Наукове керівництво, рецензування та захист курсової роботи

Керівництво роботою студента під час виконання курсової роботи покладається на наукового керівника, який є викладачем дисципліни, з якої виконується курсова робота. Науковий керівник затверджує графік виконання курсової роботи та розклад консультацій з питань виконання курсової роботи.

Перша консультація – установча, вона проводиться з групою студентів, що обрали теми, запропоновані викладачем.

Друга консультація – індивідуальна. Кожний студент повинен проконсультуватися з викладачем та затвердити зміст (план) курсової роботи, показати викладачу складений список джерел (бібліографію) та розробляють календарний план.

Третя консультація має контрольний характер. Студент обговорює з викладачем концепцію своєї роботи та показує чернетки, які при необхідності коригуються викладачем.

Нарешті, до встановленого строку (за тиждень до захисту) слід подати курсову роботу на перевірку, рецензування та для подальшого захисту. Згідно з вище означеним положенням захист курсових робіт відбувається до початку сесійного контролю (за тиждень).

Орієнтиром у підготовці до захисту курсової роботи є коротка рецензія (відгук) наукового керівника, а також зауваження на сторінках у тексті роботи. У відгуку не вказується остаточна оцінка, а надається попередня оцінка у формі висновку: “Робота допускається до захисту” чи “Робота не допускається до захисту”.

Остаточна оцінка робиться після захисту і може виставлятися на титульному аркуші курсової роботи та у відомість. Якщо робота не допущена до захисту, то студент повинен повністю або частково переробити її у відповідності до вимог, наведених у відгуку (рецензії) та знову подати на перевірку. Змінювати тему курсової роботи забороняється. Робота не допускається до захисту, якщо вона не має самостійного та оригінального характеру, основні питання не розкриті або викладені схематично, в тексті містяться помилкові положення, робота оформлена неправильно, текст написано недбало.

Задача відгуку (рецензії) на курсову роботу – не тільки проконтролювати знання студента, але й надати допомогу у вивченні курсу. На підставі відгуку (рецензії) студент проводить аналіз своєї роботи, з’ясовує, як йому вдалося викласти тему курсової роботи, які побажання наукового керівника щодо поглиблення знань з теми, за допомогою якої літератури доопрацювати тему. При рецензуванні виправленої роботи викладач перевіряє, чи враховано його зауваження. Якщо зауваження не враховано, то робота знову повертається студентові для доопрацювання.

Захист курсових робіт організується завідувачем кафедри у встановлений термін. До складу комісії входять три науково-педагогічних працівники (серед них керівник проекту або роботи). Під час захисту курсової роботи студентам надається можливість відстоювати свої погляди, обговорювати складні питання та сучасні проблеми права в Україні. При захисті враховується якість виконання роботи, її науковий рівень, ступінь самостійного викладення теми, її оформлення, мову та стиль викладу, відповіді на запитання з теми під час захисту(Додаток 5 ). Добре оволодівши самою суттю, студент досить часто під час захисту показує себе знаючим справу, доводить правоту своєї позиції з того чи іншого питання. Це свідчить про те, що студент зміг усунути зазначені недоліки, цілеспрямовано працюючи над вивченням теми у відповідності до методичних вказівок викладача, і може отримати позитивну оцінку.

Захист курсової роботи – це підведення підсумків самостійної роботи студента, набуття і розвиток навичок відстоювання власної позиції з вузлових проблем розвитку права в Україні. Остаточна оцінка, отримана під час захисту, заноситься до відомості та залікової книжки студента. Сама робота зберігається на кафедрі протягом трьох років, потім списується в установленому порядку. Повторний захист на вищу оцінку не проводиться.

РОЗДІЛ ІІ. АТЕСТАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФОРМІ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

До атестації у формі випускної кваліфікаційної роботи (проекту) допускаються здобувачі вищої освіти, які успішно завершили теоретичний курс навчання та виконали усі види практичної підготовки, передбачені навчальним планом.

Випускна кваліфікаційна робота здійснюється у формі дипломного дослідження, що являє собою індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує здобувач (студент) на завершальному етапі навчання за відповідною ОПП і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати при розв’язанні конкретних наукових та виробничих завдань.

