Питання для підсумкового контролю
1. Історична ситуація у Європі XVII століття. Боротьба проти феодалізму та формування національних держав, об’єднання країн під владою монархів. Розвиток капіталістичних відносин. Роль церкви у духовному житті Європи.
2. Інтенсивний розвиток природничих і точних наук, значення відкриттів Галілео Галілея, Ньютона, Декарта, Лейбниця у формуванні нової картини світу. Руйнація традиційного уявлення про Всесвіт і перегляд місця людини в ньому. Криза ренесансних уявлень про гармонійну особистість та ідеальне суспільство. Культура XVII століття як антитеза Відродженню і водночас результат розвитку ренесансних тенденцій на новому етапі.
3. Ренесансний реалізм як продовження демократичних традицій гуманістів Відродження. Основні особливості ренесансного реалізму: прагнення до широкого й правдивого відображення дійсності, історизм, поетизація вільної людини, зв’язок із народною творчістю, життєстверджуючий пафос тощо.
4. Лопе де Вега — засновник іспанського національного театру. Естетичні погляди Лопе де Вега.
5. Героїчна драма Лопе де Вега «Фуенте Овехуна»: історична основа твору, уславлення ідеї свободи в ньому. Головні образи п’єси (Лауренсія, Фрондосо, командор та ін.).
6. Боротьба честі і кохання у п’єсі Лопе де Вега «Зірка Севільї»: особливості розвитку драматургічного конфлікту, система образів, прославлення високих моральних якостей людини у творі.
7. Драматургічна школа Лопе де Вега, його послідовники. Тірсо де Моліна і його п’єси («Севільський пустун, або Кам’яний гість», «Благочестива Марта»), новаторство драматурга.
8. Аларкон — наслідувач драматургічної школи Лопе де Вега. Загальна характеристика п’єс Аларкона «Ткач із Сеговії» і «Сумнівна правда», художні особливості його творів.
9. Історичні умови розвитку Франції у XVII столітті. Роль монархії у формуванні класицизму як художньої системи.
10. Класицизм як напрям у літературі та мистецтві. Основні риси класицизму в літературі.
11. Французький класицизм, його основні етапи, представники, національна своєрідність.
12. Творчість Ф. де Ларошфуко. Основні теми та художня своєрідність афоризмів Ларошфуко. Філософський характер афоризмів Ларошфуко.
13. Естетичні погляди Н.Буало у трактаті «Поетичне мистецтво».
14. П’єр Корнель як представник першого етапу французького класицизму. Естетичні погляди Корнеля.
15. Конфлікт громадського обов’язку і честі, кохання і соціальних обов’язків у трагедії П.Корнеля «Сід». Характери головних героїв.
16. Проблема патріотизму і гуманності у трагедії Корнеля «Горацій». Система образів трагедії. Зіставлення образу Горація із Сідом.
17. Ідея державної мудрості і милосердя у трагедії Корнеля «Цинна, або милосердя Августа». Образ Августа як політичний ідеал Корнеля.
18. Расін як представник другого етапу французького класицизму. Естетичні погляди Расіна. Лабрюйєр про різницю між творчою манерою Корнеля і Расіна.
19. Зображення людських пристрастей у трагедії Расіна «Андромаха». Глибина психологічного аналізу і драматична напруженість твору.
20. Проблема влади і держави у трагедії Расіна «Британік». Образ Нерона.
21. Трагізм моральних конфліктів у п’єсі Расіна «Федра», образи головних героїв твору.
22. Мольєр (Жан-Батист Поклен) — майстер французької класицистичної драми. Естетичні погляди Мольєра. Художні відкриття драматурга.
23. Викриття лицемірства у п’єсі Мольєра «Тартюф». Історія створення п’єси, система характерів, особливості розвитку конфлікту. Художні особливості п’єси. Узагальнююче значення образу Тартюфа.
24. Зображення соціальних типів епохи і особливості розвитку конфлікту в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». Жанрова своєрідність твору. Характеристика головних образів. Засоби створення комічного у п’єсі.
25. Поєднання принципів класицизму і реалізму в комедії Мольєра «Дон Жуан». Підхід до образу Дон Жуана Тірсо де Моліна, Мольєра та інших письменників (Байрон, Пушкін, Леся Українка).
26. Моральні проблеми у комедії Мольєра «Мізантроп». Система образів п’єси, художня своєрідність комедії.
27. «Скнара» Мольєра як «комедія характерів». Тема влади грошей над душею людини. Образ Гарпагона.
