Основні відмінності попереднього і діючого положень

БУЛО	СТАЛО
П. 3.1	1.5. Атестація педагогічних працівників є обов’язковою.
П. 3.2; 3.4	1.6. Атестація може бути черговою (один раз на 5 років) або позачерговою
	1.7. Умовою чергової атестації є обов’язкове проходження, не рідше одного разу на 5 років, курсового підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу. Для педагогічних працівників ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації підвищення кваліфікації може відбуватися у формі стажування
П. 3.3. Позачергова атестація допускається за умови роботи в даному закладі не менше 1 року	1.8. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та в разі зниження ним рівня професійної діяльності. Позачергова атестація може проводитися не раніш як через три роки після присвоєння попередньої
VII. Повноваження атестаційних комісій	ІІ. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій
	2.1. Атестаційні комісії І, ІІ, ІІІ рівнів створюються до 20.09 щороку
П. 7.2. Атестаційна комісія при навчальному закладі	2.2. Атестаційні комісії І рівня створюються у ДНЗ, ЗОНЗ, ПНЗ, ПТО,ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, ППО, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники
7.3. Атестаційна комісія при Р(М)В(У)О	2.3. Атестаційні комісії ІІ рівня створюються у відділах (управліннях) освіти, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади
6.1. Кількість і персональний склад атестаційної комісії визначається керівництвом навчального закладу, відділом (управлінням) освіти	2.6. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідального органу управління освітою: · кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою 7 осіб; · атестаційні комісії всіх рівнів створюються на 1 рік до формування нового складу атестаційної комісії. Про створення атестаційної комісії видається наказ. 2.9. Члени атестаційної комісії атестуються на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе
	2.10. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш ніж 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями І рівня, визначеними відповідним органом управління освітою або атестаційними комісіями ІІ рівня
8.2. До 10.10	3.1. До 10.10 — подаються: - списки педагогічних працівників, що підлягають черговій атестації; - заяви на позачергову атестацію; - подання адміністрації або педагогічної ради
8.3. До 20.10	3.2. До 20.10 — затверджуються: - списки педагогічних працівників, які атестуються; - графік роботи атестаційної комісії
8.4. До 20.03 завершується вивчення роботи педагогічних працівників і оформляється атестаційний лист	3.3. До 15.03 — вивчається педагогічна діяльність осіб, які атестуються
8.5	3.4. До 01.03 — подання до атестаційної комісії: детальна характеристика педагогічних працівників, які атестуються
8.6. До 20 квітня поточного навчального року атестаційна комісія розглядає атестаційні листи, заслуховує працівників, які атестуються	3.5. Терміни проведення атестаційних комісій: І рівня — до 01 квітня ІІ рівня — до 10 квітня ІІІ рівня — до 25 квітня
8.8. …атестаційна комісія може провести атестацію у його відсутності	3.6. Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується
8.9. Результати атестації оформлюються протоколом за підписом голови та секретаря атестаційної комісії	3.7. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії. Книга протоколів засідань атестаційної комісії повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника закладу (органу управління освітою) та скріплена печаткою
4.1. Встановлення (підтвердження) кваліфікаційної категорії; присвоєння (підтвердження) педагогічного звання	3.9. За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення: - педагогічний працівник відповідає займаній посаді; - присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію; - педагогічний працівник відповідає раніше присвоєній кваліфікаційної категорії; - присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання; - порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії; - порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ, ІІІ рівнів про присвоєння педагогічному працівнику педагогічного звання; - педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією; - педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.
8.9. Атестаційний лист, заява або подання адміністрації про позачергову атестацію, копія посвідчення про підвищення кваліфікації зберігаються в особовій справі працівника (Цього немає в новому положенні) Другий примірник атестаційного листа не пізніше тижневого строку вручається (під підпис) атестованому працівнику	3.10.Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу ж після її засідання під підпис. Другий примірник не пізніше трьох днів після атестації
	3.11. Педагогічний працівник визначається таким, що відповідає займаній посаді, якщо: - має відповідну освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами в галузі освіти; - виконує посадові обов’язки в повному обсязі; - пройшов підвищення кваліфікації
	3.12. Атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією
2.4. Не підлягають атестації працівники, які мають стаж безпосередньої роботи до 3-х років	3.13. Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення ВНЗ, атестуються не раніш як після двох років роботі на займаній посаді
5.10	3.17. У разі поновлення на роботі педагогічного працівника, який раніше виконував цю роботу, незалежно від тривалості перерви у роботі, за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційну категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після поновлення на роботі, але не пізніш як через два роки.
	IV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій
2.1.	4.1. Перелік усіх спеціальностей учителів та викладачів, які атестуються на відповідність займаній посаді та присвоєння кваліфікаційних категорій
	4.7. Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно
	4.8. ІІ категорія — не менше 2-х років; І категорія — не менше 5-ти років; Вища категорія — не менше 8 років
5.9. Атестація працюючих не за фахом, які почали роботу до 23.03.1996 року	4.10. Педагогічні працівники працювали й продовжують безперервно працювати в навчальних закладах не за фахом, атестуються як такі, що мають відповідну освіту
	V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань
	5.2. Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури ДНЗ
	5.7. Педагогічні звання присвоюються безстроково
	VI. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження
9.1. Наказ видається в тижневий строк і доводиться до відома атестованих працівників	6.1. Наказ видається протягом п’яти днів після засідання атестаційної комісії. У триденний строк доводиться до відома атестованого працівника
	6.2. За умови виконання певних заходів
	6.3. При невідповідності посаді
	6.6. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені в суді
	Додаток до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (атестаційний лист)