Виконання випускних кваліфікаційних робіт (проектів) має на меті: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань та вмінь зі спеціальності (напряму підготовки) та застосування їх під час виконання конкретних наукових, проектних, технічних, економічних, виробничих та інших завдань; розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методиками дослідження та експерименту, пов’язаних з темою роботи.

Дипломна робота має свою специфіку, і її деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. В останньому випадку вибір теми випускної кваліфікаційної роботи (проекту) має здійснюватися шляхом написання заяви на ім’я завідувача випускової кафедри та, за необхідності, може подаватися лист-погодження від керівництва підприємства (організації, установи), яке є базою його переддипломної практики (Додаток 6 ).

Дипломна робота має бути самостійним студентським дослідженням, де містяться обґрунтовані наукові положення, сукупність яких можна класифікувати як нову ідею або теоретичне обґрунтування проблеми, що має соціальне, правове, економічне, управлінське значення.

Дипломна робота полягає в умінні використовувати загальні методи наукової творчості. Метод є сукупністю прийомів опанування, дослідження і вирішення конкретної задачі, який виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

Дослідження умовно поділяється на два рівні: науково-теоретичний та емпіричний (практична частина). На цих рівнях найбільш поширенішими методами, що мають бути використанні при написанні роботи є історичний метод, аксіоматичний метод, емпіричний метод та ін.

Історичний метод дає можливість дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. У роботі студент досліджує формування та розвиток певної проблеми. При цьому надається аналіз найбільш суттєвих рис, які мають як позитивний так і негативний історичний характер.

Аксіоматичний метод побудови наукової теорії полягає у можливості прийняття деяких стверджень без доведень, тобто як аксіому раніше визнану, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

Емпіричний метод містить систематичне і цілеспрямоване вив­чення об’єкту на підставі практично отриманих результатів з використанням індукції та дедукції. Дедукція як метод пізнання виводить висновок щодо якогось елементу множини на підстави знання загальних властивостей всієї множини. Тобто використовуються загальні наукові положення при дослідженні конкретних наукових явищ. Індукція, навпаки, містить перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів робиться висновок стосовно проблеми в цілому.

2.1. Стандарти випускних кваліфікаційних робіт (проектів)

Дипломні роботи являються кваліфікаційним навчально-науковими документами, що підтверджують отримання студентами теоретичних знань і практичних навичок в галузі права.

Оформлення наукової роботи повинно відповідати державним стандартам України та міждержавним стандартам бібліографічного опису джерел: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила», ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». На наукові дослідження поширюються рекомендації Департаменту атестації кадрів України.

Титульна сторінка дипломної роботи оформляється згідно Додатку 7.

Реферат (бібліографічний) оформлюється згідно з додатком 4. При написанні реферату необхідно враховувати вимоги ДОСТ 7.9-77. Обсяг реферату повинен бути не менше 1200 знаків і не більше 2000 знаків (15-20 друкованих рядків). Структура реферату включає: відомості про кількість сторінок, додатків і використаних в роботі джерел; перелік ключових слів; об’єкт дослідження; мета роботи; отримані результати і їх но­визну; галузь застосування та впровадження. Якщо в роботі відсутні відомості про яку-небудь структурну частину реферату, то в ньому відображують тільки ті частини, що залишились, зберігаючи зазначену послідовність викладу.

Зміст складається з назв розділів, підрозділів, пунктів роботи з зазначенням сторінок. Назва розділів друкується симетрично, великими літерами. Заголовки підрозділів друкуються з абзацу (5 інтервалів) малими літерами (крім першої великої). Перенесення слів в заголовках не допускаються. Підкреслювати заголовки не потрібно. Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах всієї роботи і позначатись арабськими цифрами з крапкою в кінці. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу з крапками, наприклад, "2.3". Номер пункту відповідно додається до номеру підрозділу, наприклад, "2.3.1". Нумерація сторінок у роботі наскрізна, у верхньому правову кутку, включаючи список використаних джерел, додатків, починається з титульної сторінки, але номер сторінок починається зі вступу, тобто, на сторінці "2" розташовується реферат та резюме (англійською мовою) дослідження (Додаток 8), на сторінці «3» - зміст роботи (Додаток 3), а вступ розпочинається зі сторінки "4". Дипломна робота має бути надрукована на аркушах формата А4 (297 х 210 мм) шрифтом 14 пт Times New Roman через півтора інтервалу, поля зліва – 30мм, справа – 15 мм, зверху та знизу – 20 мм.

