смешит.

И. Нехода

Зайчик

Вот зайчонок, скок - поскок

Весь дрожит он, что листок.

Хочет зайчик речь держать,

Хочет зайчик рассказать,

Как лиса его поймала,

Серый хвостик оторвала...

И. Нехода

Медвежонок

Это Мишка, очень славный.
Плачет бедный и ревет:
Ножку он сломал недавно
И ревет к себе завет.

Ничего! Заживет!

И. Нехода

Мой медведик

Горести - печалести,

Что-то мне не спится.

С кем бы мне печалести,

Вами поделиться?

Столько неприятностей –

Карандаш сломался,

Жук из банки вылез

И больше не поймался.

То-то мне и вертится,

То-то и спится —

Может мне с медведиком

Горем поделится?

В моего медведика

Уткнусь я головой:

Он хотя и плюшевый,

Но зато живой!

М. Яснов

Моя лошадка

Живет у нас в квартире лошадь —

Как хорошо ее тетешить,

Кормить, расчесывать, ласкать,

Весь день под мышкою таскать,

Забравшись вечером в кроватку,

Уткнуться в мягкую лошадку.

И вдруг проснуться:

Спит? Не спит? –

И долго слушать стук копыт...

М. Яснов

Перейти через дорогу

Вам на улицах всегда

И подскажут и помогут

Говорящие цвета.

Красный свет вам скажет — нет!

Сдержанно и строго,

Желтый свет дает совет

Подождать немного.

А зеленый свет горит -

Проходите — говорит.

С площадей и перекрестков

На меня глядит в упор

С виду грозный и серьезный

Долговязый светофор.

Он и вежливый и строгий,

Он известен на весь мир.

Он на улице широкой

Самый главный командир.

У него глаза цветные,

Не глаза, а три огня!

Он по очереди ими

Смотрит сверху на меня.

Я его конечно знаю,

Да и как его не знать!

Я отлично понимаю

Все, что хочет он сказать!..

Я.Пишумов

Праля

Ляльчине убраннячко

Я зберу.

Ляльчине убраннячко

Поперу.

Лийся, водичка, із крана,

Буде спідничка попрана.

Лийся, водичка, сріблиста.

Буде хустиночка чиста.

Почеплю убраннячко

На шнурі,

Посушу убраннячко

У дворі.

Сонечко буде світити,

Ляльчину хустку білити.

Буде вітрець повивати,

Буде вбрання висихати.

Т. Коломієць

Научу обуваться и братца

Я умею обуваться,

Если только захочу.

Я и маленького братца

Обуваться научу.

Вот они, сапожки,

Этот – с правой ножки,

Этот — с левой ножки ...

Если дождичек пойдет,

Наденем калошки.

Эта — с левой ножки,

Эта - с правой ножки,

Вот как хорошо!

Е. Благинина

Маленька господиня

Хоч на зріст я ще маленька,

В мене й кіска ще тоненька,

Та робити дещо вмію —

Ось тарілочку помию,

Ось кімнату замітаю,

Вранці квіти поливаю.

Всього я сама навчусь,

Бо робити не боюсь.

Я матусі помагаю:

Пил із меблів витираю.

А як свариться обід,

Підготую все, як слід.

Принесу з комори мамі

Капустину з бурячками.

А як прийде із заводу

Тато мій, поставлю воду,

Мило й щіточку подам.

Ну а вмиється він сам.

О.Журлива

Своїми руками

Хоч як не вгадай,

Хоч як не крути –

Самі не приходять

Поштові листи.

Самі не підводяться новобудови,

Самі не напишуться вірші чудові.

Ми все це так само,

Як тата і мами,

Повинні робити

Своїми руками.

Портниха

Научилась вышивать я

Кур, цыплят и петушков,

А еще для кукол платья

Сшила я из лоскутков.

- Молодец, - сказала мама,-

Ты у нас портниха прямо!

