Методичні рекомендації до проведення виховної роботи з класом

Важливою складовою педагогічної практики студента є виховна робота і виконання ним обов’язків класного керівника. Під час виконання виховної роботи студент повинен проводити різні форми виховної роботи з учнями класу, до якого він прикріплений як класний керівник, скласти характеристику на обраного учня[6], проаналізувати виховні заходи, які проводяться у школі[7], самостійно провести кілька виховних заходів.

Студент-практикант насамперед повинен бути ознайомлений з циклограмою справ класного керівника.

Циклограма справ класного керівника

Щороку:

1. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

2. Постановка виховної мети й завдань поточного року.

3. Характеристика колективу класу та соціальний пас­порт класу.

4. Аналіз життєдіяльності класного колективу.

5. Робота з батьками учнів.

6. Спільна із громадськістю діяльність.

7. Індивідуальна робота з учнями.

8. Робота з учнями, що мають особливості в поведінці ("група ризику").

9. Взаємодія з учителями-предметниками.

10.Педагогічні спостереження.

11.Пошук джерел (література, Internet) для проведення виховних заходів.

Щодня:

1. З'ясування причин відсутності учнів на уроках, фік­сування пропусків у класному журналі[8].

2. Робота з тими, хто запізнюється на уроки.

3. Організація харчування учнів.

4. Організація чергування в класному кабінеті.

5. Індивідуальна робота з учнями.

Щотижня:

1. Перевірка щоденників учнів.

2. Проведення заходів у класі (за планом).

3. Робота з батьками (за необхідності).

4. Робота з учителями-предметниками (за необхідності).

5. Відвідування шкільного лікаря, медсестри з приводу довідок про хвороби учнів.

Щомісяця:

1. Відвідування уроків у своєму класі.

2. Консультації у шкільного психолога.

3. Проведення бесід із питань безпеки життєдіяльності.

4. Зустріч із батьківським активом.

5. Участь у шкільних нарадах щодо планування роботи (за графіком).

Один раз на семестр:

1. Оформлення класного журналу за підсумками семестру.

2. Участь у навчанні (наприклад, у семінарах) класних керівників.

3. Аналіз виконання плану роботи за семестр, коригу­вання плану виховної роботи на новий семестр.

4. Заповнення табелів успішності учнів.

5. Складання плану роботи на канікули.

6. Проведення батьківських зборів.

Один раз на рік:

1. Проведення відкритого заходу.

2. Оформлення особистих справ учнів.

3. Аналіз і складання плану роботи класу.

4. Складання або уточнення статистичних даних про учнів класу.

При плануванні виховної роботи студенту-практиканту необхідно враховувати мету й завдання виховного та навчального процесу школи, класу; характеристику колективу класу; аналіз роботи минулого року; план роботи на поточний рік за напрямами. Класний керівник прогнозує, аналізує та організовує щоденне життя й діяльність учнів свого класу. Під час цього процесу слід враховувати, що:

* діти не тільки готуються до майбутнього дорослого життя, а й живуть реальним життям;

* буття вихованців має бути цікавим і повноцінним, таким, що відповідає їхнім запитам, заповненим різно­манітними видами діяльності (і не тільки навчальної, а ще й трудової, суспільно значущої, творчої тощо), які мають пізнавальне, емоційно-вольове й дієво-практичне спрямування;

* кожен учень має знайти собі справу до душі, відчути успіх, упевненість у своїх силах, без чого неможливо сформувати усвідомлення гідності й моральної стійкості людини;

* під час вибору форм і методів виховної роботи обов'язково слід ураховувати специфічні особливості дітей і дорослих, у першу чергу педагогів і батьків, у ви­ховному процесі.

Розпочинаючи планування своєї роботи, класний керівник насамперед повинен усвідомити місце й суть цього плану в його системі діяльності, тобто дати відповіді на питання: навіщо? Як саме? Що саме планувати?

Спершу необхідно опрацювати нормативну базу: Де­кларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Концепцію виховання дітей та молоді у націо­нальній системі освіти, Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 р.) та ін.

Слід також зауважити, що якісне планування виховної роботи - не лише особиста справа класного керівника. У цьому процесі передбачається плідна співпраця педагога, учнівського колективу, батьків і громадських організацій, яких об'єднує спільна мета зробити шкільне життя цікавим, корисним, творчим.

Перед початком розгляду окремих етапів планування пропонуємо ознайомитись із певними вимогами (або пра­вилами) до планування:

♦ Виховні заходи повинні враховувати вік учнів.

♦ Кожен захід має бути спрямований на конкретний кінце­вий результат, розв'язання певних виховних завдань.

♦ Планування має бути системним.

♦ Планування має враховувати цілій завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів класу та їхніх батьків.

♦ План має базуватись на аналізі системи виховної роботи, що проводилась в минулому році. (Новопризначений класний керівник у ході вивчення роботи попередника матиме змогу розвивати існуючу систему виховної роботи, вдосконалюючи та доповнюючи її).

♦ Чільне місце у плані мають посісти заходи, що є тради­ційними для школи, ускладнюватись і дещо змінюватись може лише ступінь участі в них учнів класу.

♦ Аналізуючи виховну роботу за минулий рік, класний ке­рівник повинен виявити існуючі в колективі проблеми, їх необхідно буде вирішити у поточному році.

♦ Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими й розвивальни-ми, різноманітними за формою та змістом.

♦ У плані мають відображатись дати, пов'язані з історією людства, держави, міста, району (в якому розташована школа), школи тощо.