Рекомендований обсяг дипломної роботи - 70-90 сторінок (за освітнім рівнем спеціаліста), 100-110 сторінок (за освітнім рівнем магістра) не враховуючи списку використаних джерел і додатків.

Список використаних джерел повинен мати перелік наукових праць (монографій, статей тощо) і нормативних актів, використаних при виконанні роботи. Джерела розташовуються в алфавітному порядку.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи після списку використаних джерел, розміщують їх в порядку появи посилання у тексті.

Кожен додаток потрібно розпочинати з нової сторінки з зазна­ченням в правому верхньому кутку слова "Додаток". Якщо в роботі більше одного додатку, тоді їх нумерують послідовно арабськими цифрами (без знака №). Кожен додаток повинен мати змістовний заголовок. Роздрук з ЄОМ повинні відповідати формату А4.

З метою недопущення випадків плагіату науковцями слід бути особливо уважними в процесі опрацювання матеріалів дослідження, адже завжди під час виконання творчої роботи є велика вірогідність сприйняття і в результаті видавання думок інших людей за свої власні. Отже, творче використовуйте наукові джерела - запозичення чужих думок без посилання на автора і списування не дозволяється.

Обов’язковими частинами дипломних робіт є:

1. Титульна сторінка

2. Реферат (бібліографічний)

3. Резюме іноземною мовою

4. Зміст

5. Вступ

6. Основна частина

7. Висновок

8. Список використаних джерел

9. Додатки (якщо є).

Переліченні частини включаються в роботу зі збереженням зазначеної послідовності. Також необхідно мати подання керівника дипломної роботи (Додаток 9) та рецензію на дипломну роботу рецензента, що призначається (Додаток 10).

2.2. Вибір теми та складання плану випускних кваліфікаційних робіт (проектів)

Важливим елементом у написанні дипломної роботи є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам’ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи.

Здобувач вищої освіти має право вибрати тему випускної кваліфікаційної роботи (проекту) із переліку тем, запропонованих випусковою кафедрою, або запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розроблення.

Новизна дипломної роботи може проявлятись у трьох рівнях:

а) перетворення загальновідомих даних або докорінна їх зміна відповідно до досліджуваної теми чи проблеми;

б) розширення, доповнення відомих даних у галузі юридичних наук, без зміни їх сутності;

в) уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на нову проблему, об'єкт, явище або систему.

Після вибору та затвердженою в установленому порядку теми, студент повинен звернутися до свого наукового керівника за консультацією. Науковий керівник може запропонувати власний план роботи та рекомендувати до нього літературу, або скорегувати робочий план, складений студентом. Дуже важливо, коли студент сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівнику зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до ви­конання даної роботи, і зробити правильні висновки про те, яку йому надати допомогу саме там, де вона більш необхідна.

Найголовніше при складанні плану дипломної роботи пам¢ятати, що саме план роботи відбиває провідні напрямки дослідження, тобто план не повинен містити дрібниць – це загальна структура дипломної роботи, тому план повинен всебічно окреслити найголовніші етапи роботи над опрацюванням теми дипломної роботи. План дипломної роботи повинен складатися з двох-чотирьох розділів та може мати складну структуру, поділяючись на пункти (підрозділи). План дипломної роботи повинен бути затверджений керівником роботи. Про всі зміни у плані студент повинен радитись зі своїм науковим керівником та отримувати його згоду на такі зміни.

Після зазначеного здобувач разом з науковим керівником складає завдання на випускну кваліфікаційну роботу та календарний план виконання дослідження (Додаток 11).