В. Орлов

Мастерица

Я не привыкла

Напрасно хвалиться,

Но все называют

Меня мастерицей —

За то, что сама я

На куклу свою

Вяжу, вышиваю,

И шью, и крою.

Г. Ладонщиков

Первые шаги

От стола и до кровати —

Далеко, ой, далеко!

И самой добраться Кате

От стола и до кровати —

Очень, очень не легко!

Подала ей руку мама,

Говорит: - иди сюда!

И шагнула Катя прямо.

Хорошо, что рядом мама,

С ней не страшно никогда.

А. Бродский

Правда ж, мамо, я великий?

Правда ж, мамо, я великий?

Сам взуваю черевики,

Зашнуровую шнурочки,

Сам вбираюся в сорочку,

Сам лице і руки мию,

І не плачу я ніколи,

Скоро воює піду до школи!

М.Познанська

Молодець

Я з гілок зробила віник,

Підмела світлицю й сіни

Ну, а потім - раз і два!

Геть, пилюка дворова!

Ще й вітрець із гір прибіг,

Підмітати допоміг.

Мама глянула в віконце:

- Молодець ти в мене, донцю!

- Ні, матусю, то вітрець,

Помічник мій, - молодець!

С.Жуканин

Кто умеет?

Кто умеет утром сам

Просыпаться по часам?

- Я умею по часам
Просыпаться утром сам!

- Я умею на кроватке
Простыню расправить гладко
И у скомканной подушки
Кулачком задвинуть ушки.

- Я сегодня утром рано
Умывалась из-под крана!
Я сама теперь умею
Вымыть личико и шею.

А. Кузнецова

Мои книги

Я спросил себя однажды: одинок ли я?

Ведь всегда со мною книги — верные друзья.

Мне без книг не научится, знаний не достать,

Только книги мне помогут человеком стать,

Отыскать помогут счастье, радостные дни:

Книги в жизнь меня выводят — мать, отец, они.

Каждая стоит на полке, честно друга ждет.

В чудный мир раскрытой книги всем доступен вход.

То расскажут о прекрасном, то дадут совет...

Так у нас проходят годы дружбы и бесед.

М.Гафури

На столе стоит обед

А гостей все нет и нет.

«Где же тетя белка?» –

Говорит тарелка.

«Где же тетя кошка?» –

Удивилась ложка.

«Где же дядя ежик?» –

Возмутился ножик.

А хозяйка Маша,

Маша — неваляша,

Белый фартучек надела

И одна за столик села.

За кошку —

Съем сметаны ложку.

И за тетю белку

Супа съем тарелку.

А за ежика пирог —

Будет ежику урок.

Если в гости зван к соседу,

Не опаздывай к обеду.

Из цветной пушистой байки

Малышам игрушки шьем –

Куклы, мячики и зайки.

Их все больше с каждым днем.

Здесь игрушек целый угол:

Белый выводок зайчат,

И косички толстых кукол

Кверху бантами торчат.

Вот тигренок полосатый.

У тигренка добрый вид,

Потому что только ватой

У него живот набит.

Я.Аким

Ведмедики

Ведмежаток я взяла,

Посадила до стола,

Стала медом частувати:

- Пригощайтесь, ведмежата!

А ведмедики сидять

І нічого не їдять:

Скуштувать медку охота —

Та відкрить не можу рота.

Г. Бойко

Петушок

Петушок у нас бумажный.

Сами сделали его.

До чего он гордый, важный:

Не клюет ничего!

А. Бродский

Смачний хлібець

Петрик, Павлик і Ганнуся

До лісу ходили.

Грибів кошик назбирали,

Ноги натомили.

Посідали спочивати

Та й хлібець виймають,

Ножем крають на три скибки,

Сіллю посипають.

Дивно стало Петрусеві,

Що в житті нічого

Він іще не їв ніколи

Такого смачного.