Оскільки Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників передбачено виявлення рівня професійної майстерності вчителя, одним з основних показників є оцінка педагогічної діяльності вчителя на уроці. Вважається, що систему роботи педагога можна оцінити, відвідавши близько 15 уроків. Проте це не є обов’язковою нормою. Як правило, адміністрація враховує всі відвідування уроків педагога за період з попередньої атестації. Ураховуються індивідуальні особливості вчителя, результативність його діяльності, участь у семінарах тощо. Існує безліч схем аналізу уроку в залежності від мети відвідування, особливостей реалізації тієї чи іншої технології навчання, контингенту учнів, особливих вимог даного навчального закладу тощо. Але незалежно від обраної схеми аналізу слід враховувати в процесі відвідування уроків основні речі:

- дотримання нормативних вимог до уроку (час, санітарно-гігієнічні норми, навчальна програма, календарний план тощо);

- рівень і якість підготовки вчителя до уроку;

- урахування психологічних особливостей дітей, віку, суб’єктного досвіду, рівня підготовки, характеру пізнавальної мотивації, особистісних характеристик учнів;

- діяльність учнів на уроці (зацікавленість, активність, самостійність виконання завдань);

- оптимальність добору змісту, форм організації навчальної діяльності, методів навчання, структури уроку та їх відповідність поставленим задачам, навчальній програмі;

- формування життєвих компетентностей учнів на уроці (інформаційних, комунікативних, соціальних, пізнавальних, моральних тощо) та дотримання алгоритму формування компетентностей (мотивація – знання та досвід – навчання засобам дій та розвиток пізнавальних процесів – рефлексія);

- результативність уроку (рівень засвоєння навчального матеріалу, рівень позитивного впливу на розвиток особистості, виховання дитини).

Крім того, існують певні схеми відвідування уроків: всіх уроків у певному класі, відведених на вивчення окремої теми; всіх уроків учителя протягом дня в різних класах; відвідування уроків з певною періодичністю протягом року (наприклад, по 2-3 уроки кожного місяця). Вибір схеми залежить від багатьох чинників: рівень професійної майстерності вчителя, використання вчителем певних педагогічних технологій, рівень відповідальності вчителя, наявність зауважень з боку адміністрації тощо. Важливим фактором є і атестаційна категорія, на встановлення якої претендує педагог. У будь-якому разі важливим є якісна підготовка адміністрації до відвідування уроків, висока професійна компетентність експерта, спрямованість контролю не тільки на оцінку діяльності, але й на підвищення методичної майстерності педагога.

Окремої розмови заслуговує аналіз відвіданих уроків. Традиційно використовуються такі типи аналізу, як: повний аналіз всіх аспектів уроку; комплексний аналіз системи уроків; аспектний аналіз (виокремлюють дидактичний, психологічний, виховний, організаційний, методичний аспекти); короткий аналіз уроку (рівень реалізації завдань уроку). Експерт самостійно визначає тип аналізу в залежності від мети відвідування. Але у будь-якому разі треба пропонувати педагогу провести самоаналіз уроку, оскільки саме він сприяє саморозвитку вчителя, дозволяє вирішити конфліктну ситуацію, якщо оцінка вчителя і керівника не співпадають.

І ще одне зауваження: яким би професійним не був би керівник, він не в змозі досконало володіти особливостями методики викладання всіх предметів навчального плану. Отже, до відвідування уроків треба залучати досвідчених педагогів, громадськість, працівників методичних служб, інспекторів.