♦ У складанні плану виховної роботи мають брати участь і діти, і "їхні батьки.

М. Чепіль, С. Береза пропонують наступні варіанти способів планування виховної роботи разом з учнями.

Варіант І

Класний керівник записує на шкільній дошці всі позакласні справи, що передбачається провести, та в яких братиме участь колектив учнів. Дітям пропонується визначити найважливіші, найцікавіші та иайзначущі для життя класу справи.

Потім група учнів (за бажанням або на вибір самих учнів) аналізує вибір дітьми заходів і визначає групи, яких заціка­вили однакові заходи.

Учні, які вибрали одні й ті самі заходи, мають можливість об'єднатися та визначити зміст і форму майбутнього заходу. Свої проекти учні здають класному керівникові або обговорюють спільно.

Така робота всього класу разом із класним керівником дозволяє йому багато про що дізнатися: як учні спілкуються один з одним, хто займає лідерську позицію в класі, до кого прислухаються, хто байдужий та усунений від спільної справи.

Варіант II

Учням класу пропонуються написані на дошці знаменні календарні дати, але поруч із датою не пишеться її значення. Учням класу необхідно згадати значення кожної дати, визна­чити її важливість для кожного з них і колективу в цілому, а також зазначити, відзначення яких дат, що написані на дошці, можна включити до плану класних справ на поточний рік.

Потім діти виступають і пояснюють, чому необхідно зане­сти або, навпаки, вилучити із плану ту або іншу дату.

Учням пропонується об'єднатися в групи й скласти план проведення заходу, а також визначити, у якій формі він про­ходитиме.

Варіант III

Класний керівник заздалегідь готує маленькі записочки, у яких зазначено різні форми позакласних заходів: класна го­дина, бесіда, диспут, свято, екскурсія, читацька конференція, похід, брейн-ринг, вікторина тощо. Учні по черзі витягають по одній записочці та протягом 30 хвилин придумують зміст певного виду позакласного заходу.

Створений таким чином варіант позакласного заходу учні записують на аркуші паперу.

Треба відзначити, що в записочках одна форма прове­дення позакласного заходу може зустрічатися двічі й навіть тричі. Результатом проведеної роботи буде кілька варіантів майбутніх заходів.

Свої роботи діти здають у журі позакласних справ, яке оцінює розробки учнів за такими критеріями:

1. цікава форма проведення;

2. пізнавальна значущість;

3. задіяність всіх учнів класу;

4. корисність для учнів класу й школи.

Потім журі позакласних справ разом із класним керів­ником аналізує отримані розробки й визначає ті з них, які відповідають усім вище переліченим критеріям. Ці розробки з урахуванням доповнень і зауважень класного керівника можна цілком успішно використовувати під час складання плану виховної роботи.

Варіант IV

Учням пропонується побувати в ролі класного керівника, якому необхідно скласти план виховної роботи у своєму класі. З цією метою клас розбивається на чотири групи за кількістю чвертей у навчальному році.

У кожній групі обирається керівник, який має право ви­тягнути з коробки аркуш паперу, на якому написані пори року.

Таким чином, учням стає зрозуміло, що одна група готує план виховної роботи на І чверть, друга група - на II чверть, третя - на III чверть і четверта - на IV чверть. Дітям дозволя­ється самим визначити, у яких позакласних заходах братиме участь клас, у яких загальношкільних заходах вони зможуть проявити себе, якими ці заходи будуть за змістом і хто буде відповідальним за їх проведення.

Учні можуть виконати цю роботу в класі. А якщо вони захочуть продовжити обговорення й попросять додаткового часу, то їм можна запропонувати цю інформацію підготувати до наступної класної години.

Наведені вище варіанти спільного планування виховної роботи корисні тим, що дозволяють зробити процес плану­вання цікавим і творчим не тільки для педагога, але й для дітей. Спільна діяльність дітей з класним керівником свідчить про те, що дорослий небайдужий до шкільного життя дітей. Та й батьки починають по-іншому ставитись і до школи, й до класу.

Таким чином, планування може бути першим кроком на шляху до співпраці педагога, дитячого колективу й батьків.

З-поміж розмаїття форм колективної та групової діяльності класний керівник має визнавати пріоритетними дискусійні, ігрові, ті, що передбачають змагання, творчі, тренінгові, пси­хологічні (такі, що спрямовані на самоусвідомлення дитини). Форми роботи мають бути не тільки різноманітними й ціка­вими, вони повинні відповідати конкретним цілям виховання.

Враховуючи специфіку позаурочної виховної роботи, ви­значаємо діяльність учня як один з найважливіших чинників виховання. Адже розмови, пасивне вислуховування не дають можливості формувати у свідомості стійкі погляди, переко­нання. Лише активна участь у навколишньому житті дають такі переконання, утверджують людину у вірі. Щоразу стика­ючись з дійсністю, учень вирішує, як до цього поставитися, яку позицію зайняти. У результаті багаторазового повторення актів діяльності, ставлення до навколишніх предметів, явищ закріплюється у свідомості і починає домінувати у поведінці. Формується модель поведінки дитини.

Звичайно, процес виховання передбачає і засвоєння певних морально-виховних знань, які є основою діяльності. До того ж засвоєння учнями виховних знань повинно супро­воджуватись відповідною діяльністю. Це треба мати на увазі, визнаючи зміст виховної роботи. Зміст цієї роботи скла­дають знання та досвід організаційної роботи, пізнавальної, художньо-творчої, спортивно-оздоровчої, доброчинної, громадсько-патріотичної та інших видів діяльності.