— Нащо, — каже він по хвилі, —
Матусі варити,

Чи ж не краще так щоднини

Смачно хліб солити?

І.Блажкевич

Млин

— Фу! Фу! Фу!
Фуркоче млин. -
Вас багато, я один.
Та для діток
Залюбки

Швидко намелю муки.

Чи то з жита, чи з пшениці.

Будуть гарні паляниці.

І.Блажкевич

Колосок

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмари дощик сіяли.

Колосячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно.

А.Забашта

Возять золото машини

Возять золото машини

Із полів у гожу днину

Мчать дорогами машини.

Мов янтар, одно водно

Золотиться в них зерно.

П.Мостовий

Зернятко

В землю я посіяв

Зернятко ласкаве,

І нагріло землю

Сонечко яскраве.

Звідусіль постукали

Радісні дощі:

Як ти живеш там зернятко?

„Гей, виходь мерщій''

Вийшов замість зернятка

Колос молодий,

Під дощем умився він

І напивсь води...

Дивиться — дивується

Сонце з висоти:

„Любе, миле зернятко,

Та хіба ж це ти? "

С.Довженко

Бублик і паляниця

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

- Ти засмагла, чорнолиця,

Зовсім не вродлива,

Я ж біленький солоденький,

Вигнутий красиво.

У малечі викликаю

Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

- Ти — для діток подарунок,

Я— буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати

Ти, як гість у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати.

П.Воронько

Хлібороби

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.

В пору літню, в час осінній,

Навесні — в гарячий час

Косять, жнуть вони і сіють,

Лан оруть у котрий раз!

Хлібороб в колгоспні полі

Нам вирощує врожай,

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте, -

Не забудьте уклонитися

Хліборобові за те!

М.Познанська

Чим пахне коровай

А чому так радість сяє

У очах діток малих?

Бо сьогодні — День врожаю,

Коровай гостює в них

Він шинкатий і рум'яний,

Ліг на митий рушничок.

А на тому короваї—

Солі білої дрібок.

У калини грона повні

Червоніють для прикрас...

- Короваю, гість шановний,
Звідкіля прийшов до нас?

І сказала перша Оля:

- Коровай, прийшов із поля.
Це не тільки коровай,

Це – колгоспний урожай!

- Коровай, - сказав Борис, -
Під дощем і сонцем ріс.
Пахне сонечком він красним
І промінням теплим, ясним.
Пахне полем, колосками
Цей хороший коровай,

В ньому праця тата й мами,

Що збирали урожай.

Окрайчик

Мама з полечка прийшла

І гостинець принесла:

В полі зайчик чеберяв,

Нам окрайчик передав.

Хто до крихти з'їсть окрайчик,

Буде бігать, наче зайчик.

Зеленому колоскові

Зеленому колоскові

Співа жайвір колискову:

— Тебе вітер колихає,

Тебе дощик поливає –

Рости в землю корінцями,

Виповняйся зеренцями.

А. М’ястківський

Ярий колос

Посіяли ярую пшениченьку

Та біля озимого жита.

У ярої пшениченьки колосся яріє,

А житечко половіє.

Житечко густе, колосистеє,

А пшениця ще густіша, голосистіша.

Піднялося стебло, як срібло,

Стебло - як срібло, золотий колос.

Радіє пташина, радіють люди,

Що хліб їм буде.

В.Пепа

Вусаті ячмені

Дядечку ячменю,

Дайте зерна жменю,

Засіємо нивку,

Зеленогриву.

Щоб у теплі, гожі дні

Уродили ячмені.

Щоб виросли вуса,

Як в мого дідуся!

А.Комінчук

Про хліб

Ноги на полі,

Середина на дворі,

Голова на столі

(пшениця)

Б'ють мене ціпками,

Ріжуть мене ножами,

За те мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять.

(хліб)

Як у народі називають того,

Хто поле обробляє,

Зерном добірним засіває.