28. Бароко як доба, художній напрям і стиль. Основні риси бароко. Видатні представники бароко у літературі, живописі, музиці, архітектурі.
29. Консептизм як стильова течія бароко. Франсіско де Кеведо-і-Вільєгас — видатний представник поезії бароко. Жанрове розмаїття творчості Кеведо. Досягнення у жанрі памфлету, крутійського роману та ін. Лірика Кеведо, її основні мотиви та художня самобутність.
30. Поняття про культизм (культеранізм). Луїс де Гонгора-і-Арготе як творець «культистської» поезії. Особливості стилю митця. Ідейне та жанрове розмаїття його лірики. Риси бароко у творчості Луїса де Гонгори.
31. Педро Кальдерон де ла Барка як митець барокової доби. Особливості світогляду Кальдерона. Жанрове і тематичне розмаїття його творчості.
32. Драма Кальдерона «Поклоніння хресту»: особливості розвитку сюжету і система образів твору. Відображення барокового світосприйняття у п’єсі. Роль символіки.
33. Драма Кальдерона «Життя — це сон»: особливості розвитку драматургічного конфлікту, композиція, система образів, поетика, стиль.
34. Загальна характеристика англійської літератури XVII століття. Етапи розвитку літератури Англії XVII століття, їх головні особливості та представники.
35. Джон Мільтон — видатний представник літератури XVII століття. Три періоди творчості Мільтона. Еволюція його поглядів і творчого методу.
36. Ідейно-художній зміст поем Мільтона «Втрачений рай» і «Повернений рай», біблійні мотиви в них і зв’язок із суспільним життям того часу. Узагальнюючий смисл образів.
37. Героїчні мотиви у драмі Мільтона «Самсон-борець», зображення Самсона та його подвигів.
38. Поняття про «метафізичну поезію». Джон Донн — засновник «метафізичної школи» англійських поетів. Основні теми й мотиви лірики Дж.Донна, її художня своєрідність.
39. Загальна характеристика історичної ситуації у Німеччині XVII століття. Велика Тридцятирічна війна та її вплив на суспільне і культурне життя народу. Основні жанри німецької літератури XVII століття.
40. Я.-К. Гріммельсгаузен, його життєвий і творчий шлях. Роман «Незвичайні пригоди Сімпліциссимуса»: особливості композиції, широка панорама тогочасного життя, народний герой, мова твору.
41. Основні тенденції розвитку російської літератури XVII століття.
42. «Повесть о Горе-Злосчастии» — пам’ятник російської літератури XVII століття. Доля невідомого героя з народу, котрий порушив заповіді батька. Проблеми моралі й гуманізму у творі. Зв’язок «Повісті...» з фольклором.
43. «Повість про Савву Грудцина» як перший досвід створення російського роману. Поєднання у творі історичної оповіді, любовно-авантюрної новели, церковно-дидактичної легенди та любовно-сімейної повісті. Літературна традиція і новаторство «Повісті...»
44. Церковна реформа XVII століття і «розкіл» російської церкви. Життя і літературна діяльність протопопа Авакума. «Житіє протопопа Авакума»: ідейно-художній зміст, жанр, стиль твору.
45. Хоку — поетичний жанр японської літератури, історія хоку, основні риси жанру.
46. Мацуо Басьо (Дзінсітіро) — майстер японського хоку. Основні теми й мотиви творчості Мацуо Басьо. Філософський характер його хоку. Роль художньої деталі як органічної частини цілісної картини світу.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Вивчення історії зарубіжної літератури є важливою складовою професійної підготовки вчителя-словесника. Значення цієї дисципліни у вищих педагогічних закладах освіти надзвичайно велике: вона дає уявлення про перебіг літературного процесу в різних країнах, розуміння місця рідної літератури у світовому контексті, формує філологічну культуру, широкий світогляд, уміння й навички літературознавчого аналізу.
XVII століття – яскрава й неповторна сторінка в історії зарубіжної літератури. У цей час розвивалися різні літературні напрями – ренесансний реалізм, бароко і класицизм, які дали неперевершені зразки словесного мистецтва. Такі могутні постаті, як Лопе де Вега, Жан-Батист Мольєр, Педро Кальдерон де ла Барка, Джон Мільтон, Джон Донн, Франсіско Кеведо, Луїс де Гонгора та інші, вважаються класиками світової літератури, й сьогодні їх спадщина є напрочуд актуальною. Цей період розвитку літератури потужно репрезентований у чинних програмах для середньої загальноосвітньої школи, що зумовлює необхідність глибокого знання здобутків XVII століття студентами-філологами.