До тем дипломних робіт та їх опрацюванню, згідно плану, ставляться такі вимоги:

Ø актуальність тематики, відповідність її сучасному стану правової науки та перспективи її розвитку, практичним завданням сучасної школи;

Ø вивчення та практичний аналіз монографічної і періодичної літератури по темі;

Ø вивчення та характеристика історії досліджувальної проблеми і її прак­тичного стану, а також передового юридичного досвіду (при наявності – й власного);

Ø чітка характеристика предмету, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експери­ментів;

Ø узагальнення результатів, обґрунтування їх, вис­новки та практичні рекомендації.

Саме на ці вимоги слід звертати увагу при складанні плану дипломної роботи.

Організація і контроль за процесом підготовки та захисту дипломних робіт покладається на завідувача кафедри, а безпо­середнє керівництво за виконанням дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа викла­дацького складу кафедри.

2.3. Оформлення змісту випускних кваліфікаційних робіт (проектів)

Взагалі, проектом дипломної роботи називають основну частину роботи, але для її формування необхідно виконання роботи, що складається з певних етапів.

Процес написання дипломної роботи складається з наступних етапів:

І етап – вибір теми дослідження, визначення об’єкту, пред­мету та мети дослідження.

Правильне, наукове обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не фор­мальна, а суттєва, змістовна наукова акція, яка покликана зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є об’єкт дослідження. Але цього буде недостатньо, потрібно обов’язково дати змістовну характеристику, що дозволить забезпечити більш цілісний підхід до характеристики і вивчення основного предмета дослідження.

ІІ етап – дозволяє визначити завдання дослідження на основі проведеного літературного стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Для проведення літературного огляду по темі дослідження доцільно скласти план, який повинен відображати основний зміст огляду, а структура – форму його втілення.

ІІІ етап – включає відпрацювання основного питання, яке по­ставлено на розгляд в роботі, викладення змісту роботи згідно скла­деного плану. Всі структурні елементи плану повинні бути взаємопов’язані і логічно продовжувати один одного.

IV етап – включає літературне оформлення роботи та підготовку її до захисту.

У вступі відображується сучасне становище розробки теми дипломної роботи, її актуальність, новизна, зв’язок з іншими науково-дослідними роботами, обґрунтовується необхідність виконання роботи. Рекомендується, щоб вступ був 4-6 сторінки надрукованого тексту.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі у вступі подають загальну характеристику дипломної роботи у наступній послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі права, особливо на користь правової системи України.

Теоретична база ( підгрунття ) дипломного дослідження.Теоретичною базою даного дипломного дослідження та сформульованих висновків стають праці тих вчених, наукові доробки яких студент використовує у своїй роботі. В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітивши роботи попередників, він повинен на­звати ті питання, котрі залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно не­обхідності проведення досліджень у даній галузі.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з на­звою наукової праці та повинна чітко вказувати, що саме вирішується у дипломній роботі.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

– дослідити … ;

– розглянути … ;

– проаналізувати … ;

– вивчити … ;

– порівняти … ;

– дати аналіз … .

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка виступає джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження.Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню у даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт.

Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перерахову­вати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися у логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів (тільки для дипломної роботи за освітнім рівнем магістра.) Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані студентом особисто. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (уперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи.

При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано...», «розроблено метод..., який відрізняється від...», «доведена залежність між...», «досліджена поведінка... і показано...», «доопрацьовано ... в частині... », «створена кон­цепція, що узагальнює... і розвиває...», «досліджено нові обставини...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...».

Наукове значення роботи (тільки для дипломної роботи за освітнім рівнем магістра.) У цьому пункті потрібно великим планом по­казати і оцінити, яке значення мають досліджені наукові положення з точки зору розвитку (доповнення) наукових знань для вирішення тієї чи іншої наукової задачі або наукової проблеми.

Практичне значення отриманих результатів. У дипломній роботі, яка має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути нові способи, технології, методи, методики вирішення тих чи інших проблем окремої галузі права, або за­ходи попередження правопорушень у відповідній сфері.

Апробація результатів дослідження (тільки для дипломної роботи за освітнім рівнем магістра). Вказуються наукові праці, у яких здобувач виклав основні положення дослідження.

Структура дипломної роботи. Слід навести стислу характеристику розділів наукової праці.

Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Наприкінці кожного розділу можна формулювати висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практич­них результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

У розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

- виклад загальної методики і основних методів досліджень;

- проведені теоретичні дослідження;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

У першому та другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику прове­дення досліджень.

Наступні розділи присвячують вичерпному і повному викладу результатів досліджень окремої проблеми або галузі науки з наве­денням нового, що студент вносить у розробку проблеми. Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, дос­товірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними ре­зультатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби у додаткових дослідженнях, нега­тивних результатів, які визначають необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній студентом.

Посилання. У тексті обов’язково мають бути посилання на джерела, з яких були запозичені витяги з нормативних актів, будь-яка статистична інформація, таблиці, цитати та точки зору інших авторів, що їх наведено у роботі. Поси­лання на авторитетні джерела підвищують науковий рівень роботи студента, надають дослідженню статусу обґрунтованого та всебічно проаналізованого.

Посилання на першоджерела робиться при використанні квадратних дужок, у яких позначається порядковий номер у списку використаних джерел та відповідна стаття нормативного акту або сторінка з книги, з якої взято інформацію. Наприклад: [2, ст.173], де 2 – порядковий номер у списку, а ст. 173 – стаття кодексу або закону, на який дається посилання; [10, с.17], де 10 – порядковий номер у списку, а с. 17 – сторінка, де знаходиться у даній роботі матеріал, на який дається посилання.

У висновках студент повинен викласти найважливіші наукові та практичні результати, яких було досягнуто у процесі дослідження та значення їх для науки і практики. Далі подають висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У висновках має бути коротка оцінка стану питання.

Висновок, повинен мати стислу характеристику результатів роботи, галузь їх застосування і, що зроблено чи буде зроблено для їх впровадження(3-5 сторінок).

Узагальнюючі висновки за всією дипломною роботою не можуть бути механічним об’єднанням і повторенням висновків за розділами (главами) та підрозділами. Це повинно бути саме узагальнене, системне бачення проблем і узгоджені пропозиції щодо шляхів покращення правового забезпечення у даній сфері.

Список використаних джерел слід укладати в алфавітному порядку (додаток 4),в ході роботи над дипломним дослідженням студент повинен опрацювати не менш як 50-75 джерел (за освітнім рівнем спеціаліста) та 75-100 джерел (за освітнім рівнем магістра).

У разі потреби для повноти сприйняття дипломної роботи до додатків можна включити допоміжний матеріал:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики;

- ілюстрації допоміжного характеру.

2.4. Підготовка до захисту. Захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів)

Згідно положення про атестацію здобувачів вищої освіти та роботу екзаменаційних комісій Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара обов’язковими вимогами для представлення випускної кваліфікаційної роботи (проекту) до захисту на засіданні відповідної ЕК є:

· проходження випускною кваліфікаційною роботою (проектом) процедур нормоконтролю, перевірки на плагіат та попереднього захисту;

· подання здобувачем вищої освіти своєї випускної кваліфікаційної роботи (проекту), підписаної керівником і завідувачем випускової кафедри, секретарю ЕК не пізніше п’яти днів до визначеного розкладом початку роботи ЕК;

· наявність письмового відгуку керівника з характеристикою діяльності випускника у процесі виконання випускної кваліфікаційної роботи (проекту) та письмової рецензії на випускну кваліфікаційну роботу (проект).

Для забезпечення належного рівня якості випускних кваліфікаційних робіт (проектів) і підготовки здобувачів вищої освіти до їх захисту випускові кафедри проводять нормоконтроль, перевірку їх змісту на плагіат та організовують попередній захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів). З цією метою завідувач випускової кафедри створює відповідні комісії зі складу її науково-педагогічних працівників. При цьому слід застосовувати комп’ютерну програму Etxt Антиплагіат.

Роботу в складі комісій з нормоконтролю чи попереднього захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) науково-педагогічні працівники фіксують у своїх індивідуальних планах роботи в розділі «Організаційна робота».

Рецензія на випускну кваліфікаційну роботу (проект) повинна містити її оцінку за національною шкалою оцінювання знань. Негативна рецензія не є підставою для недопущення випускної кваліфікаційної роботи (проекту) до захисту.

