Форми наукових досліджень і участь учителів правознавства в їх проведенні

Утвердження добрих традицій і пошуки нових, досконалих форм складання правознавства в школі — це і є дослідницька діяльність, у якій виявляється творчість учителя правознавства, а давно відо­мо, що саме у творчості - його зростання. Учитель правознавства в школі — це активний борець із консерватизмом та формалізмом і водночас непримиренний супротивник безпідставних новацій. Бу­си таким має кожен сучасний учитель правознавства, і до цього слід готуватися випускникові педагогічного інституту.

Є кілька форм наукових досліджень, в яких участь учителів правознавства не тільки можлива, а й необхідна, оскільки є корисною для них. Першою такою формою є цілеспрямоване спостереження за процесом освоєння учнями програмового матеріалу з правознавства; другою — вивчення позитивного досвіду колег учителів-правознавців; третьою - участь у проведенні експерименту.

Спостереження за тим, як учні на уроках правознавства оволодівають програмним матеріалом, - найпростіша форма досліджень, доступна і конче потрібна кожному вчителю правознавства, оскіль­ки йому небайдуже, як учні засвоюють вимоги навчальної програми .І правознавства, чи встигають вони набувати необхідних умінь і навичок, інакше кажучи, наскільки успішно йде навчальний процес під його керівництвом. Дані таких спостережень дозволять учите­лю правознавства своєчасно усувати недоліки.

Мета спостереження може бути різною. В одних випадках до­цільно поставити питання про ступінь засвоєння правових понять чи рівень правових знань, в інших - виникає потреба виявити вмін­ня виділяти учнями головне в прочитаному матеріалі. У ході спос­тереження на уроках учитель правознавства здійснює фіксацію від­повідей учнів на його запитання, аналізує учнівські роботи — шкільні, домашні, контрольні, самостійні, тестові та ін. Результати спос­тережень ретельно аналізуються, узагальнюються. На їх основі роб­ляться висновки, які вкажуть на шляхи вдосконалення викладання правознавства у подальшій роботі вчителя.

Важливо, щоб цю форму наукових досліджень учителі право­знавства використовували протягом перших 5 років роботи в шко­лі. Це дасть змогу уникнути помилок на першому етапі роботи вчи­теля в школі.

Значно вищою формою наукових досліджень є вивчення передо­вого досвіду викладання правознавства колег-учителів. Метою та­кого дослідження є вивчення, оцінка, узагальнення і поширення того нового, ефективного, що спостерігається в практиці викла­дання правознавства. Причому можна вивчати як досвід одного вчителя, так і практику навчання діяльності вчителів школи, мі­ста, області, вчителів-новаторів нашої країни. Об'єктом дослідження можуть бути або вся система викладання правознавства, або окремі її компоненти. Як правило, вивчення пе­редового досвіду складається з трьох основних етапів (залежно від їх важливості): 1) спостереження над роботою вчителя право­знавства або групою вчителів; 2) узагальнення набутих спосте­режень; 3) поширення осмисленого досвіду у класах, в яких викла­дає педагог, тобто впровадження його в практику діяльності вчителя або вчителів школи, міста, району, області. Зазначимо, що спостереження здійснюється безпосередньо на уроках. При цьому відомості для вивчення досвіду вчителя можна взяти з аналізу пись­мових робіт учнів. Крім того, в осмисленні передового досвіду знач­ну допомогу може надати сам учитель-новатор, розповівши про те, як він організовує процес навчання. На нашу думку, здобуті матеріали варто обговорити на засіданні методичних об'єднань чи методичних секцій і лише після цього ре­комендувати для використання колегам-учителям школи.

Наступною важливою формою підвищення кваліфікації учителя правознавства, як уже зазначалося вище, може стати його участь у проведенні науковцями чи ним самим експерименту. На початку експерименту складається програма, висувається гіпотеза (наукове припущення) ефективного навчання школярів, потім добирається необхідний дидактичний матеріал і програма його впровадження в навчальний процес. Для проведення експерименту обирається клас або два класи, де й здійснюється спостереження за новою методи­кою чи методами викладання правознавства.

Безпосередня участь учителя в експерименті збагачує його теоре­тично і практично, зосереджує увагу на особливостях учительської майстерності, робить його уважним до раціональних й ефективних методів та прийомів навчання, крім того⁴, вчить бути самокритич­ним до себе та своїх новітніх ідей.

Курс «Методика викладання правознавства в школі», який ви­кладається у вищих педагогічних навчальних закладах, передбачає залучення майбутніх учителів правознавства до участі в науковій роботі, її слід проводити у процесі оволодіння цим навчальним пред­метом. Результати необхідно оголошувати на практичних заняттях чи наукових конференціях. Робота такого характеру може з успіхом здійснюватися також і в наукових гуртках навчального закладу.

Завдання для індивідуальної роботи

1.Охарактеризуйте «Методику викладання правознавства в
школі» як педагогічну навчальну дисципліну,

2. Назвіть форми наукових досліджень і охарактеризуйте
участь учителів правознавства у їх проведенні.

3. У чому полягає мета, завдання, особливості курсу?

4. Дайте визначення предмета «Методика викладання право­знавства в школі» як педагогічної науки.

Розкрийте зв'язок «Методики викладання правознавства
в школі» з юридичними та гуманітарними дисциплінами

ТЕМА 1