Високі врожаї збирає.

(хлібороб)

Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко.

На черінь посунеться —

/ стоїть красується.

З печі - та на блюдо:

їжте мене, люди,

На здоров'ячко!?

(хліб)

Мене б'ють, товчуть, ріжуть, перевертають,

Я все терплю і всім добром плачу.

(земля)

Бабця спить

Ходить тиша в теплих капцях,

Задрімала в кріслі бабця.

А годинник цокотить:

Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньки вийду з хати,

Щоби їй не заважати.

Не скачи, собачко, цить!

Бабця спить, бабця спить.

В.Багірова

Мати

Я прокидаюся рано

І зразу, хоч ще не встаю

Тільки спросоння погляну —

Бачу матусю свою.

Мати - досвітня пташинка,

Лиш засіріє—уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати — то сонечко рідне.

Сонечко, хоч і земне, -

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

Бабусі

Дай, бабусю поцілую

Сивину твого волосся,

Теплим подихом зігрію

Снігом вибілені коси.

Може, і на них розтане

Лоскотливий іній срібний

Мов зимові візерунки

На замерзлій зночі шибі

Найдорожче слово

Ще в колисці немовля

Слово „мама " вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить і рідній мові:

„Мати, мамочка, матуся,

Мама, матінка, матуся..."

Ну, а як звертаюсь я? —

„ Рідна ненечко моя!"

В.Гринько

Галюся

У Галюсі є матуся,

У матусі є матуся,

А матусина матуся —

То — Галюсина бабуся.

А у тата є татусь

Для Галюсі він — дідусь!

І ще знайте, що Галюся –

Внучка діда і бабусі

К.Перелісна

Сонечкова мама

Вмиває кішка кошенят,

Вмиває кізка козенят.

Мене водою з милом

Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає

Щодня з-за небокраю...

І в нього, мабуть, мама є,

Бо хто ж його вмиває?

А.Костецький

Моя мама

Много мам на белом свете,

Всей душой их любят дети,

Только мама есть одна,

Всех дороже мне она.

Кто она? Отвечу я:

Это мамочка моя.

В.Руссу

Вишиванка

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

— Не вдягай, синочку.

В нитці - сонце золоте,

Пелюстки багряні.

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся.

Підійду і обійму

Я свою матусю.

В.Крищенко

До чего хитра

Таких сестер не видел свет,

Как моя сестра!

Она малыш, ей года нет,

А до чего хитра!

Она спокойно на боку

Лежит в своей кроватке.

Я ей даю попить чайку,

Она не пьет — не сладкий!

Я положил еще кусок,

Прибавил рафинада.

Не чай, а просто сладкий сок!

А ей того и надо.

Таких сестер не видел свет,

Как моя сестра!

Она малыш, ей года нет,

А до чего хитра!

А.Барто

Вершник

На коліні гарно в тата,

Мов на конику скакати!

А на справжньому коні

Трохи боязно мені…

А.Костецький

По горішки

Через пагорки й долини

Весело біжить стежина.

Через поле, через луг

Біжать капці: туки-тук.

До бабусі Настусі,

До кудлатого Рябка

Біжить стежечка швидка.

А по ній біжить Яринка,

В неї у руках корзинка,

Бо в бабусинім дворі

Золотий росте горіх,

Золота жар-птиця

На вершку гніздиться.

У Яринки у корзинці

Є усім, усім гостинці:

Для бабці є капці,

Рябкові — жилетка,

Півнику — шкарпетки,

Для киці Лукерки –

Солодкі цукерки.

П.Мовчан

Мій дідусь

Мій дідусь старенький,

Як голуб сивенький,

По садочку ходить

І мене малого,

Онученька свого,

За рученьку водить.

По садочку ходить,

Яблучка знаходить

Ще й з горішків зерна.

Дідусь любий, милий,

Як голубчик сивий,

Голівка срібляна.