Рецензія на магістерську роботу, підписана рецензентом, подається до роботи не пізніше ніж за 7 днів до захисту. В ній визначаються відповідність змісту роботи обраній темі, повнота вирішення поставлених пи­тань, наявність матеріалів власних спостережень, реальність і практична цінність роз­роблених заходів тощо. Наприкінці рецензії ставиться загальна оцінка роботи – "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

До ЕК можуть подаватися й інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної випускної кваліфікаційної роботи (проекту): копії друкованих статей за темою роботи, документи, що підтверджують практичне застосування роботи, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів) може проводитись як в Університеті, так і на підприємствах, в установах та організаціях, зокрема й на філіях кафедр, для яких тематика робіт, поданих для захисту, має науковий, теоретичний або практичний інтерес.

Захист випускних кваліфікаційних робіт (проектів) здійснюється, як правило, українською мовою. Порядок захисту випускних кваліфікаційних робіт (проектів) іноземною мовою регламентується відповідним положенням Університету.

При підготовці до захисту студенти заздалегідь складають тези свого повідомлення. Не дозволяється будувати свою доповідь в формі переказу першого, другого і інших розділів роботи. Послідовність висловлювання тез в повідомленні наступна:

1. характеризується об’єкт дослідження та його актуальність;

2. обґрунтовується мета, для досягнення якої була виконана робота;

3. доказ одержаних результатів та висновків, отриманих внаслідок виконання роботи;

4. заявляється підсумок дослідження, якщо воно було, і галузь застосування відстоюваних в роботі висновків.

В доповіді, таким чином, повинен бути розгорну­тий виклад тих питань, які в розгорненому вигляді викладаються в доданому до роботи рефераті.

Починаючи свою доповідь, студент має привітати шановних членів ДЕК та її голову й всіх присутніх. Крім цього в доповіді студенти визначають своє ставлення до висновків, які містяться в відгуку та рецензіях на їх роботи.

Для розкриття змісту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) здобувачеві вищої освіти надається до 15-ти хвилин.

Після доповіді здобувач вищої освіти відповідає на питання членів ЕК. Запитання можуть стосуватися теми виконаної роботи і носити загальний характер у межах дисциплін спеціальності або спеціалізації, які опановувалися випускником.

Відповідати на запитання потрібно змістовно, але без зайвих відступів від сутності відповіді, попередньо подякувавши за запитання. Якщо студент не зрозумів сутності питання, він може перепитати – це буде краще за невпевнену чи неправильну відповідь.

Після відповідей на питання секретар ЕК зачитує відгук керівника та рецензію. Завершується захист відповіддю здобувача вищої освіти на зауваження у відгуку та рецензії.

Оцінювання захисту випускної кваліфікаційної роботи (проекту) здобувачів вищої освіти відбувається в такому порядку:

· ЕК виставляє оцінку за 100-бальною шкалою (Додаток 12);

· ЕК переводить виставлену оцінку в оцінку за національною шкалою оцінювання та шкалою ЄКТС:

Оцінка за 100-бально. шкалою	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЄКТС
90 – 100	відмінно	A	відмінне виконання з незначними помилками
85 – 89	добре	B	вище середніх стандартів, але з деякими помилками
75 – 84	добре	C	в цілому змістовна робота зі значними помилками
65 – 74	задовільно	D	чітко, але зі значними недоліками
60 – 64	задовільно	E	виконання відповідає мінімальним критеріям
менше 60 балів	незадовільно	FX, F

Необхідно зазначити, що саме від якості захисту дипломної роботи залежить кінцева оцінка дипломної робити - члени Екзаменаційної комісії мають право поставити вищу або нижчу оцінку, ніж та, що запропонована у рецензії.

Після закритого засідання Екзаменаційної комісії голова ЕК оголошує результати захисту дипломних робіт, які не підлягають оскарженню.

Студенти, які не захистили дипломні роботи, допускаються до повторного захисту протягом трьох років після закінчення університету. Студенти, які не захистили роботи по поважній причині, яка підтверджена документами, термін захисту може бути продовжений до слідуючого періоду роботи ЕК, але не більше одного року.