Вікова і педагогічна психологія. остаточному переосмисленні планів життя, сшвставленш їх з реальніс­тю і коригуванні особистісних рис

VIII. Вік дорослості

остаточному переосмисленні планів життя, сшвставленш їх з реальніс­тю і коригуванні особистісних рис.

Життя постійно вносить свої корективи у плани людини, час невпин­но йде вперед і людині інколи здається, що все заплановане, задумане їй не вдасться здійснити, тому вона прагне перебудуватись.

Об'єктивні причини протікання кризи середини життя і зумовлюють перебудову особистості з урахуванням зміни статусу людини у жит­ті. Вже неадекватною вважатиметься надмірна емоційність, юнацький максималізм, жорсткість у поведінці, невміння пристосуватися у нових умовах життя. Чоловіки знижують свої фізичні можливості, жінки ста­ють менш привабливими, хоч дехто з них може бути неготовим до такої перебудови. Тільки адекватна переоцінка цінностей призведе до онов­лення особистості, до її генеративності при входженні у період серед­ньої дорослості.

Перед людиною постає ряд суттєвих завдань, які пов'язані, на думку А. Маслоу, з її самоактуалізацією. Вона прагне стати кращим батьком для своїх дітей, реалізуватися в суспільно-громадському житті або досягти професійних висот, бути корисною для оточуючих, цікавою у спілкуван­ні. Такі прагнення потребують постійної роботи над собою, постійного удосконалення.

Якщо криза середини життя розвивається не конструктивно, спостері­гається відхід на попередні вікові періоди.

Приблизно у 65 років у віці пізньої дорослості розпочинається криза, яку Е. Еріксон назвав кризою "Я- інтеграції".

Криза завершується успішно, якщо людина, аналізуючи своє життя, задоволена ним, вбачає в ньому сенс, приймає його таким, яким воно є. Але якщо людина у віці пізньої дорослості вважає своє життя мар­ною тратою сил та втрачених можливостей, інтеграція не відбувається. Стан такої людини можна назвати відчаєм, депресією, у неї спостеріга­ється соціальна ізоляція, зростає тривожність, страх перед подальшим життям.

Питання для самоконтролю

1. На які вікові періоди поділяють вік дорослості?

2. Що означає термін акмеологія?

3. Чим відрізняються поняття дорослість і зрілість?

4. Які анатомо-фізіологічні особливості віку ранньої, середньої і пізньої
дорослості? Дайте їх порівняльну характеристику.

5. Яких змін зазнає сенсорика людини у віці ранньої, середньої і пізньої
дорослості?

6. Охарактеризуйте увагу, пам'ять, інтелект віку дорослості.

7. Назвіть основні етапи психосоціального розвитку дорослих.

8. Що означає „нормальна" або „нормативна" криза і „анормальна" або
„ненормативна" криза?

9. Назвіть і охарактеризуйте основні кризи віку дорослості.

Література

Ананьев Б.Г. Избранньїе психологические трудьі: В 2-х т. / Под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова. -М., 1980.

Амосов Н.М. Преодоление старости. - М., 1996.

Гамезо М.В., Герасимова В.С., ГореловаГ.Г., Орлова Л.М. Возрастная психология: личность от молодости до старости. - М., 1999.

КрайгГ. Психология развития. Пер. с англ. - СПб., 2000.

Психология І Под ред. А.А. Крьшова. - М., 1998.

Психологія життєвої кризи І Відп. ред. Т.М. Титаренко. — К., 1998.

Психология человека от рождения до смерти І Под ред. А.А. Реана. -М.,2001.

Развитие психофизиологических функций взросльіх людей І Под ред. Б.Г. Ананьева, Е.И. Степановой - М., 1972.

Франки В. Человек в поисках смьісла. Сборник: Пер. с англ. и нем. -М., 1990.

Зриксон З.Г. Идентичность: Юность и кризис: Пер. с англ. - М, 1996.

Зриксон З.Г. Детство и общество: Пер. с англ. - 2-е изд. - СПб., 1996.

Г