М.Підгірянка

Осінь

Листячко дубове, листячко кленове

Жовкне і спадає тихо із гілок.

Вітер позіхає, в купу їх згортає

Попід білу хату та на моріжок.

Айстри похилились, ніби потомились,

Сонечка немає. - Спатоньки пора!

А красольки в'ялі до землі припали,

Наче під листочком вогник догора.

К. Перелісна.

Золота осінь

В парках і садочках,

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро - золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі

Й небо синє, чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода –

Осінь золота

Тихо - ніжно ходить.

К. Перелісна.

Осінь

Ніби притомилось сонечко привітне:

У траві пожовклій

Молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.

Журавлі курличуть: летимо у вирій

Пропливає осінь на хмарині сірій.

Б. Чалий.

Останній сніг

Під розлогим дубом

Нам на втіху

Заховавсь від сонця

Клаптик снігу.

Як зима тікала,

Лісом бігла,

Загубилась в неї

Хустка біла.

І на одинокій

Тій хустині

Проліс підіймає

Квіти сині.

В.Кочевський

Ми любимо весну

Ми любимо весну,

Зелену, чудесну,

Грімницю у тучі,

І дощик співучий,

І луки широкі,

І ріки глибокі,

І поле веселе,

І рідні оселі,

І цвіт у маю —

Всю землю свою!

М. Стельмах

Таємниця

Дідусь таємницю

Повідав мені,

Що літечко любе

Зимує в... сосні

Тому-то й зелена

Узимку сосна,

Бо літечком щедрим

Зігріта вона.

В.Струтинській

Котики вербові

Сонце по діброві

Ходить, як лисичка.

Котики вербові

Журять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,

Хоч і трішки сонні.

Гріють лапенята

На яснім осонні

А.Камінчук

Сунички

Під маленькими ялинками

У смарагдовій траві

Літо виросло суничками —

То по одній, то по дві.

Ой, сестриченько — ялинко

Ти не дряпай моє личко,

Я суничок назбираю

Жменьку мамі і собі!

Л.Костенко

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки

Одягла верба сережки.

Головою хилитала,

Потихесеньку питала:

- Де ота біленька хатка,

Що гарнесенькі дівчатка?

Хай би вибігли до стежки.

Подарую їм сережки.

Л. Костенко

Чарівні фарби осені.

Осінь.

Ось я за сосною;

Ось і листя в'яне ...

Осінь я ... За мною

Йдуть густі тумани.

Осінь я. Осоння

Листям засипаю.

Осінь ... Трави сонні

Долу начинаю.

Ранками імлиста,

Вдень - як позолота.

Обриваю листя –

Це - моя робота.

А. М'ястківський

Жовтень.

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потопом

Стала, наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

їй косиці розпліта ...

Н. Приходько.

Хитрий лис фарбує ліс.

Хитрий лис на верховині

Носить фарби у майстрині

Лис, покуль зима настане,

Ліс фарбує у багряне.

На дива дивитись скорі

Звірі збіглися у дворі:

- Лис фарбує ліс! - Дивиться!

Не торка ялиць одних:

Хитрий він, тому й боїться

Поколотися об них.

В. Лучук.

Сонечко

Біля сонечка, вгорі,

Плавала хмаринка.

Проти сонечка, в дворі,

Бавилась Яринка.

Не журись, Яринко,

Не навік хмаринка:

Хмарка розпливається

Сонечко ж лишається!

Горобці

В калюжі на дорозі

У осені в руці

Востаннє в цьому році

Скупались горобці.

І сохнуть на осонні,

Де затишне тепло,

Щоб не було ангіни,

Щоб кашлю не було.

О. Орач

Осінь

Вітер з пожовклим листком

Грається в котика-мишку.

То поженеться біжком,

То підкрадається нишком.

Ну, а колись спійма.

Буде, дітки, зима.

В. Терен